Рішення

від 27.05.2021 по справі 193/1196/20

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1196/20

Провадження №2/193/124/21

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

27 травня 2021 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

розглянувши у судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вакулівської сільської ради про визнання в порядку спадкування права на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним ОСОБА_1 , в порядку спадкування, право на земельну ділянку, площею 3,540 га (кадастровий номер 1225283300-01-001-0132), вартістю 107650 грн.06 коп., розташовану на території Вакулівської сільської ради Софіївського району і належала ОСОБА_2 , згідно Державного акта серії ЯЕ № 152981, виданого на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації № 151-р від 04.04.2006 року.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на ті обставини, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом ЗАГС адміністрації м. Волгодонськ Ростовської області (Росія), про що в книзі реєстрацій зроблено запис за № 919.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 3,540 га (кадастровий номер 1225283300-01-001-0132) розташованої на території Вакулівської сільської ради Софіївського району і належала ОСОБА_2 , згідно Державного акта серії ЯЕ № 152981, виданого на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації № 151-р від 04.04.2006 року.

Згідно ст. 1263 Цивільного Кодексу України ОСОБА_1 , є спадкоємцем третьої черги майна померлої.

Крім нього спадкоємців майна померлої немає.

07.10.2020 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з невизначеністю можливих спадкоємців за законом і запропонувала звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи без його присутності та підтримав позов в повному обсязі.

Відповідач представник Вакулівської сільської ради в судове засідання не з`явився. Заяв про розгляд справи без участі представника суду не направляв.

З огляду на подання позивачем достатніх матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом ЗАГС адміністрації м. Волгодонськ Ростовської області (Росія), про що в книзі реєстрацій зроблено запис за № 919(а.с.5).

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 3,540 га (кадастровий номер 1225283300-01-001-0132) розташованої на території Вакулівської сільської ради Софіївського району і належала ОСОБА_2 , згідно Державного акта серії ЯЕ № 152981, виданого на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації № 151-р від 04.04.2006 року.

Згідно ст. 1263 Цивільного Кодексу України ОСОБА_1 , є спадкоємцем третьої черги майна померлої. Крім нього спадкоємців майна померлої немає.

07.10.2020 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з невизначеністю можливих спадкоємців за законом і запропонувала звернутися до суду.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218, ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги, за законом, майна померлого батька.

Передбачені ст.1224 ЦК України підстави щодо усунення позивача від права на спадкування відсутні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на наведені обставини, суд визнає, що за позивачем слід визнати право власності на вказане спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст.76, 81, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, та ст.ст.16, 328, 1216-1218,ст.1265 ЦК України,суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Вакулівської сільської ради про визнання в порядку спадкування права на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування, право на земельну ділянку, площею 3,540 га (кадастровий номер 1225283300-01-001-0132), вартістю 107650 грн.06 коп., розташовану на території Вакулівської сільської ради Софіївського району і належала ОСОБА_2 , згідно Державного акта серії ЯЕ № 152981, виданого на підставі розпорядження голови Софіївської районної державної адміністрації № 151-р від 04.04.2006 року.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів.

Суддя О.В,Шумська