Постанова

від 27.05.2021 по справі 922/3607/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2021 р. Справа № 922/3607/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання - Чумак Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача - прокурор Горгуль Н.В., посвідчення № 057317 від 09.10.2020;

від відповідача-1 - Дейнега К.В., положення №7/10 від 09.12.2020;

від відповідача-2 - Махонін О.С., ордер серія АЕ №1048410 від 21.12.2020;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №985 Х/1)

на рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 (повний текст складено 09.03.2021), ухвалене о 15 год 24 хв. у складі судді Новікової Н.А.

у справі № 922/3607/20

за позовом Виконуючого обов`язки керівника Харківської місцевої прокуратури №1 (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А) в інтересах держави

до 1-го відповідача Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7,

до 2-го відповідача Приватного підприємства "Ващенківське", 61001, м. Харків, вул.Плеханівська, буд. 20А,

про визнання незаконним та скасування пунктів рішень Харківської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Харківської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Приватного підприємства "Ващенківське" (далі - ПП "Ващенківське", відповідач-2) в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати пункти 23, 23.1 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 за №2009/20 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів", яким Приватному підприємству "Ващенківське" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,2150 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва торговельно-офісного комплексу по вул. Кутова, 7 в м. Харкова. Будівництво об`єкту виконати з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. "3-1" по АДРЕСА_1 , яка належить ПП "Ващенківське" на праві приватної власності;

- визнати незаконним та скасувати пункти 18, 18.1, 18.2, 18.3 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2144/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова", яким ПП "Ващенківське" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва торговельно-офісного комплексу по АДРЕСА_1 ; надано ПП "Ващенківське" в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:03:002:0003) площею 0,2129 га із земель територіальної громади АДРЕСА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва торговельно-офісного комплексу до 01.05.2025, будівництво об`єкту виконати з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. "3-1" по АДРЕСА_1 , яка належать ПП "Ващенківське" на праві приватної власності;

- визнати незаконним та скасувати пункти 10, 10.1, 10.2 додатку до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 за №2153/20 "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам", яким ПП "Ващенківське", як власнику нежитлової будівлі літ. "3-1", яка розташована на земельній ділянці площею 0,2129 га по АДРЕСА_1 , надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,2129 га по вул. Кутова, 7 у Шевченківському районі м. Харкова, кадастровий номер 6310136300:03:002:0003 для будівництва торговельно-офісного комплексу;

- визнати недійсним договір від 10.08.2020 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:03:002:0003, по вул. Кутова, 7 в м.Харкові, площею 0,2129 га, укладений між Харківською міською радою та ПП "Ващенківське";

- зобов`язати ПП "Ващенківське" (код ЄДРПОУ 38494967) повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2129 га, кадастровий номер 6310136300:03:002:0003 Харківській міській раді.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі №922/3607/20 відмовлено у задоволенні позову в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Харківської міської ради, Приватного підприємства "Ващенківське" про визнання незаконним та скасування пунктів рішень Харківської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі 922/3607/20 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог прокурора, судові витрати відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, які мають значення для справи.

На думку апелянта рішення відповідача-1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м.Харкова та про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам, якими ПП "Ващенківське", як власнику нежитлової будівлі літ. "3-1", яка розташована на земельній ділянці площею 0,2129 га по АДРЕСА_1 , надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, затверджено проект землеустрою та надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,2129 га по вул. Кутова, 7 у Шевченківському районі м. Харкова, та фактично передано спірну земельну ділянку в оренду відповідачу-2, прийняті з порушенням ст. 124, 134, 135 ЗК України, а саме без проведення відповідного земельного аукціону, у зв`язку з чим договір оренди укладений між відповідачами є незаконним та підлягає визнанню недійсним. Крім цього, прокурор зазначає, що відповідач-2 використовує тимчасову споруду (кіоск) зареєстровану як нежитлова будівля літ. "3-1" лише з метою набуття речових прав на земельну ділянку, розмір якої перевищує в 51 раз площу забудови та становить 0,2129 га, для здійснення подальшого використання цієї земельної ділянки для будівництва торговельно-офісного комплексу.

Також апелянт зазначає, що договір купівлі-продажу від 30.09.2019 укладений між ТОВ Фірма "Комплекс" та ОСОБА_1 нотаріально не посвідчений та тягне за собою нікчемність останнього, а підстави на яких ОСОБА_1 набув права власності на нежитлову будівлю літ. "З-1", загальною площею 39,3 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , не відносяться до правовстановлюючих.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі № 922/3607/20. Встановлено учасникам справи строк до 26.04.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 18.05.2021 об 11:00 годині.

28.04.2021 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської міської ради засобами поштового зв`язку надійшов відзив (передано до АТ "Укрпошта" 26.04.2021), який не підписаний представником відповідача-1, про що відділом документального забезпечення та контролю складено акт від 28.04.2021 та направлено його на адресу Харківської міської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 зазначеної статті).

Враховуючи зазначене, відзив відповідача-1 не може бути прийнятий судом до розгляду.

12.05.2021 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської міської ради повторно надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Вважає, що відповідно до положень Земельного кодексу України у ради були відсутні підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 0,2300 га за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. "З-1", що належить ПП "Ващенківське" на праві приватної власності, а надані відповідачем-2 документи відповідали вимогам чинного законодавства. Оскільки на спірній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. "З-1", що належить ПП "Ващенківське" на праві приватної власності, зазначені обставини виключають можливість відчуження земельної ділянки виключно на конкурентних засадах.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що ні Державними будівельними нормами "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92", затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04,1992 за № 44 (на момент розгляду справи), а ні Державними будівельними нормами "ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій", затверджених Наказом №104 від 26.04. 2019, а ні Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, Державними будівельними нормами "Житлові будинки. Основні положенні ДБН В.2.2-15-2005", затвердженими наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80, не передбачено норм, які б прямо встановлювали нормативи розміру та межі земельних ділянок, не ставлять в залежність площу земельної ділянки від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, як не ставить площу відведеної земельної ділянки в залежність від площі споруд, що на них знаходяться.

До відзиву відповідачем-1 додано клопотання, в якому просить поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі № 922/3607/20 та прийняти його до розгляду.

13.05.2021 від ПП "Ващенківське" надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-2 заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначає, що договір купівлі продажу б/н від 30.09.2019 є саме договором купівлі-продажу майнових прав, а не договором купівлі-продажу нерухомого майна в розумінні ст. 657 ЦК України, а отже не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідач-2 зазначає, що відповідно до п. 78, 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта, є договір купівлі-продажу майнових прав і такий документ є підставою для державної реєстрації права власності. А тому вважає правомірною реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. "З-1" загальною площею 39,3 кв. м по вул. Кутовій, м. Харків за ОСОБА_1 . Реалізуючи власні права щодо нерухомого майна останній досяг домовленості щодо входження до складу власників ПП "Ващенківське" з майновим вкладом у вигляді нежитлової будівлі літ. "З-1" загальною площею 39,3 кв. м по вул. Кутовій, м. Харків.

Наголошує, що на теперішній час право власності ПП "Ващенківське" на нежитлову будівлю літ. "З-1" загальною площею 39,3 кв. м по вул. Кутовій, м. Харків зареєстроване та є чинним.

Оспорювані рішення Харківської міської ради відповідач-2 вважає законними, зазначає, що відповідно до положень ст. 123, 134 ЗК України право оренди на земельну ділянку, на явній знаходиться нерухоме майно, що на праві власності належить відповідачу-2, виключає можливість відчуження земельної ділянки на земельних торгах.

Протокольною ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 оголошено перерву до 27.05.2021 до 12:30 год.

27.05.2021 у судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня представник прокуратури, яка наполягала на доводах апеляційної скарги, просила суд її задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі №922/3607/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Присутні у судовому засіданні представники першого та другого відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечували, рішення господарського суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим, а тому просили залишити його без змін.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про поновлення строку на подання відзиву, колегія суддів зазначає про таке.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 строк для подання відзиву встановлено до 26.04.2021.

Відповідно до штампу реєстрації вхідної кореспонденції, що міститься на першому аркуші відзиву відповідача-1, він переданий до канцелярії суду 12.05.2021, тобто з пропуском встановленого судом строку.

В обґрунтування клопотання зазначає, що перший відзив Харківської міської ради було подано в межах встановлених судом строків. Водночас, у зв`язку з помилкою представника відповідача-1 він не був підписаний уповноваженою особою.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про поважність пропуску строку на подання відзиву, та вважає за можливе поновити такий строк та прийняти відзив відповідача-1 до розгляду.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань Харківською місцевою прокуратурою №1 забезпечується процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42020221090000221 від 25.08.2020 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом того, що посадові особи Харківської міської ради неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки, шляхом недбалого ставлення до них, будучи відповідальними за надання земельних ділянок у власність не вжили всіх необхідних заходів з метою запобіганню незаконному вибуттю земельних ділянок з власності територіальної громади м. Харкова (т. 1 а.с. 29).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 13.04.1994 за №156 "Про впорядкування дрібно-роздрібної торгівлі в м. Харкові" підприємству колективної власності фірмі "Комплекс" (код ЄДРПОУ 05591425) був виданий Дзержинським райвиконкомом м. Харкова ордер №215-В від 23.01.1995 та виданий 26.03.1996 Головним управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради дозвіл за реєстраційним номером Б02-0003/3 на розміщення та відкриття об`єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування, а саме дозвіл на розміщення кіоску для прийому шин в наварку по вул. Кутовій, 7 в м. Харкові.

На підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2019 укладеного між ТОВ Фірма "Комплекс" та ОСОБА_1 , останнім набуто майнові права на споруду та майно за адресою АДРЕСА_1 . Споруда має такі характеристики: довжина 7,0 кв.м., ширина 5,5 кв.м., загальна висота -3,2 м, орієнтовно загальною площею - 38,0 кв.м., основні конструкції виконані по металевому каркасу, стіни споруди виконані по типу "Сендвіч" товщиною 100 мм з утеплювачем та обшивкою, покрівля - по металевим прогонам і решетуванню з покриттям із профільного сталевого листа, з утеплювачем з мінеральних плит, гідроізоляцією та пароізоляцією, віконні та дверні отвори заповнені метало пластиковими блоками, несучі конструкції покриття - металеві ферми (пункт 1.1, 1.2 договору).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.10.2020 №226795717, 02.11.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49529851 від 05 листопада 2019 року та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності Ерліхмана Є.В. на нежитлову будівлю літ. "3-1" загальною площею 39,3 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу б/н від 30 вересня 2019 року та акту приймання-передачі б/н від 30 вересня 2019 року, укладеного між ТОВ Фірма "Комплекс" та ОСОБА_1 , довідки №323558874 та технічного паспорту від 10 жовтня 2019 року, дозволу на розміщення та відкриття об`єктів торгівлі, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради (т. 1 а.с. 32-34).

Рішенням власників ПП "Ващенківське" від 28.11.2019 прийнято Ерліхмана Є.В. до складу власників ПП "Ващенківське" із майновим внеском: нежитлова будівля літ. "З-1", загальною площею 39,3 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 44-45).

Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна як частки у статутному капіталі ПП "Ващенківське" від 28.11.2019 Ерліхманом Є.В. передано, а ПП "Ващенківське" прийнято до статутного фонду нежитлову будівлю літ. "З-1", загальною площею 39,3 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Оціночна вартість складає 235800,00 грн (т. 1 а.с. 46).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 28.11.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Самощенко О.І., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34371316 та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ПП "Ващенківське" на нежитлову будівлю літ. "3-1" загальною площею 39,3 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі рішення співвласників б/н від 28.11.2019 та акту приймання передачі б/н від 28.11.2019.

В подальшому 12.02.2020 відповідач-2 звернувся до Харківської міської ради з листом №б/н, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,2300 га по АДРЕСА_1 , до якої було надано графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки, а також повідомлено, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля літ. "З-1" що належить ПП "Ващенківське" на праві приватної власності (т. 1 а.с. 115).

Пунктом 23 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 №2009/20 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" ПП "Ващенківське" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,2150 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва торговельно-офісного комплексу по АДРЕСА_1 . Будівництво об`єкту виконати з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. "3-1" по АДРЕСА_1 , яка належить ПП "Ващенківське" на праві приватної власності (т.1 а.с. 47).

Відповідно до висновку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Харківської міської ради по матеріалам проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Ващенківське" для будівництва торговельно-офісного комплексу за адресою: вул. Кутова, 7 у Шевченківському районі м. Харкова від 13.04.2020 №2296/08605-20 погоджено зазначений проект землеустрою та зазначено про можливість надання земельної ділянки на умовах визначених чинним законодавством (т. 1 а.с. 122-123).

Пунктом 18 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 №2144/20 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова", ПП "Ващенківське" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва торговельно-офісного комплексу по АДРЕСА_1 та надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:03:002:0003) площею 0,2129 га із земель територіальної громади АДРЕСА_1 для будівництва торговельно-офісного комплексу до 01.05.2025. Будівництво виконати з урахуванням знесення нежитлової будівлі літ. 3-1", яка належить на праві приватної власності ПП "Ващенківське" (т. 1 а.с.48-49).

Пунктом 10 додатку до рішення Харківської міської ради від 24.06.2020 №2153/20 "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок юридичним та фізичним особам" ПП "Ващенківське", як власнику нежитлової будівлі літ. "3-1", яка розташована на земельній ділянці площею 0,2129 га по АДРЕСА_1 , надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови площею 0,2129 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:03:002:0003, для будівництва торговельно-офісного комплексу (т. 1 а.с. 50).

На підставі зазначених рішень, між Харківською міською радою та ПП "Ващенківське" було укладено договір оренди землі від 10.08.2020 б/н, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ-(03.10) - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) з кадастровим номером 6310136300:03:002:0003, яка розташована в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 51-54).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.10.2020 №226792153, 13.08.2020 зареєстровано право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:03:002:0003, по вул. Кутовій, 7 в м. Харкові, на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н, виданого 10.08.2020, видавник: Харківська міська рада, ПП "Ващенківське".

Вважаючи названі рішення міської ради протиправними, а договір оренди земельної ділянки незаконним, в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом до Харківської міської ради та ПП "Ващенківське".

Прокурор зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження №42020221090000221 від 25.08.2020 встановлено, що внесення нежитлової будівлі літ. "3-1" загальною площею 39,3 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 , до статутного капіталу ПП "Ващенківське" та подальша реєстрація прав власності на нежитлову будівлю за останнім, проведено протиправно з метою отримання речових прав на земельну ділянку по АДРЕСА_1 всупереч вимогам ст.ст. 116, 124, 134 Земельного кодексу України, оскільки договір купівлі-продажу б/н від 30.09.2019 Ерліхман Є.В. є нікчемним, оскільки такий не посвідчений нотаріально, а предметом вказаного договору була тимчасова споруда, у зв`язку з чим Державна реєстрація права власності на вказаний об`єкт нерухомості не може вважатись законною, оскільки надані ОСОБА_1 документи не є правоустановлюючими документами, на підставі яких може бути проведена відповідна реєстраційна дія, в свою чергу, останній міг внести до статутного капіталу ПП "Ващенківське" лише майно та споруду, зазначену в п.1.2. договору купівлі-продажу б/н від 30.09.2019, а не нежитлову будівлю літ. "3-1", право власності на яку незаконно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (індексний номер:49529851 від 05.11.2019). Таким чином, ПП "Ващенківське" фактично є власником лише тимчасової споруди (кіоска), яка є рухомим майном, а не нежитлової будівлі літ. "3-1". У зв`язку з чим, прокурор вважає, що рішення прийняті відповідачем 1 всупереч вимогам ст. 134 ЗК України, а саме без проведення земельних торгів. Крім цього, прокурор наголошує, що загальна площа будівлі літ. "3-1" складає 39,3 кв.м, а площа забудови становить 0,0042 га, при тому що площа земельної ділянки, яку надано в оренду ПП "Ващенківське" - 0,2129 га, тобто більше майже в 51 раз, та становить лише 1,9% від загальної площі земельної ділянки. Вказані обставини, на переконання прокурора свідчать про те, що Харківська міська рада не мала законних підстав для надання оспорюваної земельної ділянки в оренду ПП "Ващенківське" для будівництва торговельно-офісного комплексу інакше як за результатами проведених земельних торгів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі №922/3607/20 відмовлено у задоволенні позову в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави до Харківської міської ради, ПП "Ващенківське" про визнання незаконним та скасування пунктів рішень Харківської міської ради, визнання недійсним договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Суд зазначив, що доводи прокурора є необґрунтованими та недоведеними, оскільки прокурором всупереч ч. 4 ст. 13 та ч.1 ст. 74 ГПК України, не надано жодних доказів, якими б підтверджувались обставини щодо незаконності підстав набуття права власності відповідача-2 на об`єкт нерухомого майна, доказів, які б підтверджували наявність будь-яких дефектів права власності відповідача-2 чи то доказів щодо незаконності проведення відповідних реєстраційних дій, при цьому, суд наголосив, що прокурором не надано, а ні матеріалів кримінального провадження, на які той посилається в якості обґрунтування незаконності здійснення державної реєстрації права власності, а ні вироків суду, яким би встановлювались відповідні обставини.

Приймаючи до уваги, що станом на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень на земельній ділянці знаходився об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. "З-1" право власності на яку зареєстровано на відповідача-2, право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:03:002:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , в силу положень ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягало продажу на земельних торгах, а відтак доводи прокурора про те, що спірні рішення прийняті всупереч положенням ч. 1 ст. 134 ЗК України, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а відтак такі вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:03:002:0003, по вул. Кутова, 7 в м.Харкові, площею 0,2129 га, укладеного між Харківською міською радою та ПП "Ващенківське" та зобов`язання ПП "Ващенківське" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,2129 га, кадастровий номер 6310136300:03:002:0003 Харківській міській раді, суд зазначив, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки такі за своєю природою є похідними від вимог про скасування пунктів рішень Харківської міської ради про надання земельної ділянки відповідачу-2 в оренду, які визнані судом необґрунтованими та безпідставними.

Щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

На прокуратуру покладаються такі функції: зокрема, у випадках, визначених Законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 цієї статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Як вказує прокурор, звернення з даним позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо повернення земельної ділянки; захищати інтереси територіальної громади повинні міська рада як власник земельної ділянки, однак, міська рада не лише не здійснює такий захист, але й сама допустила порушення та є відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 24.09.2020 у справі №922/3272/18, від 31.03.2021 у справі №922/3272/18, в ухвалі від 01.09.2020 у справі №922/1441/19

З урахуванням обставин цієї справи, прокуратурою визначено відповідачем Харківську міську раду, яка розпорядилася спірною земельною ділянкою в порушення, як вказує прокурор, вимог земельного законодавства, а отже прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних інтересів територіальної громади.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " , органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту незаконним і скасування рішення є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту незаконним і його скасування є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено серед способів захисту прав на земельні ділянки визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею ( частина 2 статті 123 Земельного кодексу України).

За приписами частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб

Отже, чинним земельним законодавством передбачено виключне право власника нерухомого майна на отримання в оренду земельної ділянки на якій воно розташоване без проведення земельних торгів в порядку визначеному положеннями ст. 122, 124 ЗК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 26.02.2020 за №2009/20 "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів" ПП "Ващенківське" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,2150 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва торговельно-офісного комплексу по вул. Кутова, 7 в м. Харкова.

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 а.с. 32-34) Приватне підприємство "Ващенківське" є власником нежитлової будівлі літ. "З-1", загальною площею 39,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 на підставі рішення співвласників б/н від 28.11.2019 та акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 28.11.2019, видавник Ерліхман Є.В./ПП"Ващенківське".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Судом встановлено, що право власності на нежитлову будівлю літ. "З-1", загальною площею 39,3 кв.м за адресою АДРЕСА_1 належить ПП "Ващенківське" на підставі рішення власників підприємства від 28.11.2019, яким прийнято Ерліхмана Є.В. до складу власників ПП "Ващенківське" із майновим внеском: нежитлова будівля літ. "З-1", загальною площею 39,3 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 44-45).

Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна як частки у статутному капіталі ПП "Ващенківське" від 28.11.2019 Ерліхманом Є.В. передано, а ПП "Ващенківське" прийнято до статутного фонду нежитлову будівлю літ. "З-1", загальною площею 39,3 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Оціночна вартість складає 235800,00 грн (т. 1 а.с. 46).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, 02.11.2019 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального кругу Клопотовим С.Д. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49529851 від 05 листопада 2019 року та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності Ерліхмана Є.В. на нежитлову будівлю літ. "3-1" загальною площею 39,3 кв.м по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу б/н від 30 вересня 2019 року та акту приймання-передачі б/н від 30 вересня 2019 року, кладеного між ТОВ Фірма "Комплекс" та ОСОБА_1 , довідки №323558874 та технічного паспорту від 10 жовтня 2019 року, дозволу на розміщення та відкриття об`єктів торгівлі, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 як власник майна мав право розпоряджатися ним на власний розсуд, в тому числі вносити його до статутного фонду товариства.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Частиною 5 статті 12 згаданого Закону передбачає, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Аналізуючи відомості, що містяться в державному реєстрі речових прав щодо спірної будівлі, судова колегія враховує висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 02.07.2019 у справі №48/340, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, що відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне.

Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення щодо права приватної власності відображені у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своє власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В той же час, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як встановлює ч. ч. 1,2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. При цьому, в силу ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом та підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Аналізуючи вказані положення чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що право власності, яке набуте у спосіб передбачений чинним законом та відповідно легалізовано державою є непорушним та абсолютним.

Судова колегія не приймає до уваги заперечення прокурора щодо правомірності набуття відповідачем-2 права власності на нежитлову будівлю літ. "3-1" загальною площею 39,3 кв.м. по АДРЕСА_1 , з посиланням на незаконність реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , а в подальшому за відповідачем-2 з посиланням на нікчемність договору-купівлі продажу від 30.09.2019 укладеного між ТОВ Фірма "Комплекс" та ОСОБА_1 та незаконність рішень державних реєстраторів, оскільки жодних доказів, якими б підтверджувались обставини щодо незаконності підстав набуття права власності відповідача-2 на об`єкт нерухомого майна чи доказів щодо незаконності проведення відповідних реєстраційних дій, прокурором до матеріалів справи не надано.

Так прокурором не надано доказів визнання незаконними та скасування реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на спірну будівлю, не надано ні матеріалів кримінального провадження, на які той посилається в якості обґрунтування незаконності здійснення державної реєстрації права власності, ні вироків суду, яким би встановлювались відповідні обставини.

Як слушно відмічено судом першої інстанції обставини щодо підстав набуття відповідачем-2 права власності на нежитлову будівлю літ. "З-1", перевірка правомірності здійснення держаним реєстратором реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна не входить до предмету доказування у даній справі.

Щодо доводів прокурора про нікчемність договору купівлі-продажу від 30.09.2019 укладеного між ТОВ Фірма "Комплекс" та ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з аналізу вказаного договору купівлі-продажу вбачається, що він є саме договором купівлі-продажу майнових прав, а не договором купівлі-продажу нерухомого майна в розумінні ст. 657 ЦК України, а отже не підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Посилання скаржника на незаконність реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. "3-1" загальною площею 39,3 кв.м. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 колегія суддів також не приймає, оскільки зазначене питання не є предметом розгляду у даному провадженні.

Щодо доводів прокурора, що нежитлова будівля літ. "3-1" загальною площею 39,3 кв.м. по АДРЕСА_1 є рухомим майном, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмінними ознаками об`єкту нерухомого майна є неможливість їх переміщення без їх знецінення при цьому право власності на таке майно підлягає обов`язковій державній реєстрації, на відміну від рухомого майна.

Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами від 10.09.2019, характеристиками нежитлової будівлі літ. "3-1" загальною площею 39,3 кв.м. по АДРЕСА_1 зокрема є: рік спорудження - 1995, фундамент - бетон, стіни - цегла, покрівля - метал, підлога - бетон.

Отже, з наданих до матеріалів справи документів, а також відомостей з Державного реєстру речових прав, вбачається, що нежитлова будівля літ. "З-1" є в розумінні положень 181 ЦК України, саме об`єктом нерухомого майна.

Разом з цим, прокурором не надано, а ні висновків експерта про те, що вказана будівля є тимчасовою спорудою, а ні вироку (рішення) суду, яким були б встановлені вказані обставини, а ні матеріалів кримінального провадження, на які посилається прокурор в якості підтвердження вказаних доводів, а ні жодних інших належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо встановити протилежне, а відтак вказані доводи є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Отже, як станом на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень, так і станом на момент розгляду справи, право власності на нежитлову будівлю літ. "3-1" загальною площею 39,3 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано за ПП "Ващенківське", воно є чинним та не скасованим.

Оскільки станом на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень на земельній ділянці знаходився об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. "З-1" право власності на яку зареєстровано за відповідачем-2, право оренди не земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:03:002:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , в силу положень ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягало продажу на земельних торгах.

Колегія суддів звертає увагу, що, виходячи із системного аналізу положень частини другої статті 124 і абзацу 2 частини другої статті 134 Земельного кодексу України незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування у випадку розташування на такій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна належних на праві власності зазначеним особам.

Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20, від 01.04.2021 у справі №910/10500/19.

Щодо доводів прокурора про невідповідність розміру наданої в оренду земельної ділянки до розміру площі будівлі, яка на ній знаходиться, колегія суддів зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що передача в оренду спірної земельної ділянки була здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до висновку по матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Ващенківське" за адресою вул. Кутова, 7, м. Харків від 13.04.2020 №2296/0/605-20, Департаментом містобудування та архітектури погоджено зазначений проект щодо відведення земельної ділянки площею 0,2129 га та надано висновок про можливість надання земельної ділянки.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі №922/1323/20, доведення обставин, пов`язаних з обґрунтованістю землевпорядної документації, у тому числі щодо розміру земельної ділянки, покладається на сторони у судовому процесі. При цьому відповідно до загальних засад господарського судочинства, врегульованих статтями 2, 13, 14, 74, 86, 237 ГПК України, позивач у справах зазначеної категорії повинен довести належними доказами, зокрема, але не виключно експертним висновком, ту обставину, що неналежними доказами є розроблений на замовлення відповідача проект землеустрою чи технічна документація із землеустрою, в яких власне і визначається конкретна площа земельної ділянки, необхідна орендарю для експлуатації та функціонування належної йому будівлі (ведення господарської діяльності). При цьому оцінка зазначених доказів повинна здійснюватися судами з дотриманням стандартів доказування, передбачених ГПК України щодо їх належності, допустимості, обґрунтованості та вірогідності.

Сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об`єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною та задоволення відповідного позову. У зв`язку з цим, оскаржуючи законність передачі земельної ділянки у користування з мотивів неспівмірності площі відведеної земельної ділянки порівняно з площею будівлі, розташованої на цій земельній ділянці, саме позивач повинен належними і допустимими доказами довести розмір земельної ділянки, який є дійсно необхідним для обслуговування та експлуатації розміщеного на землі майна, що відповідає принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 ГПК України.

Водночас у разі, якщо продавець (попередній власник) нерухомого майна (будівель, споруд) належним чином не оформив право користування земельною ділянкою певної площі, суду слід виходити з того, що оскільки чинне земельне законодавство не визначає методики визначення площі, яка для орендаря землі є достатньою з метою обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі (ведення господарської діяльності), то самі по собі ДБН не можуть обґрунтовувати необхідний розмір земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, позаяк ДБН - це норми з іншим предметом правового регулювання, які містять вимоги саме для будівництва об`єктів нерухомості, а не для обслуговування нерухомого майна.

У постанові від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19 Верховний Суд вказував, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотання сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором не надано до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження обставин неспівмірності розміру земельної ділянки, розміру будівлі, що на ньому знаходиться, не надано доказів невідповідності землевпорядної документації в частині визначення розміру земельної ділянки чинним нормам земельного законодавства, також прокурором не заявлялося до суду клопотання про призначення експертизи з метою визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі.

Прокурор обмежився виключно посиланнями на ті обставини, що розмір земельної ділянки значно перевищує площу будівлі, що на ній знаходиться.

Разом з тим, як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, зокрема з інформації з Державного земельного кадастру (т. 1 а.с. 55-56) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:03:002:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , до складу спірної земельної ділянки, входять землі, щодо яких встановлено обмеження у їх використанні. Зокрема, до складу спірної земельної ділянки входять земельні ділянки: охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта транспорту; охоронної зони навколо об`єкта культурної спадщини; зони особливого режиму забудови. Тобто земельна ділянка є неоднорідною. Що в свою чергу обмежує користування спірною земельної ділянкою.

Однак зазначені обставини прокурор при звернення з позовом не врахував.

В силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та, зокрема, і "геометричні розміри") земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться. При поданні позову з підстав зокрема надмірність площі земельної ділянки порівняно з площею розташованої на ній нежитлової будівлі слід враховувати, що одним із можливих способів доказування, крім експертизи, є саме обставини наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою чи той факт, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону або є необґрунтованим. Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення.

Однак, як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, прокурором не доведено належними і допустимими доказами необхідності використання відповідачем-2 земельної ділянки у меншому розмірі та не наведено жодних порушень чинного законодавства при затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі. При цьому прокурором не доведено і того, що оспорюване рішення порушило права чи охоронювані законом інтереси, зокрема, територіальної громади міста Харкова - власника земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, Харківська міська рада діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення міської ради щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання - розроблення документації із землеустрою, а тому скасування зазначеного рішення судом не призведе до ефективного захисту порушених прав позивача.

Щодо вимог прокурора про визнання незаконним та скасування рішення міської ради щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання дозволу на про ведення грошової оцінки земельної ділянки, судова колегія вважає, що зазначені рішення місцевої ради також не мають самостійного характеру, фактично були реалізовані шляхом укладення договору оренди земельної ділянки та вичерпали свою дію.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:03:002:0003, по вул. Кутова, 7 в м.Харкові, площею 0,2129 га, укладеного між Харківською міською радою та ПП "Ващенківське" та зобов`язання ПП "Ващенківське" повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Кутова, 7, площею 0,2129 га, кадастровий номер 6310136300:03:002:0003 Харківській міській раді судова колегія зазначає про таке.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ст.ст.203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

При цьому, суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Відповідно до положень Земельного кодексу України, Законів України "Про власність", "Про місцеве самоврядування в Україні" власником спірної земельної ділянки є територіальна громада, яка делегує відповідній раді повноваження щодо передачі права користування від імені цієї громади, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Волевиявлення органів місцевого самоврядування при виконанні свої функцій, у тому числі щодо розпорядження майном шляхом укладення правочинів, повинно відповідати чинному законодавству. Воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях відповідного органу, які відповідають вимогам закону та інтересам територіальної громади. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 по справі № 916/2129/15.

Як вже було встановлено судом, підстав для визнання спірних рішень Харківської міської ради незаконними та їх скасування немає, тому й підстави для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки відсутні.

Отже, позов у частині похідної вимоги про визнання договору недійсним задоволенню не підлягає, як і похідна вимога про повернення територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради земельної ділянки площею 0,9340 га з кадастровим номером 6310136300:03:002:0003, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Кутова, 7.

Що ж до посилань скаржника на відповідні постанови Верховного Суду у справах № 910/4528/15-г та № 910/9028/19, то слід вказати, що хоча правовідносини у них за змістом і є подібними тим, що склалися між сторонами цього спору, втім висновки з тих постанов, які використовує прокурор, надавалися з урахуванням інших фактичних обставин.

За обставинами справи № 910/4528/15-г земельну ділянку було передано для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку. У тій справі Верховний Суд дійшов як раз висновку про те, що відповідачі незаконно об`єднали в одне ціле ділянку як для будівництва так і для експлуатації та обслуговування, оскільки отримання права оренди на них мало відбуватись в різному порядку.

У справі ж № 910/9028/19 земельну ділянку було надано в оренду поза конкурсом не лише для експлуатації та обслуговування об`єктів нерухомого майна, а і для експлуатації та обслуговування об`єктів дорожнього сервісу. Касаційний суд у тій справі звернув увагу на приписи абзацу 13 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України і вказав про те, що позаконкурсна процедура не розповсюджується на об`єкти саме дорожнього сервісу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржників про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі №922/3607/20 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційні скарги залишаються без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за їх подання покладається судом на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24.02.2021 у справі №922/3607/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

У судовому засіданні 27.05.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 04.06.2021.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя М.М. Слободін

Суддя В.С. Хачатрян