Ухвала

від 04.06.2021 по справі 508/369/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 508/369/21

Провадження № 2/508/213/21

У Х В А Л А

Іменем України

"04" червня 2021 р. смт. Миколаївка

Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-АГРО про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2021 року до Миколаївського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-АГРО про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скаргу чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір .

Згідно зі статтею 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

В статті 4 Закону України Про судовий збір зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судом встановлено, що позивачами заявлено у позові дві вимоги: одна вимога не майнового характеру про розірвання договору оренди землі, а також вимога майнового характеру про стягнення заборгованості по орендній платі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме квитанцій №1 та №2 від 02.06.2021 року позивачами при зверненні до суду з зазначеним позовом сплачено судовий збір тільки за одну вимогу.

А отже позивачами не в повному обсязі сплачений судовий збір.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до ч. 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Позивачі у відповідності до ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору не звільняються.

До матеріалів позовної заяви додано дві квитанції про сплату судового збору в сумі по 908,00 гривень кожна.

Натомість, позивачі повинні сплатити судовий збір, з урахуванням вимог ч. 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову майнового характеру по 908,00 гривень кожний, і за вимогу немайнового характеру по 908,00 гривень кожний.

Отже кожен із позивачів повинен доплатити судовий збір у розмірі по 908,00 гривень, за наступними реквізитами Миколаївського районного суду Одеської області: Отримувач коштів: ГУК в Одеській області/смт Миколаївка /22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA348999980313121206000015696 ; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Документи, що підтверджують сплату суми судового збору подати до Миколаївського районного суду Одеської області в оригіналі.

Відповідно до абз. 2 п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року за № 10, з урахуванням внесених змін і доповнень від 25 вересня 2015 року, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір , суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги),містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини ).

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174-177, 185 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-АГРО про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі - залишити без руху.

Надати позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для усунення зазначених недоліків строком 10 (десять) днів, з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у разі не усунення до встановленого терміну недоліків заява буде вважатися неподаною і буде повернута їм з усіма доданими документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.С. Банташ

.