Ухвала

від 31.05.2021 по справі 552/1612/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/1612/21 Номер провадження 11-сс/814/467/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 діючого в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава 29 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою клопотання старшого слідчого з особливо вожливих справ першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_10 задоволено частково.

Накладено арешт на майно, вилучене 20 квітня 2021 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_1 , а саме:

?грошові кошти номіналом по 100 доларів США в кількості 60 купюр, номіналом по 50 доларів США в кількості 3 купюр, номіналом по 20 доларів США в кількості 7 купюр, номіналом по 10 доларів США в кількості 3 купюр, номіналом по 5 доларів США в кількості 3 купюр, номіналом по 1 долару США в кількості 1 купюри, а загалом в сумі 6 336 доларів США;

? грошові кошти номіналом по 1000 грн. в кількості 100 купюр, а загалом в сумі 100 000 грн.;

?золоті злитки № 558131 (20g), № 904344 (100g).

Відмовлено в задоволенні клопотання в частині арешту майна, а саме:

грошові кошти номіналом по 50 Фунтів Стерлінгів в кількості 10 купюр, номіналом по 20 Фунтів Стерлінгів в кількості 1 купюри, номіналом по 10 Фунтів Стерлінгів в кількості 8 купюри, а загалом в сумі 600 Фунтів Стерлінгів. Вказане майно зобов`язано повернути власнику, на відповідальне зберігання.

Рішення слідчого судді мотивовано, тим що грошові кошти та золоті злитки вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 - квартири АДРЕСА_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та можуть бути використані як доказ їх використання в протиправній діяльності, а тому є достатні підстави вважати про наявність ризику їх невідкладного приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати чи знищення, з метою перешкоджання установленню істини у провадженні.

Однак, відзначила, що клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти номіналом по 50 Фунтів Стерлінгів в кількості 10 купюр, номіналом по 20 Фунтів Стерлінгів в кількості 1 купюри, номіналом по 10 Фунтів Стерлінгів в кількості 8 купюри, а загалом в сумі 600 Фунтів Стерлінгів не підлягає до задоволення, оскільки із заперечень представника вбачається, що вказані грошові кошти належать неповнолітній доньці ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які надавалися їй батьками як кишенькові кошти під час неодноразового відпочинку в Англії.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, захисником - адвокатом ОСОБА_8 , діючого в інтересах ОСОБА_9 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2021 року скасувати в частині накладення арешту на: грошові кошти номіналом по 100 доларів США в кількості 60 купюр, номіналом по 50 доларів США в кількості 3 купюр, номіналом по 20 доларів США в кількості 7 купюр, номіналом по 10 доларів США в кількості 3 купюр, номіналом 5 доларів США в кількості З купюр, номіналом по і долару США в кількості 1 купюри, а загалом в сумі 6 336 доларів США; - грошові кошти номіналом по 1000 грн. в кількості 100 купюр, а загалом в сумі 100 000 грн.; золоті злитки № 558131 (20g) та Лг9 904344 (100g), в зазначеній частині ухвали простить ухвалити нову про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна.

З рішенням районного суду не погоджується, так як вважає, що останнє є винесене з грубим порушенням вимог кримінально процесуального законодавства.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що всупереч вимог ст. 170 КПК України та грубо ігноруючи вимоги п. 3 ч. 2 ст. 173 та ст. 370 КПК України суд виніс ухвалу про накладення арешту без фактичного встановлення підстав чи розумних підозр вважати, що дані кошти є такими, що набуті кримінально протиправним шляхом та відповідають ознакам визначеним ст. 98 КПК України.

Відзначив, що слідчим не було доведено, а судом не було встановлено наявності обґрунтованої підозри що до вчинення особою кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, позицію учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні слідчого управління ФР ГУ ДФС у Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020170000000215 від 09 листопада 2020 року за ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що службові особи низки підприємств, зареєстрованих на території Полтавської області, в період з 2016 року по теперішній час, внаслідок придбання - реалізації сільськогосподарської продукції за готівкові кошти та без відображення вказаних операцій по бухгалтерському та податковому обліках, ухилились від сплати податків на суму понад 7,6 млн. грн.

Вказаними особами організовано діяльність із закупівлі сільськогосподарської продукції (зерна кукурудзи, пшениці, сої, соняшнику тощо) за готівкові кошти у фактичних виробників такої продукції (фермерів, фермерських господарств тощо). При цьому, дані фінансові операції жодним чином не відображаються в податковій звітності суб`єктів господарювання. З метою маскування незаконного походження зерна, здійснюється його оформлення як такого, що придбане у підприємств, які мають ознаками «фіктивності».

Внаслідок таких злочинних дій службових осіб суб`єктів господарювання упродовж 2016 - 2020 років до державного бюджету не сплачено податок на додану вартість в загальній сумі понад 7,6 млн. грн.

Також встановлено, що організатором вказаної протиправної діяльності являється ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який надає вказівки іншим учасникам злочинної діяльності по придбанню та реалізації сільськогосподарської продукції за готівкові кошти, постійно контактує з покупцями с/г продукції та з представниками підприємств, які мають ознаки «фіктивності».

За наявною інформацією, вищевказаний громадянин у своїй фінансово - господарській діяльності використовує реквізити ряду підконтрольних йому підприємств, а саме: ТОВ «Автотранс - Торг» (код 37061509), ПП «Новатор Агро» (код 30080829), ФГ «Калашники» (код 41277120), ТОВ «Лучка Агро» (код 40461146), ТОВ «Агро Ера 2020» (код 43437887), ТОВ «Маки» імені О.П. Сем`янівського (код 3728475), СФГ «С.Г.М.» (код 25162181), СТОВ «Лободіно» (код 13955730), ТОВ «Ноу Тіл Інвест» (код 42981413), ТОВ «Куземинський МПЗ» (код 39896868), ПП «Куземин Агро» (код 35603928), ФОП ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 ) та інші.

В зв`язку із вищевикладеним, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення (документів, носіїв інформації), майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, у слідства виникла необхідність у проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді із клопотання про надання дозволу на проведення обшуку.

13 квітня 2021 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_10 за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Полтавської області прокуратури ОСОБА_6 про надання дозволу на проведення обшуку було задоволено. Надано дозвіл на проведення обшуку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , з метою виявлення та вилучення документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Автотранс - Торг» (код 37061509), ПП «Новатор Аіро» (код 30080829), ФГ «Калашники» (код 41277120), ТОВ «Лучка Агро» (код 40461146), ТОВ «Агро Ера 2020» (код 43437887), ТОВ «Маки» імені О.П. Сем`янівського (код 3728475), СФГ «С.Г.М.» (код 25162181), СТОВ «Лободіно» (код 13955730), ТОВ «Ноу Тіл Інвест» (код 42981413), ТОВ «Куземинський МПЗ» (код 39896868), ПП «Куземин Агро» (код 35603928), ФОП ОСОБА_9 (іпн НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2016 року по теперішній час; чорнових записів; жорстких дисків, USB-флеш накопичувачів; сім-карт для телефонів; відеореєстраторів та серверів; інших електронних носіїв інформації, які містять дані про вчинення злочинної діяльності; банківських та пластикових карток для обслуговування карткових, депозитних та кредитних рахунків; печаток та штампів вказаних суб`єктів господарювання, інших документів та носіїв інформації, що мають значення у кримінальному провадженні та відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

20 квітня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 13 квітня 2021 року за місцем проживання ОСОБА_11 проведено обшук квартири АДРЕСА_2 , під час якого, серед іншого, виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом по 100 доларів США в кількості 60 купюр, номіналом по 50 доларів США в кількості 3 купюр, номіналом по 20 доларів США в кількості 7 купюр, номіналом по 10 доларів США в кількості 3 купюр, номіналом по 5 доларів США в кількості 3 купюр, номіналом по 1 долару США в кількості 1 купюри, а загалом в сумі 6 336 доларів США;грошові кошти номіналом по 1000 грн. в кількості 100 купюр, а загалом в сумі 100 000 грн.; грошові кошти номіналом по 50 Фунтів Стерлінгів в кількості 10 купюр, номіналом по 20 Фунтів Стерлінгів в кількості 1 купюри, номіналом по 10 Фунтів Стерлінгів в кількості 8 купюри, а загалом в сумі 600 Фунтів Стерлінгів; золоті злитки № 558131 (20g), № 904344 (100g).

21 квітня 2021 року постановою старшим слідчим з особливо важливих справ першого відділу кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_13 розглянуто матеріали досудового розслідування № 42020170000000215 від 09.11.2020 за ч. 3 ст. 212 КК України та визнано речовими доказами грошові кошти в загальній сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, 600 (шістсот) Фунтів Стерлінгів та золоті злитки № 558131 (20g), № 904344 (100g), вилучені 20.04.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 .

З огляду на вказані обставини, та відповідно до журналу судового засідання від 29 квітня 2021 року, слідчий суддя дослідивши матеріали, які додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на частину вищевказаного майна з огляду на те, що це майновідповідає критеріям, зазначеним уст.98КПК України та з метою його збереження.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який подав клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, хоча у клопотанні слідчого і ставиться питання про накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти у розмірі 6336 доларів США, однак в клопотанні не йдеться мова про визнання їх речовим доказом. Безпосередньо з постанови про визнання речовими доказами від 21 квітня 2021 року вбачається, що слідчим було визнано речовими доказами лише грошові кошти в загальній сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, 600 (шістсот) Фунтів Стерлінгів та золоті злитки № 558131 (20g), № 904344 (100g). Тобто, можна дійти висновку, що слідчий не вбачав жодних підстав для визнання грошових коштів в розмірі 6336 доларів США речовими доказами які б могли відповідати критеріям ст. 98 КПК України та станом на 31 травня 2021 року відсутній процесуальний документ про визнання їх речовими доказами.

Крім того, в самому клопотанні слідчого та безпосередньо в постанові органу досудового розслідування від 21 квітня 2021 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не міститься належного обґрунтування, якому чи яким саме із критеріїв ч. 1ст. 98 КПК Українивідповідають грошові кошти та золоті злитки. Оскільки відповідно до зазначених в клопотанні доходів ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_14 та як зазначено прокурором в судовому засіданні грошові кошти (Фунти Стерлінги) та злитки містилися у спеціальних конвертах із певними написам, адвокати пояснили це як подарункові кошти дитині, а тому в цій частині, на даному етапі розгляду справи, злоті злитки та грошові кошти не свідчать про їх злочинне походження, достатніх доказів отримання їх злочинних шляхом не надано, та яким чином вказане майно є предметом злочину прокурором в судовому засіданні та в клопотанні не наведено. Зокрема, в даних процесуальних документах міститься лише необґрунтоване твердження, що це все майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні, а будь-яких вагомих мотивів такому твердженню не приведено.

Звертає колегія суддів увагу і на той факт, що в клопотанні відсутні будь-які дані, які б свідчили, що ОСОБА_9 , як володільцю вказано майна, вручалася підозра у вчиненні зазначеного злочину.

Крім цього прокурор у судовому засіданні не зміг назвати мету, з якою подавалося клопотання про накладення арешту на всю вилучену зброю.

З огляду на викладене деякі доводи апелянта, є слушними та знайшли своє підтвердження при дослідженні клопотання слідчого та ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2021 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на майно є необґрунтованою, незаконною і підлягає скасуванню в цій частині.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Оскільки законодавець визначив перелік дій, які зобов`язані вчинити працівники правоохоронних органів, в разі відмови в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, колегія суддів не вважає за необхідне покладати на слідчого обов`язки, які той зобов`язаний виконати у відповідності до вимог ч.3 ст.173 КПК України.

Керуючись ст. ст.405, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2021 року в частині накладення арешту на грошові кошти загальною сумою 6336 доларів США, грошові кошти номіналом 1000 грн в кількості 1000 купюр, загальною сумою 100000 грн.; золоті злитки - скасувати, в цій частині постановити нову ухвалою, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4