Рішення

від 25.05.2021 по справі 902/524/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2021 р. Cправа № 902/524/20

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Шушковій А.П.

За участю представників

позивача Безпалюк О.Л., довіреність №14-338 від 22.12.2020 (в режимі ВКЗ).

відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

до : Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Маяк" (вул. Воїнів інтернаціоналістів, буд. 2-Е, м. Вінниця, 21030)

про стягнення 3530517,6 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Маяк" про стягнення 3530517,60 грн. заборгованості, з яких: 2451820,89 грн - основного боргу, 601394,15 грн - пені, 147534,09 грн - 3% річних та 329768,47 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків за договором №3243/1718-КП-1 від 25.09.2017 постачання природного газу, в частині здійснення оплат.

Ухвалою від 25.05.2020 відкрито провадження у справі № 902/524/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.06.2020.

Ухвалою від 23.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.08.2020.

Ухвалою суду від 12.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/524/20 до судового розгляду по суті на 02.09.2020.

Ухвалою суду від 02.09.2020 відкладено розгляд справи на 22.09.2020, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

21.09.2020 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній повідомив суд, що відповідачем проведено часткову оплату основного боргу в розмірі 208462,05 грн, а саме: 30.07.2020 на суму 59045,20 грн та 31.07.2020 на суму 149416,85 грн, що стверджується роздруківкою оперативного електронного бухгалтерського обліку стану розрахунків відповідача за договором №3243/1718-КП-2 від 25.09.2017, який додано позивачем до письмових пояснень.

Ухвалою від 22.09.2020 зупинено провадження у справі № 902/524/20 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах об`єднано палатою Верховного суду у справі № 903/918/19 та зобов`язано сторони повідомити Господарський суд Вінницької області про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 902/524/20.

02.02.2021 судом на адресу сторін було направлено лист №902/524/20/201/21, яким зобов`язано учасників справи протягом п`яти днів з дня отримання даного листа письмово повідомити суд про стан розгляду об`єднаною палатою Верховного суду справи № 903/918/19, надавши належним чином засвідчене останнє ухвалене судове рішення у ній.

В зв`язку з ненадходженням на адресу суду жодних відомостей від учасників справи про стан розгляду об`єднаною палатою Верховного суду справи № 903/918/19, ухвалою суду від 16.04.2021 призначено судове засідання на 11.05.2021 для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.

07.05.2021 до суду від позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку судом задоволено.

Ухвалою від 11.05.2021 поновлено провадження у справі № 902/524/20 та відкладено розгляд справи по суті на 25.05.2021, з підстав викладених у відповідній ухвалі. Крім того, задоволено усне клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

На визначену судом дату з`явився представник позивача, який приймав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав, позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням письмових пояснень, щодо часткової сплати відповідачем основної заборгованості.

Відповідач правом участі в судовому засідання не скористався. При цьому суд зважає, що усі ухвали направлені на адресу відповідача (згідно витягу з ЄДРЮОФОП ГФ) отримані останнім, крім ухвали від 11.05.2021, відповідно до трекінгу відстеження поштових відправлень УКРПОШТА , відправлення не вручене під час доставки.

За таких обставин, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Письмових пояснень чи відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не подано, у зв`язку з чим, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.05.2021 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи в звязку з неявкою представників сторін на проголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник за договором, позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Теплокомуненерго Маяк" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Маяк" (Споживач за договором, відповідач у справі) укладено договір постачання природного газу №3243/1718-КП-1(далі за текстом Договір).

За умовами пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 року по 31 березня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 560 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2017 - 50 тис. куб. метрів; листопад 2017 - 80 тис. куб. метрів; грудень 2017 - 110 тис. куб. метрів; січень 2018 - 125 тис. куб. метрів; лютий 2018 - 105 тис. куб. метрів; березень 2018 - 90 тис. куб. метрів.

В пункті 3.7 Договору сторони узгодили, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу Споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за період постачання означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному періоді (п. 3.10. Договору).

Згідно пунктів 5.1-5.4 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4942,00 грн. за 1000 куб.м. (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін. Ціна за 1000 куб. метрів газу на дату укладення договору становить 7907,20 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9488,64 грн. Постачання природного газу споживачеві за ціною, визначеною в пункті 5.2. цього Договору, здійснюється за умови: - наявності у споживача відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках, передбачених законодавством); - виконання споживачем, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", обов`язку щодо відкриття рахунка із спеціальним режимом використання; - дотримання вимог пункту 12 Положення. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

Порядок та умови проведення розрахунків за Договором сторони погодили в розділі 6 Договору, зокрема, умовами пункту 6.1. Договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця постачання природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника (п. 6.2. Договору).

Згідно з п. 6.3 Договору оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року поширюється дія статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання";

2) в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору - в разі коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;

3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача станом на 30 вересня 2015 року не поширювалась дія статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;

4) шляхом зарахування постачальником коштів, шо надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором.

Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.

Розділом 8 Договору передбачена відповідальність сторін за цим Договором. Так, відповідно до п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 8.2 Договору).

Пунктом 12.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 р. до 31 березня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

05.04.2018 між сторонами підписана Додаткова угода №1 до договору постачання природного газу №3243/1718-КП-1 від 25.09.2017, якою сторони погодили:

- додати пункт 2.1 розділу 2 Кількість та фізико-хімічні показники природного газу договору абзацом у наступній редакції: Постачальник передає Споживачу в період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 47 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях: квітень 2018 - 40 тис. куб. метрів; травень - 7 тис. куб. метрів.

- викласти розділ 12 Строк дії договору у наступній редакції: 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 по 31 травня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Решта умов Договору постачання природного газу №3243/1718-КП-1 від 25.09.2017 залишаються незмінними і обов`язковими для виконання Сторонами.

12.06.2018 між сторонами підписана Додаткова угода №2 до договору постачання природного газу №3243/1718-КП-1 від 25.09.2017, якою сторони погодили:

- додати пункт 2.1 розділу 2 Кількість та фізико-хімічні показники природного газу договору абзацом у наступній редакції: Постачальник передає Споживачу в період з 01 червня 2018 року по 31 липня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 15 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях: червень 2018 - 8 тис. куб. метрів; липень - 7 тис. куб. метрів.

- викласти розділ 12 Строк дії договору у наступній редакції: 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 по 31 липня 2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Решта умов Договору постачання природного газу №3243/1718-КП-1 від 25.09.2017 залишаються незмінними і обов`язковими для виконання Сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору постачання природного газу №3243/1718-КП-1 від 25.09.2017, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3828837,03 грн з жовтня 2017 по березень 2018 року включно, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу з жовтня 2017 по березень 2018 (а.с. 31-36).

Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані представниками постачальника та споживача і скріплені печатками підприємств.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 1377016,14 грн.

Як зазначено позивачем в позовній заяві оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі у визначені Договором строки, чим порушив умови господарського зобов`язання, що стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення 2451820,89 грн - основного боргу, 601394,15 грн - пені, 147534,09 грн - 3% річних та 329768,47 грн - інфляційних втрат.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічний припис містить статті 526 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту викладених вище приписів законодавства, а також аналізу Договору, вбачається, що обсяги поставленого позивачем газу та суми, що підлягали до сплати за кожен окремий місяць поставки природного газу встановлюється саме підписаними між сторонами актами приймання-передачі природного газу, які в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання Договору постачання природного газу №3455/18-ТЕ-1 від 04.10.2018 позивачем поставлено відповідачу, за період жовтень 2017 по березень 2018 включно, природній газ на загальну суму 3828837,03 грн.

Як вбачається з доданого позивачем до позовної заяви розрахунку, відповідач взяті на себе зобов`язання по Договору виконав не в повному обсязі та не в передбачені договором строки, а саме за актами приймання-передачі природного газу за жовтень 2017 відповідач повністю розрахувався з позивачем лише 19.01.2018 року, а за листопад 2017 відповідач повністю розрахувався з позивачем лише 19.10.2018 року, крім того відповідач частково провів оплату19.10.2018 в розмірі 585151,18 грн за спожитий у грудні 2017 року газ відповідно до Акту приймання передачі природного газу від 31.12.2017 на суму 1042222,73 грн. Акти за січень-березень 2018 відповідачем взагалі не оплачені, за таких обставин, на день подачі позовної заяви до суду у відповідача рахувалась заборгованість в сумі 2451820,89 грн.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі відповідач здійснив часткову оплату за природній газ по договору в розмірі 208462,05 грн, а саме: 30.07.2020 на суму 59045,20 грн та 31.07.2020 на суму 149416,85 грн, що стверджується роздруківкою оперативного електронного бухгалтерського обліку стану розрахунків відповідача за договором №3243/1718-КП-2 від 25.09.2017, який додано позивачем до письмових пояснень від 21.09.2020 (а.с. 96-97).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

За наведених обставин, з урахуванням поданих позивачем доказів сплати грошових коштів у розмірі 208462,05 грн, після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 208462,05 грн., у зв`язку із чим провадження у справі в цій частині основного боргу підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на сплату судового збору в цій частині на відповідача.

В результаті викладеного, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 2243358,84 грн, як обґрунтовані, підтвердженні доказами та не спростовані відповідачем.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 601394,15 грн - пені, 147534,09 грн - 3% річних та 329768,47 грн - інфляційних втрат.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 601394,15 грн - пені, 147534,09 грн - 3% річних та 329768,47 грн - інфляційних втрат помилки не виявив, заявлені позивачем вимоги, є такими що передбачені договором та законом, а тому підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача в повному розмірі, оскільки в частині закриття провадження витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі не враховуючи частини в якій закрито провадження.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 129, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у частині стягнення 208462,05 грн. основного боргу закрити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" Приватного акціонерного товариства "Вінницький завод "Маяк" (вул. Воїнів інтернаціоналістів, буд. 2-Е, м. Вінниця, 21030, код ЄДРПОУ 23110524) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 20077720) 2243358,84 грн. - основного боргу, 601394,15 грн - пені, 147534,09 грн - 3% річних; 329768,47 грн - інфляційних втрат та 52957,76 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається відповідно до ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 03 червня 2021 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601)

3 - відповідачу (вул. Воїнів інтернаціоналістів, буд. 2-Е, м. Вінниця, 21030)