Справа № 141/285/21
Провадження №2/141/319/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Климчука С.В.
при секретарі судового засідання Солоненко І.Д.,
сторони в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/285/21 за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
До Оратівського районного суду Вінницької області 21.04.2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня смерті проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0523185200:01:001:0076 та земельної ділянки площею 0,17 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523185200:01:001:0077, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 на ім`я позивача залишила заповіт від 29.10.2016 року, реєстровий № 1552, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області, згідно якого житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а також земельні ділянки площею 0,25 га та площею 0,17 га заповіла ОСОБА_1 . Осіб, передбачених ст. 1241 ЦК України, після смерті ОСОБА_2 немає.
Після смерті ОСОБА_2 позивачем було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини, у зв`язку з частими хворобами позивача та спрямуванням коштів на лікування, а тому позивач ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою суду від 26.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи на 27.05.2021 року.
28 квітня 2021 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 (Вх. №1348/21-Вх) про розгляд справи № 141/285/21 без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач - Оратівська селищна рада Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, повноваженого представника не направила. При цьому,28.04.2021 року до суду надійшла заява ( Вх.№ 1349/21- Вх) Оратівської селищного голови Лошак Г.В., у вказаній заяві просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує.
Як вбачається із матеріалів справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.12.2017 року, серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0523185200:01:001:0076 та земельної ділянки площею 0,17 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523185200:01:001:0077, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно заповіту від 29.10.2016 року, ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 0523185200:01:001:0076 та земельну ділянку площею 0,17 га кадастровий номер 0523185200:01:001:0077, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт посвідчено 29.10.2016 року приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Лисогором О.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1552.
Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі підтверджується реєстрація 29.10.2016 року заповіту заповідача ОСОБА_2 , номер в Спадковому реєстрі 59726997, номер в реєстрі нотаріальних дій 1552.
Як вбачається довідки № 25 від 19.04.2021 року, виданої Оратівською селищною територіальною громадою Сологубівського старостинського округу Вінницького району Вінницької області, відповідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Сологубівської сільської ради № 1, номер об`єкта по господарського обліку 010059-1, померла ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Сологубівка Оратівського району Вінницької області, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою осіб, які були зареєстровані та спільно проживали з спадкодавцем, не значиться.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником житлового будинку, земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер 0523185200:01:001:0076 та земельної ділянки площею 0,17 га кадастровий номер 0523185200:01:001:0077, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи № 141/285/21, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , відповідно до ст. 1223 ЦК України
При цьому, з листа в.о. завідувача Оратівською державною нотаріальною конторою Манус В.В. вих. № 163/01-16 від 29.04.2021 року вбачається, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 не заводилася, та, відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 64561675 від 29.04.2021 р. інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутня.
Визначаючись щодо встановлених правовідносин та заявлених вимог, суд керується наступним.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти.
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
За диспозицією вказаної норми закону у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як стверджує позивач, причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини були її часті тривалі хвороби та відсутність коштів .
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними .
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , при розгляді справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, саме на позивача покладений обов`язок доказування факту поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
Таким чином, із аналізу чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини у співвідношенні із наданими позивачем доказами на обґрунтування своїх позовних вимог, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про доведеність позивачем поважності причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з частими тривалими хворобами спадкоємця.
За вказаних обставин, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем, та той факт, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р., ст. ст. 1220, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд, -
У Х В АЛ И В:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати залишити без відшкодування.
Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч.5 ст.272 ЦПК України.
Повний текст рішення оформлено та виготовлено 07.06.2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Оратівська селищна рада Вінницької області (місцезнаходження: вул. Паркова, 14, смт. Оратів Вінницької області, 22600).
Суддя С.В. Климчук
Суд | Оратівський районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2021 |
Оприлюднено | 07.06.2021 |
Номер документу | 97451857 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Оратівський районний суд Вінницької області
Климчук С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні