Постанова

від 02.06.2021 по справі 910/9103/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. Справа№ 910/9103/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Нечитайло О.М.

від відповідача: Зеленковський О.О.

від третьої особи-1: не з`явились

від третьої особи-2: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2021 (повний текст складено та підписано 25.01.2021)

у справі № 910/9103/20 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛЯНІВКА-ЕЛІОС"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго";

2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про стягнення 7 197 100, 99 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції

В червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю УЛЯНІВКА-ЕЛІОС (далі за текстом - ТОВ УЛЯНІВКА-ЕЛІОС ; позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Гарантований покупець (далі за текстом - ДП Гарантований покупець ; відповідач) про стягнення 7 197 100, 99 грн, з яких: 6 825 286, 29 грн основна заборгованість, 122 489, 31 грн пеня, 217 056, 23 грн штраф, 22 966, 75 грн 3 % річних та 9 302, 41 грн інфляційні втрати (з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, яка прийнята протокольною ухвалою суду від 15.12.2020 та розглянута судом).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 16451/01 від 30.01.2019 в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за зеленим тарифом отриманої у березні та квітні 2020 року.

Матеріально-правовою підставою позову визначені ст.ст. 11, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9103/20, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2020 підготовче засідання відкладено на 18.08.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 22.09.2020; залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2020 підготовче засідання призначено на 18.11.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 01.12.2020, зобов`язано позивача надати документи та викликано представників учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 15.12.2020, зобов`язано відповідача надати документи та викликано представників учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2021.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з ДП Гарантований покупець на користь ТОВ УЛЯНІВКА-ЕЛІОС 6 825 286 грн 29 коп. основного боргу, 9 302 грн 41 коп. інфляційних втрат, 22 711 грн 89 коп. 3% річних, 110 346 грн 99 коп. пені, 217 056 грн 23 коп. штрафу та 107 770 грн 55 коп. судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 6 825 286 грн 29 коп. на підставі договору за поставлену електричну енергію у березні та квітні 2020 року, тоді як відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Щодо вимог про стягнення нарахованих позивачем з відповідача пені, штрафу, інфляційних втрат і 3 % річних, то суд визнав їх частково обґрунтованими, оскільки позивач допустив арифметичні помилки у відповідних розрахунках. Також суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу з огляду на недоведеність відповідачем об`єктивних підстав для їх зменшення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Частково не погоджуючись з ухваленим рішенням, ДП "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/9103/20 в частині стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 6 825 286, 29 грн., пені в розмірі 110 346, 99 грн., штрафу в розмірі 217 056, 23 грн, інфляційних втрат в розмірі 9 302, 41 грн., 3 % річних в розмірі 22 711, 89 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована такими доводами:

- спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на ПрАТ НЕК "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за зеленим тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг гарантованого покупця із забезпеченням збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Оскільки остання не здійснює своєчасних розрахунків з відповідачем, це виключає фактичну можливість здійснення ним розрахунків з позивачем. Матеріали справи не містять доказів недотримання гарантованим покупцем встановленого порядку виконання грошового зобов`язання у спірному періоді, передбаченого чинним законодавством;

- виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років відповідно до п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії";

- діяльність гарантованого покупця щодо купівлі у позивача електричної енергії не можна розглядати як підприємництво, тобто діяльність суб`єкта господарювання на власний ризик з метою отримання прибутку, оскільки такий товар придбавався відповідачем у позивача на виконання покладених на нього спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

- судом не було встановлено дати отримання позивачем актів купівлі-продажу у спірному періоді, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт його направлення та дату отримання гарантованим покупцем, у зв`язку з чим суд не встановив, а позивач не довів наявність прострочення оплати спірного періоду у відповідності до п. 10.4 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019;

- суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у зменшенні 3 % річних;

- суд першої інстанції не застосував норми ст. 614, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та не розглянув клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.

Позиції інших учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2021 справу № 910/9103/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою суду від 01.03.2021 у складі зазначеної колегії суддів апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на рішення господарського суду господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/9103/20 залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення її недоліків.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1370/21 від 06.04.2021, у зв`язку з перебуванням суддів Владимиренко С.В. та Демидової А.М. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Євсіков О.О., Попікова О.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1603/21 від 15.04.2021 у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2021 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Євсіков О.О.

Ухвалою суду від 20.04.2021 у визначеному складі колегії суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у цій справі та призначено її до розгляду на 02.06.2021.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 02.06.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене судове рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив їх відхилити, а оскаржене судове рішення суду першої інстанції залишити без змін в частині стягнення основного боргу та прийняти відмову від позовних вимог про стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат.

Розгляд заяв та клопотань учасників справи

07.05.2021 відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що Конституційним Судом України розглядається справа за поданням 47 народних депутатів України №3/332(20) від 17.07.2020 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого-четвертого частини другої, частини третьої, частини шостої-дев`ятої, частини дванадцятої-двадцять другої, частини двадцять шостої, частин двадцять восьмої-тридцять третьої статті 9-1, положень статті 9-2 Закону України "Про альтернативні джерела енергії" від 20.02.2003 № 555-IV, положень частин другої, четвертої, пункту 3 частини дев`ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII.

У клопотанні відповідач зазначив те, що встановлення на законодавчому рівні діючих розмірів зеленого тарифу на електроенергію, вироблену на території України та з використанням її природних ресурсів, які є економічно необґрунтованими і покладають на державу невиправдано високі витрати, є грубим порушенням права власності українського народу (ч. 1 ст. 13 Конституції України), суперечить соціальній спрямованості економіки (ч. 4 ст. 13 Конституції України) та завдає шкоди інтересам суспільства (ч. 7 ст. 41 Конституції України).

Отже, на думку відповідача, існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення вказаного конституційного провадження, з огляду на те, що питання конституційності зазначених положень закону не може бути вирішено в межах даної справи.

В судовому засіданні 02.06.2021 колегія суддів заслухала представників сторін та дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд має з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Заявником жодним чином не обґрунтовано, а колегією суддів не встановлено обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі та які б унеможливлювали розгляд даної справи до розгляду вищезазначеного подання.

При цьому, колегія суддів враховує, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ч. 2 ст. 152 Конституції України).

Таким чином, навіть у випадку визнання Конституційним Судом України окремих положень Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та Закону України "Про ринок електричної енергії", вказані положення втратять чинність не раніше дня ухвалення такого рішення.

Водночас, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, може бути підставою для перегляду рішення суду за виключними обставинами (п. 1 ч. 3 ст. 320 ГПК України).

При цьому, матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 152 Конституції України).

Отже, чинним законодавством передбачено механізм відновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, у випадку завдання їм шкоди у зв`язку з визнанням окремих положень закону неконституційними.

За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено обставин об`єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду вищезазначеного подання Конституційним Судом України, а законом передбачено механізм відновлення прав особи, у випадку завдання їй шкоди положеннями закону, що визнані неконституційними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у зупиненні провадження у даній справі.

Також 07.05.2021 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України.

В судовому засіданні 02.06.2021 представник відповідача підтримав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Кабінету Міністрів України, просив його задовольнити.

Розглянувши дане клопотання, з урахуванням підстав та предмету заявлених позовних вимог, колегія вирішила відмовити в його задоволенні, з огляду на те, що відповідачем не доведено яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на права та/або обов`язки Кабінету Міністрів України.

Також, колегія суддів вирішила відхилити клопотання (заяву) відповідача, яке подано до суду 13.05.2021, про приєднання доказів до матеріалів справи (копій платіжних доручень від 06.04.2021 та від 29.04.2021) та закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості, оскільки надані відповідачем докази датовані вже після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного судового рішення. Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. У цьому висновку суд апеляційної звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19.

02.06.2021 в судовому засіданні представником позивача подана заява про відмову від позову (в порядку ст. 191 ГПК України), в якій просить суд прийняти відмову від позову та закрити провадження у даній справі в частині стягнення 122 578, 08 грн пені, 217 234, 89 грн штрафу, 23 382, 67 грн 3 % річних та 9 310, 07 грн інфляційних втрат. Заява підписана директором ТОВ УЛЯНІВКА-ЕЛІОС Шамраєм Д.Ю. та скріплена печаткою товариства.

Перевіривши повноваження представника позивача на вчинення такої процесуальної дії, суд вважає, що заява про відмову від позову підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно із ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. п. ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Частиною третьою статті 231 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Заява ТОВ УЛЯНІВКА-ЕЛІОС про відмову від позову у даній справі підписана директором Д.Ю. Шамраєм - який згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником та підписантом ТОВ УЛЯНІВКА-ЕЛІОС (позивача у цій справі).

Таким чином, керівник ТОВ УЛЯНІВКА-ЕЛІОС Шамрай Д.Ю. є уповноваженою особою щодо підписання та подання від імені позивача заяви про відмову від позову у цій справі.

Присутній у судовому засіданні 02.06.2021 представник відповідача проти задоволення вказаної заяви не заперечував.

Оскільки заява про відмову від позову підписана уповноваженою особою та враховуючи, що відмова від позову не суперечить інтересам ТОВ УЛЯНІВКА-ЕЛІОС та є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого ст. 14 ГПК України, суд доходить висновку про задоволення заяви про відмову від позовних вимог ТОВ УЛЯНІВКА-ЕЛІОС до ДП Гарантований покупець про стягнення 122 578, 08 грн пені, 217 234, 89 грн штрафу, 23 382, 67 грн 3 % річних та 9 310, 07 грн інфляційних втрат.

Правові наслідки відмови від позову заявнику відомі, що випливає зі змісту поданої ним заяви.

У зв`язку із задоволенням заяви про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, суд визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції та закриває провадження у справі у відповідній частині.

Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, яке подано 07.05.2021, судом не розглядається у зв`язку із прийняттям відмови позивача від позову в цій частині з підстав, які наведені вище.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин

30.01.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛЯНІВКА-ЕЛІОС" (ВАД) укладено договір № 16451/01 (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

30.06.2019 між ДП "Енергоринок" та ТОВ "УЛЯНІВКА-ЕЛІОС" було укладено додаткову угоду № 167/01 (надалі додаткова угода № 167/01) до договору від 30.01.2019 № 16451/01.

У пункті 1 додаткової угоди № 167/01 сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство ''Енергоринок'' (далі - ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "Державне підприємство ''Гарантований покупець'' (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця ".

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 167/01 сторони дійшли згоди статті 1-10 договору замінити статтями 1-8 в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди № 167/01, за цим договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди № 167/01, сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

У пункті 2.2. договору в редакції додаткової угоди № 167/01 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до п. 2.3. договору в редакції додаткової угоди № 167/01, виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За приписами пунктів 2.4., 2.5. договору в редакції додаткової угоди №167/01, виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України; вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди № 167/01).

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3. договору в редакції додаткової угоди №167/01, розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ; оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Згідно з п. 10.1 Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у позивача у три етапи: перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розміру вартості послуги).

Згідно з п. 8.3 Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Відповідно до п. 4.6. договору в редакції додаткової угоди № 167/01, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої суми згідно з Порядком (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

06.05.2020 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1375/01/20 до договору від 30.01.2019 № 16451/01 (надалі - додаткова угода № 1375/01/20), у якій сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти в новій редакції.

За положеннями пунктів 3.1., 3.3. договору в редакції додаткової угоди № 1375/01/20, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами; оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 4.6 договору в редакції додаткової угоди № 1375/01/20 гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

На виконання умов договору сторонами були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 3 673 630, 54 грн та за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 5 119 500, 25 грн

Відповідачем, у свою чергу, оплачено позивачу електроенергію продану в березні 2020 року в загальній сумі 1 714 721, 39 грн, а саме: 16.03.2020 - 180 532, 90 грн, 25.03.2020 - 249 067, 03, 12.06.2020 - 50 712, 57 грн, 18.06.2020 - 87 410, 12 грн, 25.06.2020 - 87 386, 75 грн, 30.06.2020 - 130 997, 29 грн, 15.07.2020 - 144 959, 32 грн, 23.07.2020 - 117 88, 60 грн, 30.07.2020 - 372 906, 20 грн, 31.07.2020 - 138 933, 90 грн і 153 926, 71 грн. У квітні 2020 року в загальній сумі 247 096, 08 грн, а саме: 15.04.2020 - 100 662, 23 грн та 24.04.2020 - 147 096, 08 грн, а всього 1 962 479, 70 грн.

Також позивачем та відповідачем складено 20.10.2020 акт коригування до акту купівлі-продажу за березень 2020 року на суму - 2 552, 32 грн та 03.11.2020 акт коригування до акту купівлі-продажу за квітень 2020 року на суму - 2 812, 48 грн.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором у частині повної та своєчасної оплати поставленої електроенергії, у зв`язку з чим позивач, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 825 286, 29 грн основної заборгованості, 122 489, 31 грн пені, 217 056, 23 грн штрафу, 22 966, 75 грн 3% річних та 9 302, 41 грн інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У силу положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Згідно з приписами ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 712 ЦК України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зазначене кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Внаслідок укладення договору між сторонами, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов`язки.

За умовами укладеного між сторонами договору (п. 3.3) оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачам.

Згідно з правилами глави 10 Порядку, а саме п. 10.4, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Отже, 100 % оплати відпущеної електричної енергії здійснюється протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020 року, затверджена Регулятором постановою НКРЕКП від 29.04.2020 № 902.

За таких обставин, відпущена позивачем у березні 2020 року електроенергія на загальну суму 3 673 630, 54 грн з ПДВ мала бути сплачена відповідачем у повному обсязі в термін до 04.05.2020 (включно).

Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року, затверджена Регулятором постановою НКРЕКП від 27.05.2020 № 995.

Отже, відпущена позивачем у квітні 2020 року електроенергія на загальну суму 5 119 500, 25 грн з ПДВ мала бути сплачена відповідачем у повному обсязі в термін до 29.05.2020 (включно).

З урахуванням встановлених обставин, заборгованість за електроенергію, отриману у березні 2020 року, становить 3 671 078, 22 грн (з урахуванням підписаного сторонами акта коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року), отриману у квітні 2020 року - 5 116 687, 77 грн (з урахуванням підписаного сторонами акта коригування до акта купівлі-продажу електроенергії за квітень 2020 року).

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що загальна сума неоплаченої відповідачем електроенергії, враховуючи часткові оплати, становить 6 825 286, 29 грн

Доказів сплати відповідачем заборгованості у цій сумі матеріали справи не містять.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, відповідач посилався на те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від НЕК "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Разом з тим, за умовами договору саме відповідач взяв на себе зобов`язання купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку.

Таким чином, саме відповідач є зобов`язаною особою за виконання обов`язку щодо здійснення своєчасних розрахунків за куплену в позивача електричну енергію.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання обов`язку перед відповідачем третіми особами не звільняє відповідача від виконання ним обов`язку за укладеним договором щодо повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом.

З урахуванням викладеного, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі, на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом", отриманої у березні-квітні 2020 року.

Колегія суддів зазначає, що сам факт відсутності бюджетного фінансування, в тому числі через ненадходження коштів від НЕК "Укренерго", у будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки вказані обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.

Ані умовами договору, ані положеннями Порядку обов`язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії не ставиться в залежність від виконання НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань перед гарантованим покупцем.

Таким чином, недодержання своїх обов`язків НЕК "Укренерго" не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань з оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Крім того, позивач не є стороною договору, укладеного між відповідачем та НЕК "Укренерго".

Також, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено твердження відповідача про те, що порядок виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем встановлений на законодавчому рівні та погашення заборгованості повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до п. 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Проте наразі відсутній будь-який нормативний акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором та Порядком.

З цих же підстав колегію суддів апеляційної інстанції відхиляються аналогічні доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо погашення заборгованості шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики.

З урахуванням обставин даної справи та наявних у матеріалах справи доказів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача обов`язку зі сплати заборгованості у сумі 6 825 286, 29 грн за поставлену позивачем електроенергію в період з березня по квітень 2020 року на підставі договору, у зв`язку з чим правомірно задовольнив позовну вимогу про стягнення з відповідача 6 825 286, 29 грн основного боргу повністю.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

За таких обставин, решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині даної постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення (в частині стягнення основного боргу) відсутні.

Судові витрати

Відповідно до частини другої статті 130 ГПК України та частини четвертої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги відповідачем було сплачено 161 655, 83 грн (платіжне доручення № 247 від 19.03.2021). Згідно інформації з Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, грошові кошти у зазначеній сумі були зараховані на казначейський рахунок 19.03.2021.

Оскільки позивач частково відмовився від позову (в частині стягнення 372 505, 71 грн) і така відмова приймається судом, враховуючи наведені положення Закону України "Про судовий збір" та ГПК України, заявник має право на повернення йому 4 190, 69 грн судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Щодо судових витрат за розгляд апеляційної скарги відповідача суд зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Гарантований покупець".

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю УЛЯНІВКА-ЕЛІОС від позову у справі № 910/9103/20 в частині позовних вимог про стягнення 122 578, 08 грн пені, 217 234, 89 грн штрафу, 23 382, 67 грн 3 % річних та 9 310, 07 грн інфляційних втрат.

Визнати нечинним рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/9103/20 в частині позовних вимог про стягнення 122 578, 08 грн пені, 217 234, 89 грн штрафу, 23 382, 67 грн 3 % річних та 9 310, 07 грн інфляційних втрат та закрити провадження у справі в цій частині.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2021 у справі № 910/9103/20 залишити без змін.

Повернути Державному підприємству "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 43068454) з Державного бюджету України 4 190, 69 грн (чотири тисячі сто дев`яносто гривень шістдесят дев`ять копійок) судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням № 247 від 19.03.2021.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/9103/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 07.06.2021.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

О.О. Євсіков