Постанова

від 25.05.2021 по справі 873/93/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 873/93/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстеріор Груп"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий - О.О. Євсіков) від 10.09.2020

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс"

про видачу наказу на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" від 31.07.2020 у справі № 01/36-2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстеріор Груп"

про стягнення .

Учасники справи:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача - Щербак І.І., адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1 31.07.2020 Черкаський обласний постійно діючий третейський суд при корпорації "Радник" (далі - Третейський суд) постановив рішення у третейській справі № 01/36-2020 про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" (далі - Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстеріор Груп" (далі - Відповідач) на користь Позивача заборгованості за договором оренди приміщення від 03.01.2020 № 03/01/18-1 (далі - Договір) (в редакції додаткової угоди № 1 від 04.01.2018, далі - Додаткова угода) в сумі 1 317 500 грн 00 коп. та про стягнення солідарно з Відповідача на користь Позивача третейського збору в сумі 8 087 грн 50 коп.

1.2 10.08.2020 Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" від 31.07.2020 у справі № 01/36-2020 (далі - Рішення).

1.3 Заява мотивована ухваленням Рішення, що було отримано 05.08.2020.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1 10.09.2020 Північний апеляційний господарський суд ухвалив про задоволення заяви Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення та про видачу наказів на примусове виконання Рішення: про стягнення з Відповідача на користь Позивача 1 317 500 грн 00 коп. заборгованості за Договором (в редакції Додаткової угоди) та солідарно з Відповідача на користь Позивача - третейського збору в сумі 8 087 грн 50 коп.

2.2 Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду у цій справі, оскільки:

- Рішення не скасовано компетентним судом;

- справа підвідомча Третейському суду;

- строк для звернення щодо видачі виконавчого документу не пропущений;

- Рішення прийнято у спорі між сторонами, передбаченому третейською угодою;

- ця третейська угода недійсною компетентним судом не визнавалась;

- докази того, що склад Третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди", третейській угоді, не надані;

- у Рішення Третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені Законами України;

- Третейський суд, ухвалюючи Рішення, не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі;

- сторони були повідомлені про час та місце розгляду справи в Третейському суді, однак своїх представників в суд не направили;

- відсутні докази добровільного виконання Рішення Відповідачем.

3. Встановлені судом обставини

3.1 Рішення Третейського суду не скасовано компетентним судом (докази зворотного відсутні).

3.2 У Рішенні Третейського суду зазначено, що у розгляді третейської справи брали участь сторони:

Позивач свого представника на розгляд справи не направив, про дату та час розгляду справи Позивачу 20.07.2020 направлялася ухвала про відкриття провадження, яка була вручена згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 22.07.2020, тому Позивач був повідомлений належним чином.

Відповідач свого представника на розгляд справи не направив, про дату та час розгляду справи Відповідачу 20.07.2020 направлялася ухвала про відкриття провадження, проте згідно з інформацією із сайту АТ "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення, відправлення № 1800103072700 з ухвалою про відкриття провадження не вручено під час доставки.

Станом на 20.07.2020 - день відкриття провадження у справі та 31.07.2020 - день третейського розгляду справи, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Відповідача є: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 39-в.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження було направлено відповідно до регламенту Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" та не було вручено адресату 23.07.2020 під час доставки.

3.3 Відповідно до розділу 7 регламенту Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" розгляд справи Третейським судом починається з винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам.

Відповідно до розділу 20 регламенту Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації "Радник" третейський розгляд здійснюється у засіданні Третейського суду за участю сторін або їх представників, якщо сторони не домовилися про інше щодо їхньої участі в засіданні. Сторонам має бути направлене повідомлення про день, час та місце проведення засідання Третейського суду не пізніше ніж за 10 днів до такого засідання. Повідомлення направляється поштою рекомендованим листом з повідомленням.

3.4 Третейський суд розглянув справу за наявними матеріалами.

3.5 Боржник (Відповідач) Рішення добровільно станом на день розгляду заяви не виконав (доказів протилежного суду не надав).

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

4.1 12.10.2020 Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020.

5. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

5.1 Суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував, що Рішення прийнято Третейським судом у спорі між сторонами за відсутньою (підробленою) Додатковою угодою, оригінали якої, додатки до неї, докази досудового врегулювання спору за якою Третейському суду Позивачем не надавались та цим судом не витребовувались та не оцінювались, тоді як надана цьому суду редакція Договору (оренди приміщення) є підробкою, директорка Відповідача за цією редакцією договір оренди між сторонами не укладала та не підписувала, як не підписувала та не укладала Додаткову угоду, що містить третейське застереження, відповідно до якого спір був вирішений Третейським судом.

5.2 Суд першої інстанції також не врахував, що спір був вирішений в Третейському суді за відсутності представника Відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце проведення розгляду справи, так само не повідомленого належним чином і про розгляд справи в суді першої інстанції, про що Відповідачу стало відомо лише 02.10.2020.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1 Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує аргументи скаржника, мотивуючи заперечення:

- невідповідністю дійсності стверджуваних Відповідачем обставин неповідомлення його про розгляд справи як в Третейському суду, так і в суді, оскільки Відповідач помилково ототожнює невручення поштового відправлення (з інших причин) з недоставленням поштового відправлення, про що міститься права позиція Верховного Суду в постанові від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17;

- відсутністю доказів на спростування факту укладення між сторонами договору оренди, у тому числі відповідно до відомостей в поясненні колишньої директорки Відповідача щодо укладеного нею з Позивачем договору оренди, які цей факт не спростовують через відсутність інформації щодо документів, наданих їй Відповідачем та оглянутих нею, які також не спростовують існування між сторонами правовідносин саме за Договором та Додатковою угодою, наданою у третейській справі;

- незазначенням скаржником суті порушення при ухваленні оскаржуваної ухвали та підстав для відмови у видачі наказу на виконання Рішення Третейського суду цій справі.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо наслідків прийняття третейським судом рішення у справі, не підвідомчій третейському суду відповідно до закону

7.1 За змістом частини другої статті 24, частини другої статті 25 та частини другої статті 253 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом; Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

7.2 Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

У статті 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: (1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; (2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; (3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; (4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; (5) третейська угода визнана недійсною; (6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; (7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; (8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; (9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні підстави наведені у статті 56 Закону України "Про третейські суди".

7.3 Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.

Суд звертається до усталеної практики Верховного Суду з вирішення подібних спорів - до висновків наведених, зокрема в постановах від 12.09.2018 у справі № 917/1257/17, від 31.07.2019 у справі № 910/24165/16, від 01.08.2019 у справі № 910/8991/17.

7.4 Поряд з цим, Суд зазначає, що відповідно пункту 1 частини другої статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Отже за змістом вказаної норми та за змістом пункту 2 частини першої статті 355 ГПК України прийняття рішення третейського суду у справі, не підвідомчій третейському суду відповідно до закону, є підставою як для скасування господарським судом рішення третейського суду, так і для відмови господарським судом у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а тому відповідні обставини є бути предметом дослідження та оцінки судом як у справі про оскарження рішення третейського суду, так і у справі про видачу наказу на примусове виконання цього рішення.

7.5 Відповідно до частини четвертої статті 354 ГПК України, якщо до господарського суду надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, господарський суд на підставі статті 227 цього Кодексу зупиняє провадження по заяві про видачу наказу до набрання законної сили ухвалою суду, якою задоволено або відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.

7.6 Провадження у цій справі неодноразового зупинялось на підставі пункту 5 частини першої статті 227, частини четвертою статті 354 ГПК України до набрання законної сили ухвалою у справі № 873/131/20 за заявою Відповідача про скасування Рішення Третейського суду за вимогами Позивача до Відповідача про стягнення суми (ухвали від 01.12.2020, від 13.04.2021).

7.7 23.02.2021 Північний апеляційний господарський суд у справі № 873/131/20 виніс ухвалу (залишену без змін постановою Верховного Суду від 20.04.2021) про задоволення заяви Відповідача та про скасування Рішення Третейського суду.

Судові рішення мотивовані прийняттям Третейським судом Рішення у справі, не підвідомчій третейському суду.

При цьому суди виходили, зокрема з того, що третейська угода між сторонами цього спору у письмовій формі, як цього вимагає Закон, не укладалась, Відповідач заперечив обставину укладення між сторонами Додаткової угоди до Договору з третейським застереженням, його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду третейської справи, тоді як Третейський суд, здійснюючі розгляд справи та вирішуючи спір за Договором між сторонами, всупереч вимогам Закону, не витребував, не дослідив та не надав оцінки оригіналу Договору, Додаткової угоди та актам приймання-передачі майна від 03.01.2018 та від 04.01.2018, а на вимогу суду Позивач у цій справі не надав оригіналів вказаних документів, зокрема Додаткової угоди, не повідомив про причини ненадання цих документів та не навів поважні причини неявки в чергове призначене засідання господарського суду.

7.8 Враховуючи викладене, а також ті обставини, що:

- 19.10.2020 Відповідач подав заяву у справі № 873/131/20 про скасування Рішення Третейського суду;

- у справі № 873/131/20 за вимогами Відповідача про скасування Рішення Третейського суду підставою оскарження Відповідачем цього рішення стало заперечення Відповідачем факту укладення між сторонами третейської угоди через заперечення обставини укладення між сторонами Додаткової угоди до Договору з третейським застереженням;

- підставою для скасування ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/131/20 Рішення Третейського суду стала підстава, визначена приписом пункту 1 частини другої статті 350 ГПК України, а саме прийняття Третейським судом Рішення у справі, не підвідомчій третейському суду через неукладення третейської угоди сторонами Договору та спору, що виник за цим договором та вирішений з ухваленням Рішення Третейським судом;

- 10.09.2020 ухвалено рішення у цій справі про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду;

- апеляційний суд (як суд першої інстанції), ухвалюючи це рішення за відсутності представника Відповідача у першому призначеному ухвалою суду від 14.08.2020 судовому засіданні, а саме 10.09.2020, між тим всупереч приписів пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України не дослідив та не встановив обставин повідомлення Відповідачу про час та місце проведення відповідного судового засідання у цій справі, не послався на відомості щодо направлення Відповідачу ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання (10.09.2020);

- у цій справі міститься направлений Відповідачу однак повернений поштовим відділенням примірник ухвали від 14.08.2020 про призначення судового засідання у цій справі на 10.09.2020 о 15 год. 20 хв. з поштовим конвертом, що містить відмітку поштового відділення про невручення цього відправлення Відповідачу з підстав закінчення терміну зберігання (том 1 аркуші справи 70-73);

Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, порушивши норми процесуального права, а саме статті 13, пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України, всупереч засадам змагальності сторін при здійсненні судочинства у господарських судах, позбавив Відповідача можливості висловити позицію щодо вимог Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду, зокрема заперечити ці вимоги з тих же підстав, за яких Відповідач оскаржив Рішення у справі № 873/131/20 - а саме неукладення третейської угоди сторонами Договору, що обумовило нез`ясування судом обставин, що мають значення для справи, встановлення судом обставин, що мають значення для справи, однак не є доведеними, та в сукупності призвело до неправильного вирішення цієї справи (пункт 7.7).

7.9 Дійшовши цього висновку, Суд не погоджується з неправомірними та передчасно зробленими висновками суду в оскаржуваному рішенні про підвідомчість Третейському суду справи, у якій ухвалене Рішення, про його прийняття у спорі між сторонами, передбаченому третейською угодою, та про відсутність передбачених законом перешкод для задоволення вимог Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення.

А тому за наведених допущених судом у цій справі процесуальних порушень, встановлених судом у справі № 873/131/20 обставин неукладення сторонами Договору Додаткової угоди з третейським застереженням з висновком суду про неукладення третейської угоди сторонами Договору та спору, що виник за цим договором та вирішений з ухваленням Третейським судом Рішення, відсутні підстави для задоволення вимог Позивача у цій справі у заяві про видачу наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду, у зв`язку із чим Суд відмовляє Позивачу на підставі пункту 2 частини першої статті 355 ГПК України у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника (пункти 5.1, 5.2) та відхиляє протилежні аргументи Позивача (пункт 6.1).

7.10 Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1,2,4 частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: (1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; (2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; (4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

7.11 На підставі викладеного та виходячи з меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції згідно зі статтею 269 ГПК України, Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду.

7.12 Таким чином висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про задоволення заяви Позивача про видачу наказу на примусове виконання Рішення та про видачу наказів на примусове виконання Рішення зроблені з порушенням норм законодавства. У зв`язку з викладеним та відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 та статті 277 ГПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення - про відмову Позивачу у задоволенні заяви про видачу наказу та відмову у видачі наказу на примусове виконання Рішення Третейського суду.

Керуючись статтями 25, 240, 269, 270, 275, 282, 356 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстеріор Груп" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 873/93/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу), яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Леон Плюс" у задоволенні заяви про видачу наказу та відмовити у видачі наказу на примусове виконання рішення Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при корпорації "Радник" від 31.07.2020 у справі № 01/36-2020.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк