Ухвала

від 25.05.2021 по справі 922/2059/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/2059/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання: Гогусь В. О.

за участю представників сторін:

позивача - Коваль Г. Ю. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача - Скринніка І. А. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 (колегія суддів: Крестьянінов О. О. - головуючий, Тарасова І. В., Шевель О. В.) у справі

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль"

про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2020 року Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескаль" (далі - ТОВ "Ескаль" ), у якому просила стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 783 387, 42 грн.

1.2. Позивач зазначав, що відповідач безпідставно зберіг кошти у вигляді орендної плати, оскільки фактично користувався без належних правових підстав земельною ділянкою площею 2,068 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137200:022:0002), на якій, за твердженням позивача, розміщені об`єкти нерухомого майна, що належать відповідачу.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 (суддя Лаврова Л. С.) позовні вимоги Харківської міської ради задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Ескаль" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 676 333,95 грн та 40 145,01 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції аргументував рішення тим, що ТОВ "Ескаль" набуло право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, проте у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на земельну ділянку на АДРЕСА_1 та у період з 01.06.2017 до 30.09.2019 не сплачувало за її використання, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати. Місцевий господарський суд перевірив обґрунтованість наданих позивачем розрахунків сум безпідставно збережених коштів. Суд врахував заявлене відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, тому відмовив у задоволенні вимог позивача про стягнення 107 053,47 грн безпідставно збережених коштів, нарахованих за червень 2017 року.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 у справі №922/2059/20 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.4. Апеляційний господарський суд виходив із того, що станом на момент набуття права власності на об`єкти нерухомості літ. АБ та Т-1 до відповідача перейшло право користування земельною ділянкою, в частині на якій розміщені будівлі, споруди, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відсутність у матеріалах справи договору оренди земельної ділянки щодо попереднього власника майна унеможливлює в межах цієї справи з`ясувати умови, на яких могло би перейти право користування земельною ділянкою до відповідача - власника будівель, які знаходяться на земельній ділянці. Водночас, за висновком апеляційного господарського суду, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021, Харківська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021, а рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2020 - залишити без змін.

3.2. Касаційну скаргу подано на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Харківська міська рада вважає, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 79-1 Земельного кодексу України та статтю 181 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19 (пункти 49- 52), від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 (пункти 54- 55), від 13.10.2020 у справі № 922/3711/19 (пункт 6.10), від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19 (пункти 8.18- 8.23).

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ескаль" просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. ТОВ "Ескаль" зазначає, що відсутні підстави стверджувати про подібність правовідносин у справах, на які посилається скаржник, та у справі, яка переглядається. Суди у наведених скаржником постановах установили фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, які є несхожими з правовідносинами у справі, що розглядається. Крім того, у кожній із наведених справ суди виходили із обставин та умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів. На думку ТОВ "Ескаль", висновки, зроблені судом апеляційної інстанції, не свідчать про їх невідповідність висновкам у наведених позивачем постановах.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Суди установили, що Харківською міською радою було здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства. А саме, 19.06.2020 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137200:09:022:0002). За результатами обстеження земельної ділянки складено акт, яким встановлено, що на земельній ділянці площею 2,0680 га (кадастровий номер 6310137200:09:022:0002) на АДРЕСА_1 розташовані нежитлові будівлі літ. "АБ" та літ. "Т-1", право власності на які зареєстроване за ТОВ "Ескаль". Вказана земельна ділянка використовується ТОВ "Ескаль" для експлуатації та обслуговування зазначених нежитлових будівель літ. "АБ" та літ. "Т-1". Обстеження здійснено з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.03.2019 № НВ-6308746082019.

4.2. Суди зазначили, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2020 № 213186591 за ТОВ "Ескаль" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі: літ. "АБ" - 19.02.2016 на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.2015, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Юнікон" (далі - ПрАТ "Юнікон") та ТОВ "Ескаль"; а літ. "Т-1" - 01.06.2012 на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2012 та додаткового договору від 28.05.2012 до договору купівлі-продажу, укладеного між ПрАТ "Юнікон" та ТОВ "Ескаль". Право оренди земельної ділянки площею 2,0680 га (кадастровий номер 6310137200:09:022:0002) припинено 18.05.2017 на підставі угоди про розірвання договору оренди між ПрАТ "Юнікон" та Харківською міською радою.

4.3. Суд апеляційної інстанції встановив, що за адресою: АДРЕСА_1, знаходяться також інші нежитлові приміщення належні відповідачу на праві власності, зокрема: нежитлова будівля літ. "М-1", загальною площею 110,3 м 2 (розмір частки Ѕ) та нежитлова будівля літ. "АА" загальною площею 470,8 м 2 .

Окрім того, за зазначеною адресою знаходяться і інші будівлі та споруди, що належать іншим власникам, зокрема, № 5, 5а, 5б, 6, 7 в літері "Ц-3", загальною площею 3629,6 м 2 , власник Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгазобладнення"; літ. "Ш-1" загальною площею 839,6 м 2 , власник Товариство з обмеженою відповідальністю "Облторгсервіс"; літ "И-1" загальною площею 361,2 м 2 , власник Приватна фірма "Лінія Краси"; літ "Д-1" загальною площею 486,2 м 2 , власник ОСОБА_1 . Також зареєстровані земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 6310137200:09:022:0021, площею 1,7236 га, яка надана 12.06.2017 у користування Підприємству "Афгандрев" Громадське об`єднання "Ветеранів та інвалідів Афганістану "Ветеран"; 6310137200:09:022:0022, площею 0,5335 га, право постійного користування на яку зареєстровано 25.04.2017 за Підприємством "Афганстрой" Громадське об`єднання "Ветеранів та інвалідів Афганістану "Воїн Інтернаціоналіст"; 6310137200:022:0003, площею 0,0197 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 22.02.2012, речове право зареєстровано 21.12.2017 за ТОВ "Ескаль" на підставі договору оренди землі від 18.12.2017, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Ескаль"; попередній орендар ПрАТ "Юнікон" "Юнікон", угода про розірвання договору оренди землі між ПрАТ "Юнікон" та Харківською міською радою зареєстрована 18.05.2017; 6310137200:022:0001, площею 0,0439 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 22.02.2012, речове право зареєстровано 21.12.2017 за ТОВ "Ескаль" на підставі договору оренди землі від 18.12.2017, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Ескаль"; попередній орендар ПрАТ "Юнікон"; угода про розірвання договору оренди землі між ПрАТ "Юнікон" та Харківською міською радою зареєстрована 18.05.2017; 6310137200:022:0020, площею 0,203 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 27.11.2015, речове право зареєстровано 19.04.2016 за ТОВ "Облторгсервіс" на підставі договору оренди землі від 25.03.2016; 6310137200:022:0002, площею 2,068 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 22.02.2012; речове право зареєстровано 11.10.2019 за ТОВ "Ескаль" на підставі договору оренди, укладеного з Харківською міською радою; попередній орендар ПрАТ "Юнікон"; угода про розірвання договору оренди землі між ПрАТ "Юнікон" та Харківською міською радою зареєстрована 18.05.2017; 6310137200:022:0002, площа 0,8642 га, дата реєстрації земельної ділянки 31.08.2006; речове право зареєстровано 12.02.2014 за ТОВ "Харківгазобладання" на підставі договору оренди; 6310137200:022:0019, площа 0,0635 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 28.11.2013; право постійного користування належить КП "Харківводоканал" для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (літ. "Э-1"); 6310137200:022:0016, площа 0,1049 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 18.10.2013; речове право зареєстровано 06.11.2013 за ПФ "Лінія краси" на підставі договору оренди.

4.4. Суд першої інстанції зазначив, що доказів належного оформлення відповідачем як власником нерухомого майна права користування земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі, за період з 01.06.2017 по 30.09.2019, зокрема укладення відповідних договорів оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права, відсутні. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2020 № 213186050 право оренди земельної ділянки площею 2,0680 га (кадастровий номер 6310137200:09:022:0002) на АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ "Ескаль" з 11.10.2019 на підставі договору оренди землі від 27.09.2019.

4.5. На підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310137200:09:022:0002) від 26.07.2017 № 301, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, позивач здійснив розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Ескаль" коштів у розмірі орендної плати за спірний період.

4.6. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.03.2019 № НВ-6308746082019, земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:09:022:0002 на АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування виробничих будівель, допоміжної споруди (естакади) та під`їзної внутрішньозаводської колії. Датою держаної реєстрації вказаної земельної ділянки є 22.02.2012.

4.7. Суди зазначили, що ТОВ "Ескаль" просило надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Т-1" та літ. "АБ" виробничо-складського призначення, площею 2,0680 га (кадастровий номер 631013720009:022:0002) зі зміною цільового призначення з "іншої комерційної діяльності" (старий код УКВЦПЗ - 1.11.6) на "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" (код КВЦПЗ 11.02) (лист від 26.09.2017 № 22).

Рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1305/18 ТОВ "Ескаль" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 2,0680 га (кадастровий номер 6310137200:09:022:0002) зі зміною цільового призначення з "іншої комерційної діяльності" на "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" для експлуатації та обслуговування виробничих будівель, допоміжної споруди (естакади) та під`їзної внутрішньозаводської колії на АДРЕСА_1.

4.8. У письмових запереченнях (вх. 20339 від 04.09.2020) відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 107 053,47 грн (за червень 2017 року).

4.9. Спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю правових підстав для стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,0680 га (кадастровий номер 631013720009:022:0002) у період з 01.06.2017 по 30.09.2019.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради, відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю.

5.2. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції застосував статтю 79-1 Земельного кодексу України та статтю 181 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19 (пункти 49- 52), від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 (пункти 54- 55), від 13.10.2020 у справі № 922/3711/19 (пункт 6.10), від 02.06.2020 у справі № 922/2845/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19 (пункти 8.18- 8.23).

5.3. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.4. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

5.5. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не підтвердилися, з огляду на наступне.

5.6. Предметом позову у цій справі є вимога Харківської міської ради про стягнення з відповідача як власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташовані нежитлові приміщення.

5.7. Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такий висновок сформульовано Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

За змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Тобто особа, яка набула права власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новий власник набув право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.

5.8. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що ТОВ "Ескаль" набуло право власності на об`єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення (літ. "АБ" загальною площею 371,6 м 2 та літ. "Т-1" загальною площею 2849,9 м 2 ), які розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності за адресою АДРЕСА_1, проте у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на земельну ділянку загальною площею 2, 068 га (кадастровий номер 6310137200:09:022:0002) на АДРЕСА_1 та у період з 01.06.2017 до 30.09.2019 не сплачувало за її використання, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

5.9. Проте, суд апеляційної інстанції встановив, що право власності на нежитлові будівлі, які розташовані за адресою АДРЕСА_1, перейшло до відповідача на підставі договорів купівлі-продажу від 23.07.2015 (зареєстрований 19.02.2016) та від 24.04.2012 (зареєстрований 01.06.2012). Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 2, 068 га (кадастровий номер 6310137200:09:022:0002) перебувала у користуванні ТОВ фірма "Юнікон ЛТД" (правонаступником якої є ПрАТ "Юнікон" на підставі договору оренди землі від 07.09.2001, укладеного з Харківською міською радою). Зазначене речове право було припинено на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 12.05.2015 (припинення речового права зареєстровано 18.05.2017), тобто після набуття відповідачем права власності на нежитлові приміщення. Станом на момент набуття права власності нежитлові приміщення до відповідача перейшло право користування земельною ділянкою в частині на якій розміщені будівлі, споруди, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, проте договір оренди землі від 07.09.2001, укладений ПрАТ "Юнікон" (попередній власник нежитлових будівель) з Харківською міською радою, позивач не надав, що унеможливлює в межах цієї справи з`ясувати умови, на яких могло б перейти право користування земельною ділянкою до нового власника будівель, що знаходяться на земельній ділянці. Суд дійшов висновку, що договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них положень глави 83 Цивільного кодексу України. Крім того, суд апеляційної інстанції, дослідивши надані сторонами докази, самостійно здійснив запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та, отримавши довідку, встановив, що з наявних у справі матеріалів неможливо встановити, що нежитлові будівлі, про які зазначено в акті обстеження (літ. "АБ" загальною площею 371,6 м 2 та літ. "Т-1" загальною площею 2849,9 м 2 ) знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:09:022:0002. З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що станом на момент набуття права власності на об`єкти нерухомості літ. АБ та Т-1 до відповідача перейшло право користування земельною ділянкою, в частині на якій розміщені будівлі, споруди, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

5.10. У справі № 922/2417/19, на яку посилається скаржник, про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з посиланням на статтю 189 Земельного кодексу України та статті 1212-1214 Цивільного кодексу України, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позову. Як убачається з тексту цієї постанови (пункт 52), позивач надав до суду витяг з Державного земельного кадастру від 23.07.2019 № НВ-0003479382019, акт обстеження від 23.07.2019, складений Департаментом територіального контролю Харківської міськради, та звіт з геодезичної зйомки земельної ділянки по вул. Академіка Павлова, 120 у м. Харкові. Тому суд першої інстанції, оцінюючи зазначені докази у їх сукупності, дійшов висновку про те, що відповідач з 01.09.2017 використовує земельну ділянку площею 0,1765 га (кадастровий номер 6310137500:07:018:0060) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "З-3" по вул. Академіка Павлова, 120 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

5.11. У справі № 922/2843/19, на яку посилається скаржник, про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею з посиланням на статті 12, 80, 83, 189 Земельного кодексу України та статті 1212-1214 Цивільного кодексу України, суд касаційної інстанції, залишаючи в силі рішення місцевого суду, яким позов задоволено частково, дійшов висновку, що оскільки обставини правомірного володіння і використання відповідачем належної йому нежитлової будівлі встановлені, це свідчить про фактичне використання відповідачем спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, і відповідач не надав жодних доказів на підтвердження формування за зазначеною адресою земельної ділянки меншою чи більшою площею для експлуатації та обслуговування вказаної нежитлової будівлі, то вимоги позивача є обґрунтованими. На відміну від справи, яка розглядається, у справі № 922/2843/19 встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 0,0836 га (кадастровий номер 6310138200:06:022:0007) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав.

5.12. У справі № 922/3711/19, на яку посилається скаржник, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, Верховний Суд, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили позовні вимоги. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок, викладений у пункті 6.10 цієї постанови, а саме: "При цьому поза увагою суду апеляційної інстанції залишився доказ, наданий Харківською міською радою, що встановлює фактичний розмір земельної ділянки, яку використовує відповідач, - акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 04.09.2017, складений Департаментом територіального контролю Харківської міської ради на виконання самоврядних повноважень позивача, визначених приписами Земельного кодексу України та Закону України від 21.05. 1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні". На відміну від справи № 922/2059/20, яка розглядається, у справі № 922/3711/19 одним із засобів доказування був акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 04.09.2017, складений Департаментом територіального контролю Харківської міської ради на виконання самоврядних повноважень позивача, яким підтверджувалися фактичні обставини, необхідні для вирішення спору - використання відповідачем без оформлення речових прав сформованої земельної ділянки відповідної площі. Крім того, у справі № 922/3711/19 органом місцевого самоврядування було прийнято рішення про передачу сформованої земельної ділянки в оренду відповідачеві, проте відповідач за наявності позитивного рішення місцевої ради не оформив договір оренди земельної ділянки.

5.13. У справі № 922/2845/19, на яку посилається скаржник, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Судом були встановлені фактичні обставини використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав - через розірвання договору оренди за рішенням суду та продовження фактичного використання земельної ділянки без оформлення речового права на земельну ділянку.

5.14. У справі № 922/2413/19, на яку посилається скаржник, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, Верховний Суд скасував судові рішення про відмову у задоволенні позову та направив справу на новий розгляд. Відповідно до правового висновку суду касаційної інстанції у справі № 922/2413/19, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України. При цьому, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись і після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. У справі № 922/2845/19, на відміну від справи № 922/2059/20, яка розглядається, був встановлений факт розірвання договору оренди судовим рішенням, яке набрало законної сили, та припинення правових підстав для користування відповідачем земельною ділянкою. Отже, висновок у справі № 922/2413/19 про наявність кондикційних правовідносин зроблений з урахуванням інших фактичних обставин, тому не можна стверджувати про подібність справи № 922/2413/19 та справи, яка розглядається.

Проте, на відміну від справ № 922/2417/19, № 922/2843/19, № 922/3711/19 № 922/2845/19, № 922/2413/19, де суди установили наявність кондикційних правовідносин між сторонами та дійшли висновку про наявність підстав для стягнення безпідставно збережених коштів з користувача земельної ділянки на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, у справі № 922/2059/20, що розглядається, за висновком суду, до відповідача перейшло право користування земельною ділянкою, в частині на якій розміщені будівлі, споруди, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Тому, за висновком апеляційного господарського суду, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України. Зважаючи на наведене, у справі № 922/2059/20, яка розглядається, та справах, на які у касаційній скарзі посилається скаржник, установлені обставини справи та матеріально-правове регулювання не є подібними, тому висновки, викладені у постановах Верховного Суду у цих справах, не можуть розглядатися як такі, що підтверджують різне застосування судами норм матеріального права за подібних обставин.

5.15. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.16. Зважаючи на те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження після відкриття касаційного провадження не отримали підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 922/2059/20 у справі.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 922/2059/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак