Постанова

від 04.06.2021 по справі 520/7710/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Білова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 р. Справа № 520/7710/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВДОРБУД", Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020, повний текст складено 24.12.20 по справі № 520/7710/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВДОРБУД"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ХАРКІВДОРБУД" звернулось до суду, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.01.2020 № 00000020511 за формою В4 , від 02.01.2020 № 00000010511 за формою Р , від 03.01.2020 № 00000030511 за формою Р1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.01.2020 № 00000020511 за формою В4 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в розмірі 41667 грн за жовтень 2018.

В іншій частині в задоволенні позову - відмовлено.

ТОВ "ХАРКІВДОРБУД", не погоджуючись із рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та зазначав, що за умови наявності необхідних первинних документів, які підтверджують факт взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, позивач мав підстави на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу податкових зобов`язань, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції та зазначає на відсутність у контрагентів позивача необхідних основних засобів та трудових ресурсів для виконання обумовлених договорами робіт, вказує на те, що позивачем не надано належних доказів здійснення між сторонами реальних господарських операцій.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Харківдорбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ХСМ-2016 за серпень, листопад 2018, ТОВ КРІОСЕД за жовтень 2018, ТОВ Голд Флай за травень 2018, ТОВ РЕЙЛІТ ОПТ за вересень 2018, ТОВ КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМАШ за серпень 2018, ТОВ АВОГАДРО за серпень 2018, ТОВ НОРТЕ ТРЕЙД за серпень 2018 та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вказаних контрагентів.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 894/20-40-05-11-10/41719136 від 25.11.2019, яким зафіксовано наступні порушення: завищення податкового кредиту на суму ПДВ 528869 грн., у тому числі за травень 2018 в сумі 74995 грн., у червні 2018 на суму 195382 грн., у листопаді 2018 на суму 24698 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті у сумі ПДВ 108857 грн., в тому числі за жовтень 2018 на суму 108857 грн. та до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму ПДВ 124937 грн., у тому числі за жовтень 2018 на суму 122637 грн., за грудень 2018 на суму 2300 грн.

Не погодившись із зазначеним актом перевірки позивач звернувся до Головного управління ДФС у Харківській області із відповідними запереченнями № 1812-1 від 18.12.2019, за наслідками розгляду яких відповідач надав відповідь від 26.12.2019, якою акт перевірки залишено без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки № 894/20-40-05-11-10/41719136 від 25.11.2019 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) від 02.01.2020 № 00000020511 за формою В4 , яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 124937 грн.;

2) від 02.01.2020 № 00000010511 за формою Р , яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 108857 грн. та за штрафними санкціями на суму 27214,25 грн.;

3) від 03.01.2020 № 00000030511 за формою Р1 , яким зменшено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 288184 грн. та зменшено податковий кредит на суму 295075 грн.

Не погодившись із зазначеними рішеннями позивач оскаржив останні в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 21.01.2020 до ДПС України, за наслідками розгляду якої прийнято рішення від 17.03.2020 № 9606/6/99-00-08-05-01-06, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платником податків частково підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з абз.1 та абз. 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктами а , б пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Так, у перевіряємий період позивач мав господарські відносини із ТОВ Кріосед , ТОВ Авогадро , ТОВ РЕЙЛІТ-ОПТ , ТОВ ХСМ-2016 , ТОВ Голд Флай , ТОВ Норте Трейд , ТОВ Компанія Електромаш , ТОВ Гравікон , ТОВ ВИП ГРУПП .

01.09.2018 між позивачем (покупець) та ТОВ Рейліт Опт (постачальник) укладено договір поставки № 256 від 01.09.2018, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити резервуар (пластик) 1 м3, найменування, кількість та ціни якої вказуються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Продукція поставляється погодженими партіями згідно із заявками покупця. Оплата здійснюється не пізніше одного місяця з моменту фактичної поставки.

Поставка продукції здійснюється на умовах EXW (Франко завод: склад постачальника) згідно з вимогами Інкотермс-2010 : м. Харків, вул. Новгородська, 3.

Датою поставки товару є дата, що зазначена та підтверджується видатковою накладною.

Згідно зі Специфікацією № 1 від 01.09.2018 на користь ТОВ Харківдорбуд здійснено поставку товару - резервуару (пластик) 1 м3 у кількості 20 шт. на загальну суму 250000,08 грн., у тому числі ПДВ 41666,68 грн., про що складено видаткову накладну № 50 від 01.09.2018.

На підтвердження здійснення транспортування придбаного товару позивачем надано подорожній лист № 0109/1 вантажного автомобіля від 01.09.2018 на здійснення перевезення товару за видатковою накладною № 50 від 01.09.2018 автомобілем КРАЗ НОМЕР_1 водієм ОСОБА_1 .

Придбаний товар оприбуткований та відображений у бухгалтерському обліку ТОВ Харківдорбуд на рахунку 631, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.

Фактична оплата за придбаний товар здійснена 24.09.2018.

Також на підтвердження реальності проведеної господарської операції позивачем надано

акти списання 19 придбаних резервуарів № 7 від 10.10.2018, № 8 від 18.10.2018, № 14 від 21.12.2018, № 38 від 08.11.2019, та зазначено про зберігання 1 резервуару за адресою: АДРЕСА_1 (договір оренди приміщення № 3-2/91 від 11.08.2020) та передано позивачу за актом від 25.08.2020.

На виконання умов договору поставки ТОВ Рейліт Опт надано позивачу податкову накладну № 1 від 01.09.2018.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарської операції, зв`язок між фактом придбання товарів, послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Реальність виконання вказаного вище господарського зобов`язання, безпосередньо пов`язаного з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідач не надав належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем підприємство контрагент було фіктивним, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності податкової інформації, складеної фахівцями Головного управління ДФС у Луганській області від 08.11.2018 № 60/12-32-12-01-46/40096196 щодо ТОВ РейлітОпт , як доказу "безтоварності" господарських операцій суд вважає помилковим, оскільки чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, інших доводів в обґрунтування нереальності здійснення господарської операції з ТОВ РейлітОпт податковим органом не наведено.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факт реалізації продукції підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача; право на формування податкових зобов`язань з податку на прибуток підтверджується належними первинними документами.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 02.01.2020 № 00000020511 за формою В4 в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в розмірі 41667 грн. за жовтень 2018 (по взаємовідносинах з ТОВ ТОВ РейлітОпт ) є протиправним та правомірно скасоване судом першої інстанції.

Також, 13.08.2018 між ТОВ ХАРКІВДОРБУД та ТОВ ХСМ-2016 укладений договір щодо на придбання в серпні, листопаді 2018 товару на загальну суму 469278,6 грн., у тому числі ПДВ 78213,10 грн.

За умовами зазначеного договору постачальник зобов`язувався поставити щебінь, найменування та ціни якого вказуватись у Специфікаціях як невід`ємних частинах договору.

Відповідно до Специфікацій № 1 від 13.08.2018, № 2 від 222.10.2018, видаткових накладних від 29.08.2018 № 345, 28.11.20187 № 443 та 29.11.2018 № 444 позивачем відображено поставку щебню фр. 20-40 у кількості 789,03 т., у зв`язку з чим складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 345 від 29.08.2018, № 634 від 28.11.2018, № 635 від 29.11.2018.

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині господарських відносин із зазначеним контрагентом стала встановлена податковим органом відсутність підтвердження реальності операції щодо придбання платником податків щебню у серпні, листопаді 2018.

Зазначені висновки, крім іншого, ґрунтуються на аналізі узагальненої податкової інформації, складеної фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області від 01.04.2019 № 324/20-40-14-21-07/40689483 щодо ТОВ ХСМ-2016 за звітні періоди декларування ПДВ вересень, листопад 2018, відповідно до якої згідно з Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) за 3 квартал 2018 від 06.11.2018 № 9242384320 середня кількість працівників складала 3 особи, сума нарахованого доходу складала 11550 грн., відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) за 4 квартал 2018 від 03.02.2019 № 9309454569 середня кількість працівників складала 3 особи, сума нарахованого доходу складала 11550 грн.; встановлено факт відсутності ТОВ ХСМ-2016 за місцезнаходженням, який засвідчено довідкою оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області від 20.11.2018 № 5210/20-40-21-13-080; при дослідженні ланцюга постачання, згідно баз даних Архів електронної звітності (ЄРПН) встановлено, що ТОВ ХСМ-2016 (код за ЄДРПОУ 40689483) у серпні 2018 у контрагентів-постачальників придбано товари/послуги автошини, щебінь, шлак, одяг, що був у використанні, відсів гранітний фр. 0,63-5 мм, пісок, сумки бувші у вжитку з шкірзамінника, взуття, що використовувалось, блок монтажний 367.3722,000М, бітум дорожній БНД 60/90, чоботи чоловічі та інше, по ланцюгу постачання встановлено невідповідність придбаного ТОВ ХСМ-2016 товару.

На підставі наведеної інформації податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ "ХСМ-2016" необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товару, надання послуг та інше, що свідчить про неможливість здійснювати фактичні товарні операції.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди внаслідок здійснення господарських операції, реальність яких не підтвердження належним чином, мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому, кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов залучення підрядної установи, змісту робіт, що замовляються, доцільності залучення контрагента та можливість ним виконати замовлені послуги.

Аналогічні правові висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 09.04.2021 у справі № 813/1725/16 (адміністративне провадження № К/9901/31523/18).

Так, досліджуючи надані позивачем первинні документи на підтвердження перевезення придбаного товару слід дійти наступного висновку.

Відповідно до товарно-транспортних накладних перевезення придбаної продукції -щебню загальною масою 472,03 т. здійснювалось ТОВ ХАРКІВДОРБУД 29.08.2018 з пункту навантаження: Харківська область, Валківський район, станція Огульці, до пункту розвантаження: смт. Буди Харківської області.

При цьому, фактичне транспортування товару здійснено двома транспортними засобами: Краз НОМЕР_2 - 235,98 т, Краз 256В АХ36-69АН - 236,05 т., протягом однієї доби.

Також, на підтвердження подальшої реалізації придбаного товару на користь ТОВ Вип ГРУПП на підставі договору поставки № 13/10-18 від 13.10.2018 позивачем надано видаткову накладну №14 від 03.12.2018, товарно-транспортні накладні від 03.12.2018 № 312-1 щ. 3/12-2/щ, 3 12-3/щ. 3/12-4/щ. 312-5/щ. 3/12-6/щ. 3/12-7/щ. 3/12-8/щ. 3/12-9/щ. 3/12-10 щ. 3/12-11/ш. 3/12-12/щ. 3/12-13/щ, 3/12-14/ш. 3/12- 15/щ. 3/12-16/ш. 3/12-17/щ. 3/12-18/щ, 3/12-19/щ, 3/12-20/щ, 3/12-21/ш. 3/12-22/щ, 3/12-23/ш, 3/12-24/щ. 3/12-25/ш.

Відповідно до вказаних товарно-транспортних накладних 03.12.2018 позивачем здійснено перевезення щебню насипом загальною масою 290 т., отриманого від ТОВ ХСМ-2016 , на адресу ТОВ ВИП ГРУПП, з пункту навантаження: Харківська область, Валківський район, станція Огульці, до пункту розвантаження: м. Харків, вул. Цементна, 2, яку здійснено протягом однієї доби трьома транспортними засобами: Краз НОМЕР_3 - в обсязі 104 т., Краз 256Б НОМЕР_4 - в обсязі 90 т., Краз НОМЕР_5 - в обсязі 96 т.

За наведених обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно того, що здійснення транспортування двома/трьома транспортними засобами, які мають бути навантажені та розвантажені, зазначеного обсягу товару - 472,03 т. та 290 т., не є фізично можливим, оскільки відстань від пунктів навантаження до пунктів розвантаження складає більше 40 кілометрів.

Так, згідно з товарно-транспортними накладними вантажовідправником зазначений позивач, перевезення товару здійснювалось 03.12.2018, при цьому відповідно до пояснень представника позивача Харківдорбуд не здійснював зберігання товару з 28.11.2018 по 03.12.2018, до транспортування товару не має відношення.

За умовами договору поставки № 13/10-18 від 13.10.2018 датою поставки є вважається дата, зазначена у видатковій накладній, постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки з моменту передачі його перевізнику в розпорядження покупця.

Із товарно-транспортних накладних встановлено, що перевезення товару здійснювало ТОВ ВИП ГРУПП .

При цьому, податкова та видаткова накладні на ТОВ ВИП ГРУПП складені позивачем саме 03.12.2018, що не відповідає змісту пояснень представника позивача щодо того, що станом на 03.12.2018 ТОВ Харківдорбуд вже не був власником товару та не здійснював його зберігання, не ніс відповідальності за товар, який вивозився ТОВ ВИП ГРУПП .

Також слід врахувати, що відповідно до умов договору з ТОВ ХСМ-2016 щодо поставки товару - щебня, постачальник - ТОВ ХСМ-2016 здійснює поставку продукції на умовах EXW (Франко завод: склад Постачальника), згідно з вимогами Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2010: Харківська область, Валківський район, станція Огульці.

При цьому, останні партії поставки щебню від ТОВ ХСМ-2016 на адресу позивача оформлено видатковими накладними від 28.11.2018 № 634, від 29.11.2018 № 635.

Разом з тим, перевезення зазначеного товару на адресу ТОВ ВИП ГРУПП позивачем оформлено - 03.12.2018.

Таким чином, товар, який за даними позивача поставлений від ТОВ ХСМ-2016 на залізничну станцію Огульці, мав перебувати на станції з 28.11.2018 по 03.12.2018, оскільки документів стосовно його вивезення зі станції позивач не надав.

Втім, доказів на підтвердження зберігання зазначеного товару - щебня, у тому числі договорів зберігання, актів про надання послуг зі зберігання, тристоронніх актів про переоформлення щебню на позивача від ТОВ ХСМ-2016 , який протягом вказаного періоду мав знаходитися на зберіганні на станції Огульці, доказів про наявність взаємовідносин позивача та його контрагентів - ТОВ ХСМ-2016 та ТОВ ВИП ГРУПП з АТ Укрзалізниця або іншим суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність на станції ОСОБА_2 , позивач не надано.

На підставі викладеного та враховуючи сукупність вищенаведених обставин колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції, що реєстрація податкових накладних внаслідок взаємовідносин із ТОВ ХСМ-2016 здійснена з метою формування податкового кредиту без реальної мети здійснення господарських операцій та має характер формального оформлення, з огляду на що податкові повідомлення-рішення від 02.01.2020 № 00000020511, від 03.01.2020 №00000030511 в частині, визначення податкових зобов`язань позивача в розрізі відносин із ТОВ ХСМ-2016 є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

Крім того у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ Гравікон з приводу реалізації результатів послуг, отриманих від ТОВ НОРТЕ ТРЕЙД , ТОВ Авогадро , ТОВ Кріосед , ТОВ Компанія Електромаш , ТОВ Голд Флай .

07.05.2018 між позивачем (виконавець) та ТОВ Гравікон (замовник) укладено договір № 07/05, за умовами якого виконавець зобов`язується виконати за завданням замовника розвантаження, очищення колії та вагонів, переміщення сипучих матеріалів, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю зазначені послуги.

Послуги надаються за адресою: АДРЕСА_2 .

Перед початком надання послуг, замовник повідомляє телефонним зв`язком про наявність рухомого складу з одночасним надсиланням на електронну адресу виконавця акту-повідомлення, в якому зазначаються об`єми та строки надання послуг (додаток № 2 до договору, який є невід`ємною його частиною).

Після надання послуг акт-повідомлення з фактично наданими послугами підписується уповноваженими представниками обох сторін. Факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору від 07.05.2018 № 07/05 змінено адресу надання послуг: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , та визначено, що замовник повідомляє телефонним зв`язком про наявність рухомого складу з одночасним надсиланням на електронну адресу виконавця акту-повідомлення, в якому зазначаються об`єми, місце та строки надання послуг.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 31.05.2018, № 22 від 20.08.2018, № 19 від 31.08.2018, № 41 від 15.10.2018, № 42 від 15.10.2018, № 43 від 15.10.2018, № 44 від 15.10.2018.

Однак, зі змісту вказаних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) не видається можливим встановити фактичне місце надання послуг - АДРЕСА_2 або АДРЕСА_3 .

У ході судового розгляду встановлено, що позивачем з метою виконання умов договору з ТОВ Гравікон залучено виконавців, з яким укладено наступні договори: з ТОВ Авогадро від 19.08.2018 № 19/08-1; з ТОВ Норте Трейд від 01.08.2018 № 0108-4в; з ТОВ Компанія Електромаш від 01.08.2018 № 0108-3в; з ТОВ Кріосед від 26.09.2018 № 26/09-1в; з ТОВ Голд Флай від 04.05.2018 № 15/1 ідентичного змісту.

За умовами зазначених договорів виконавець зобов`язується за завданням замовника здійснити Розвантаження, очищення колії та вагонів. Переміщення сипучих матеріалів , Навантаження щебенево-піщаної суміші з фракціонуванням (надалі - Послуги), а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, оплатити виконавцю зазначені послуги. Послуги надаються на території замовника за адресою: АДРЕСА_2 . Перед початком надання послуг, замовник повідомляє телефонним зв`язком про наявність рухомого складу з одночасним надсиланням на електронну адресу виконавця акту-повідомлення, в якому зазначаються об`єми та строки надання послуг (додаток № 2 до договору, який є невід`ємною його частиною).

Після надання послуг акт-повідомлення з фактично наданими послугами підписується уповноваженими представниками обох сторін. Факт надання послуг підтверджується актом здачі-приймання наданих послуг.

Так, договір з ТОВ Голд Флай від 04.05.2018 № 15/1 підписаний директорами сторін договору, в той час, як розрахунок вартості послуг, який є додатком № 1, що є невід`ємною частиною зазначеного договору, підписаний представниками підприємств без зазначення посади та прізвища таких осіб, з огляду на що неможливо встановити осіб, що підписали вказаний документ, а без урахування зазначеного документу неможливо вважати, що сторони дійшли згоди стосовно всіх істотних умов договору при його укладенні.

Висновки податкового органу щодо непідтвердження реальності зазначених господарських взаємовідносин позивача, крім іншого ґрунтуються на аналізі податкової інформації, згідно якої у вказаних контрагентів позивача встановлено факт відсутності власного трудового персоналу, територіальну віддаленість контрагентів від місця надання послуг, відсутність у них основних засобів, інструментів, транспортних засобів, трудових ресурсів, що свідчить про їх недостатність для виконання замовлень відповідно до зазначених договорів, а також встановлено факти реалізації товарів /робіт (послуг) на адресу покупців, придбання яких за період охоплений податковою інформацією не здійснювалось, або здійснювалось в номенклатурі (найменуванні) товарів, відмінній від номенклатури придбаного товару. Крім того, із досліджених актів здачі-приймання робіт не видається можливим встановити, яку саме кількість трудових ресурсів потрібно для надання послуг по розвантаженню, очищенню колії та вагонів, переміщення сипучих матеріалів. При здійсненні аналізу, відповідачем було встановлено, що у звітному періоди підприємства-контрагенти досліджуваних послуг не придбавали.

Також, відповідно до податкової інформації стосовно ТОВ Голд Флай встановлено відсутність вказаного контрагента за податковою адресою.

Крім того, надані податкові накладні від 31.05.2018 № 3, від 31.05.2018 № 4 (зареєстровані 12.06.2018) від імені контрагента ОСОБА_3 , який керівником та бухгалтером ТОВ Голд Флай є з 05.06.2018.

Отже, станом на дату складання податкових накладних ОСОБА_3 не був посадовою особою ТОВ Голд Флай .

Відповідно до податкової інформації ТОВ Авогадро за серпень та жовтень 2018 надавало звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого кількість застрахованих осіб у звітному періоді склала 2 особи, що унеможливлює проведення вищевказаних господарських операції з наявними трудовими ресурсами. Надані послуги ТОВ Авогадро раніше не були придбані.

Згідно з податковою інформацією відносно ТОВ Кріосед , вказаний контрагент відсутній за податковою адресою, звіти про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску в 2018 році не подавались, номенклатура та обсяг придбаних та реалізованих товарів свідчить про неможливість здійснення відповідного обсягу господарської діяльності без залучення допоміжних послуг, в той же час такі послуги із залученням стороннього трудового ресурсу не придбавались.

Крім того, відповідно до даних Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області про перебування матеріалів досудового розслідування за № 32018220000000169 від 07.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 191 КК України, під час досудового розслідування було допитано громадянина ОСОБА_4 , який повідомив про свою непричетність до фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ Норте Трейд , зазначив, що про дане підприємство йому невідомо, та як він став посадовою особою також не обізнаний, зазначив також, що влітку 2016 року загубив паспорт та ідентифікаційний код, про втрату документів правоохоронні органи не повідомляв.

Також, відповідно до даних Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області про перебування матеріалів досудового розслідування за № 32018220000000169 від 07.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 191 КК України, в ході досудового розслідування допитано як свідка громадянина ОСОБА_5 , який повідомив, що керівником та засновником ТОВ Компанія Електромаш став за грошову винагороду, без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності, на прохання знайомого оформив підприємство на себе, підписував документи у нотаріуса, відвідував банк. Зміст документів для ознайомлення йому не надавався та не пропонувався. Зв`язок був за допомогою телефону, номери постійно змінювались. Чим займається підприємство та хто здійснював та здійснює господарську діяльність, йому не відомо. Про підприємства, що містяться у переліку в протоколі допиту, ніколи не чув, з їх службовими особами або представниками не спілкувався, угод та договорів не укладав.

З огляду на викладене, слід враховувати, що податкові накладні від імені ТОВ Компанія Електромаш та ТОВ Норте Трейд підписані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які, як встановлена у ході судового розгляду справи, заперечували причетність до ведення господарської діяльності зазначених товариств.

У спірних правовідносинах слід враховувати, що сам факт наявності у платника податків первинних документів не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, так як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим контрагентом, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження даних податкового обліку.

У той же час, не можуть бути підставою для формування платниками податків своїх даних податкового обліку первинні документи за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність надання послуг та поставки товарів; за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 30.05.2019 року по справі № 804/7585/17, від 21.05.2019 року по справі № 810/2264/17 (№ К/9901/49208/18).

Таким чином, колегія суддів оцінюючи сукупно вказані обставини з іншими, погоджується із висновками суду першої інстанції щодо не підтвердження позивачем реальності господарських операцій з надання послуг із ТОВ НОРТЕ ТРЕЙД , ТОВ Авогадро , ТОВ Кріосед , ТОВ Компанія Електромаш , ТОВ Голд Флай , та в подальшому щодо реалізації послуг на користь ТОВ Гравікон .

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими пов`язується можливість правомірного формування податкових вигод за наслідками взаємовідносин із вказаними контрагентами, у зв`язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.01.2020 №00000030511 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Стосовно посилань позивача на пропуск податковим органом строку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 00000030511 за формою Р1 від 03.01.2020, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, а за наявності заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Із матеріалів справи встановлено, шо лист про розгляд заперечень на акт перевірки платником податків отримано 10.01.2020, що не заперечується позивачем.

У свою чергу спірне податкове повідомлення-рішення № 00000030511 прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області 03.01.2020, а отже у строк, визначений Податковим Кодексом України.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВДОРБУД", Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 по справі № 520/7710/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий