Постанова

від 07.06.2021 по справі 908/2045/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2045/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна на рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року, рішення підписано - 15.10.2020 року та набрало законної сили 05.11.2020 року, суддя Боєва О.С., у справі № 908/2045/20

за позовом Приватного підприємства "Лірен", код ЄДРПОУ 13629231 (69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 82-Б, кв. 18)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Метцентр", код ЄДРПОУ 40146681 (69035, м.Запоріжжя, вул. О. Пивоварова, 4)

про стягнення суми 38995 грн. 39 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

Приватне підприємство Лірен звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Метцентр" суми 38995 грн. 39 коп. пені за прострочення поставки товару.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 04/19-1 від 30.07.2019, а саме: відповідачем непоставлений товар в строк до 05.01.2020 (строк поставки обумовлений у Специфікаціях № 9 від 14.11.2019 та № 10 від 19.12.2019). Позивач направляв відповідачу претензію, у відповіді на яку останній повідомив про неможливість поставки товару з причин невиконання умов договору контрагентом-постачальником Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Метцентр та просив вважати вказані специфікації анульованими. Приватне підприємство Лірен погодилося анулювати зазначені специфікації. Період прострочення склав 18 днів, з 06.01.2020 по 23.01.2020 (до дня анулювання специфікацій № 9, 10). За умовами п. 6.1 Договору поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 38995,39 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року у справі №908/2045/20 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метцентр на користь Приватного підприємства Лірен , суму 38 995 грн. 39 коп. пені, суму 2102 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що всупереч умовам Договору поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 та положенням чинного законодавства, відповідач не здійснив поставку товару в обумовлений сторонами термін. Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання зобов`язання за договором щодо поставки товару у визначений сторонами строк не надав. Суд визнав безпідставними доводи відповідача щодо відсутності вини у порушені строку поставки товару внаслідок невиконання зобов`язання перед відповідачем його контрагентом - виготовлювачем металопродукції, яку Товариство з обмеженою відповідальність Торговий дім Метцентр , в свою чергу повинно було поставити Приватному підприємству Лірен по Договору поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 згідно зі Специфікаціями № 9 від 14.11.2019 та № 10 від 19.12.2019. Тому вимоги про стягнення з відповідача пені на підставі п. 6.1. договору у розмірі 38 995 грн. 39 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягали задоволенню.

Доводи та вимоги апеляційних скарг.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне акціонерне підприємство Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року у справі № 908/2045/20 та прийняти нове, відповідно до якого стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метцентр на користь Приватного підприємства Лірен суму пені у розмірі 5 753,42 грн та суму 2102грн.00 коп. витрат зі сплати судового збору, в задоволенні решти позовних вимог у сумі 33 241,97 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року у справі № 904/2045/20 ухвалено не на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, в апеляційний скарзі скаржник вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року у справі № 908/2045/20 є підставою для звернення відповідача до Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна з вимогою про стягнення з збитків, завданих у зв`язку з не поставкою відповідачем на адресу Приватного підприємства Лірен металопродукції за договором № 04/19-1 від 30.07.2019 року на суму 433 282,17 грн., оскільки вказані зобов`язання не були належним чином виконанні скаржником щодо поставки товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метцентр за договором № 16064 від 08.02.2016 року.

08.02.2016 між Публічним акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", новим найменуванням якого є Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (постачальник за договором), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Метцентр" (покупець за договором) було укладено Договір поставки № 16064, за умовами якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію (у подальшому товар ) у кількості, передбаченій специфікаціями.

Факт неналежного виконання договірних зобов`язань з боку Приватного акціонерного товариства Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна за договором поставки № 16064 від 08.02.2016 встановлено рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/894/20 від 04.06.2020, відповідно до якого з Приватного акціонерного товариства Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна стягнуто на користь відповідача пеню у сумі 5278,65грн. за порушення строку поставки товару на суму 357 775,44 грн. за період з 01.01.2020р. по 20.01.2020р.

Скаржник вказує, що господарський суд Запорізької області при прийнятті рішення у справі № 908/894/20 здійснив законний та обґрунтований розрахунок пені за прострочення поставки товару у відповідності до пункту 6.1. Договору поставки № 16064 від 08.02.2016, яким передбачено, що за прострочення поставки товару в узгоджені сторонами строки постачальник виплачує покупцеві за вимогою останнього неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, але не більше 8%, а саме: 357 775, 44 грн. х 13,5% (облікова ставка НБУ з 13.12.2019 року по 31.01.2020 року) : 365 х 20 (01.01.2020 року по 20.01.2020 року) = 5 278,65 грн.

Тому розрахунок пені за прострочення відповідачем поставки товару на адресу позивача за Договором поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 року суд першої інстанції повинен був здійснити за умовами пункту 6.1. Договору № 16064 від 08.02.2016, який на думку скаржника є аналогійним укладеному між позивачем та відповідачем, а саме: 433 282,17 грн. х 13,5% (облікова ставка НБУ з 13.12.2019 року по 31.01.2020 року) : 365 х 18 (06.01.2020 року по 23.01.2020 року) = 5 753,42 грн.

Як вважає в апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна , що висновок суду у рішенні від 12.10.2020 року у справі № 908/2045/20 не може суперечити висновку суду у рішенні від 04.06.2020 року у справі № 908/894/20 при розрахуванні та стягненні пені за прострочення поставки (недопоставку) товару за аналогічними умовами договорів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 року у справі № 908/2045/20 поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" на рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 у справі № 908/2045/20, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

30.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метцентр (Постачальник, відповідач у справі) та Приватним підприємством Лірен (Покупець, позивач у справі) був укладений Договір поставки №04/19-1, умовами якого встановлено, що Постачальник передає, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити металопродукцію (товар), в кількості, передбаченій Додатком № 1 (специфікації). Термін поставки, ціна, номенклатура, технічні вимоги до товару, кількість, визначаються Додатком № 1 (специфікаціями) до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Ціна за одиницю виміру та загальна вартість договору визначаються узгодженим Додатком № 1 (специфікаціями) до цього договору (п.п. 1.1, 3.3).

Цей договір поширюється тільки на прийняті Постачальником замовлення Покупця, оформлені у вигляді Додатка (специфікації) до цього договору. Зміни в Додаток № 1 (специфікації) можуть вноситися за згодою сторін до початку виробництва товару (п.п. 1.2, 1.3).

За змістом п. 2.1 договору датою поставки вважається дата, зазначена в товарно-транспортній накладній.

Сторонами договору були підписані Специфікацію № 9 від 14.11.2019, в якій обумовлено поставку товару на суму 97462,65 грн., в т.ч. ПДВ, та Специфікацію № 10 від 19.12.2019 на суму 335819,52 грн., в т.ч. ПДВ, всього - на загальну суму 433282,17 грн. Строк поставки товару згідно з вказаними специфікаціями не пізніше 05.01.2020. Умови оплати: протягом п`яти днів по факту поставки.

Матеріали справи свідчать, що позивач направив на адресу відповідача претензію від 20.01.2020 № 3-01 з проханням виконати зобов`язання з поставки товару по специфікаціям №10 від 19.12.2019 та № 9 від 14.11.2019 по договору № 04/19-01 від 30.07.2019, який повинен був бути поставлений в строк до 5 січня 2020, однак не поставлений, що може призвести до штрафних санкцій для Приватного підприємства Лірен з боку покупців, перед якими останнє має зобов`язання.

У відповіді від 23.01.2020 № 23/01 на вказану претензію, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Метцентр повідомило про неможливість виконання зобов`язання перед Приватним підприємством Лірен по договору №04/19-1 в частині поставки товару по специфікаціям №№ 9, 10 через порушення виробником металопродукції ПрАТ Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна строків поставки продукції та його відмовою від виконання договірних зобов`язань. У зв`язку із цим, відповідач просив вважати зазначені специфікації анульованими.

Згідно з умовами вказаних Специфікацій поставка товару повинна була бути здійснена не пізніше 05.01.2020.

Пунктом 6.1 укладеного сторонами договору поставки передбачено, що за прострочення поставки (недопоставку) товару в обумовлені сторонами терміни Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару, за кожен день прострочення поставки.

У зв`язку з цим, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 38 995,39 грн. пені за прострочення поставки товару, нарахованої з 06.01.2020 по 23.01.2020 (день анулювання специфікацій) на підставі п. 6.1 Договору поставки № 04/19-01 від 30.07.2019.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.07.2019 року між відповідачем, як постачальником, та позивачем, як покупцем, був укладений Договір поставки №04/19-1, умовами якого встановлено, що Постачальник передає, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити металопродукцію (товар), в кількості, передбаченій Додатком № 1 (специфікації). Термін поставки, ціна, номенклатура, технічні вимоги до товару, кількість, визначаються Додатком № 1 (специфікаціями) до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Сторонами узгоджено, що ціна за одиницю виміру та загальна вартість договору визначаються узгодженим Додатком № 1 (специфікаціями) до цього договору, є його невід`ємною частиною (пункт 3.3 договору).

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем та відповідачем були підписані Специфікацію № 9 від 14.11.2019, в якій обумовлено поставку товару на суму 97462,65 грн., в т.ч. ПДВ, та Специфікацію № 10 від 19.12.2019 на суму 335819,52 грн., в т.ч. ПДВ, всього - на загальну суму 433282,17 грн. Строк поставки товару згідно з вказаними специфікаціями не пізніше 05.01.2020. Умови оплати: протягом п`яти днів по факту поставки.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не оспорюється скаржником, що відповідач не здійснив поставку товару у строк, передбачений у зазначених специфікаціях до Договору поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 року.

Проте, скаржник заперечує проти здійсненого судом першої інстанції розрахунку пені за умовами пункту 6.1. Договору поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 року у розмірі 38 995 грн. 39 коп.

Як вважає апелянт, оскільки він, як контрагент відповідача - виготовлювач металопродукції, яку відповідач повинен був поставити на адресу позивача за Договором поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 року, не здійснив поставку металопродукції на адресу Приватного підприємства Лірен за договором № 16064 від 08.02.2016 року, що встановлено судовим рішенням у справі № 908/894/20 від 04.06.2020 року, це стало для суду першої інстанції підставою для стягнення пені з відповідача.

Тому, на думку апелянта, суд першої інстанції, досліджуючи рішення господарського суду Запорізької області від 04.06.2020 року у справі № 908/894/20 за аналогічними обставинами, повинен був здійснити розрахунок пені в порядку визначеному п.6.1. Договору поставки № 16064 від 08.02.2016 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Метцентр", яким передбачено, за прострочення поставки товару в узгоджені сторонами строки постачальник виплачує покупцеві за вимогою останнього неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, але не більше 8%.

Матеріалами справи встановлено, що 08.02.2016 між Публічним акціонерним товариством "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", новим найменуванням якого є Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" (постачальник за договором, скаржник у справі), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Метцентр" (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки № 16064, за умовами якого постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію (у подальшому товар ) у кількості, передбаченій специфікаціями. Строк та умови поставки, номенклатура, технічні вимоги до товару, кількість, ціна визначається специфікацією-замовленням (надалі іменується специфікація/специфікації), що є додатком № 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною. Ціни, вказані в специфікації, є дійсними протягом 7 робочих днів від дати її оформлення (пункт 1.1).

Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" та відповідач погодили у пункті 6.1. Договору поставки № 16064 від 08.02.2016, що за прострочення поставки товару в узгоджені сторонами строки постачальник виплачує покупцеві за вимогою останнього неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого в строк товару, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, але не більше 8%.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.06.2020 року у справі № 908/894/20 встановлено факт не виконання Приватним акціонерним товариством Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна зобов`язання з поставки товару на суму 357 775,44 грн. на адресу відповідача за Договором поставки № 16064 від 08.02.2016 та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Метцентр" 5278 грн. 65 коп. пені за порушення строку поставки товару по договору № 16064 від 08.02.2016 за період з 01.01.2020 року по 20.01.2020 року.

Застосування пункту 6.1. договору № 16064 від 08.02.2016 до договірних відносин, учасником яких не є Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" є помилковим.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду, що причинно-наслідковий зв`язок між діями Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" і виконанням зобов`язань відповідачем перед позивачем за Договором поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 року є безпідставним та таким, що не гуртується на вимогах чинного законодавства.

Недодержання своїх обов`язків скаржником як контрагентом відповідача не звільняє відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань за умовами Договору поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 року.

Тому обставини, встановленні судовим рішенням у справі № 908/894/20 від 04.06.2020 року не мають доказового значення та не є обов`язковим для врахування судом першої інстанції при прийнятті рішення у правовідносинах, що склалися між позивачем та відповідачем з виконання Договору поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 року.

Статтями 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та гарантії прав сторін.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

А саме, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За приписами частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, позивач та відповідач в добровільному порядку, підписавши Договір поставки № 04/19-1 від 30.07.2019 року з урахуванням принципу свободи договору, погодили відповідальність за прострочення поставки товару.

Згідно з п. 6.1. Договору за прострочення поставки (недопоставку) товару в обумовлені сторонами терміни Постачальник сплачує Покупцеві пеню у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару, за кожен день прострочення поставки.

Визначений позивачем період нарахування пені відповідає умовам договору та вищевказаним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, розрахунок здійснено вірно, отже, позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 38 995,39 грн. пені.

За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені у заявленому розмірі, при цьому доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на що судова колегія вважає рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року у справі № 908/2045/20 відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Отже, достатніх правових підстав для його скасування з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Крім того, судова колегія зауважує, що за загальним правилом чинного процесуального законодавства зменшення штрафних санкцій відбувається тільки за клопотанням заінтересованої сторони, яке повинно бути заявлене у строки, передбачені законом або судом, при цьому, суд має взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, та вказані обставини мають бути доведені заінтересованою стороною. Суд не наділений в даному випадку повноваженнями за своєю ініціативою вирішувати таке питання, оскільки буде порушено принцип диспозитивності та балансу інтересів сторін у справі.

Про неможливість вирішення такого питання під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції свідчить також і те, що обставини наявності підстав для зменшення заявлених позивачем до стягнення сум штрафних санкцій встановлюються тільки на підставі відповідних доказів, якими заявник такого клопотання підтверджує наявність обставин, на яких воно ґрунтується, як-то майновий стан заявника, ступінь виконання зобов`язань тощо, яке повинно було бути подане до суду першої інстанції в порядку, встановленому чинним процесуальним законодавством України. При цьому, судова колегія зауважує, що скаржником такі докази ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою (з викладенням поважних причин неможливості їх подання в суді першої інстанції) надані не були, з огляду на що твердження відповідача в апеляційній скарзі щодо зменшення штрафних санкцій не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведені вище обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна , не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, з огляду на що рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року у справі № 908/2045/20 не потребує скасування.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року у справі № 908/2045/20 ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права України.

У цьому зв`язку підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного підприємства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна у даній справі відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна на рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року у справі № 908/2045/20 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 року у справі № 908/2045/20 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв