Рішення

від 24.05.2021 по справі 200/2120/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2021 р. Справа№200/2120/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

за участю:

секретаря Гажитової О.Г.,

представника позивача Лисова В.Л.

представника відповідача Бастриги С.М.,

представника 3-ї особи Яцинік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна регуляторна служба України про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту - положення «Про порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя» (додаток №1) рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 зі змінами відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №434 від 22.12.2020 -,

В С Т А Н О В И В:

3 серпня 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та не чинним п.9 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17 червня 2020 року №214.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що діючими нормами чинного законодавства не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування стосовно нормативного врегулювання питання демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Прийняття спірного нормативно-правового акту порушує права позивача, який є розповсюджувачем зовнішньої реклами та власником рекламних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя.

Уточнивши позовні вимоги просить суд:

- визнати противоправними та нечинними окремі положення нормативно-правового акту - положення «Порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя (додаток №1) рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 зі змінами відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №434 від 22.12.2020, а саме: пункти 4.4,4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 4.10, 4.14, 4.17, 4.19, 4.21,4.22,4.23 розділу 4 «Порядок подання заявки та одержання дозволу на розміщення зовнішньої реклами» ; пункти 5.1.1., 5.1.5, 5.1.11, 5.5.5, 5.5.7. розділу 5 «Вимоги до розміщення зовнішньої реклами» ; розділ9 «Порядок демонтажу рекламних конструкцій зовнішньої реклами» Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя (додаток №1) рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 зі змінами відповідно до рішення Виконкому № 214 від 17.06.2020;

- зобов`язати Виконавчий комітет Маріупольської міської ради внести зміни та викласти п.4.2, 4.3, 4.9 положення «Порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя (додаток №1) рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 зі змінами відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №434 від 22.12.2020 в наступній редакції:

- пункт 4.2 «За наявності документів, передбачених пунктом 4.1 цього Положення, відомості про заяву у той же день вносяться робочим органом до внутрішнього реєстру заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (журналу), який ведеться у довільній формі» ;

- пункт 4.3 «Робочий орган протягом двох робочих днів з дня реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу за формою згідно з додатком 3. У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом. Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів» ;

- пункт 4.9 «Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з: Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам`яток; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій; Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг. Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним. Дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу. Для здійснення погодження робочий орган не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах першому-п`ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатами дозвільної (погоджувальної) процедури органи, зазначені в абазах першому - п`ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді надсилаються робочому органу. У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах першому - п`ятому цього пункту, протягом встановленого строку погоджень вважається, що видачу дозволу погоджено.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що враховуючи відсутність чіткого врегулювання Законом України Про рекламу питання демонтажу об`єктів зовнішньої реклами, внесення змін у рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради Про затвердження Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя та доповнення Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя п. 9 Порядок демонтажу рекламних конструкцій зовнішньої реклами не суперечить вимогам Законом України Про рекламу , Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Метою внесення змін у рішення є удосконалення правового регулювання відносин, які виникають у зв`язку із розміщенням зовнішньої реклами з порушенням норм діючого законодавства України, вжиття дієвих заходів впливу на осіб, які порушують вимоги Закону України Про рекламу та інших законодавчих та підзаконних актів, захисту прав та охоронюваних законом інтересів мешканців міста і суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у галузі рекламних відносин з дотриманням визначеного законодавством порядку. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи надіслав суду пояснення, в яких зазначив, що здійснення державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування регламентується, зокрема, статтями 5-14 та 31-38 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Статтею 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності передбачено, що кожен проект регуляторного акту, що виноситься на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, разом з експертним висновком щодо регуляторного впливу цього проекту та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до ДРС для підготовки у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів (далі - пропозиції уповноваженого органу).

Враховуючи вищенаведене, проекти регуляторних актів виконавчих комітетів відповідних рад потребують реалізації всіх процедур, передбачених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , окрім отримання пропозицій уповноваженого органу.

З огляду на те, що проект Рішення №434 не подавався на розгляд до ДРС для надання пропозицій з метою його вдосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики, інформація щодо дотримання вимог регуляторних процедур, визначених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , при його прийнятті у ДРС відсутня. Разом з тим, Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не передбачені механізми впливу ДРС під час прийняття, відстеження результативності та перегляду регуляторних актів, прийнятих виконавчими комітетами відповідних міських рад.

Відповідність проекту регуляторного акту доводиться його розробникам в аналізі регуляторного впливу до цього проекту, а також під час виконання усіх процедур, встановлених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Проект регуляторного акта має бути оприлюдненим щонайменше за один місяць до прийняття такого проекту. Недотримання процедури та порядку оприлюднення регуляторного акта, порушує права та охоронювані законом інтереси осіб, а отже є підставою для визнання такого акту протиправним та нечинним /а.с.110-113/.

3 серпня 2020 року на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та не чинним п.9 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17 червня 2020 року №214.

Ухвалою суду від 5 серпня 2020 року відкрито провадження по справі №200/7138/20-а.

9 лютого 2021 року позивачем надано заяву, в якій позивач зазначає, що рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 22.12.2020 № 434 були внесені зміни до оскаржуваного Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя та додаток 1 викладено у новій редакції.

Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» про уточнення позовних вимог по адміністративній справі №200/7138/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та не чинним п.9 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17 червня 2020 року №214 прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року роз`єднано позовні вимоги по справі №200/7138/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та не чинним п.9 Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 17 червня 2020 року №214.

При реєстрації роз`єднання позовних вимог в автоматизованій системі суд КП «ДСС» даній справі було присвоєно №200/2120/21-а.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №200/2120/21-а передано на розгляд судді Зеленова А.С.

Ухвалою суду від 1березня 2021 року призначено підготовче засідання по справі на 24 березня 2021 року /а.с.22-23/.

15 березня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16 березня 2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

23 березня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної регуляторної служби України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24 березня 2021 року судом відкладено судове засідання до 31 березня 2021 року у зв`язку із неявкою учасників судового розгляду.

25 березня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» адвоката Лисова Володимира Леонідовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 26 березня 2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» адвоката Лисова Володимира Леонідовича та третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної регуляторної служби України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

29 березня 2021 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи.

30 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

31 березня 2021 року ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, продовжено підготовче провадження по справі до 16 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 31 березня 2021 року судом витребувано у Виконавчого комітету Маріупольської міської ради інформацію щодо виконання ухвали суду від 1 березня 2021 року в частині підтвердження опублікування оголошення про оскарження в Донецькому окружному адміністративному суді нормативно-правового акту - положення «Про порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя» (додаток №1) рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 зі змінами відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №434 від 22.12.2020 у виданні «Приазовский рабочий» .

31 березня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» адвоката Лисова Володимира Леонідовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 1 квітня 2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» адвоката Лисова Володимира Леонідовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

8 квітня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Бастриги Сергія Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 9 квітня 2021 року клопотання представника Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Бастриги Сергія Миколайовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

16 квітня 2021 року ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 12 травня 2021 року.

20 квітня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» адвоката Лисова Володимира Леонідовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 21 квітня 2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» адвоката Лисова Володимира Леонідовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

12 травня 2021 року судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

13 травня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» адвоката Лисова Володимира Леонідовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 17 травня 2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» адвоката Лисова Володимира Леонідовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

21 травня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної регуляторної служби України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 21 травня 2021 року клопотання третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державної регуляторної служби України про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» зареєстроване у якості юридичної особи, ЄДРПОУ 40661646, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, Жовтневий район, пр. Металургів, 57, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач - Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, відповідно до положень Закону України Про місцеве самоврядування є органом місцевого самоврядування.

Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради прийнято рішення від 17.06.2020 №214 яким внесено зміни до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 Про затвердження Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя .

Розділом 9 Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя визначено порядок демонтажу конструкцій зовнішньої реклами.

Позивач не погоджується із вказаним розділом Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Під час судового розгляду відповідачем було прийнято рішення від 22.12.2020 №434 Про внесення змін до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 , яким:

- внесено зміни до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 Про затвердження Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя , виклавши додаток 1 у новій редакції;

- скасовано додаток 1 до рішення Маріупольської міської ради прийнято рішення від 17.06.2020 №214 про внесення змін до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46.

У зв`язку із чим позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно преамбули Закону України «Про рекламу» , цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про рекламу» (в редакції станом на день прийняття спірного рішення) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об`єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про рекламу» (в редакції станом на день прийняття спірного рішення), контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку; спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури - щодо спорудження житлового будинку; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).

Як передбачено преамбулою Закону України «Про місцеве самоврядування» , цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Повноваження щодо здійснення контролю в контексті спірних правовідносин в ст.ст.30, 40, 59, 79 Закону України «Про місцеве самоврядування» (в редакції станом на день прийняття спірного рішення) відсутні.

Згідно з п.45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Крім цього, як встановлено п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.12.2020 №434 Про внесення змін до рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 , виконком міської ради затвердив Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції, керуючись, в тому числі, Законом України «Про рекламу» , Законом України Про місцеве самоврядування , Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Законом України Про автомобільні дороги , Законом України Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування , Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067.

Отже, будь-який порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя має відповідати вимогам Закону України «Про рекламу» , Закону України «Про місцеве самоврядування» , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а також порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806).

Окрім того, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-IV (надалі - Закон №2806-IV), дія якого поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність.

У Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» терміни вживаються в такому значенні, зокрема: дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено; дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру.

За приписами ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (в редакції станом на день прийняття спірного рішення) порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання, видача або відмова у видачі яких законами України віднесена до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням за погодженням з територіальними (місцевими) органами центральних органів виконавчої влади, що здійснюють регулювання у відповідній сфері, та територіальними органами уповноваженого органу, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Отже, нормами чинного законодавства не передбачено самостійних повноважень органів місцевого самоврядування стосовно нормативного врегулювання питання демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Відповідачем не надано суду доказів дотримання ним процедури прийняття та порядку оприлюднення регуляторного акта, зокрема не надано підтвердження щодо завчасного оприлюднення проекту відповідного рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що проекти регуляторних актів виконавчих комітетів відповідних рад потребують реалізації всіх процедур, передбачених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , окрім отримання пропозицій уповноваженого органу.

З огляду на те, що проект рішення відповідача №434 не подавався на розгляд до Державної регуляторної служби України для надання пропозицій з метою його вдосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики, інформація щодо дотримання вимог регуляторних процедур, визначених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , при його прийнятті у ДРС відсутня. Разом з тим, Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не передбачені механізми впливу ДРС під час прийняття, відстеження результативності та перегляду регуляторних актів, прийнятих виконавчими комітетами відповідних міських рад.

Відповідність проекту регуляторного акта доводиться його розробникам в аналізі регуляторного впливу до цього проекту, а також під час виконання усіх процедур, встановлених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Проект регуляторного акта має бути оприлюдненим щонайменше за один місяць до прийняття такого проекту. Недотримання процедури та порядку оприлюднення регуляторного акта, порушує права та охоронювані законом інтереси осіб, а отже є підставою для визнання такого акту протиправним та нечинним.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постановах від 08.05.2018 по справі №461/8220/13-а, від 25.09.2018 по справі №428/7176/14-а.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

У ході розгляду справи відповідач правомірності оскаржуваних пунктів Порядку не довів, натомість доводи позивача знайшли своє обґрунтування.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на відсутність порушеного права позивачів, оскільки відповідно до ч.2 ст.264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Щодо ТОВ «Востокспецреклама» , то останній є власником спеціальних рекламних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами, отже, є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до ч.9 ст.264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Водночас, судом враховується, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Встановлені у ході розгляду справи обставини суд вважає достатніми для висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнання протиправним та нечинним окремих пунктів Порядку, які не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

За результатом розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Виконавчого комітету Маріупольської міської ради внести зміни та викласти п.4.2, 4.3, 4.9 положення «Порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя (додаток №1) рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 зі змінами відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №434 від 22.12.2020 в наступній редакції:

пункт 4.2 «За наявності документів, передбачених пунктом 4.1 цього Положення, відомості про заяву у той же день вносяться робочим органом до внутрішнього реєстру заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (журналу), який ведеться у довільній формі» ;

пункт 4.3 «Робочий орган протягом двох робочих днів з дня реєстрації заяви перевіряє місце розташування рекламного засобу, зазначене у заяві, на предмет надання на заявлене місце зареєстрованого в установленому порядку дозволу за формою згідно з додатком 3. У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу робочий орган надсилає заявникові вмотивовану відповідь із зазначенням підстав, передбачених законом. Строк видачі дозволу або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі становить 10 робочих днів» ;

пункт 4.9 «Видача дозволу погоджується робочим органом з власником місця або уповноваженим ним органом (особою), а також з: Мінкультури - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках місцевого значення, а також в межах зон охорони цих пам`яток; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій; Укравтодором або власниками автомобільних доріг та Національною поліцією у разі розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг. Перелік органів та осіб, з якими погоджується видача дозволу, є вичерпним. Дії щодо отримання зазначених погоджень вчиняються робочим органом без залучення заявника протягом строку, встановленого для отримання дозволу. Для здійснення погодження робочий орган не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах першому-п`ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатами дозвільної (погоджувальної) процедури органи, зазначені в абазах першому - п`ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді надсилаються робочому органу. У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах першому - п`ятому цього пункту, протягом встановленого строку погоджень вважається, що видачу дозволу погоджено, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначені ст.264 КАС України

Відповідно до ч.9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

З урахуванням наведеного положення процесуального закону, у суду выдсутны повноваження щодо зобов`язання органу місцевого самоврядування прийняти нормативний акт певного змісту, з огляду на особливий порядок відповідної процедури та дискреційні повноваження.

Крім того, зі змісту Рекомендації №R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межи завдань адміністративного судочинства.

Згідно з ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Відповідно до платіжного доручення від 14.12.2020 №115 за подання даного позову позивачем сплачено 2102грн.

У зав`язку із частковим задоволенням позивних вимог, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань сума судового збору у розмірі 1051грн. (50%).

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись Конституцією України, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна регуляторна служба України про визнання протиправними та нечинними окремих положень нормативно-правового акту - положення «Про порядок розміщення зовнішньої реклами на території міста Маріуполя» (додаток №1) рішення виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 зі змінами відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №434 від 22.12.2020 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та нечинними пункти 4.4,4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 4.10, 4.14, 4.17, 4.19, 4.21, 4.22, 4.23 розділу 4 Порядок подання заявки та одержання дозволу на розміщення зовнішньої реклами , п. 5.1.1., 5.1.5, 5.1.11, 5.5.5, 5.5.7 розділу 5 Вимоги розміщення зовнішньої реклами , розділ 9 Порядок демонтажу рекламних конструкцій зовнішньої реклами Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Маріуполя, затвердженого рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 22.03.2017 №46 зі змінами відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.12.2020 №434.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (пр-т. Миру, 70, м. Маріуполь, 87500, ЄДРПОУ 04052784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецреклама» (пр-т. Металургів,57, м. Маріуполь, 87539, ЄДРПОУ 40661646) судовий збір у розмірі 1051(одна тисяча п`ятдесят одна) гривень.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 24 травня 2021 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 2 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов