ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Хмельницький
"02" червня 2021 р. Справа № 924/291/21
Господарський суд Хмельницької області у складі:
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кузиній М.-О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
1) Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький;
2) Новоушицької районної державної адміністрації, смт. Нова Ушиця Хмельницької області
до Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПОРТ", м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індіан Енерго", м. Хмельницький
про розірвання договору оренди земельної ділянки №057/2018р. від 20.03.2018р. та зобов`язання повернути земельну ділянку
Представники сторін:
від прокуратури: Пронозюк В.І. - згідно посвідчення №059114 від 11.01.2021р.;
від позивача 1: Чухась О.О. - згідно витягу з ЄДР;
від позивача 2: не з`явились;
від відповідача: не з`явились;
від третьої особи: не з`явились.
В судовому засіданні, відповідно до ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
22.03.2020р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький; 2) Новоушицької районної державної адміністрації, смт. Нова Ушиця Хмельницької області до Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПОРТ", м.Хмельницький про: розірвання договору оренди земельної ділянки №057/2018р. від 20.03.2018р., а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6823382700:07:001:0200 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, площею 20,0000га, укладений між Новоушицькою районною державною адміністрацією та Українсько-угорським товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПОРТ"; зобов`язання Українсько-угорське товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПОРТ" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6823382700:07:001:0200, площею 20,0000га, вартістю 5 890 090,00грн., яка розташована на території Новоушицької об`єднаної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Ухвалою суду від 25.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/291/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. У судовому засіданні 18.05.2021р. судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу судового засідання, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
Представник прокуратури наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що з серпня 2018 року по даний час ТОВ "Агроекспорт" постійно допускається заборгованість з орендної плати за землю, плата вноситься не в повному обсязі та станом на 01.01.2021 р. допущено заборгованість з орендної плати за договором оренди № 057/2018 в розмірі 358362,28 грн., востаннє оплата за договором здійснювалась у січні 2019 року, що є порушеннями пунктів 4.1, 4.3 Договору, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі", та відповідно до пунктів 11.4 Договору, ч. 1 ст. 32 вказаного Закону та ч. 2 ст. 651 ЦК України, є підставою для припинення Договору шляхом його розірвання за рішенням суду.
Представник позивача 1 - Хмельницької ОДА, в судовому засіданні позовн івимги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представники: позивача - Новоушицької районної державної адміністрації, смт.Нова Ушиця Хмельницької області; відповідача - Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПОРТ", м. Хмельницький; третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Індіан Енерго", м.Хмельницький у судове засідання не з`явились, не скористалися правом участі свого представника в даному судовому розгляді, письмового відзиву на позов не подали, причин неявки та неподання доказів не вказали; належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка учасників справи не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
20.03.2018 р. між орендодавцем Новоушицькою районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець, Новоушицька РДА) та орендарем українсько-угорським товариством з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" (далі - Орендар, ТОВ "Агроекспорт"), відповідно до розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 13.03.2018 № 287/2018-р "Про передачу в оренду земельних ділянок українсько-угорському товариству з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт", укладено договір оренди земельної ділянки № 057/2018 (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (цільове призначення - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) з кадастровим номером 6823382700:07:001:0200 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (електростанції з використанням енергії сонця), площею 20,0000 га, яка розташована на території Зеленокуриловецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.
У п. 2.2, п.2.3 Договору зазначено, що на земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5890090,00 гривень, у п. 3.1. - договір укладено на 49 років, строк дії договору відраховується від 13.03.2018 р.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 4.5. Договору - орендна плата вноситься Орендарем у формі грошової оплати в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 176702,76 грн. в рік, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, орендна плата вноситься Орендарем щомісячно рівними частками та становить 14725,23 грн. за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором справляється пеня у розмірі 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пунктами 8.1., 8.2. Договору, Орендар прийняв на себе зобов`язання вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі, вказаному обов`язку Орендаря кореспондується право Орендодавця вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з п. 11.4. Договору його дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно інформації Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18.01.2021 р. № 185/5/22-01-13-01-19 ТОВ "Агроескпорт" станом на 01.01.2021 допущено заборгованість з орендної плати за договором оренди № 057/2018 в розмірі 358 362,28грн.; востаннє оплата за договором здійснювалась у січні 2019 року; дата виникнення податкового боргу 09.07.2018р.; рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 у справі №560/3180/20 задоволено позов контролюючого органу про стягнення податкового боргу з ТОВ "Агроекспорт".
Листами від 03.07.2020р. № 06-12-1284/2020, від 12.08.2020р. № 06-12-1549/2020 Новоушицька РДА зверталась до ТОВ "Агроекспорт" про сплату заборгованості з орендної плати.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Ч.ч.1, 3 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Судом враховано, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
При цьому, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
В контексті зазначеного судом враховано, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.
Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття „інтереси держави, визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 р.
Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Таким чином, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч.ч. 3,4 ст.53 ГПК України, ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру").
Судом враховано, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
При цьому, судом також враховано, що щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.
Порушення інтересів держави (територіальної громади) обґрунтовується тим, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності, використовується ТОВ "Агроекспорт" без внесення орендної плати за землю. Таким чином створюються перешкоди по утворенню та використанню фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень органу місцевого самоврядування, реалізації програм соціально-економічного розвитку, що порушує інтереси держави.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 стверджує, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п.54 рішення).
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Судом враховано, що згідно з ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
У даній справі Перший заступник керівника Кам`янець - Подільської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький; Новоушицької районної державної адміністрації, смт.Нова Ушиця Хмельницької області до Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПОРТ", м.Хмельницький про розірвання договору оренди земельної ділянки №057/2018р. від 20.03.2018р. та зобов`язання повернути земельну ділянку оскільки розпорядником земель державної форми власності - Хмельницькою обласною державною адміністрацією та стороною договору - Новоушицькою районною державною адміністрацією не було виконано покладені на них законодавством повноваження щодо права вимагати розірвання договорів оренди внаслідок істотного порушення умов договору та повернення земель державі, у тому числі в судовому порядку. Внаслідок нездійснення належним чином контролю за додержанням земельного законодавства на відповідній території та отримання плати за використання земель територіальної громади, місцевим бюджетом недоотримано значну суму коштів.
З огляду на зазначене, зважаючи, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький; Новоушицької районної державної адміністрації, смт.Нова Ушиця Хмельницької області.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно із ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні" договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, серед іншого, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до пунктів 2.20, 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.
Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1,13 Закону України "Про оренду землі", основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати, Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Відповідна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 (справа № 904/3953/17).
Таким чином, закон пов`язує можливість дострокового розірвання договорів за рішенням суду у зв`язку з невиконанням сторонами обов`язків, передбачених укладеним між сторонами договором.
Судом з`ясовано, що з серпня 2018 року по даний час ТОВ "Агроекспорт" постійно допускається заборгованість з орендної плати за землю, плата вноситься не в повному обсязі та станом на 01.01.2021 р. допущено заборгованість з орендної плати за договором оренди № 057/2018 в розмірі 358 362,28грн. Востаннє оплата за договором здійснювалась у січні 2019 року, що є порушеннями пунктів 4.1., 4.3. Договору, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі", та відповідно до пунктів 11.4. Договору, ч. 1 ст. 32 вказаного Закону та ч. 2 ст. 651 ЦК України, є підставою для припинення Договору шляхом його розірвання за рішенням суду.
Порушення умов договору щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати свідчить про неможливість досягнення Новоушицькою районною державною адміністрацією як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто вбачається істотне порушення умов договору оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
З урахуванням наведеного, вбачаються достатні підстави для розірвання договору та повернення земельної ділянки.
Спірна земельна ділянка, яка на даний час перебуває у користуванні ТОВ "Агроекспорт" підлягає вилученню у вказаного користувача та поверненню державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, яка є розпорядником земель енергетики державної власності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди земельної ділянки №057/2018р. від 20.03.2018р., а саме земельної ділянки з кадастровим номером 6823382700:07:001:0200 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, площею 20,0000га, укладений між Новоушицькою районною державною адміністрацією та Українсько-угорським товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПОРТ".
Зобов`язати Українсько-угорське товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПОРТ" (код ЄДРПОУ 30314149) повернути державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 22985083) земельну ділянку з кадастровим номером 6823382700:07:001:0200, площею 20,0000га, вартістю 5 890 090,00грн., яка розташована на території Новоушицької об`єднаної територіальної громади Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Стягнути з Українсько-угорського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЕКСПОРТ" (29000, м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 9; ідентифікаційний код 30314149) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 4 540,00грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.) відшкодування судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.
Повний текст рішення складено 04.06.2021р.
Суддя С.І. Крамар
Віддруковано 7 прим.( надісл. всім реком. з повід.):
1-до справи,
2- позивачу-1 Хмельницька ОДА (29005, м. Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок рад);
3- позивачу-2 Новоушицька РДА (32600, Хмельницька обл., смт. Нова Ушиця, вул. Подільська, 17;
4 - відповідачу Українсько-угорське ТОВ "АГРОЕКСПОРТ" (29000, м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 9);
5 -Хмельницька обласна прокуратура (29005, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3);
6 - Кам`янець-Подільська місцева прокуратура (32300, м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11);
7 - ТОВ "Індіан Енерго" (29000, м.Хмельницький, вул. Панаса Мирного,9).
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2021 |
Оприлюднено | 02.09.2022 |
Номер документу | 97418117 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Крамар С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні