номер провадження справи 27/217/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2021 Справа № 908/3311/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж (71101 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Приазовська, 149, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Завод Прилив» (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Туристична, б. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 14311459)
про стягнення 187 992 грн. 19 коп.
представники сторін
від позивача: Довгорук І.С., довіреність № 519 від 01.12.2020
від відповідача: Корнієнко М.О., ордер АР№ 1034683 від 25.01.2021
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Завод Прилив» 187992 грн. 19 коп. заборгованості.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3311/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 28.09.2020, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3311/20, присвоєно справі номер провадження 27/217/20 та призначено підготовче судове засідання на 27.01.2021.
Справа № 908/3311/20 розглядається за правилами загального позовного провадження.
27.01.2021 представник відповідача надіслав до суду письмовий відзив (вх. № 1725/08-08/21), відповідно до якого, просив суд застосувати до вимог позивача строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.01.2021 підготовче засідання на підставі ст. 183 ПК України відкладено на 24.02.2021, з урахуванням правових позицій учасників судового процесу.
Представником позивача надано суду заяву (вх. № 4007/08-08/21 від 24.02.2021) про поновлення строку позовної давності про стягнення заборгованості в розмірі 187 992 грн. 19 коп. з Приватного акціонерного товариства «Завод Прилив» .
Ухвалою суду від 24.02.2021, згідно ст. 177 ГПК України строк підготовчого провадження у справі № 908/3311/20 було продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відповідно до ст. 183 ГПК відкладено на 29.03.2021.
Ухвалою суду від 29.03.2021, відповідно до ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/3311/20 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 19.04.2021.
В судовому засіданні 19.04.2021, на підставі ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 18.05.2021.
Ухвалою суду від 18.05.2021 продовжено строк розгляду справи № 908/3311/20 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Судове засідання з розгляду справи № 908/3311/20 перенесено та призначено на 28.05.2021.
У судовому засіданні 28.05.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні 28.05.2021 відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу Оберіг .
Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
28.05.2021 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги. Надав суду заяву про долучення до матеріалів справи копій документів, які судом долучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2021 просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
В засіданні суду 28.05.2021 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).
У судовому засіданні 28.05.2021, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.
Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
УСТАНОВИВ:
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
01.07.1997 ВАТ Запоріжжяобленерго (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго та ВАТ Завод Прилив (в подальшому перейменовано на Приватне акціонерне товариство Завод Прилив ) уклали Договір про користування електричною енергією № 19 (Договір).
Згідно умов Договору передбачено, що ПАТ Запоріжжяобленерго здійснює поставку електричної енергії ПАТ Завод Прилив за регульованими тарифами, а відповідач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі.
Відповідно до п. 4.4 Договору, споживач зобов`язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії у термін, що не перевищує 5 днів з дати вказаній в платіжній вимозі-дорученні.
У зв`язку з несплатою ПАТ Завод Прилив грошового зобов`язання у встановленні договором терміни, виникла заборгованість у сумі 187 992 грн. 19 коп.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2000 у справі № 5/3/300 за заявою кредитора - Національної акціонерної компанії Нафтогаз України порушене провадження у справі про банкрутство ВАТ Завод "Прилив (в подальшому ПАТ Завод Прилив ).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.10.2000 у справі № 5/3/300 були визнані кредиторські вимоги ВАТ Запоріжжяобленерго в сумі 1048427 грн. 33 коп.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.11.2004 у справі № 5/3/300 визнано ВАТ Запоріжжяобленерго (Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго ) поточним кредитором ВАТ Завод Прилив у сумі 187 992 грн. 19 коп., яка складається по сплаті за споживання активної електроенергії за період з 01.08.2000 по 30.09.2004 в сумі 162048 грн. 22 коп. та сплаті компенсації за перетікання реактивної електроенергії за період з 01.08.2000 по 30.09.2004 в сумі 25 943 грн. 97 коп.
Законом України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна №2864 від 29.11.2001 (Закон) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, (ст.1).
Статтею 2 Закону встановлено, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій /часток, паїв, що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів них підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами.
10.10.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 5/3/300 припинено процедуру санації Приватного акціонерного товариства Завод Прилив та затверджено мирову угоду.
Відповідно до умов мирової угоди заборгованість ПрАТ Завод Прилив перед кредитором четвертої черги ПАТ Запоріжжяобленерго в особі Мелітопольських електромереж складає 191 270,69 грн. Також встановлено, що поточні кредиторські ВАТ Запоріжжяобленерго в особі Бердянського району електричних мереж не включаються до умов мирової угоди укладеної по справі складають у сумі 187 992 грн. 19 коп.
Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо дотримання строків оплати вартості електроенергії стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення 187992 грн. 19 коп. боргу, з яких: за споживання активної електроенергії за період з 01.08.2000 по 30.09.2004 в сумі 162048 грн. 22 коп. та сплаті компенсації за перетікання реактивної електроенергії за період з 01.08.2000 по 30.09.2004 в сумі 25 943 грн. 97 коп.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6 та 7 статті 276 Господарського кодексу України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.04.2000 у справі № 5/3/300 за заявою кредитора - Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» порушене провадження у справі про банкрутство ВАТ «Завод «Прилив» .
Ухвалою від 17.01.2001 року судом введена процедура санації ВАТ «Завод «Прилив» .
Постановою від 28.05.2001 року на підставі ст. 22-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 №2343-ХІІ, надалі - Закон «Про відновлення платоспроможності …» ) боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.11.2004 у справі № 5/3/300 визнано ВАТ Запоріжжяобленерго (Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго ) поточним кредитором ВАТ Завод Прилив у сумі 187 992 грн. 19 коп., яка складається по сплаті за споживання активної електроенергії за період з 01.08.2000 по 30.09.2004 в сумі 162048 грн. 22 коп. та сплаті компенсації за перетікання реактивної електроенергії за період з 01.08.2000 по 30.09.2004 в сумі 25 943 грн. 97 коп.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішеннями суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.11.2004 у справі № 5/3/300 позивача визнано поточним кредитором ВАТ Завод Прилив у сумі 187 992 грн. 19 коп. та дана ухвала набрала законної сили, наявність даної заборгованості не потребує доказування.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.10.2019 у справі № 5/3/300 припинено процедуру санації Приватного акціонерного товариства Завод Прилив та затверджено мирову угоду.
Відповідно до змісту вказаної ухвали від 10.10.2019 вбачається, що представник ПАТ Запоріжжяобленерго зауважив, що не погоджується з редакцією мирової угоди, а саме з тим. що в її тексті не вказано про визнання ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.11.2004 ВАТ Запоріжжяобленерго в особі Бердянського району електричних мереж поточним кредитором боржника з вимогами у сумі 187992 грн. 19 коп., що може мати наслідок їх непогашення після припинення процедури банкрутства боржника.
Мирова угода по справі №5/3/300 затверджена ухвалою Господарського суду Запорізької області 10.10.2019 та укладена тільки відносно конкурсних вимог кредиторів. У процедурі санації власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника протягом усієї процедури санації з метою закриття провадження у справі про банкрутство має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, внесені до реєстру вимог кредиторів, або надати боржнику кошти, достатні для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (п. 1 ст. 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або його банкрутом ).
Ухвалою від 10.10.2019 у справі № 5/3/300 було припинено процедуру санації ПрАТ Завод Прилив .
З наведеного вбачається, що ПАТ Запоріжжяобленерго в особі Бердянського району електричних мереж є поточним кредитором боржника з вимогами у сумі 187992 грн. 19 коп., які не були включені до мирової угоди, що затверджена ухвалою від 10.10.2019 у справі № 5/3/300 та яка не була сплачена відповідачем та підлягає сплаті поза процедурою банкрутства.
Крім того, позивачем подано довідку № 4334 від 15.12.2020, відповідно до якої вбачається, що в бухгалтерському обліку Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж обліковується дебіторська заборгованість Приватного акціонерного товариства «Завод Прилив» в розмірі 187992 грн. 19 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів виконання свого обов`язку щодо оплати відповідачем 187992 грн. 19 коп. за Договором, з яких 162048 грн. 22 коп. за період з 01.08.2000 по 30.09.2004 спожитої активної електроенергії та 25943 грн. 97 коп. за період з 01.08.2000 о 30.09.2004 компенсації за перетікання реактивної електроенергії матеріали справи не містять.
Відповідач доказів виконання зобов`язання у повному обсязі не надав.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу за Договором в розмірі 187992 грн. 19 коп.
Розглянувши клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд відмовив в його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно зі ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За приписами ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Статтею 263 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності зупиняється: якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Відповідно до ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Оскільки судом вже встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.11.2004 у справі № 5/3/300 позивача визнано поточним кредитором ВАТ Завод Прилив у сумі 187 992 грн. 19 коп., а ухвалою від 10.10.2019 у справі № 5/3/300 було припинено процедуру санації ПрАТ Завод Прилив та не включено поточні вимоги позивача до мирової угоди, строк позовної давності зупинявся на період розгляду справи про банкрутство відповідача та почався знову з 10.10.2019.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущений.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем строк позовної давності не пропущений, суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви про поновлення строку позовної давності № 570 від 10.02.2021, яка надійшла до суду 24.02.2021 за вх. № 4007/08-08/21.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж до Приватного акціонерного товариства «Завод Прилив» задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод Прилив» (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Туристична, б. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 14311459) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Бердянського міжрайонного району електричних мереж (71101 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Приазовська, 149, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) 187992 (сто вісімдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 19 коп. заборгованості, 2819 (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять) грн. 88 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 04.06.2021.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2021 |
Оприлюднено | 07.06.2021 |
Номер документу | 97417354 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Дроздова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні