Рішення

від 21.05.2021 по справі 183/2219/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2219/20

№ 2/183/668/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Олімпекс-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,-

в с т а н о в и в :

22 квітня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Олімпекс-Агро , в якому просив:

-розірвати договір оренди земельної ділянки площею 3,3200 га (кадастровий номер 1223281000:02:022:0244), який було зареєстровано у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21.03.2005 року № 04-05-126-01481, що був укладений між ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , та ТОВ АФ Олімпекс-Агро ;

-Стягнути з ТОВ АФ Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати за 2018 та 2019 роки у грошовій формі у сумі 14 068,08 грн.;

-Стягнути з ТОВ АФ Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1681,60 грн..

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилається на те, що він, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 березня 2019 року (спадкова справа № 249/2018), успадкував після смерті свого батька, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку загальною площею 3,3200 га, кадастровий номер 1223281000:02:022:0244, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 130176, виданого 09 грудня 2002 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.

У 2003 році між спадкодавцем ОСОБА_4 та ТОВ АФ Олімпекс-Агро був укладений договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від21 березня 2005 року за № 04-05-126-01481.

09 липня 2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру було зареєстровано Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_4 та ТОВ АФ Олімпекс-Агро .

Відповідно до п. 2.2. Договору відповідач за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою, нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 (двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становило на момент укладення договору 656,00 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.

Враховуючи те, що позивач успадкував земельну ділянку та набув прав і обов`язків за Договором оренди земельної ділянки, який за життя був укладений його батьком ОСОБА_4 , він вважає себе таким, що набув право отримати орендну плату, обумовлену в Договорі оренди, за користування успадкованою ділянкою.

На виконання положень ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, представник позивача в його інтересах направив відповідачу поштовим відправленням з описом вкладень та повідомленням про вручення Вимогу № 02-04/19 від 23 квітня 2019 року про погашення заборгованості по орендній платі. Даною вимогою відповідача було повідомлено про набуття ОСОБА_1 права власності на орендовану земельну ділянку площею 3,320 г, кадастровий номер 1223281000:02:022:0244, викладено прохання погасити заборгованість по виплаті орендної плати у грошовій формі та відшкодувати витрати, понесені позивачем у зв`язку з неотриманням послуг щодо оранки, культивації та поставки соломи до його садиби, шляхом здійснення грошового переказу через відділення Укрпошти на вказану поштову адресу позивача.

Однак, відповіді на вказану вимогу позивачем так і не отримано, а суму заборгованості по орендній платі так і не сплачено, в результаті чого позивач був позбавлений тих благ, на які він розраховував отримати за договором, за яким він став орендодавцем після прийняття спадщини.

Також позивачу стало відомо, що відповідачем, відповідно до внутрішнього наказу № 9 від 23 лютого 2017 року було збільшено розмір орендної плати з 01 січня 2017 року до 6,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до інформації, наданої відділом у Новомосковському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з місцезнаходженням на території Василівської сільської ради станом на 2018 рік становила 108216,00 грн..

Тож, на момент звернення до суду, відповідач не виплатив орендну плату у грошовій формі у сумі 14068,08 грн.

Позивач вважає, що систематичне невиконання відповідачем свого обов`язку за договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, як у грошовій та к і у натуральній формі, є грубим порушенням прав позивача, оскільки він не отримав ті блага, на які розраховував, тому вважає, що є всі достатні підстави для розірвання договору оренди, так як систематичне невиконання відповідачем свого обов`язку порушує принцип добросовісного виконання договірних зобов`язань.

27 липня 2020 року відповідачем по справі, товариством з обмеженою відповідальністю Олімпекс-Агро , подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, виходячи з наступного.

Відповідач зазначає, що про наявність спадкоємця земельної ділянки, яка перебувала у їх користуванні на підставі відповідного договору оренди зі ОСОБА_5 , їм стало відомо лише після відкриття провадження у справі. Відповідач вважає, що позивачем не виконано приписи ч. 3 ст. 148-1, оскільки позивач направив вимогу № 02-04/19 від 23 квітня 2019 року на адресу: АДРЕСА_1 , однак з 16 січня 2017 року товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма Олімпекс-Агро знаходиться за іншою адресою та отримує кореспонденцію за адресою: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 121-В. Тож, відповідач допустив невиконання умов договору в частині своєчасності виплати орендної плати не за своєю виною, а через несвоєчасне заявлення позивачем своїх прав. Також відповідач вважає необґрунтованим розрахунок гонорару представника позивача (а.с. 39-54).

У відповіді на відзив представник позивача спростовував інформацію відповідача про місцезнаходження юридичної особи та звернув увагу на те, що сам наказ № 9 від 23.02.2017 року про збільшення розміру орендної плати містить реквізити відповідача в Новомосковському районі Дніпропетровської області, с.Голубівка, вул.Леніна, 10. Детальна інформація про ТОВ АФ Олімпекс-Агро з Єдиного державного реєстру юридичних осіб дійсно містить інформацію про юридичну адресу підприємства в м.Києві, однак ця ж інформація містить дані про наявність телефонів, які за кодом міста розташовані в с.Голубівка. Крім того, протягом розгляду справи, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, на даний час ТОВ АФ Олімпекс-Агро розташоване в АДРЕСА_1 (а.с. 67-78)

Ухвалою суду від 23 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с. 33).

Ухвалою суду від 29 липня 2020 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті (а.с. 59-60).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Ямковий В.Ф. позов підтримав, з підстав, викладених у позові та відповіді на позов. Не дивлячись на те, що судом не прийнято заяву про збільшення позовних вимог, звернув увагу суду на те, що і за 2020 рік відповідачем не сплачено орендну плату в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 березня 2019 року, спадкова справа № 249/2018, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 (а.с.14). Спадщина за цим свідоцтвом складається з земельної ділянки площею 3,3200 га (рілля 3,3200 га), кадастровий номер 1223281000:02:022:0244, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, належної померлому ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 130176, виданого 09 грудня 2002 року (а.с. 14).

Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 122381000:02:022:0244, площею 3,32 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, було зареєстроване за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13 березня 2019 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером 159386154 від 13.03.2019 року (а.с.15).

Також суду надано копію договору оренди земельної ділянки від 2003 року, що був укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою Олімпекс-Агро , який був зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21 березня 2005 року за № 04-05-126-01481, відповідно до якого орендодавець ОСОБА_4 передав, а орендар товариство з обмеженою відповідальністю Олімпекс-Агро прийняв в оренду земельну ділянку площею 3,3200 га, яка належала орендодавцю на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії І-ДП № 130176 від 09 грудня 2002 року (а.с.17-18).

Судом встановлено, що 09 липня 2009 року за № 04-09-126-03794 у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру було зареєстровано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 04-05-126-01481 від 21 березня 2005 року про внесення змін та доповнень до вказаного договору (а.с.19).

Відповідно до п. 2.2 Договору, зміненого та доповненого додатковою угодою, за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 (двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Орендар відшкодовує витрати на поховання. У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни в Договір оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 2.3 Договору, зміненого та доповненого додатковою угодою, договір діє до 31 грудня 2021 року.

Відповідно до умов Договору, в разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Суду надано докази того, що ОСОБА_1 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як орендодавець земельної ділянки кадастровий номер 1223281000:02:022:0244, площею 3,32 га, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 159389654 від 13 березня 2019 року (а.с.16).

Відповідно до ст. 148-1 Земельного кодексу України, особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Судом встановлено, що вимогою про погашення заборгованості по орендній платі за № 02-04/19 від 23 квітня 2019 року (а.с. 20-22) Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро було належним чином повідомлене про зміну власника земельної ділянки з зазначенням усієї інформації, передбаченої законодавством (а.с. 20-22).

Суду надано копію наказу № 9 від 23 лютого 2017 року (а.с.23), відповідно до якого товариством з обмеженою відповідальністю Олімпекс-Агро установлений з 01 січня 2017 року новий розмір річної орендної плати згідно з укладеними договорами по відділеннях, в тому числі встановлений розмір орендної плати 6,5% від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок у відділенні АВОП Самарське , до якого входить земельна ділянка з кадастровим номером 1223281000:02:022:0244, площею 3,32 га, належна ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що станом на 2018 рік нормативно грошова оцінка земельної ділянки у складі АВОП Самарське на території Василівської сільської ради становить 108216,00 грн., що підтверджується листом Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за № 438/0/200-18 від 17 квітня 2018 року (а.с.24).

У своїй вимозі про погашення заборгованості по орендній платі за № 02-04/19 від 23 квітня 2019 року, позивач ОСОБА_1 просив відповідача погасити заборгованість по орендній платі в тому числі за 2018 рік, яка не була виплачена спадкодавцю земельної ділянки.

Суду не подано доказів виплати заборгованості по орендній платі за 2018 рік, а також доказів виплати орендної плати за 2019 рік взагалі, розмір орендної плати, визначений позивачем у позові, відповідачем не спростований.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне правообов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17(провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, не спростовано відповідачем, Договором оренди землі передбачено, що за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату до 30 грудня кожного календарного року.

Судом встановлено, що до звернення позивача до суду з цим позовом відповідач протягом 2018-2019 років не виплачував орендну плату, визначену договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Крім того, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати у встановлені договором оренди строки також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Вирішуючи позов в частині виплати орендної плати у вигляді оранки та культивації земельної ділянки позивача, а також поставки соломи до садиби позивача, суд, крім зазначених вище норм законів, керується наступними нормами.

Відповідно до ч. 2ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, судне бере о уваги докази, кі одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до п. 2.2 Договору, зміненого та доповненого додатковою угодою, за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 (двох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Орендар відшкодовує витрати на поховання. У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, Орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни в Договір оренди земельної ділянки.

В силу ст. 82 ЦПК України, позивачем доведено, відповідачем не спростовано, що в період з 2018 по 2019 рік оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача або спадкодавця розміром 0,40 га, відповідачем взагалі не проводилась, як і не поставлялася солома до садиби позивача, грошова компенсація також не виплачувалася.

Вирішуючи питання щодо умов договору про оранку, культивацію присадибної ділянки, а також щодо поставки соломи, суд керується наступними нормами закону.

За ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Як зазначалося вище, Договір оренди землі визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га на рік.

Таким чином сторони укладаючи договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

П.3 ч.1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Ч.1 ст.14 ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Системний аналіз наведених вище норм закону, дає суду підстави для розірвання договору оренди, в тому числі, в зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця, безкоштовної поставки соломи до садиби позивача.

Суду, в силу ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів виконання відповідачем таких істотних умов договору.

Таким чином, суд приходить до висновку про систематичну несплату визначеної Договором орендної плати в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, що також являється підставою для задоволення позову в цій частині та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Вирішуючи питання в частині наявності заборгованості з орендної плати, визначеної у грошовій формі та підстав для її стягнення, суд виходить з наступного.

Як зазначав суд вище розмір орендної плати у грошовій формі визначений п.2.2 Договору оренди та складає 2% від грошової оцінки землі. При судом встановлений факт наявності відповідних наказів про збільшення розміру орендної плати, який відповідачем не спростований.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, наполягав на тому, що відповідач взагалі не виплачував орендну плату у грошовій формі за період з 2018 по 2019 рік, за його підрахунками за цей період відповідач повинен сплатити йому суму орендної плати у розмірі 14068,08 грн.

Відповідачем не доведено належним чином виконання умов договору оренди землі в частині виплати орендної плати у грошовій формі, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 , відповідачем не спростовано.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до переконання про задоволення позову в частині стягнення основної суми заборгованості з виплати орендної плати позивачеві за період з 2018 року по 2019 рік включно у розмірі 14068,08 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд керується наступними нормами процесуального закону.

Так, статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

У відповідності до приписів ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно до положень ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно ч.ч.1,2 ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані наступні документи: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимог.

В матеріалах справи міститься квитанція про оплату позивачем гонорару адвокату Ямковому В.Ф. у розмірі 10000 грн. (а.с. 63), договір про надання правової допомоги (а.с. 26-27), а також містяться докази понесених позивачем витрат по оплаті судового збору у розмірі 1681,60 грн. (а.с. 1).

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Олімпекс-Агро на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 1681,60 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст.ст. 12,76-82,89,141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Олімпекс-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості з орендної плати.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 3,3200 га, кадастровий номер 1223281000:02:022:0244, що був укладений між ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою Олімпекс-Агро , зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 21.03.2005 року № 04-05-126-01481.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Агрофірми Олімпекс-Агро , (код ЄДРПОУ 30195842) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 3,3200 га, кадастровий номер 1223281000:02:022:0244, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за 2018 та 2019 рік у розмірі 14068 гривень, 08 копійок (чотирнадцять тисяч шістдесят вісім гривень, 08 копійок)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Олімпекс-Агро (ЄДРПОУ 30195842) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1681 гривня 60 копійок, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень, а всього 11681 гривня 60 копійок (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро , код ЄДРПОУ 30195842, юридична адреса: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Голубівка, вул.Лесі Українки, 10.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.