Постанова

від 03.06.2021 по справі 911/2034/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2021 р. Справа№ 911/2034/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 03.06.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017

у справі № 911/2034/16

за позовом Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (відповідач-1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтер-профіт" (відповідач-2)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтер-кастомс" (відповідач-3)

Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (відповідач-4)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

ОСОБА_1 (третя особа-1), ОСОБА_2 (третя особа-2), ОСОБА_3 (третя особа-3), ОСОБА_4 (третя особа-4), ОСОБА_5 (третя особа-5), ОСОБА_6 (третя особа-6), ОСОБА_7 (третя особа-7), ОСОБА_8 (третя особа-8), ОСОБА_9 (третя особа-9), ОСОБА_10 (третя особа-10), ОСОБА_11 (третя особа-11), ОСОБА_12 (третя особа-12), ОСОБА_13 (третя особа-13), ОСОБА_14 (третя особа-14), ОСОБА_15 (третя особа-15), ОСОБА_16 (третя особа-16), ОСОБА_17 (третя особа-17), ОСОБА_18 (третя особа-18), ОСОБА_19 (третя особа-19), ОСОБА_20 (третя особа-20), ОСОБА_21 (третя особа-21), ОСОБА_22 (третя особа-22), ОСОБА_23 (третя особа-23), ОСОБА_24 (третя особа-24), ОСОБА_25 (третя особа-25), ОСОБА_26 (третя особа-26), ОСОБА_27 (третя особа-27), ОСОБА_28 (третя особа-28), ОСОБА_29 (третя особа-29), ОСОБА_30 (третя особа-30), ОСОБА_31 (третя особа-31), ОСОБА_32 (третя особа-32), ОСОБА_33 (третя особа-33), ОСОБА_34 (третя особа-34), ОСОБА_35 (третя особа-35), ОСОБА_36 (третя особа-36), ОСОБА_37 (третя особа-37), ОСОБА_38 (третя особа-38), ОСОБА_39 (третя особа-39), ОСОБА_40 (третя особа-40), ОСОБА_41 (третя особа-41), ОСОБА_42 (третя особа-42), ОСОБА_43 (третя особа-43), ОСОБА_44 (третя особа-44), ОСОБА_45 (третя особа-45), ОСОБА_46 (третя особа-46), ОСОБА_47 (третя особа-47), ОСОБА_48 (третя особа-48), Державне підприємство "Радіопередавальний центр" (третя особа-49)

про визнання недійсними наказів та договорів іпотеки, витребування земельних ділянок

В судовому засіданні 03.06.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/2034/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Київської області.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, прокурор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі № 911/2034/17 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області задовольнити.

Оскаржуване рішення прийнято після направлення справи на новий розгляд постановою Вищого господарського суду України 02.08.2017.

Короткий зміст позовних вимог

23 червня 2016 року керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Броварської міської ради (надалі позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (надалі відповідач-1), правонаступника Головного управління Держземагентства у Київській області (ГУ Держземагентства у Київській області), Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інтер-Профіт (надалі ТОВ Компанія Інтер-Профіт , відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Інтер-Кастомс (надалі ТОВ Компанія Інтер-Кастомс , відповідач-3), Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський (надалі ПАТ Банк Михайлівський , відповідач-4) в якому заявлені вимоги:

- визнати недійсними накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 25 червня 2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою та від 24 липня 2013 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність 48 фізичним особам;

- визнати недійсним договір іпотеки від 23 грудня 2014 року № 1377, укладений між ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ПАТ Банк Михайлівський відносно земельних ділянок з кадастровими номерами: 3210600000:01:045:0044, 3210600000:01:058:0030, 3210600000:01:045:0042, 3210600000:01:045:0043;

- визнати недійсним договір іпотеки від 30.06.2015 № 910 укладений між ТОВ Компанія Інтер-Кастомс та ПАТ Банк Михайлівський відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:01:058:0029;

- витребувати на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Профіт земельні ділянки загальною площею 76,6705 га (з кадастровими номерами 3210600000:01:045:0044, 3210600000:01:058:0030, 3210600000:01:045:0042, 3210600000:01:045:0043) загальною вартістю 2 622 131,10 грн., які розташовані по вул. Кутузова, м. Бровари, Київська область;

- витребувати на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Кастомс земельні ділянки загальною площею 18,00 га (з кадастровим номером 3210600000:01:058:0029), вартістю 615 600 грн., яка розташована по вул. Кутузова, м. Бровари, Київська область.

За першим розглядом справи Господарським судом Київської області прийнято рішення від 13.10.2016, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 06.06.2017 року рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2016 скасував, позов задовольнив.

Вищий господарський суд України постановою від 02.08.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду 06.06.2017 та рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2016 скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду справи Господарський суд Київської області ухвалив рішення від 05.10.2017 року про відмову в позові.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 02.07.2018 рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 скасував, провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України , оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Постанову мотивовано тим, що вимоги про визнання недійсними наказів ГУ Держземагентства у Київській області від 24.07.2013 підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вони стосуються прав та охоронюваних законом інтересів фізичних осіб; інші позовні вимоги мають похідний характер.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 року:

- постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі №911/2034/16 скасовано у частині закриття провадження щодо позовних вимог про:

визнання недійсним наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 25 червня 2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою ;

визнання недійсними договору іпотеки від 23 грудня 2014 року № 1377, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ПАТ Банк Михайлівський , та договору іпотеки від 30 червня 2015 року № 910, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Кастомс та ПАТ Банк Михайлівський ;

витребування на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-профіт земельних ділянок загальною площею 76,6705 га, вартістю 2 622 131,10 грн. (кадастрові номери 3210600000:01:045:0044, 3210600000:01:058:0030, 3210600000:01:045:0042, 3210600000:01:045:0043), розташованих на вул. Кутузова у м. Бровари Київської області;

витребування на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Кастомс земельної ділянки загальною площею 18,00 га, вартістю 615 600 грн. (кадастровий номер 3210600000:01:058:0029), розташованої на вул. Кутузова у м. Бровари Київської області;

- справу №911/2034/16 в цій частині направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду;

- в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі № 911/2034/16 залишено без змін.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття .

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі №911/2034/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи в позові прокурору, суд першої інстанції виходив із наступних обставин:

- земельні ділянки площею 115 га по вул. Кутузова, м. Бровари, Київська область станом на час набрання чинності розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції Закону України №3235-ІV від 20.12.2005 (01.01.2006) використовувались Державним підприємством Радіопередавальний центр для розміщення на них башт, антен та іншого майна підприємства, необхідного для ведення господарської діяльності;

- оскільки спірна земельна ділянка перебувала у користуванні Державного підприємства Радіопередавальний центр і у встановленому законом порядку не була передана у комунальну власність, докази передачі її з державної власності у комунальну власність відсутні, то на момент прийняття Головним управлінням Держземагенства України у Київській області наказу від 25.06.2013 №КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою земельна ділянка перебувала у державній власності;

- докази затвердження у встановленому законом порядку Проекту розмежування земельної ділянки, щодо якої Головним управлінням Держземагенства України у Київській області були прийняті спірні накази, відсутні;

- надане до матеріалів справи рішення Броварської міської ради №863-41-04 від 29.12.2005 про надання Державному підприємству Радіопередавальний центр земельної ділянки площею 115,8643 га по вул. Кутузова, м. Бровари, Київська область на правах оренди не може вважатися належним та допустимим доказом права комунальної власності на цю земельну ділянку, оскільки зазначена земельна ділянка не входила до складу земель, розпоряджатись якими була уповноважена Броварська міська рада;

- земельна ділянка по вул. Кутузова, м. Бровари, якою користувалось Державне підприємство Радіопередавальний центр на час прийняття наказу Головного управління Держземагентства у Київській області №КИ/3210600000:00:045/00001588 від 25.06.2013 Про припинення права користування земельною ділянкою відносилась до земель державної власності;

- на підставі листа ДП Радіопередавальний центр від 18.03.2013 про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 94,67 га в межах міста Бровари Головним управлінням Держземагентства у Київській області прийнятий наказ №КИ/3210600000:00:045/00001588 від 25.06.2013 Про припинення права користування земельною ділянкою , яким припинено право постійного користування ДП Радіопередавальний центр земельною ділянкою площею 94,6700 га в межах м. Бровари Київської області та віднесено дану земельну ділянку до складу земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах міста Бровари, Київської області;

- щодо позовних вимог про витребування земельних ділянок на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Кастомс та ТОВ Компанія Інтер-Профіт , то суд встановив, що останні є добросовісними набувачами земельних ділянок;

- на момент укладення ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ТОВ Компанія Інтер-Кастомс договорів іпотеки №1377 від 23.12.2014 та №910 від 30.06.2015 з ПАТ Банк Михайлівський як товариства, так і Банк мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину були вільними і відповідали їх внутрішній волі; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору), зміст договорів не суперечить Цивільному кодексу України , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- договори іпотеки відповідають вимогам, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В апеляційній скарзі прокурор не згоден з ухваленим рішенням і вважає, що суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність права постійного користування у ДП Радіопередавальний центр спірними земельними ділянками, а тому безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення ст. 388 ЦК України, оскільки землі вибули з власності територіальної громади м. Бровари поза волею їх законного розпорядника.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- будь-яких документів, що посвідчують право постійного користування ДП Радіопередавальний центр на спірні землі площею 94, 67 га чи 115, 8643 га не існує, підприємству не видавалось та у законному порядку не реєструвалось; рішення компетентного органу щодо передачі земель ДП Радіопередавальний центр на праві постійного користування не приймалось;

- рішенням від 29.12.2005 № 863-41-04 Броварська міська рада надала ДП Радіопередавальний центр земельну ділянку площею 115,8643 га по вул. Кутузова 6 на правах оренди, як землі промисловості - зв`язку; водночас договір оренди на підставі вказаного рішення не укладався; рішення про передачу в оренду, а не у постійне користування обгрунтовано тим, що об`єкти ДП Радіопередавальний центр в перспективі підлягають виносу за межі міста;

- висновок суду щодо віднесення спірних земельних ділянок до земель сільськогосподарського призначення є безпідставним, не ґрунтується на належних доказах та нормах матеріального права; достовірність інформації, вказаної у довідці відділу Дерземагенства у м. Бровари про те, що станом на 18.06.2013 земельні ділянки, які знаходяться у користуванні ДП Радіопередавальний центр позначені як землі сільськогосподарського призначення, не підтверджена жодними об`єктивними даними чи правовстановлюючими документами;

- оскільки право постійного користування у ДП Радіопередавальний центр на спірні землі належними та допустимими доказами не підтверджене, в силу вимог законодавства Броварська міська рада Київської області є їх законним розпорядником, а територіальна громада міста Бровари - власником; що є підставою для визнання недійсними договорів іпотеки, оскільки дійсний власник земельних ділянок не приймав участі при їх укладенні, а предмет застави не є власністю заставодавця;

- ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ТОВ Компанія Інтер-Кастомс набули права власності на землі, які незаконно вибули з комунальної власності на підставі протиправного рішення органу державної виконавчої влади;

- звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності та справедливості при вирішенні суспільнозначимого питання про відчуження 94,6 га земель м. Бровари з порушенням порядку зміни цільового призначення, всупереч вимогам містобудівної документації органом, що не мав відповідних повноважень, подальшою передачею земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам для ведення особистого селянського господарства та подальшого відчуження на користь однієї приватної структури.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу прокурора 17.10.2019 передано на розгляд судді Північного апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Тищенко А.І. від розгляду справи №911/2034/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019, у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 05.12.2019.

05.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, що подана заступником керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області. Ухвала Північного апеляційного господарського суду залишена без змін постановою Верховного Суду від 02.03.2020 за наслідками розгляду касаційної скарги прокурора.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 апеляційне провадження у справі №911/2034/16 зупинялось до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та опублікування повного тексту судового рішення; 20.10.2020 апеляційне провадження поновлено.

Під час розгляду справи склад колегії суддів змінювався, розгляд справи призначався до слухання зміненим складом суду ухвалами.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020, 11.03.2021 розгляд апеляційної скарги у справі відкладався.

01.04.2021 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/2034/16 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. на лікарняному.

Судове засідання призначено на 03.06.2021 ухвалою суду від 13.04.2021, після виходу судді Михальської Ю.Б. з лікарняного.

До справи під час апеляційного провадження від відповідача (ТОВ Компанія Інтер-Профіт ) отримані письмові пояснення (26.11.2019); 26.11.2019 Державним підприємством Радіопередавальний центр подані письмові пояснення для врахування при вирішенні по суті спору у справі; до справи залучені пояснення прокуратури Київської області (27.11.2019) щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у справі; 29.01.2021 від відповідача-2 (ТОВ Компанія Профіт ) зареєстровано надходження пояснень у справі по суті вимог, що розглядаються у справі.

Явка представників сторін

Прокурором у справі в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримано доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, оскаржуване рішення прокурор просив скасувати у частині, що направлена на новий розгляд постановою Верховного Суду від 01.10.2019 і прийняти нове про задоволення позову у цій частині.

Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги прокурора, просив її задовольнити.

Представники відповідачів 2 та 3 в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити, а оскаржуване рішення в частині, що переглядається, залишити без змін.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвал в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка інших представників відповідачів та третіх осіб обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області №КИ/3210600000:00:045/00001588 від 25.06.2013 Про припинення права користування земельною ділянкою за результатами розгляду листа ДП Радіопередавальний центр від 18.03.2013 про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 94,67 га в межах міста Бровари та враховуючи ухвалу Господарського суду Київської області від 24.09.2012 у справі №31/2б-2004/59/14б-04/13, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2013 у справі №826/7455/13-а припинено право постійного користування ДП Радіопередавальний центр земельною ділянкою площею 94,67 га (землі сільськогосподарського призначення) в межах міста Бровари Київської області, яка використовується Державним підприємством Радіопередавальний центр у зв`язку з добровільною відмовою останнього у порядку статті 142 Земельного кодексу України , та віднесено її до складу земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах міста Бровари Київської області.

Із зазначеної земельної ділянки наказами Головного управління Держземагентства у Київській області від 24.07.2013 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності на вул. Кутузова в м. Бровари у власність 48 громадянам надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства; реєстраційною службою видано свідоцтва про право власності та прийнято рішення про їх державну реєстрацію.

У подальшому фізичні особи на підставі договорів купівлі-продажу від 29-30-31.07.2013 року відчужили земельні ділянки на користь трьох фізичних осіб ( ОСОБА_34 , ОСОБА_49 , ОСОБА_17 ), які у свою чергу об`єднали їх у п`ять земельних ділянок (площею 18, 26 та 18,6705 га, дві ділянки по 16 га) та внесли їх до статутного капіталу ТОВ Компанія Інтер-Профіт ; реєстраційною службою видано свідоцтва про право власності та прийнято рішення про їх державну реєстрацію.

Рішенням Броварської міської ради від 01.10.2013 №1039-38-06 затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюється та змінено цільове призначення зазначених земельних ділянок ТОВ Компанія Інтер-профіт із земель сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних виробничо-господарських будівель та споруд підприємств переробної та іншої промисловості); на підставі рішення ТОВ Компанія Інтер-профіт видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

12 червня 2015 року загальними зборами учасників ТОВ Компанія Інтер-Профіт прийнято рішення про заснування ТОВ Компанія Інтер-Кастомс , до статутного капіталу якого увійшла земельна ділянка площею 18 га; реєстраційною службою видано свідоцтво про право власності та прийнято рішення про його державну реєстрацію.

Також 23 грудня 2014 року та 30 червня 2015 року між ПАТ Банк Михайлівський та ТОВ Компанія Інтер-Профіт і ТОВ Компанія Інтер-Кастомс укладено договори іпотеки № 1377 та № 910 відповідно, згідно з якими на забезпечення виконання грошових зобов`язань передано в іпотеку земельні ділянки, розташовані по вул. Кутузова у м. Бровари Київської області.

Приймаючи рішення про відмову прокурору у витребуванні з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Профіт і ТОВ Компанія Інтер-Кастомс спірних земельних ділянок, суд першої інстанції виходив із вказівок та обставин, підтверджених Вищим господарським судом України у постанові від 02.08.2017 у даній справі, яким справу направлено на новий розгляд.

Зокрема, що земельні ділянки площею 115 га по вул. Кутузова у м. Бровари Київської області станом на час набрання чинності розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції Закону України №3235-ІV від 20.12.2005 (01.01.2006) використовувались Державним підприємством Радіопередавальний центр для розміщення на них башт, антен та іншого майна підприємства, необхідного для ведення господарської діяльності.

В частині предмета доказування у справі за вказаною вимогою, суд першої інстанції відзначив, що підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).

Як встановлено судом першої інстанції, і вказані обставини не оспорюються жодною із сторін: Державне підприємство Радіопередавальний центр є юридичною особою, що створена на загальнодержавній власності наказом Міністерства зв`язку України №93 від 12.07.1993. Раніше підприємство мало назву Республіканська довгохвильова радіостанція РВ-87, а в 70 роках двадцятого століття підприємство по вул. Кутузова 6 в м. Бровари мало назву Броварська радіостанція №3. Відвід землі по вул. Кутузова 6 в м. Бровари - Броварській радіостанції здійснювався розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 1095-рс від 29.10.1969, яким було відведено за рахунок земель радгоспу ім. Кірова в м. Бровари Броварській радіостанції № 3 земельну ділянку загальною площею 36,7га, з них 36 га орної землі, лісосмуг - 0,4 га, польовий шлях - 0,3 га, а також земельну ділянку за рахунок земель радгоспу ім. Кірова загальною площею 1,3 га, з них 1,3га орної землі.

Згідно даних розпоряджень було виготовлено Державний акт на право користування землею від 04.02.1971 на площу 38 га. На інші земельні ділянки правовстановлюючі документи, як стверджує прокурор, не видавались та не реєструвались.

Згідно експлікації земель Радіопередавального центру м. Бровари по вул. Кутузова 6 №32 від 05.02.1997 на той час підприємство володіло земельною ділянкою загальною площею 140,47 га, в тому числі: рілля (городні ділянки) - 94,67 га; багаторічні насадження: - фруктовий сад - 2,3 га.; - ліс, лісосмуга - 5,2 га.; житлова зона - 4,75 га.; гаражний кооператив -1,21 га; промислова зона - 32,34 га.

В подальшому Державне підприємство Радіопередавальний центр відмовилось від частини земельної ділянки, на якій розташований гаражний кооператив, житлової зони та частини промислової зони.

Пунктом другим Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Відхиляючи доводи прокурора про те, що спірні земельні ділянки є земельними ділянками комунальної власності, а тому Головне управління Держземагенства України у Київській області не мало права розпоряджатися у будь-який спосіб цими земельними ділянками, суд першої інстанції правильно враховував законодавче регулювання питання повноважень щодо розпорядження землями станом на час виникнення спірних відносин.

Так, приписами пункту 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції Закону України №3235-ІV від 20.12.2005 (набрав чинності 01.01.2006) встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Положеннями статті 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, окрім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до пункту 7 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності №5245-VI від 06.09.2012 , який набрав чинності з 01.01.2013, з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №5245-VI від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах а і б пункту 4 цього розділу.

Згідно підпункту а пункту 4 цього розділу у державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України №1452-ХІІ від 30.08.1991 Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави та Законом України №1540-ХІІ від 10.09.1991 Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій/, державних органів приватизації відповідно до закону.

Оскільки спірна земельна ділянка перебувала у користуванні Державного підприємства Радіопередавальний центр і у встановленому законом порядку не була передана у комунальну власність, докази передачі її з державної власності у комунальну власність відсутні, то на момент прийняття Головним управлінням Держземагенства України у Київській області від 25.06.2013 №КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою земельна ділянка перебувала у державній власності.

При цьому, судом першої інстанції правильно відзначено з посиланням на ст. 10 Закону України Про розмежування земель державної та комунальної власності , що докази затвердження у встановленому законом порядку Проекту розмежування земельної ділянки, щодо якої Головним управлінням Держземагенства України у Київській області були прийняті спірні накази, відсутні.

Правильними знаходить суд апеляційної інстанції висновки про те, що земельна ділянка по вул. Кутузова у м. Бровари, якою користувалось Державне підприємство Радіопередавальний центр на час прийняття наказу Головного управління Держземагентства у Київській області №КИ/3210600000:00:045/00001588 від 25.06.2013 Про припинення права користування земельною ділянкою відносилась до земель державної власності, що обумовлено положеннями закону (п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №5245-VI від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності ).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

ДП Радіопередавальний центр у листі від 18.06.2013 до Головного управління Держземагенства України у Київській області заявлено про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 94,6700 га в межах м. Бровари Київської області.

Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України листом №61/05-1763 від 27.08.2013 надала згоду ДП Радіопередавальний центр на відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 94,6700 га в межах м. Бровари Київської області.

На підставі листа ДП Радіопередавальний центр від 18.03.2013 про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 94,67 га в межах міста Бровари Головним управлінням Держземагентства у Київській області прийнятий наказ №КИ/3210600000:00:045/00001588 від 25.06.2013 Про припинення права користування земельною ділянкою , яким припинено право постійного користування ДП Радіопередавальний центр земельною ділянкою площею 94,6700 га в межах м. Бровари Київської області та віднесено дану земельну ділянку до складу земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах міста Бровари, Київської області.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною другою статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Згідно з Інформацією, наданою відділом Держземагентства у м. Бровари Київської області, земельні ділянки, що знаходяться у користуванні ДП Радіопередавальний центр , станом на 18.06.2013 позначалися як землі сільськогосподарського призначення.

Позовні вимоги про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства України у Київській області від 25.06.2013 та від 24.07.2013 та витребування земельних ділянок на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з володіння ТОВ Компанія Інтер-Кастомс та ТОВ Компанія Інтер-Профіт суд першої інстанції визнав безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки право комунальної власності на ці ділянки не підтверджено належними та допустимими доказами, суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні, що в силу приписів статті 388 Цивільного кодексу України вказані земельні ділянки не можуть бути витребувані на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради.

Щодо вимог про визнання недійсними договору іпотеки №1377 від 23.12.2014, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ПАТ Банк Михайлівський відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 3210600000:01:045:0044, 3210600000:01:058:0030, 3210600000:01:045:0042, 3210600000:01:045:0043, та договору іпотеки №910 від 30.06.2015, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Кастомс та ПАТ Банк Михайлівський відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:01:058:0029, то суд, окрім встановлених вище обставин, також встановив наступне.

На момент укладення ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ТОВ Компанія Інтер-Кастомс договорів іпотеки №1377 від 23.12.2014 та №910 від 30.06.2015 з ПАТ Банк Михайлівський як товариства, так і Банк мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину були вільними і відповідали їх внутрішній волі; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору, зміст договорів не суперечить Цивільному кодексу України , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Договори іпотеки відповідають вимогам, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Докази щодо наявності обставин, які свідчили б про невідповідність цих договорів вказаним вимогам, відсутні.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції за новим розглядом справи, після прийняття відповідної постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2017, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, заявлених у справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає залишенню без змін в частині що переглядається відповідно до постанови Верховного Суду від 01.10.2019, виходячи з наступного.

Рішення суду першої інстанції, яке переглядається за апеляційною скаргою прокуратури прийнято Господарським судом Київської області 05.10.2017 за результатами нового розгляду після скасування прийнятих у справі рішень постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017.

02.07.2018 Київським апеляційним господарським судом ухвалено постанову про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України , оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; скасовано рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 01.10.2019 року частково погодилась із прийнятою у справі № 911/2034/16 постановою апеляційного господарського суду від 02.07.2018, залишивши її без змін в частині закриття провадження за вимогою прокурора визнати недійсними накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 24 липня 2013 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність 48 фізичним особам.

При цьому, у іншій частині розглянутих вимог постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 скасована із направленням справи до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги.

Предметом даного апеляційного перегляду є прийняте у справі рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 в частині вимог про:

- визнання недійсним наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 25 червня 2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою ;

- визнання недійсними договору іпотеки від 23.12.2014 № 1377, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ПАТ Банк Михайлівський , та договору іпотеки від 30.06.2015 № 910, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Кастомс та ПАТ Банк Михайлівський ;

- витребування на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-профіт земельних ділянок загальною площею 76,6705 га, вартістю 2 622 131,10 грн. (кадастрові номери 3210600000:01:045:0044, 3210600000:01:058:0030, 3210600000:01:045:0042, 3210600000:01:045:0043), розташованих на вул. Кутузова у м. Бровари Київської області;

- витребування на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Кастомс земельної ділянки загальною площею 18,00 га, вартістю 615 600 грн. (кадастровий номер 3210600000:01:058:0029), розташованої на вул. Кутузова у м. Бровари Київської області.

В частині оскарження наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 25 червня 2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою та витребування землі колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування незаконності наказу 25.06.2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою , прокурор посилається на відсутність повноважень Головного управління Держземагентства у Київській області на його прийняття, оскільки спірні земельні ділянки належать до земель комунальної власності, за даними відділу Держземагентства у м. Бровари станом на 31.12.2012 року будь-які документи, що посвідчують право власності чи право користування ДП Радіопередавальний центр , не видавались та не реєструвались, відповідно саме Броварська міська рада Київської області є їх законним розпорядником, а територіальна громада міста Бровари - власником.

В свою чергу, апеляційний господарський суд враховує, що матеріали справи не містять жодного правовстановлюючого документу на оспорювану земельну ділянку, в якому її номінальним власником рахувалася Броварська міська рада.

Висновки суду першої інстанції про те, що земельна ділянка по вул. Кутузова у м. Бровари, якою користувалось Державне підприємство Радіопередавальний центр на час прийняття наказу Головного управління Держземагентства у Київській області №КИ/3210600000:00:045/00001588 від 25.06.2013 Про припинення права користування земельною ділянкою відносилась до земель державної власності, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права (ст. 10 Закону України Про розмежування земель державної та комунальної власності , пункт 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №5245-VI від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності ).

Віднесення земельних ділянок до земель державної або комунальної власності до 01.01.2013 року здійснювалося в порядку передбаченому Законом України Про розмежування земель державної та комунальної власності .

Відповідно до статті 10 Закону України Про розмежування земель державної та комунальної власності розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється в межах адміністративно-територіальних утворень - сіл, селищ, міст, районів, областей.

Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється за проектами, які за замовленнями відповідних сільських, селищних, міських рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями.

Враховуючи положення цього закону , віднесення земель до державної або комунальної власності до 01.01.2013 року здійснювалося лише на підставі рішень, якими затверджувалися відповідні проекти розмежування та передавалися земельні ділянки до державної або комунальної власності, але таке віднесення не здійснювалося на підставі будь-яких рішень, якими передавалися земельні ділянки у користування третім особам, або будь- якими іншими рішеннями.

За таких обставин, прийняття Броварською міською радою рішення №863-41-04 від 29.12.2005 про надання Державному підприємству Радіопередавальний центр земельної ділянки площею 115,8643 га по вул. Кутузова 6 на правах оренди не може вважатися належним та допустимим доказом права комунальної власності на цю земельну ділянку, оскільки зазначена земельна ділянка не входила до складу земель, розпоряджатись якими була уповноважена Броварська міська рада.

Зазначене рішення Броварської міської ради №863-41-04 від 29.12.2005 також не є рішенням органу місцевого самоврядування про віднесення земельної ділянки до категорії земель промисловості - зв`язку, у розумінні положень ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття рішення), оскільки в частині спірної ділянки прийняте щодо вирішення іншого питання (надання в оренду за рахунок земель міської ради), а під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що докази затвердження у встановленому законом порядку Проекту розмежування земельних ділянок, щодо яких Головним управлінням Держземагенства України у Київській області було прийнято спірний наказ, відсутні.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

ДП Радіопередавальний центр листом від 18.06.2013 до Головного управління Держземагенства України у Київській області заявило про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 94,6700 га в межах м. Бровари Київської області.

Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України листом №61/05-1763 від 27.08.2013 надала згоду ДП Радіопередавальний центр на відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 94,6700 га в межах м. Бровари Київської області.

На підставі листа ДП Радіопередавальний центр від 18.03.2013 про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 94,67га в межах міста Бровари Головним управлінням Держземагентства у Київській області прийнятий наказ №КИ/3210600000:00:045/00001588 від 25.06.2013 Про припинення права користування земельною ділянкою , яким припинено право постійного користування ДП Радіопередавальний центр земельною ділянкою площею 94,6700 га в межах м. Бровари Київської області та віднесено дану земельну ділянку до складу земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах міста Бровари, Київської області.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною другою статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Згідно з Інформацією, наданою відділом Держземагентства у м. Бровари Київської області, земельні ділянки, що знаходяться у користуванні ДП Радіопередавальний центр , станом на 18.06.2013 значилися як землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель в межах Броварської міської ради (форма 6-зем) земельна ділянка по вул. Кутузова згідно даних форми 6-зем рахується в землях запасу сільськогосподарського призначення (рілля).

Підставою для віднесення земельних ділянок до сільськогосподарських угідь є Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2013 року у справі №826/7455/13-а, якою Державне агентство земельних ресурсів України було зобов`язане внести зміни в Державний земельний кадастр (довідку №6-Зем про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами) з зазначенням цільового призначення земельної ділянки площею 115.8643 га по вул. Кутузова, 6 в м. Бровари Київської області, яка знаходиться в постійному користуванні Державною підприємства Радіопередавальний центр - земля сільськогосподарського призначення.

Вказані обставини підтверджуються змістом наказу Головного управління Держземагентства у Київській області 25.06.2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою , за яким наказ винесено за наслідками розгляду листа ДП Радіопередавальний центр від 18.06.2013 року про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою площею 94,6700 га в межах м. Бровари Київської області та враховуючи ухвалу Господарського суду Київської області від 24.09.2012 року у справі №31/2б-2004/59/14б-04/13, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2013 року у справі № 826/7455/13-а.

Ухвала Господарського суду Київської області від 24.09.2012 року у справі №31/2б-2004/59/14б-04/13 стосується повноважень керівника з урахуванням процедури банкрутства підприємства.

Предметом розгляду в Окружному адміністративному суді міста Києва в межах справи № 826/7455/13-а були вимоги ДП Радіопередавальний центр :

- визнати незаконними дії Державного агентства земельних ресурсів України щодо відмови у внесенні змін в Державний земельний кадастр (довідку № 6-Зем про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами) стосовно земельної ділянки площею 115,8643 га по вул. Кутузова 6 м. Бровари Київської області і яка знаходиться в постійному користуванні Державного підприємства Радіопередавальний центр ;

- зобов`язати Державне агентство земельних ресурсів України внести зміни в Державний земельний кадастр (довідку № 6-Зем про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами) з зазначенням цільового призначення земельної ділянки площею 115,8643 га по вул. Кутузова 6 м. Бровари Київської області яка знаходиться в постійному користуванні Державного підприємства Радіопередавальний центр - земля сільськогосподарського призначення.

Встановлення факту постійного користування ДП Радіопередавальний центр земельною ділянкою площею 115,8643 га по вул. Кутузова, 6 м. Бровари Київської області входить до предмету доказування за вимогами, що розглядалися в судовому порядку в межах справи № 826/7455/13-а.

При прийнятті постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2013 року у справі № 826/7455/13-а було встановлено, що підприємство ДП Радіопередавальний центр володіє на праві постійного користування земельною ділянкою загальною площею 115,2232 га по вул. Кутузова, 6 в м. Бровари Київської області, яка складається 1.Рілля (огородні ділянки) землі сільськогосподарського призначення - 94,67 га; 2.Багаторічні насадження (ліс,лісосмуга) -5,2 га; 3.Промислова зона 13,7 га; 4.Житлова зона -1,6532 га.

Вищезазначене встановлено, також і постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2013 року у справі №2а-15994/12/2670, якою задоволено позов ДП Радіопередавальний центр , зокрема, зобов`язано Броварську об`єднану державну податкову інспекцію у Київській області здійснити перерахунок земельного податку за користування земельною ділянкою по вул. Кутузова 6 в м. Бровари Київської області з цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення ДП Радіопередавальний центр .

Таким чином, обставини щодо факту перебування земельної ділянки площею 115,8643 га по вул. Кутузова, 6 м. Бровари Київської області в постійному користуванні ДП Радіопередавальний центр , з яких 94,67 га складають землі сільськогосподарського призначення, встановлені судовими рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/7455/13-а та у справі №2а-15994/12/2670 та не спростовані прокурором та позивачем в межах розгляду даної справи згідно приписів ч. 5 ст. 75 ГПК України.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт перевірки Державного агентства земельних ресурсів України від 04.06.2014 року (арк. справи 6-12 том 4), за висновками якої земельна ділянка 94,67 га, що перебувала в постійному користуванні ДП Радіопередавальний центр , у відповідності до ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України та положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 року відносилася до земель державної власності сільськогосподарського призначення; а ГУ Держземагентства у Київській області не виходило за межі наданих законом повноважень під час видачі Наказу від 25.06.2013 року №КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою .

Докази передачі спірних земельних ділянок з державної власності у комунальну власність відсутні, ГУ Держземагентства у Київській області не виходило за межі наданих законом повноважень під час видачі наказу від 25.06.2013 року №КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою , яким припинено право постійного користування земельною ділянкою ДП Радіопередавальний центр площею 94,67 га за його добровільною відмовою.

Згідно із пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною 1 статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна, визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із пунктом г частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в пункті 13 постанови від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, а також в пункті 12 постанови від 17.04.2018 у справі №914/1521/17.

Між тим, в ході розгляду справи встановлено, що ні право власності, ні право користування чи розпорядження територіальної громади в особі Броварської міської ради, земельними ділянками, про які йдеться в оспорюваному наказі ГУ Держземагентства у Київській області від 25.06.2013 року №КИ/3210600000:00:045/00001588 та оспорюваних договорах іпотеки, не доведені належними доказами у справі; висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги прокурора в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 25 червня 2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою є правомірними.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Правила частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У частині 3 цієї статті наведено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка належить до державної власності і була вилучена у ДП Радіопередавальний центр за наказом ГУ Держземагентства у Київській області від 25.06.2013 року №КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою , при цьому не перебувала в комунальній власності і не належить Броварській міській раді, відсутні підстави стверджувати, що така земельна ділянка вибула з володіння законного власника поза його волею.

Таким чином, позовні вимоги про витребування на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Профіт земельних ділянок загальною площею 76,6705 га (з кадастровими номерами 3210600000:01:045:0044, 210600000:01:058:0030, 3210600000:01:045:0042, 3210600000:01:045:0043), та витребування на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Кастомс земельної ділянки загальною площею 18,00 га (з кадастровим номером 3210600000:01:058:0029), які розташовані по вул. Кутузова в м. Бровари, Київської області, задоволенню не підлягають, підстави для скасування судового рішення, прийнятого у справі в цій частині, відсутні.

Щодо способу захисту порушеного права в частині заявлених вимог про визнання недійсними договорів іпотеки від 23.12.2014 року № 1377, від 30.06.2015 № 910 укладених ПАТ Банк Михайлівський та ТОВ Компанія Інтер-Профіт , ПАТ Банк Михайлівський та ТОВ Компанія Інтер-Кастомс колегія суддів зазначає наступне.

За встановлених під час розгляду справи обставин, що спірні земельні ділянки не перебували в комунальній власності, а право розпорядження ними не належить Броварській міській раді, суд відзначає, що прокурором та позивачем не обґрунтовано порушення прав та інтересів територіальної громади міста Бровари через укладення між відповідачами оспорюваних договорів іпотеки.

У зв`язку із викладеним, у позивача відсутні будь-які матеріально-правові підстави заявляти про порушення права на земельні ділянки, що передані в іпотеку ПАТ Банк Михайлівський , та відсутність у позивача матеріально-правових підстав завертатись за захистом цього права, у тому числі шляхом оспорювання укладених між відповідачами договорів іпотеки.

Окрім того, у постанові Вищого господарського суду України від 02.08.2017 у даній справі викладена правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2407цс15 згідно з якою:

- одночасне пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника) і про визнання недійсним правочину (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння), тобто одночасне застосування ст.ст. 216 і 388 Цивільного кодексу України є помилковим, адже віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. До того ж, одна з умов застосування віндикаційного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів. Таким чином, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог прокурора, суди помилково одночасно застосували до спірних правовідносин норми ст.ст. 215 , 216 , 388 Цивільного кодексу України ;

та відзначено, що ні суд першої, ні суд апеляційної інстанцій не з`ясували, чи узгоджується обраний прокурором спосіб захисту майнових прав з правовою позицією Верховного Суду України від 17.02.2016 № 6-2407цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15 є наступною:

У випадках, коли в позовах заявляються вимоги про віндикацію та реституцію, суд повинен самостійно визначати, яку вимогу по суті (а не за формою) пред`являє позивач, і, відповідно, застосувати належні норми законодавства, керуючись при цьому нормами статті 4, пунктів 3, 4 частини першої статті 214 ЦПК України.

Одночасне пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника) і про визнання недійсним правочину із застосуванням реституції (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння), тобто одночасне застосування статей 216 і 388 ЦК України є помилковим, адже віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.

До того ж одна з умов застосування віндикаційного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів.

У даній справі прокурор звернувся за захистом інтересів держави щодо права власності на земельні ділянки територіальної громади, посилаючись на незаконність їх вибуття з комунальної власності на підставі рішення органу державної влади (Головного управління Держземагентства у Київській області), у зв`язку з чим відповідачі (ТОВ Компанія Інтер-Профіт , ТОВ Компанія Інтер-Кастомс ) займають їх (користуються) без належних правових підстав.

Як було відзначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у даній справі, при цьому, фактичною метою пред`явлення прокурором позову є витребування на користь Міськради земельних ділянок вільними від обтяжень, а тому вимоги щодо оскарження договорів іпотеки та витребування землі є саме основними вимогами, а не похідними.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 674/31/15-ц (постанова від 21.11.2018):

На практиці слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна від добросовісного набувача як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням цього майна.

Так, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України ) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України .

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України , які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише в разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (частина перша статті 388 ЦК України ).

Таким чином, у разі доведеності перед судом факту порушеного права на захист якого подано позов, задоволення вимог прокурора про визнання недійсними договорів іпотеки не призведе до відновлення порушеного права чи захисту інтересів держави та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною виходячи з правових наслідків недійсного договору, а право користування чи розпорядження земельною ділянкою у територіальної громади не відновиться, оскільки прокурор, територіальна громада в особі Броварської міської ради не є стороною оспорюваних правочинів, що відповідно вказує на обрання неналежного способу захисту порушених прав у цій частині.

Виходячи з наведеного обґрунтування, не підлягає задоволенню позов в частині вимог прокурора щодо визнання недійсними договорів іпотеки, укладених в наступному набувачами земельних ділянок (ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ТОВ Компанія Інтер-Кастомс ), при цьому, визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215 , 216 ЦК України не відповідає способу захисту порушених прав.

Щодо звернення прокурора з вимогами на захист інтересів держави у даній справі колегія суддів зазначає наступне.

Повноваження на захист прав, свобод та інтересів інших осіб, а тим більше державних чи суспільних інтересів, встановлюються законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні представницьким органом територіальної громади є відповідно сільські, селищні, міські ради, які здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України , цим та іншими законами.

Тобто представницьким органом територіальної громади міста Бровари є відповідна рада, в свою чергу, можливість захисту суспільних інтересів незалежно від категорії спору надана, зокрема, прокуратурі.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За правилами статей 4 , 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14 , 19 Конституції України ).

Отже, правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

У даній справі суспільним , публічним інтересом звернення прокурора до суду з відповідними вимогами є задоволення суспільної потреби у відновленні прав при вирішенні питання, згідно доводів прокурора, незаконного вибуття землі із комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю територіальної громади.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 37, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18).

У позовній заяві прокурором в обґрунтування підстав подання позову зазначено, що Броварська міська рада не здійснює належним чином захист інтересів територіальної громади на спірні земельні ділянки, у зв`язку з чим Броварська місцева прокуратура звертається з вказаним позовом на захист інтересів територіальної громади в особі Броварської міської ради.

Під час апеляційного розгляду справи, представництво інтересів територіальної громади внаслідок бездіяльності компетентного органу (Броварської міської ради) в особі якого подано позов, прокурор обґрунтовував саме затягуванням у питанні оформлення та подання відповідної позовної заяви до суду з боку Броварської міської ради.

Так, згідно пояснень отриманих від прокурора у справі, у відношенні вирішення питання повернення у комунальну власність земельних ділянок, що раніше перебували в користуванні ДП Радіопередавальний центр Броварською міською радою створено Тимчасову контрольну комісію, однак наявність регламентних процедур відповідно до яких комісією приймалися рішення спричинило ситуацію, коли підготовка позовної заяви та подання такої до суду могло відбутися після закінчення строків давності, встановлених законом.

Саме вказані обставини зумовили необхідність подання позову до суду прокуратурою в особі Броварської міської ради (органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах), що, зокрема, підтверджено залученими до справи повідомленнями місцевих засобів масової інформації в контексті висвітлення зазначеного питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що прокурор навів підстави для представництва інтересів територіальної громади шляхом звернення до суду з позовом в особі Броварської міської ради.

Визначене статтею 55 Конституції України право на судовий захист не ототожнюється із беззаперечною підставою задоволення тих чи інших позовних вимог.

Так, у даній справі прокурора та позивача не було обмежено у праві звернутися до суду як першої, так і апеляційної інстанцій за захистом свого права чи інтересу, які, на його думку, були порушені.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, апеляційна скарга Першого заступника прокурора Київської області задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2034/16 в частині розгляду вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 25 червня 2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою ; визнання недійсними договору іпотеки від 23.12.2014 року № 1377, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ПАТ Банк Михайлівський , та договору іпотеки від 30.06.2015 року № 910, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Кастомс та ПАТ Банк Михайлівський ; витребування на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ТОВ Компанія Інтер-Кастомс земельних ділянок - залишається без змін.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі № 911/2034/16 в частині розгляду вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 25 червня 2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою ; визнання недійсними договору іпотеки від 23.12.2014 року № 1377, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ПАТ Банк Михайлівський , та договору іпотеки від 30.06.2015 року № 910, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Кастомс та ПАТ Банк Михайлівський ; витребування на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ТОВ Компанія Інтер-Кастомс земельних ділянок - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2017 у справі № 911/2034/16 в частині розгляду вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 25 червня 2013 року № КИ/3210600000:00:045/00001588 Про припинення права користування земельною ділянкою ; визнання недійсними договору іпотеки від 23.12.2014 року № 1377, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ПАТ Банк Михайлівський , та договору іпотеки від 30.06.2015 року № 910, укладеного між ТОВ Компанія Інтер-Кастомс та ПАТ Банк Михайлівський ; витребування на користь територіальної громади в особі Броварської міської ради з незаконного володіння ТОВ Компанія Інтер-Профіт та ТОВ Компанія Інтер-Кастомс земельних ділянок - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2034/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 07.06.2021.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді І.А. Іоннікова

Ю.Б. Михальська