Ухвала

від 03.06.2021 по справі 947/13322/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/13322/21

Провадження № 1-кс/947/6859/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2021 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019160000001007, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, Слідчим управління ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12019160000001007 від30.10.2019, про те, що посадові особи ДП «МТП «Южний», умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, а саме ТОВ «Метком Груп», використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, визначили переможцем та уклали договір щодо купівлі та поставки товару неналежної якості, на загальну суму 26млн. грн., що спричинили тяжкі наслідки.

Так, на адресу слідчого управління ГУНП в Одеській області надійшов рапорт співробітника відділу боротьби з організованою злочинністю ОСОБА_5 про те, що надійшла оперативна інформація стосовно можливих протиправних діянь з боку посадових осіб ДП МТП «Южний», а саме заступника директора ОСОБА_6 , в.о. заступника директора з матеріально технічного забезпечення ОСОБА_7 , начальником локомотивної дільниці ОСОБА_8 , головних механіком ОСОБА_9 , спрямованих на заволодіння грошовими коштами підприємства під час проведення тендерних закупівель в 2017-2018 роках на загальну суму понад 26190000 гривень щодо придбання двох тепловозів маневрових ЧМЕЗ №4937 та ЧМЕЗ №5330.

Слідством встановлено, що за результатами проведення відкритих торгів ДП «МТП «Южний» предметом закупівлі яких є «Залізничні локомотиви», обрано переможцем ТОВ «Метком Груп» (ЄДРПОУ 37811934) з найменшою ціновою пропозицією, що становить 26190 000 гривень.

16.01.2018 між ДП «МТП «Южний» та ТОВ «Метком Груп» (ЄДРПОУ 37811934) укладеного договір №Т/СН-7/18 на постачання двох маневрових тепловозів ЧМЕЗ № 5330 та ЧМЕ3 № 4937.

Згідно п. 3.1.1 договору Покупець (ДП «МТП «Южний») здійснює попередню оплату Постачальнику (ТОВ «Метком Груп» (ЄДРПОУ 37811934)) у розмірі 50% ціни договору, протягом 10 банківських днів з дня отримання виставленого постачальником рахунку. Остаточна оплата здійснюється після підписання акту прийому-передачі.

На виконання умов вказаного договору ДП «МТП «Южний» у лютому 2018 року перераховано на рахунок ТОВ «Метком-Груп» (ЄДРПОУ 37811934) грошові кошти у розмірі 13095 000 грн. (з ПДВ) у якості передоплати за постачання маневрових тепловозів ЧМЕЗ № 5330 та ЧМЕ3 № 4937.

В свою чергу, між ТОВ «Метком-Груп» (ЄДРПОУ 37811934) та ТОВ «Укртранс-ремонт» (ЄДРПОУ 38365232) укладено договори №16/2017 та 17/2017 від 28.11.2017 щодо постачання двох маневрових тепловозів ЧМЕЗ № 5330 та ЧМЕ3 № 4937.

Крім того, 01.10.2018 між ТОВ «Метком-Груп» (ЄДРПОУ 37811934) та ТОВ «Укртранс-ремонт» (ЄДРПОУ 38365232) укладено додаткові угоди до договорів №16/2017 та 17/2017, згідно яких, у випадку поставки товару пізніше ніж 06.10.2018 року, ТОВ «Укртранс ремонт» несе повну компенсацію витрат ТОВ «Метком Груп», а саме витрати по сплаті пені та штрафу, пов`язаних з несвоєчасним виконанням зобов`язань ТОВ «Метком Груп» перед ДП «МТП «Южний» за договором поставки товару № Т/СН-7/18 від 16.01.2018.

Проте, 06.06.2019 ТОВ «Метком Груп» (ЄДРПОУ 37811934) здійснено постачання до ДП «МТП «Южний» маневрового тепловозу ЧМЕ3 №4937. Під час перевірки технічного стану, реостатних випробувань та перевірки роботи механізмів тепловозу ЧМЕ3 №4937, працівниками залізничного господарства ДП «МТП «Южний» не було підписано акти прийому-передачі у зв`язку з його незадовільним технічним станом, про що свідчать складені акти випробувань та тепловоз ЧМЕ3 №4937 повернуто ТОВ «Метком Груп» (ЄДРПОУ 37811934) для усунення недоліків. В свою чергу ТОВ «Метком Груп» повернуто вказаний тепловоз ТОВ «Укртранс Ремонт» (ЄДРПОУ 38365232) для усунення недоліків.

Одночасно встановлено, що до теперішнього часу тепловоз ЧМЕЗ № 5330 ТОВ «Метком-Груп» (ЄДРПОУ 37811934) в адресу ДП «МТП «Южний» не постачався та з боку ТОВ «Укртранс Ремонт» не виконано умови договору.

Крім того, між АТ «Банк Портал» та ТОВ «Укртранс-Ремонт» укладений договір №1523-КЛ про відкриття кредитної лінії від 23.09.2015 за умовами якого Банк відкрив Позичальникові відновлювальну кредитну лінію і надав йому грошові кошти у межах загальної суми, яка не перевищує 45 млн. грн. строком до 22.03.2019.

З метою забезпечення виконання зобов`язань між ТОВ «Укртранс-Ремонт» та АТ «Банк Портал» укладено договір застави №43 від 27.04.2018, відповідно до якого ТОВ «Укртранс-Ремонт» передав в заставу банку належне йому рухоме майно, а саме: маневровий тепловоз ЧМЕЗ №4937 та ЧМЕЗ №5330.

Відповідно до договору про задоволення вимог кредитора №1 від 05.12.2019 та №2 від 05.12.2019 між АТ «Банк Портал» та ТОВ «Укртранс-Ремонт», банком набуто у власність маневровий тепловоз ЧМЕЗ №4937 та ЧМЕЗ №5330, загальна вартість яких складає 10687500 гривень.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) встановлено, що 19.12.2019 на підставі договорів про задоволення вимог кредитора №1, №2 від 05.12.2019 власником маневрових тепловозів являється ЧМЕЗ №4937 та ЧМЕЗ №5330 АТ «БАНК ПОРТАЛ».

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження на даний час встановлено, що ДП «МТП «Южний» ведеться претензійно судова робота щодо стягнення з ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» штрафних санкцій за несвоєчасну поставку тепловозів.

З метою стягнення штрафних санкцій за порушення ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» строку виконання зобов`язання за Договором № Т/СН-7/18 від 16.01.2018 про закупівлю товару тепловози маневрові ЧМЕЗ № 5330, №4937 ДП «МТП «Южний» направлено ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» претензію від 05.04.2019 №1837/01/102/19 про стягнення пені та штрафу.

Проте, ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» надано відповідь на претензію від 07.05.2019 № 139-05/ГМ, де вказано про відмову у задоволенні претензійних вимог з посиланням на те, що розмір штрафних санкцій порівняно з ціною договору є надмірним.

Отже на даний час, у органу досудового розслідування є підстави вважити, що зазначені маневрові тепловози можуть бути у подальшому реалізовані третім особам або реалізовані частково (на запчастини), що унеможливлює у подальшому встановлення фактичного власника зазначених тепловозів (ТОВ «Метком Груп» або ТОВ «Укртранс Ремонт»), а також на даний час ведеться претензійно судова робота щодо стягнення з ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» штрафних санкцій за несвоєчасну поставку тепловозів.

Крім того, в рамках кримінального провадження призначено оціночні експертизи щодо встановлення реальної вартості маневрових тепловозів ЧМЕ3 №4937 та ЧМЕЗ № 5330. Отже, вбачається необхідність у накладенні арешту на вказані тепловози, з метою недопущення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження до проведення огляду із залучення експертів.

Враховуючи, що вказані маневрові тепловози ЧМЕ3 №4937 та ЧМЕЗ

№ 5330 є предметом вчинення даного кримінального правопорушення, а також самі по собі можуть містити сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчим винесено постанову про визнання маневрові тепловози ЧМЕ3 №4937 та ЧМЕЗ № 5330 речовими доказами у кримінальному провадженні №12019160000001007 від 30.10.2019.

Так, 28.10.2020 в рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді накладено арешт на маневровий тепловоз № 4937, проте 30.11.2020 ухвалою Одеського апеляційного суду постановлено нову ухвалу, якою частково задоволено клопотання та визначено строк накладення арешту до 31.12.2020.

Під час досудового розслідування органом досудового розслідування вживались заходи щодо встановлення місцезнаходження службових осіб ТОВ «УКРТРАНС-РЕМОНТ» з метою їх допиту, у зв`язку з чим слідчим в порядку ст. 218 КПК України направлено постанову про проведення процесуальних дій на іншу територію.

Окрім цього, направлено постанову про проведення процесуальних дій на іншу територію з метою допиту службових осіб банку АТ «БАНК-ПОРТАЛ» за фактом передачі тепловозів у заставу, ухвали для проведення огляду та про проведення тимчасових доступів до речей і документів, проте матеріали повернуті без виконання, у зв`язку зі спливом термінів дії ухвали.

Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор та представник власника майна в судове засідання не з`явились.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, надані з клопотанням, приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст.2, ст.7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.

Так, в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Зокрема, згідно з нормами Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З поданого клопотання вбачається, що матеріалах, долучених до клопотання відсутня постанова слідчого про визнання маневрового тепловозу ЧМЕЗ №4937 речовим доказом у кримінальному провадженні. Тобто, не доведено того, що зазначений в клопотанні тепловоз є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Також, відсутні відомості про надання тимчасового доступу, на який посилався прокурор в судовому засіданні, як на підставу арешту зазначеного в клопотанні майна.

Крім того, нічим не доведені посилання прокурора про необхідність арешту тепловозу на час проведення експертизи, тобто до клопотання не долучено будь-яких підтверджень того, що у кримінальному провадженні призначено відповідні експертизи.

В даному клопотанні слідчий зазначає, що оскільки вилучені речі мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, та містять відомості, які мають доказове значення.

Разом з тим, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності такого майна категорії речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України), дане клопотання не містить.

Зокрема, з поданого клопотання жодним чином не вбачається, які конкретно відомості щодо обставин, які досліджуються в рамках вказаного кримінального провадження, містить зазначене майно.

Разом зтим,05.05.2021року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси аналогічне клопотання про арешт майна було повернуто прокурору для усунення недоліків.

Слідчий суддязазначає,що органдосудового розслідуванняне усунувшизазначені вухвалі недоліки,знов звертаєтьсядо слідчогосудді заналогічним клопотанням.

Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 171, 172,309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019160000001007, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2019 року повернути прокурору для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1