Рішення

від 14.06.2018 по справі 826/16955/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року м. Київ № 826/16955/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників:

позивача - Сергєєва П.О., відповідача - Матієк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Термо Друк" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2017 №2122615147,

в с т а н о в и в:

Підстави позову: помилковість висновків перевірки про заниження позивачем ПДВ та правомірність віднесення до податкового кредиту з ПДВ сум податку, нарахованого по операціям з ТОВ "Варуна Торг", які підтверджені первинними документами і мали реальний характер. Зазначено, що товарно-транспортна накладна не є тим первинним документом, який підтверджує факт придбання товарів, а протокол допиту свідка, на який посилався відповідач, не стосується предмету доказування.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з підстав правомірності проведення перевірки і винесення оспорюваного рішення. Зазначив, що під час перевірки не встановлено осіб, які на ТОВ "Варуна Торг" могли здійснювати фінансово-господарську діяльність з реалізації продукції, оскільки на підприємстві відсутні виробничі потужності та трудовий персонал, а також не встановлено отримання продукції від інших контрагентів. Наголосив, що з матеріалів кримінального провадження №32015100040000106 перевіркою встановлено, що позивач безпідставно формував податковий кредит за рахунок ТОВ "Варуна Торг", що призвело до несплати податків до бюджету.

Під час розгляду справи представники сторін підтримали свої доводи і заперечення, наведені у заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 12.07.2017 №6301 направлення на перевірку від 13.07.2017 №677/26-15-14-07-02, ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15.09.2017 №755/22751/15-к у кримінальному провадженні №32015100040000106 від 04.12.2015 та відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Варуна Торг" за період з 01.01.2016 по 01.08.2016, оформлену актом від 27.07.2017 №114/26-15-14-07-02-10/35380373.

Згідно з актом перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 100365,20 грн., у т.ч.: січень 2016р. - 36392,80 грн., лютий 2016 - 63972,40 грн.

Позивач подав заперечення на акт, які залишені без задоволення.

За наслідками перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 15.08.2017 №2122615147, яким збільшив позивачу грошове зобов`язання з ПДВ на 125456 грн. (у т.ч.: 100365 грн. - основний платіж, 25091 грн. - штрафні санкції).

Дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін рішенням ДФС від 14.11.2017 №26113/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги позивач.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов`язань з ПДВ.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в чинній на час спірних правовідносин редакції) встановлено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9) та які повинні містити обов`язкові реквізити первинних документів (ч. 2 ст. 9).

Отже, визначення податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в у платника податків належно оформлених і зареєстрованих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Вчинення платником податків певних господарських операцій і правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку встановлюється судом на підставі вивчення і дослідження первинних документів такого платника податків. При цьому суд зауважує, що наявність у платника податків податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних постачальником, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Згідно із ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1).

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3).

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4).

Перевіркою вірно встановлено і визнається позивачем, що останній мав фінансово-господарські відносини із ТОВ "Варуна Торг" та відобразив у податковому обліку з ПДВ суми податку, нараховані по операціям з придбання у цього контрагента товарів (стрічка для друку, стрічка для маркування, блоки і символи магнієві, матриці, маркувальники, роз`єми в корпусі та ін.), у загальному розмірі 100365,20 грн., у т.ч.: за січень 2016р. - на суму 36392,80 грн., за лютий 2016р. - на суму 63972,40 грн.

При перевірці досліджено договір поставки між позивачем (Покупець) і ТОВ "Варуна Торг" від 04.01.2016 №040116, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити товар в кількості і асортименті відповідно заявкам Покупця, рахункам-фактурам та видатковим накладним.

Також досліджено рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні, платіжні доручення на оплату придбаного товару на загальну суму 652159,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 108693,20 грн.) згідно з переліком на ст.ст. 5-7 акту. При цьому, як зазначено в акті, сума ПДВ по окремим податковим накладним (від 21.01.2016 №27 і від 25.01.2016 №90) не включалась позивачем до податкового кредиту з ПДВ.

Перевіркою вірно встановлено, не заперечувалось позивачем і підтверджується копіями договору, рахунків-фактур, видаткових і податкових накладних, що від імені ТОВ "Варуна Торг" їх підписано директором ОСОБА_1 .

Згідно з актом в ході аналізу відповідачем наявної податкової інформації щодо контрагентів перевіркою щодо ТОВ "Варуна Торг" встановлено: основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля; фінансовий звіт, декларація з податку на прибуток, форми 1ДФ за 2016 рік товариством не подавалися; остання звітність подана за квітень 2016р.; свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2015 №200237676 анульовано 12.02.2016, видано нове свідоцтво платника ПДВ від 12.02.2016 №200254468; за період діяльності ТОВ "Варуна Торг" придбавало: півтуші свинні, скумбрія, салака, оселедець, печінка куряча, дріт СВ, композитні панелі ECOBOND, пластикові листи, квіти, цегла керамічна, фарш індичий, бензин, дизпаливо, вугілля; за період діяльності ТОВ "Варуна Торг" реалізовувало: алюміній вторинний чушковий АВ87, салат, паливо пічне, автотракторні запчастини, мотопомпа, стрічка н/ж 0,4х400мм, символ магній, тонвал, електроди, послуги з розвантажувально-завантажувальних робіт, послуга зварювання стрічкових пил, ремонт генератора, канцтовари, Тр-р струму ТПЛ, відеокамера, пила стрічкова, арматура, труба, конденсатор, апарат зварювальний інвенторний, посуд.

В акті зазначено, що до перевірки не надано документів на підтвердження транспортування придбаного позивачем товару.

Також в акті зазначено, що до ГУ ДФС у м. Києві надійшла ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 15.09.2017 у справі №755/22751/15-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32015100040000106 від 04.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України, в якій зазначено, що невстановлені слідством особи протягом 2015-2016 років з метою сприяння в умисному ухиленні від сплати податків діючими платниками організували створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) в тому числі ТОВ "Варуна Торг", які зареєстровані на осіб, на не мають відношення до здійснення фінансово-господарських операцій. Допитана у кримінальному провадженні як свідок та директор ТОВ "Варуна Торг" ОСОБА_1 пояснила, що на посаді директора ТОВ "Варуна Торг" ніколи не працювала, господарську діяльність цього підприємства не здійснювала, фінансово-господарські документи ТОВ "Варуна Торг" та податкові декларації ніколи не підписувала. Згідно з протоколом допиту від 22.05.2016 ОСОБА_1 пояснила, що погодилась зареєструвати ТОВ "Варуна Торг" на своє ім`я за винагороду не маючи на меті здійснювати легальну господарську діяльність.

За наслідками перевірки відповідач зробив висновок, що операції із контрагентом не мали реального характеру, оскільки останній не придбавав товарів у контрагентів-постачальників, а первинні документи оформлювались з метою створення зовнішніх ознак здійснення операцій та формування сум податкового кредиту, наслідком якого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Оцінивши аргументи сторін і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки. Відповідач вірно проаналізував первині документи та можливість реального їх виконання з урахуванням наявної у контролюючого органу податкової інформації про контрагента та правильно зазначив на неможливості встановлення осіб, які на ТОВ "Варуна Торг" могли здійснювати фінансово-господарську діяльність з реалізації позивачу продукції, оскільки на підприємстві відсутні виробничі потужності та трудовий персонал, а також не встановлено виробництво та/або придбання цієї продукції від інших контрагентів.

При цьому, використана відповідачем податкова інформація є офіційною, достовірність якої не була спростована позивачем під час розгляду справи і не викликає у суду сумнівів. Таким чином, висновки перевірки не є формальними чи необ`єктивними і дають суду підстави для висновку про їх обґрунтованість.

Щодо ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, то згідно з п. 3.5 договору транспортні витрати, пов`язані з транспортуванням товару здійснюються за рахунок Покупця. Відсутність товарно-транспортних документів згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 04.04.2018 у справі №808/2519/15 не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з ПДВ.

Проте, у дані справі, такий висновок ґрунтується не лише на відсутності товарно-транспортних документів, а, головним чином, на неможливості фактичного постачання контрагентом продукції, яка ним не вироблялась і не придбавалась, що спростовує наявність об`єктів оподаткування ПДВ.

Зосереджуючись на формальній наявності первинних документів і на недостатності встановлених перевіркою обставин для висновку про відсутність реальності господарських операцій, позивач не спростував встановлених перевіркою обставин.

На переконання суду, вказані відповідачем обставини є суттєвими та у своїй сукупності і взаємозв`язку є достатніми для висновку про відсутність реальності господарських операцій, що, у свою чергу, спростовує правомірність податкової вигоди позивача у вигляді зменшення бази оподаткування шляхом збільшення податкового кредиту з ПДВ.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ПК України, за результатами перевірки, висновки якої про заниження позивачем спірних податкових зобов`язань суд вважає обґрунтованими, тому підстав для визнання протиправним і скасування такого повідомлення-рішення немає.

Надані позивачем копії податкових накладних ПП "Марко Пак" від 05.01.2016 №5, ТОВ "Петрал" від 19.01.2016 №1601191, ТОВ "Мікра" від 21.01.2016 №21, ДП "Науково-телекомунікаційний центр "Українська академічна мережа" від 01.02.2016 №751, ТОВ "Петрал" від 08.02.2016 №1602081, ТзОВ "Кліше" від 23.02.2016 №418, ПрАТ "МТС Україна" від 29.02.2016 №1311513 (т. 1, а.с. 126, 132, 135, 143, 146, 155, 156) не стосуються справи, тому є неналежними доказами і не беруться судом до розгляду.

Отже, в задоволенні прозову необхідно відмовити в повному обсязі.

З огляду на відмову в позові та згідно із ст. 139 КАС України сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням від 18.12.2017 №1-1145к судовий збір у сумі 1881,86 грн. стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Термо Друк" у задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач: Приватне підприємство "Термо Друк",

вул. Заболотного, буд. 142, м. Київ, 03143, код ЄДРПОУ 35380373;

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві,

вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 39439980.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко