Постанова

від 27.05.2021 по справі 922/3164/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2021 р. Справа № 922/3164/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харків Онлайн" (вх. № 887 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 у справі № 922/3164/20, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Калантай М.В., повний текст рішення складено 26.02.2021,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", м.Харків,

до Приватного акціонерного товариства "Харків Онлайн", м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрокап Девелопмент Україна", м. Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харків Онлайн" в якій просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 643 від 25.12.2008 р. в загальному розмірі 43937692,41грн., що складається з заборгованості за кредитом в доларах США - 965909,69 (еквівалент 20370921,38грн.), заборгованості за відсотками в доларах США - 157131,96 (еквівалент 3313894,49грн.), пені за простроченою заборгованістю за кредитом в доларах США - 2980300,01грн., пені за простроченими відсотками в доларах США -1164259,00грн., заборгованості за кредитом у гривні -11703771,80грн., заборгованості за відсотками у гривні - 2027157,41грн., пені за простроченою заборгованістю у гривні- 1712278,12грн., пені за простроченими відсотками у гривні - 665110,20грн., визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху № 36 площею 5,5м.кв. та частину приміщення №1 площею 3,2м.кв., в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності TOB "Харків Онлайн".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 у справі №922/3164/20 задоволено позов. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 643 від 25.12.2008 в загальному розмірі 43 937 692,41грн. (сорок три мільйона дев`ятсот тридцять сім тисяч шістсот дев`яносто дві гривні, 41 копійка), що складається з: заборгованості за кредитом в дол. США - 965 909,69 (еквівалент 20 370 921,38 грн), заборгованості за відсотками в доларах США - 157 131,96 (еквівалент 3 313 894,49 грн), пені за простроченою заборгованістю за кредитом в доларах США - 2 980 300,01 грн, пені за простроченим відсотками в доларах CШA - 1 164 259,00 грн, заборгованості за кредитом у гривні - 11 703 771,80 грн, заборгованості за відсотками у гривні - 2 027 157,41грн, пені за простроченою заборгованістю у гривні -1 712 278,12 грн, пені за простроченими відсотками у гривні - 665 110,20 грн, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху №36 площею 5,5 м.кв. та частину приміщення №1 площею 3,2 м.кв. в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності TOB "Харків Онлайн". Встановити початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому ніж визначений згідно зі Звітом про оцінку майна від 07.12.2020, складеному суб`єктом оціночної діяльності - Товарною Біржею "УРТБ", а саме: 225 217,00грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харків Онлайн" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" 2102,00грн судового збору.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харків Онлайн" у дохід державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 1276,26грн судового збору.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції встановив належність нежитлового приміщення 2-го поверху №36 площею 5,5 м.кв. та частину приміщення №1 площею 3,2 м.кв. в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1 ,відповідачу, а також встановив, що вказані приміщення входять до складу предмета іпотеки за іпотечним договором № 09-072, посвідченим 07.08.2009 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П., зареєстрованим в реєстрі за № 1196, укладеним між ПАТ "Банк Золоті Ворота", як первісним іпотекодержателем та ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", як іпотекодавцем, а отже, дійшов висновку про те, що відповідач несе всі права та обов`язки іпотекодавця за вказаним іпотечним договором.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, 16.03.2021 відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 у справі № 922/3164/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зокрема, заявник апеляційної скарги не погоджується з висновком суду щодо належності йому майна, яке входило до предмета іпотеки за іпотечним договором № 09-072 від 07.08.2009, оскільки право власності на спірне майно набуто ним у громадянки ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження проведення реконструкції нежитлового приміщення №37 в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого судом першої інстанції зроблені висновки про виділ спірних приміщень 2-го поверху №36 площею 5,5 м.кв. та частини приміщення №1 площею 3,2 м.кв., які були предметом іпотеки за договором №09-072.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2021 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 відкрито апеляційне провадження; призначено справу до розгляду на 27 квітня 2021 року о 10:00 год, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України.

16.04.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №4475).

В судове засідання 27.04.2021 з`явились представники обох сторін. Представник апелянта висловила свою позицію по справі, наполягала на задоволенні апеляційної скарги, просила суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення і в задоволенні позову відмовити, відповіла на питання суду. У зв`язку із відсутністю технічної можливості заслухати позицію позивача в даному судовому засіданні (обмеження часом тривалості судового засідання, у зв`язку із проведенням наступного судового засідання в режимі відеоконференції), колегією суддів оголошено перерву на інший день для забезпечення представнику позивача висловити свою позицію по справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 розгляд справи відкладено на 27.05.2021, про що повідомлено сторін в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.05.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача висловила свою позицію, заперечувала проти доводів апеляційної скарги, в підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наполягала на законності та обгрунтованості оскаржуваного рішення, просила суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення у справі залишити без змін, відповіла на питання суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у відповідності до статті 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

25.12.2008 року між ПАТ "Банк Золоті Ворота" (банк) та гр. ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (невідновлювальної) № 643, з урахуванням додаткових угод, відповідно до п.1.1 якого у період з 25.12.2008 по 14.05.2014 банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у рамках відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 11 704 000, 00 грн. (ліміт1) та 966 690, 69дол. США (ліміт2), а позичальник зобов`язується повернути кредит у терміни, встановлені графіком платежів у розрізі сум погашення основного боргу за кредитом, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань позичальника за кожним платіжним періодом з розписом сукупної вартості кредиту, але у будь-якому випадку в термін, не пізніше 13травня 2015 та сплачувати проценти за користування ним ставку у розмірі 14,5% річних за користування кредитними коштами у гривнях та ставку у розмірі 12,5% річних за користування кредитними коштами у доларах США на визначених договором умовах.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 643 від 25.12.2008 та всіма додатковими угодами до нього (додатковими угодами, що виникнуть у майбутньому щодо змін умов основного зобов`язання - збільшення, зменшення відсотків, строку дії основного зобов`язання, зменшення, збільшення розміру кредиту у розмірі забезпечення за договором та ін.), 07.08.2009 між ПАТ "Банк Золоті Ворота" (іпотекодержатель) та ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 09-072, посвідчений 07.08.2009 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бистрицькою А.П. за реєстровим №1196, з урахуванням всіх змін до нього, відповідно до якого іпотекодавцем було передано в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно разом з усіма його приналежностями, а саме: об`єкт незавершеного будівництва - 91% готовності - нежитлові приміщення першого поверху № 49, 57 площею 445,5 кв.м.; другого поверху № 28, 37 площею 441,1 кв.м., третього поверху № 3, 5, 6, 8 площею 497,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованій на земельній ділянці, кадастровий номер 6310136600:09:016:0508, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п.1.1 вказаного іпотечного договору № 09-072 від 07.08.2009 майно належить іпотекодавцю на підставі "Договора о долевом участии в строительстве" (нова редакція) від 18.01.2007, укладеного між іпотекодавцем та Приватним підприємством "Відродження" та договору оренди землі від 17.12.2008, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 12.02.2009 за № 3409677100049.

Згідно з п.1.4 іпотечного договору від 07.08.2009 № 09-072, після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію майна, а також після державної реєстрації, в установленому чинним законодавством України порядку, права власності на майно, збудована нерухомість продовжує бути предметом іпотеки. Сторони протягом трьох робочих днів укладають договір про зміни до договору в частині щодо опису майна та опису правовстановлюючих документів на майно.

Право власності на об`єкт незавершеного будівництва, процент готовності складає 91%, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23396837, виданого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 24.07.2009.

Згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 24327238, 07.08.2009 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П. внесено до державного реєстру іпотек запис про іпотеку - об`єкт незавершеного будівництва, процент готовності складає 91%, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 24327356, 07.08.2009 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П. накладена заборона відчуження на об`єкт незавершеного будівництва, процент готовності складає 91%, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Також згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №30856231 від 30.03.2011, 30.03.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П., відповідно до договору про зміни від 29.03.2011 р. до іпотечного договору № 09-072 від 07.08.2009, внесено до державного реєстру іпотек запис про іпотеку - об`єкт незавершеного будівництва - 91% готовності - нежитлові приміщення першого поверху № 49, 57 площею 445,5кв.м.; другого поверху № 28, 37 площею 441,1кв.м; третього поверху № 3, 5, 6, 8 площею 497,8кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:09:016:0508, за адресою: АДРЕСА_1 .

Та згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 30855674 від 30.03.2011, 30.03.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П., відповідно до договору про зміни від 29.03.2011 до іпотечного договору № 09-072 від 07.08.2009 внесено запис про заборону відчуження - об`єкт незавершеного будівництва - 91% готовності - нежитлові приміщення першого поверху № 49, 57 площею 445,5 кв.м.; другого поверху № 28, 37 площею 441,1кв.м; третього поверху № 3, 5, 6, 8 площею 497,8 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташований на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:09:016:0508, за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором від 25.12.2008, ПАТ "Банк Золоті Ворота" звернулось до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2015 року у справі №640/14582/15-ц позов до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 643 від 25.12.2008 р. в розмірі 43 937 692, 41 грн. Зазначене рішення суду не оскаржувалось, та набуло чинності.

24.05.2019 за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-03-04-000015-b, сформованого 23.04.2019, між ПАТ "Банк Золоті Ворота" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Блінд" (новий кредитор) був укладений договір про відступлення прав вимоги № 187.

Згідно з п.2.1 договору про відступлення прав вимоги № 187 від 24.05.2019, ПАТ "Банк Золоті Ворота" (банк) відступає шляхом продажу новому кредитору (ТОВ "КУА "Фінекс-Капітал") належні банку, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців, зазначених у додатку 1 до цього договору.

Пунктом 2.2 договору про відступлення прав вимоги № 187 від 24.05.2019 передбачено, що новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами, які визначені у додатку 1 до цього договору, з моменту отримання банком коштів за цим договором.

Відповідно до п.4.1 вказаного договору, за відступлення прав вимоги за основними договорами, новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 5 755 555, 00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 462 від 24.05.2019 позивачем здійснено оплату за договором про відступлення прав вимоги № 187 від 24.05.2019.

Відповідно до додатку 1 до договору про відступлення прав вимоги № 187 від 24.05.2019, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (невідновлювальної) № 643 з урахуванням всіх змін до нього та до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" за іпотечним договором № 09-072 від 07.08.2009 р. з урахуванням всіх змін до нього.

03.06.2019 між ПАТ "Банк Золоті Ворота" (первісний іпотекодержатель) та позивачем (новий іпотекодержатель) був укладений договір про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 1095, зокрема, і за іпотечним договором № 09-072, посвідченим 07.08.2009 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бистрицькою А.П., зареєстрованим в реєстрі за № 1196, зі всіма додатками, змінами та доповненнями внесеними до нього, укладеним між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем - ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", включаючи права вимоги до правонаступників боржника та/або іпотекодавця або інших осіб, до яких перейшли/перейдуть обов`язки боржника та/або іпотекодавця за кредитним договором та/або іпотечним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, в тому числі права сторони/учасника в будь-яких судових та виконавчих провадженнях щодо належного виконання боржником та/або іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором та іпотечним договором (п. 1.1 договору від 03.06.2019).

Пунктом 2.2. договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 03.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суляєвою А.Р., зареєстрований в реєстрі за № 1095, визначено, що права за іпотечними договорами вважаються відступленими з моменту укладення цього договору та його нотаріального посвідчення.

Крім того, із обставин справи вбачається, що в рамках судового провадження у справі № 922/3903/14 про банкрутство ТОВ Макрокап Девелопмент Україна ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2015 вимоги ПАТ "Банк Золоті Ворота" до ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна" визнано повністю та окремо включені до реєстру вимог кредиторів як забезпечені.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2017 у справі №922/3903/14, вимоги ПАТ "Банк Золоті Ворота" в частині, забезпеченій предметом іпотеки - нерухомим майном разом з усіма його приналежностями, а саме: об`єктом незавершеного будівництва - 91% готовності - нежитлові приміщення першого поверху № 49, 57 площею 445,5кв.м.; другого поверху № 28, 37 площею 441,1кв.м., третього поверху № 3, 5, 6, 8 площею 497,8кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованій на земельній ділянці, кадастровий номер 6310136600:09:016:0508, за адресою: АДРЕСА_1 були виключені з реєстру кредиторів ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", оскільки судом було встановлено, що право власності на предмет іпотеки не належить банкруту.

30.03.2020 адвокат позивача звернулась до Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради із адвокатським запитом №30/03, в якому просила надати копії документів, якими було оформлено введення до експлуатації об`єкту незавершеного будівництва - 91% готовності - нежитлові приміщення першого поверху № 49, 57 площею 445,5кв.м.; другого поверху № 28, 37 площею 441,1кв.м., третього поверху № 3, 5, 6, 8 площею 497,8кв.м. в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташованій на земельній ділянці, кадастровий номер 6310136600:09:016:0508, за адресою: АДРЕСА_1 ; копії документів, на підставі яких було видано свідоцтво про право власності на новозбудований об`єкт; інформацію щодо зміни нумерації та/або площі вищевказаних приміщень, якщо таке відбулось, а якщо такі зміни мали місце бути, то зазначити яким чином; інформацію щодо осіб, за якими зареєстроване право власності на вказані приміщення на даний час та на підставі яких документів.

У відповідь на зазначений адвокатський запит, КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради надало довідку №1080101 від 24.04.2020, з якої вбачається, що під час проведення КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, станом на 24.11.2010 нумерація та площа переданого ТОВ "Макрокап Девелопмент" об`єкта незавершеного будівництва - 91% готовності, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 змінилась, зокрема - нежитлові приміщення другого поверху № 37 площею 159,6 кв.м. реконструйовано в нежитлові приміщення другого поверху № 37 площею 11,2 кв.м, нежитлові приміщення № 45 площею 139,7 кв.м., № 36 площею 5,5 кв.м. та частину приміщення № 1.

Нежитлову будівлю літ. "Б-3", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 вцілому прийнято в експлуатацію на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 30.12.2010 та сертифіката відповідності №ХК000416, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 14.01.2011.

Станом на 31.12.2012 реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. "Б-3", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому, як на об`єкт незавершеного будівництва не проводилась.

Також в довідці зазначено, що за ПрАТ "Харків Онлайн" зареєстроване право власності на нежитлові приміщення другого поверху № 1, 36, загальною площею 171,6 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Л.В. 08.12.2011 р., за реєстровим №4444.

Також, згідно з матеріалами справи, 11.01.2006 між ОСОБА_2 (учасник) та АОЗТ "Макрокап Девелопмент Україна" (забудовник) укладений договір про участь у будівництві № 4, відповідно до умов якого забудовник разом з учасником здійснює спільну діяльність у будівництві житлового будинку із вбудованими приміщеннями торгівельного та культурно-ділового центру із закритою автостоянкою, за адресою: АДРЕСА_1 .

За умовами укладеного договору ОСОБА_2 після здачі об`єкта будівництва в експлуатацію, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , передається у власність приміщення №1, загальною площею орієнтовно 160,21 кв.м., яке розташоване на другому поверсі.

Згідно пункту 3.1 договору від 11.01.2006, розмір вкладу ОСОБА_2 у спільну діяльність складає 1868500 грн.

З метою виконання умов договору про спільну діяльність, між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 15.08.2007 №014/193274/90832 укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 1499764,00 грн.

В забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором від 15.08.2007, між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, за умовами якого, банк отримав в іпотеку майнові права на приміщення за будівельним номером АДРЕСА_2 .

Згідно акту-приймання нежитлових приміщень від 26.09.2011, підписаного між ОСОБА_2 та ТОВ "Макрокап Девелопмент Україна", ОСОБА_2 були передані нежитлові приміщення №1, 36 розташовані на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , площею, у відповідності до п.1.2 договору (про спільну діяльність) 160,21 кв.м. Також в акті вказано, що за результатами замірів БТІ, загальна площа приміщень збільшилась та складає 171,6 кв.м.

08.12.2011 між ОСОБА_2 (продавець) та ПАТ "Харків Онлайн" (покупець) укладений договір купівлі-продажу, посвідчений 08.12.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Л.В. 08.12.2011 р., за реєстровим № 4444.

За умовами вказаного договору ОСОБА_2 (продавець) передає, а ПАТ "Харків Онлайн" (покупець) приймає у власність нежитлові приміщення № 1, 36 загальною площею 171,6 кв.м., які розташовані на 2-му поверсі нежитлової будівлі літ. "Б-3", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що вищевказані приміщення належать продавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 25.11.2011, б/н на підставі розпорядження Харківського міського голови №5630 від 22.11.2011, зареєстрованого в КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 01.12.2011 за реєстраційним номером:35260476, номер запису:13809 в книзі:1, витяг №32268932.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає, що приміщення №36 площею 5,5 кв.м та частина приміщень №1 площею 3,2 кв.м, які розташовані на 2-му поверсі в нежитловій будівлі літ. "Б-3", розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , були предметом іпотеки за договором від 07.08.2009, оскільки реконструйовані із приміщення №37, згідно довідки БТІ від 24.04.2020.

Посилаючись на приписи статті 23 Закону України Про іпотеку , позивач також вважає, що відповідач є власником майна, що входить до складу предмета іпотеки, визначеного у договорі іпотеки, несе всі права та обов`язки іпотекодавця за договором іпотеки, зокрема, відповідає за неналежне виконання ОСОБА_1 умов забезпеченого іпотекою зобов`язання в межах вартості належної йому частки.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що права на приміщення №1 та АДРЕСА_3 до відповідача та до попереднього власника приміщень, ОСОБА_2 , перейшли саме від іпотекодавця (ТОВ Макрокап Девелопмент Україна ).

Як зазначалось, 16.02.2021 Господарським судом Харківської області прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши вказане рішення на предмет правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

За змістом положень статті 4 та пункту 4 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з позовом позивач самостійно визначає зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа (позивач) наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес, ким воно порушено та спосіб його захисту. Позовом у процесуальному сенсі є звернення особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Так, під предметом позову розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, а підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Як зазначалось, позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення шляхом продажу на прилюдних торгах на предмет іпотеки - нежитлові приміщення №36 площею 5,5 кв.м. та частину приміщення №1 площею 3,2 кв.м., розташованих на 2-му поверсі у будівлі літ.Б-3 за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи його тим, що відповідач є власником даного майна.

Тобто, матеріально-правовий інтерес позивача у даній справі полягає в тому, що б задовольнити свої грошові вимоги шляхом продажу на прилюдних торгах нерухомого майна, що, як вважає позивач, належить відповідачу.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України , об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи (ч.1 ст. 178 ЦК України).

Статтею 179 Цивільного кодексу України передбачено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 181 ЦК України унормовано, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною четвертою статті 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про державну реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

За приписами пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягає право власності.

Статтею 5 Закону, а також пунктом 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 N 703, передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до приписів статті 13 вказаного закону, на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24 травня 2001 року № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2018 року № 186), технічна інвентаризація - комплекс робіт з обмірювання об`єкта нерухомого майна з визначенням його складу, фактичної площі та об`єму, технічного стану та/або з визначенням змін зазначених характеристик за певний період часу (у разі наявності попередньої інвентаризаційної справи) із виготовленням необхідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) та обов`язковим внесенням відомостей про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна.

Положеннями даної Інструкції також передбачено, що технічний паспорт це документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Аналізуючи наведені положення, колегія суддів дійшла висновку про те, що об`єкт цивільних прав у вигляді нерухомого майна, зокрема, нежитлового приміщення, повинен мати певні технічні характеристики (зокрема, площу), з метою його індивідуалізації, та подальшої реєстрації у встановленому законом порядку. І тільки після державної реєстрації, вказаний об`єкт може піддаватись відчуженню, передачі, даруванню тощо. Тобто тільки стосовно нерухомого майна, яке є об`єктом цивільних прав, може бути здійснено, зокрема, відчуження.

Індивідуалізація нерухомого майна як об`єкта відносин повинна здійснюватися в процесі технічного обліку. При технічному обліку відбувається опис реально існуючого об`єкта нерухомості, при цьому об`єктивними межами нерухомості є конструктивні елементи приміщення (будинку) - стіни, перегородки, стелі і т.д. Дані конструктивні елементи не тільки описують предмет договору, але і є підтвердженням юридичного факту його існування.

Якщо позначена на поверховому плані частина приміщення не має об`єктивних меж нерухомості та права на неї не встановлені відповідними органами, то така частина приміщення не може бути предметом договору як самостійний об`єкт нерухомості. Будь-яка частина нерухомого майна, яка може бути самостійнім об`єктом, - повинна бути виділеною. А якщо не може бути відокремленою (а отже, самостійним об`єктом) - це частка у праві власності на нерухоме майно.

Отже, кожна нерухома річ повинна являти собою єдиний самостійний об`єкт цивільного права.

При цьому, колегія суддів зауважує, що об`єктом реалізації з прилюдних торгів може бути нерухоме майно, яке є об`єктом цивільних прав (будівля, споруда, інші приміщення, земельна ділянка, підприємство як цілісний майновий комплекс або його частина, виділена у встановленому законом порядку в окремий самостійний об`єкт власності, а не його частина, яка не набула статусу об`єкта нерухомості в передбаченому законом порядку.

Отже, до нежитлових приміщень як нерухомих речей повинен застосовуватися загальний цивільно-правовий режим речей як об`єктів цивільних прав. Якщо нежитлове приміщення може бути поділене на кілька самостійних приміщень, то при такому поділі утворюються самостійні нежитлові приміщення, що беруть участь в обороті як самостійні об`єкти права. Частина нерухомого майна, в тому числі нежитлового приміщення, не може бути предметом договору, іншого правочину тощо, оскільки не є самостійним об`єктом права.

Таким чином, не можуть бути визнані самостійними об`єктами нерухомості певні частини нерухомої речі (нежитлового приміщення, наприклад) до тих пір, поки права на такі частини не будуть зареєстровані у встановленому порядку.

Матеріалами даної справи встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 73 т.1) відповідачу належать нежитлові приміщення №1,№36 загальною площею 171,6 кв.м, які розташовані на 2-му поверсі нежитлової будівлі літ Б-3 , за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 35260476.

Тобто, у власності відповідача знаходиться об`єкт цивільних прав у вигляді нерухомого майна - нежитлові приміщення №1, №36 загальною площею 171,6 кв.м.

В матеріалах справи відсутні докази перебування у власності відповідача такого об`єкту цивільних прав, як нежитлове приміщення №36 площею 5,5 кв.м. та частина приміщення №1 площею 3,2 кв.м., розташованих на 2-му поверсі у будівлі літ. Б-3 за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин висновки суду першої інстанції про правомірність позовних вимог щодо звернення стягнення шляхом продажу на прилюдних торгах частини приміщення, яке не має статусу об`єкта нерухомого майна, не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону.

Як зазначалось, реалізація частини нежитлового приміщення, як об`єкту нерухомого майна, без вирішення питання щодо технічної можливості виділу в натурі часток з об`єкта нерухомого майна й набуття ними статусу об`єкта цивільних прав неможлива.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення суду має бути спроможним до реального виконання та мати силу виконавчого документа. Зокрема, його резолютивна частина повинна мати чіткий висновок щодо предмету спору, який не допускає неоднозначного трактування. Проте, неможливість ідентифікації предмету спору, в даному випадку, як об`єкту нерухомого майна, унеможливлює в наступному виконання самого рішення.

Колегія суддів зазначає, що під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки через порушення його прав.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (пункт 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02) суд апеляційної інстанції зауважує, що ефективний спосіб захисту прав в кінцевому результаті повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

В даному випадку задоволення позовних вимог у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах частин нежитлового приміщення площею 5,5 кв.м. та 3,2 кв.м, з урахуванням того, що загальна площа приміщень, що належить відповідачу становить 171,6 кв.м., призведе до певної правової невизначеності під час виконання рішення суду, оскільки реалізацію заявленого позивачем до звернення стягнення об`єкту нерухомого майна неможливо бути провести, у зв`язку з відсутністю його існування як об`єкту цивільних прав, відповідно до приписів Цивільного кодексу України.

Зазначене залишилось поза увагою суду першої інстанції, у зв`язку з чим, останнім прийнято рішення при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Отже, встановлені у даній справі обставини призвели до скасування рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2021, та задоволення апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення вимогам статті 236 ГПК України не відповідає, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає розподілу у відповідності до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харків Онлайн" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 у справі № 922/3164/20 скасувати.

Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд.1, корпус 45, офіс 21, код 34333275) на користь Приватного акціонерного товариства "Харків Онлайн" (61002, м. Харків, вул. Багалія, буд.13, код 24280665) 5067,39 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 03.06.2021

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель