Рішення

від 31.05.2021 по справі 160/10322/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Справа №160/10322/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Магнохром Алюмінатс про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі 160/10322/20, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року по вищезазначеній справі було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Магнохром Алюмінатс до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000098/2 від 12.06.2020 року, прийняте Дніпровською митницею Державної митної служби України;

- присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Магнохром Алюмінатс (пров.Добровольців, 15/3, м.Дніпро, 49049, код ЄДРПОУ 42197663) судові витрати по справі у розмірі 2 102 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 року апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 р. у справі № 160/10322/20 - повернуто заявнику.

24.05.2021 року справа була повернута з суду апеляційної інстанції на адресу Дніпровського окружного адміністративного суду.

Раніше, до суду 15.02.2021 року від позивача надійшла заява, в якій він просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь ТОВ Магнохром Алюмінатс судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти вказаного розміру правничої допомоги та зазначив, що зазначення представником позивача таких послуг як здійснення аналізу норм чинного законодавства, аналіз судової практики, аналіз відзиву на позовну заяву вважає безпідставним. Оскільки, представник позивача був обізнаний з доводами та позицією митниці, приймав участь у розгляді аналогічних справ за категорією адміністративних справ щодо скасування рішень про коригування митної вартості. Такі послуги, як первинна консультація стосовно шляхів судового захисту, стратегії введення справи, аналіз норм чинного законодавства, аналіз судової практики, аналіз відзиву на позовну заяву не підтверджені жодними фактичними доказами щодо збирання, вивчення інформації. Вказані види правової допомоги не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною підготовки позовної заяви, що як вид правової допомоги вже виділено в окрему позицію на яку адвокатом витрачено 4 години.

Також, Дніпровська митниця Держмитслужби вважає, що при розгляді питання щодо відшкодуванні витрат на правничу допомогу, варто взяти до уваги позицію ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії . Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір. Усі витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним. У зв`язку з чим, включення до складу судових витрат, витрат визначених в пп.1 - 3 п.4 додаткової угоди №2/20 від 15.06.2020 р. є безпідставними.

В силу частин 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Петренко П.І. договір №4/20 про надання правової допомоги від 15.06.2020 року.

Згідно з актом приймання передачі виконаних робіт/послуг від 21.08.2020 року, відповідно до якого адвокатом Петренко П.І. було надано наступні послуги:

- аналіз документів наданих клієнтом для підготування позовної заяви на предмет достатності для обґрунтування позовних вимог 3 години - 3 000 грн.;

- аналіз нормативно-правових актів та судової практики з питань оскарження рішень про коригування митної вартості 2 години - 2 000 грн.;

- роз`яснення клієнту судової перспективи оскарження рішення про коригування митної вартості товарів; наслідки оскарження та не оскарження рішення про коригування митної вартості для клієнта 1 година - 1000 грн.;

- підготовка та надсилання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів 4 години - 4000 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №004 від 18.08.2020 року позивачем було сплачено 10000 грн. на підставі договору №4/20 про надання правової допомоги від 15.06.2020 року та додаткової угоди №2/20 від 18.06.2020 р.

Згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Частиною 5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з постановою від 03 жовтня 2019 р. Об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гічайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З огляду на викладене, та враховуючи заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу, які вказані акті приймання передачі виконаних робіт/послуг від 21.08.2020 р. до договору про надання правової допомоги на підставі договору №4/20 про надання правової допомоги від 15.06.2020 року не є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг)

Таким чином, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати на правову допомогу підлягають поверненню лише в розмірі 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132-139, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул.Княгині Ольги, 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Магнохром Алюмінатс (пров.Добровольців, 15/3, м.Дніпро, 49049, код ЄДРПОУ 42197663) судові витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма