Постанова

від 03.06.2021 по справі 340/834/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2021 року м. Дніпросправа № 340/834/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи Устинівський виправний Центр (№ 37)

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року в адміністративній справі № 340/834/20

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Державної установи Устинівський виправний Центр (№ 37) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 74608,4 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року позов задоволений повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що є неналежним відповідачем, оскільки ОСОБА_1 , якій призначено пільгову пенсію, працювала дояркою у Державному підприємстві Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 37) , яке є окремою юридичною особою і повинно самостійно відповідати за своїми зобов`язаннями.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Державна установа Устинівський виправний Центр (№ 37) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України, зареєстрована як юридична особа (код ЄДРПОУ 14316942). (а.с. 90-94)

Позивачем сформовано та відправлено на адресу відповідача Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. а , б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , за період з липня 2013 року по грудень 2019 року стосовно ОСОБА_1 (а.с. 9-23), проте відповідачем зазначені витрати позивачу не відшкодовуються.

Згідно з Розрахунком позивача заборгованість відповідача за вказаний період часу складає 74608,4 грн. (а.с. 5-8).

У зв`язку із наявною заборгованістю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у встановлений законом строк не вніс до Фонду суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, за період з липня 2013 року по грудень 2019 року в сумі 74608,4 грн.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV страхувальниками є роботодавці: зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (це суб`єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади) є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому пунктом 6.1 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що розмір відшкодування на поточний рік, визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, за змістом зазначених вище норм витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів а , б - з частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , покриваються підприємствами, установами та організаціями, в яких працювали певні працівники, підставою для відшкодування таких витрат є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

ОСОБА_1 , відносно виплати пільгової пенсій якій пенсійним органом складено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, є колишнім працівником (дояркою) Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 37) , яке згідно з відомостями Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є окремою юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 08680264. (а.с. 76)

Відповідно до Статуту цього підприємства (а.с. 95-100) воно засновано на державній власності і належить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України (ДПтСУ), яка є його засновником.

Згідно з п. 3.4 Статуту Держава, ДПтСУ та управління ДПтСУ в Кіровоградській області не несуть відповідальності за зобов`язаннями Підприємства, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до пп. 5.2.2 Статуту Підприємство зобов`язане забезпечувати своєчасну сплату податків та інших відрахувань відповідно до законодавства України.

Отже, Державна установа Устинівський виправний Центр (№ 37) (код ЄДРПОУ 14316942) та Державне підприємств Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№ 37) (код ЄДРПОУ 08680264) є різними юридичними особами, а тому відповідач не є роботодавцем і страхувальником ОСОБА_1 , а відповідно не є і суб`єктом відшкодування фактичних витрат пенсійного органу за виплату і доставку пенсії зазначеній особі, яка у відповідача не працювала.

З огляду на вказане апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, що він є неналежним відповідачем.

Питання заміни неналежної сторони врегульовано статтею 48 КАС України, відповідно до ч. 3 якої якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд першої інстанції до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з частиною 7 статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Отже, заміна первинного відповідача належним відповідачем віднесена законодавцем до повноважень суду першої інстанції і можлива лише до ухвалення ним рішення.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся з позовом до неналежного відповідача та не допустив його заміну, що призвело до неправильного вирішення спору.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції за приписами статті 48 КАС України не наділений повноваженнями щодо здійснення заміни неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи, тому, відповідно, підстави для задоволення позову саме до Державної установи Устинівський виправний Центр (№ 37) відсутні. Немає в апеляційного суду й повноважень щодо скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і порушені норми процесуального права, його висновки не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи Устинівський виправний Центр (№ 37) задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року в адміністративній справі № 340/834/20 скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Державної установи Устинівський виправний Центр (№ 37) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Cуддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко