Рішення

від 04.06.2021 по справі 642/1083/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"04" червня 2021 р.

Справа №642/1083/21

Провадження №2/642/894/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року м. Харків

Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Гримайло А.М.

за участю секретаря Корявець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Трощій Ірина В`ячеславівна про визнання права власності на спадкове майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли: земельна ділянка та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . 24.12.2019 року позивачі звернулися із заявою до приватного нотаріусу Харківського міського округу Трощій Ірини В`ячеславівни (третя особа по справі), щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137200:04:037:0004, яка залишилася після померлого батька - ОСОБА_3 , який мешкав та був зареєстрований за вказаною адресою - АДРЕСА_1 . За результатами такого звернення позивачі отримали письмову відмову; на думку нотаріусу є дві підстави задля відмови; першою підставою для відмови стало те, що успадкована земельна ділянка - АДРЕСА_1 , не має визначення часток, а саме не вказує, яка саме частка належить спадкодавцю ОСОБА_3 .

Другою підставою для надання відмови позивачам від приватного нотаріусу, стало наступне - приватний нотаріус вказала, що позивачі не надали документів, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Так як іншим чином захистити своє право позивачі не можуть, тому звернулись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 24 лютого 2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.04.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачі та представник позивача в судове засідання не з`явилися, подали заяви в яких просять розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Представник відповідача Харківської міської ради, в судове засідання не з`явився, подав суду відзив з проханням розглядати справу за відсутності представника відповідача, заперечень щодо позову не має.

Третя особа: приватний нотаріус Трощій Ірина В`ячеславівна, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність позивача та відповідачів, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачки є рідними сестрами. Батьком позивачів є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли: земельна ділянка та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; на момент придбання зазначеного майна ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , у зв`язку із чим вказане майно є їх спільною сумісною власністю подружжя; ОСОБА_4 не була рідною матір`ю позивачів, а була лише дружиною ОСОБА_3 ; це був другий шлюб ОСОБА_3 ; загальних дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мали; після смерті ОСОБА_3 задля оформлення спадщини, до нотаріусу звернулися позивачці та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; після її смерті відкрилася спадщина; спадкоємцем згідно заповіту спадкодавця, після смерті ОСОБА_4 став ОСОБА_5 ; у зв`язку із спором, щодо визнання права власності на спадкове майно, ОСОБА_5 звернувся до суду (рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 21 березня 2017 року справа № 642/1998/16-ц головуюча суддя Грінчук О.П.; рішення Апеляційного Суду Харківської області від 31 травня 2017 року справа № 642/1998/16-ц, суддя доповідач Овсяннікова А.І.; постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справа № 642/1998/16-ц, головуючий суддя Стрільчук В.А.)

24.12.2019 року позивачі звернулися із заявою до приватного нотаріусу Харківського міського округу Трощій Ірини В`ячеславівни (третя особа по справі), щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137200:04:037:0004, яка залишилася після померлого батька - ОСОБА_3 , який мешкав та був зареєстрований за вказаною адресою - АДРЕСА_1 .

За результатами такого звернення позивачі отримали письмову відмову; на думку нотаріусу є дві підстави задля відмови; першою підставою для відмови стало те, що успадкована земельна ділянка - АДРЕСА_1 , не має визначення часток, а саме не вказує, яка саме частка належить спадкодавцю ОСОБА_3 .

Так, у постанові Верховного Суду України, ухваленій по справі за № 642/1998/16-ц від 17 жовтня 2018 року зазначається: Згідно до Державного акту на земельну ділянку, серія ЯД №027409, від 21 серпня 2007 року, співвласником земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1 вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

Тобто співвласників на цю земельну ділянку є двоє. Будь-яких змін до цього державного акта або видачі іншого державного акта не проводилося. Отже, єдиним правовстановлюючим документом на земельну ділянку є вказаний державний акт.

Оскільки співвласників двоє і згідно приватизації їх частки є рівними незалежно від частки у праві власності на житловий будинок, то спадковою часткою є саме 1/2 частина, що не є спільною власністю подружжя у відповідності до вимог статей 60, 61 СК України, а отже, спадковою є 1/2 частина земельної ділянки. Враховуючи, що спадкоємців після смерті ОСОБА_3 троє - дружина та двоє дітей, то кожному з них належить у порядку спадкування по 1/6 частині (1/2:3), тобто ОСОБА_5 має право у порядку спадкування на 1/6 частину земельної ділянки .

Другою підставою для надання відмови позивачам від приватного нотаріусу, стало ненадання позивачами документів, щодо реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №027409 від 21 серпня 2007 року, кадастровий номер 6310137200:04:037:0004; (саме на вказаний акт є посилання в постанові ВСУ - наведено вище) знаходиться у ОСОБА_5 , який має право власності на частину вказаної земельної ділянки, що встановлено постановою Верховного Суду України по справі за № 642/1998/16-ц від 17.10.2018 року. На вимогу приватного нотаріусу Приходько І.Л. оригінал акту не надав, а в подальшому, наскільки відомо позивачам, самостійно звернувся до державного реєстратора та зареєстрував за собою право власності на свою частку земельної ділянки (про його частку є пряме посилання в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року справа № 642/1998/16-ц; У позивачів є тільки копія Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №027409, від 21 серпня 2007 року, кадастровий номер 6310137200:04:037:0004.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, а відповідно до ст.1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст.1299 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, але для цього необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України та п.3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Згідно ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Вказане також підтверджене і роз`ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України, встановлено обов`язки спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 статті 1297 ЦК України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 статті 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Захист прав громадян та юридичних осіб на нерухоме майно, здійснюється відповідно до ст. ст.15,16 ЦК України, шляхом визнання прав.

Відповідно до 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.3.5. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року N 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування встановлено, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року N7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що вказує на правомірність мого звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Вивчивши і проаналізувавши всі матеріали справи у їх сукупності, встановивши місце і час відкриття спадщини, коло спадкоємців, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна, враховуючи відсутність заперечень відповідача, суд вважає доведеними під час розгляду спору посилання позову на порушення законних прав та інтересів позивачів, тому суд приходить до висновку про можливість судового захисту прав позивачів шляхом визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 12, 13, 16, 19, 78, 81, 89, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1222, 1268 Цивільного кодексу, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Трощій Ірина В`ячеславівна про визнання права власності на спадкове майна - задовольнити.

Визнати право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310137200:04:037:0004, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у порядку спадкування за законом за його доньками :

-за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 у розмірі 1/6 частини;

-за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 у розмірі 1/6 частини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлено 04 червня 2021 року.

Суддя А.М. Гримайло