Рішення

від 03.06.2021 по справі 640/13743/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року м. Київ № 640/13743/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтубус простягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДР: 43142763) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтубус (03140, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 4, кв. 5, код ЄДР: 32657132), в якому просить суд стягнути податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 59 850,30 грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по платежу орендна плата з юридичних осіб в сумі - 59 850,30 грн. (основний платіж - 58 177,65 грн., штрафні санкції - 852,00 грн., пеня - 820,65 грн.) в т.ч. по платежах:

по орендній платі з юридичних осіб (ст.56 ОСОБА_1 ) - 4 683,51 грн. (основний платіж - 4 577,52 грн. пеня - 105,99 грн.);

по орендній платі з юридичних осіб (ст.31 ОСОБА_2 ) - 55 166,79 грн.) (основний платіж - 53 600,13 грн., штрафні санкції - 852,00 грн., пеня - 714,66 грн.).

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб (ст.56) виникла у зв`язку з несплатою узгоджених зобов`язань, нарахованих платником самостійно згідно податкової декларації з плати за землю № 2995 від 20.02.2020, якою визначено податкове зобов`язання на 2020 рік в розмірі 27 465,11 грн. зі сплатою рівними частками щомісяця - 2 288,76 грн., а за грудень 2 288,75 грн. Однак, як зазначає позивач, відповідачем залишилось фактично не сплачене самостійно визначене податкове зобов`язання за період лютий, березень 2020. Також, нараховано 105,99 грн. пені за несвоєчасну сплату за період з 15.10.2019 по 20.03.2020.

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб (ст.31) виникла у зв`язку з несплатою узгоджених зобов`язань, нарахованих платником самостійно згідно податкових декларацій з плати за землю:

№ 3294 від 19.02.2019, якою визначено податкові зобов`язання на 2019 в розмірі 152 515,93 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця - 12 709,66 грн., а за грудень 12 709,67 грн.;

№ 3296 від 19.02.2019, якою визначено податкові зобов`язання на 2019 в розмірі 9877,30 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця - 823,11 грн., а за грудень 823,09 грн.;

№ 2994 від 20.02.2019, якою визначено податкові зобов`язання на 2020 в розмірі 126955,78 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця - 10579,65 грн., а за грудень 10579,63 грн.;

№2996 від 20.02.19р., якою визначено податкові зобов`язання на 2020 рік в розмірі 9877,30 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця - 823,11 грн., а за грудень 823,09 грн.

Однак, як зазначається у позові, відповідачем залишилось фактично не сплачене самостійно визначене податкове зобов`язання за період з листопада 2019 (враховано сплату 3413,64 грн. та зменшення платником податкового зобов`язання за листопад 2019 в сумі 2130,01 грн., за грудень 2019 в сумі 2130,03 грн. згідно податкової декларації з плати за землю (уточнююча) №7318 від 11.10.2019 за 2019, відповідно заборгованість згідно декларації №3294 за листопад 2019 становить 7166,01 грн., за грудень 2019 року становить 10579,64 грн.) по березень (включно) 2020. Також, відповідачу нараховано штрафні санкції у розмірі 852,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення №0019655004 від 19.03.2020, винесеного на підставі акта перевірки №1339/19-00-50-04/32657132 від 18.03.2020, за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання. Також, нараховано 714,66 грн. пені за несвоєчасну сплату за період з 15.10.2019 по 20.03.2020.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, як зазначає позивач, відповідачем не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов`язання визначені ними, вважаються узгодженими.

Відтак, посилаючись на норми профільного законодавства, позивач просить задовольнити позов.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 24.06.2020 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Копія ухвали, яка направлена на адресу відповідача, зазначену в ЄДР, повернута до суду без вручення з відміткою пошти від 06.07.2020 про те, що адресат відсутній за вказаною адресою та, відповідно за закінченням терміну зберігання , а відтак, враховуючи положення п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, копія ухвали вважається врученою відповідачу в силу закону, а відповідач - вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Слід додати, що дана ухвала також оприлюднена 30.06.2020 в ЄДРСР.

Однак, відповідач відзиву на позов не надав, заявлені до стягнення суми не спростував.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, що стосується і юридичних осіб.

Відповідно до положень п.16.1 ПК України платники податків зобов`язані: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки тау розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.49.2 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п.49.18 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: п/п. 49.18.3: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до положень ст.ст. 269 - 271 ПК України платниками земельного податку (орендної плати) є землекористувачі, об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а базою оподаткування - нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Згідно із п.п.14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди;

Згідно із п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю (земельного податку) є календарний рік. Відповідно до п.286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п.287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з положеннями ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із п.41.2 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.95.1 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У даному випадку , як встановлено судом, товариство самостійно задекларувало зобов`язання перед бюджетом та в іншій частині вимог такі зобов`язання виникли внаслідок прийняття контролюючим органом ППР, доказів оскарження яких відповідачем не надано. У той же час, зазначені податкові зобов`язання своєчасно та у повному обсязі не сплатило, внаслідок чого податкове зобов`язання набуло статусу податкового боргу, який до цього часу не сплачений.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем дотримано правило щодо виставлення податкової вимоги та строку, визначеного п. 95.2. ПК України. Так, 02.04.2019 сформовано податкову вимогу № 4805-50, яка вручена компетентній особі відповідача 02.04.2021. Доказів сплати зазначеної суми податкового боргу не надано, як і не доведено умов щодо необхідності прийняття нової вимоги.

Відповідачем не надано суду доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись у сплаті відповідачем узгоджених сум податкових зобов`язань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Тернопільській області (46003, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, код ЄДР: 43142763) задовольнити повністю.

2. Стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Інтубус (03140, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 4, кв. 5, код ЄДР: 32657132) до Державного бюджету України податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі - 59 850,30 грн. в т.ч. по платежах:

по орендній платі з юридичних осіб (ст. 56) - 4 683,51 грн. на рахунок UA728999980000033217812019056, код одержувача 37971052, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 18010600 56, банк одержувача Казначейство України (ЕАП);

по орендній платі з юридичних осіб (ст. 31) - 55 166,79 грн. на рахунок UA768999980000033210812019707, код одержувача 37971052, МФО 899998, код бюджетної класифікації 50 18010600 31, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя О.А. Кармазін