Ухвала

від 03.06.2021 по справі 752/9772/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9772/17

Провадження № 1-кс/752/4492/21

У Х В А Л А

03 червня 2021 року Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києві клопотання захисника ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2021 року захисник ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_4 до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року, в якому просив:

-знаяти арешт з земельних ділянок, кадастровий номери 5624281605:03:002:0013, 5624281605:03:002:0012 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) Рівненська область, Острозький р-н, с. Шлях, а також житловий будинок, розташований на цій ділянці, загальною площею (кв.м): 234.3, житлова площа (кв.м): 110.7, матеріали стін: дерев`яний брус.

- зняти арешт з квартири площею 114.5 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який є особистою приватною власністю ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду клопотання повідомлявся завчасно та належним чином. Про неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.

Уповноважений слідчий чи прокурор у кримінальному провадженні №42017100000000524 в судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання повідомлялися завчасно та належним чином. Додаткових пояснень, заяв та клопотань до суду не направляли.

Враховуючи передбачені ч.2ст. 174 КПК Українистроки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності вказаних осіб.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього документи, приходить до наступного висновку.

Порядок скасування арешту майна визначенийст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено ухвалу слідчого судді про накладення арешту, або будь-яких інших доказів накладення такого арешту. Не долучено також жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на нерухоме майно.

Враховуючи вказане та те, що до матеріалів клопотання не долучено копії ухвали про накладення арешту, інших доказів накладення такого арешту та доказів того, що відпала потреба у застосуванні арешту (якщо він накладався), слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, чи накладався арешт на вилучене майно, підстави накладення арешту, право заявника бути суб`єктом звернення з таким клопотанням, як і те, що відпала потреба у застосуванні арешті.

Слідчий суддя звертає увагу, що не оцінивши ухвалу про накладення арешту та доказів того, не можна зробити висновок, за яких обставин та з яких підстав слідчим суддею прийнято рішення про арешт майна, чим слідчий/прокурор та слідчий суддя обґрунтували таку необхідність, з яких даних виходили, та чи на сьогодні відпала потреба у застосуванні цього заходу.

При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1статті 174 КПК Україниобов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

За правиламист. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання клопотання захисника ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року.

Керуючись ст.ст.22,174,309,372,392 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання захисника ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя