Постанова

від 24.05.2021 по справі 440/7333/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2021 р.Справа № 440/7333/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник відповідачів Кошляк А.І.

представник позивача Усиков В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2021, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, м. Полтава, по справі № 440/7333/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська фортеця"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська фортеця", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області /відповідач-1/, Державної податкової служби України /відповідач -2/ , в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Полтавській області про відмову ТОВ "Полтавська фортеця" в реєстрації податкової накладної, реєстрацію якою зупинено, а саме: рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2063146/42981057 від 23.10.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "Полтавська фортеця" №17 від 16.09.2020 за датою її подання.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська фортеця" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що спірне рішення №2063146/42981057 від 23.10.2020 є правомірним та обгрунтованим, оскільки позивачем не надано фіскальному органу копії первинних документів, які підтверджують відвантаження від покупця до продавця даного товару, тобто не надані товарно-транспортні накладні.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 року було замінено відповідача у справі Головне управління ДПС у Полтавській області області на правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідачів, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Полтавська фортеця" (ідентифікаційний код 72981057) зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вид діяльності товариства - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням /а.с. 23/.

Позивач зареєстрований як платник ПДВ, що підтверджується витягом № 1916014500290 /а.с. 24/.

01.07.2020 між ТОВ "Полтавська фортеця" (продавець) та ТОВ "Астона" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №ПФ01/07/20 /а.с. 25-26/.

Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору продавець бере на себе зобов`язання передати товар у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його за договірними цінами у номенклатурі, кількості та за описом, зазначеним у накладних та рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору розрахунки за проданий товар між продавцем та покупцем здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів в повному обсязі на розрахунковий рахунок продавця. Також за згодою сторін можливе відтермінування розрахунку на протягом 30 календарних днів починаючи з дати відвантаження товару. Відвантаження товару здійснюється партіями протягом всього строку дії договору у погоджені сторонами терміни.

Положеннями пункту 4.1 договору купівлі-продажу визначено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту його отримання після підписання накладних про прийняття (отримання) товару.

09.09.2020 згідно видаткової накладної №187 від 09.09.2020 було відвантажено товар - арматуру композитну діаметр 8мм (50м) в кількості 3000 м2 на загальну суму 21600,00 грн /а.с. 27/.

16.09.2020 згідно видаткової накладної №188 від 16.09.2020 було відвантажено товар - арматуру композитну діаметр 6 мм (50м) в кількості 3950 м2, арматуру композитну діаметр 6мм (100м) в кількості 4000 м2, арматуру композитну діаметр 7 мм (50м) в кількості 250 м2, арматуру композитну діаметр 7мм (100м) в кількості 100 м2, композитну сітку d2 50*50мм, рулони 25 м2 в кількості 50м2, композитну сітку d2 50*50мм, рулони 50 м2 в кількості 100 м2, композитну сітку d2 100*100мм, рулони 25 м2 в кількості 125 м2, композитну сітку d2 100*100мм, рулони 50 м2 в кількості 150 м2, композитну сітку d3 50*50мм, рулони 25 м2 в кількості 150 м2, композитну сітку d3 50*50мм, рулони 50 м2 в кількості 200 м2, композитну сітку d3 100*100мм, рулони 25 м2 в кількості 50м2, композитну сітку d3 100*100мм, рулони 50 м2 в кількості 500 м2 на загальну суму 60424,50 грн /а.с. 28/.

Рахунком на оплату № 178 від 09.09.2020 на загальну суму 82024,50 грн /а.с. 29/ та платіжним дорученням №5701 від 17.09.2020 /а.с. 30/ підтверджено сплату коштів за вказаний вище товар.

На підставі здійснених відвантажень товару покупцю позивачем було складено податкові накладні №10 від 09.09.2020 та №17 від 16.09.2020 /а.с. 39/.

Позивачем податкову накладну №17 від 16.09.2020, у тому числі ПДВ 10070,75 грн, надіслано на реєстрацію 07.10.2020, реєстраційний номер документа: 9255359725.

За результатами її реєстрації платником податку отримано квитанцію від 07.10.2020, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної від 16.09.2020 №17 в ЄРПН зупинено. Коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 7019, відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 40/.

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 21.10.2020 №1 /а.с. 41-43/.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №2063146/42981057 від 23.10.2020 відмовлено позивачу у реєстрації ПН від 16.09.2020 №17 /а.с. 44/ у зв`язку з ненаданням позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. Навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.

23.10.2020 товариство звернулося до ДПС України із скаргою на рішення №2063146/42981057 від 23.10.2020 /а.с. 45/.

За результатами розгляду наведеної скарги прийнято рішення від 03.11.2020 №59793/42981057/2 /а.с. 61/, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Полтавській області - без змін. Підставою для прийняття рішення є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Позивач, не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №2063146/42981057 від 23.10.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 16.09.2020, звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №2063146/42981057 від 23.10.2020 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №17 від 16.09.2020 не ґрунтується на вимогах податкового законодавства та фактичних обставинах, а відтак підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку№ 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16. ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01.02.2020р. діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі за текстом - Порядок №1165).

Відповідно до п.3 Порядку зупинення №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації) визначених у вказаному пункті цього Порядку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстріподаткову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилом п.6 Порядку №1165 окремою та самостійною підставою для вчинення волевиявлення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність платника критерію ризиковості.

Пунктом 11 Порядку № 1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з аналізу наведених приписів Порядку № 1165 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

Наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019№ 520 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520).

Відповідно до п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 передбачено, щоперелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 7 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених упункті 5цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно допункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п. 11 Порядку №520).

Отже, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що контролюючим органом реєстрацію спірної податкової накладної було зупинено, про що свідчить квитанція (а.с.40).

Згідно вказаної квитанції підставою для зупинення спірної податкової накладної став висновок контролюючого органу про відповідність податкової накладної п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" через те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7019 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, конкретного переліку документів, які позивач мав надати квитанція не містить.

Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних№1165 визначено перелік Критеріїв ризиковості здійснення операцій згідно з пунктом 1 якого до вказаного переліку віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, у разівідсутності товару, зазначеного у податковій накладній, поданій для реєстрації, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару, що на постійній основі постачається та якщо обсяг постачання товару, зазначеного у податковій накладній дорівнює або перевищує величину його залишку, що визначається згідно з п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, то такі операції можуть відповідати наведеному пункту.

Проте, надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної згідно з наведеним вище критерієм ризиковості, якому, на думку відповідача, відповідають операції позивача, не містить жодного розрахованого показника щодо обсягу постачання товару, зазначеного у податковій накладній та його залишку.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вказує, що зупинення її реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Дійсно, відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, суд вказує, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить обгрунтованих причин зупинення її реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу.

Отже, зупинення реєстрації спірної податкової накладної відбулося незаконно.

Проте, підприємством позивача після отримання квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення та документи в підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації податковій накладній.

Натомість комісією контролюючого органу було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, робіт, послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, зокрема, не надано товарно-транспортні накладні.

Колегія суддів зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено найменування первинних документів, які необхідно було надати позивачу.

Проте, з наявних у матеріалах справи документів слідує, що контролюючому органу позивачем було сформовано та подано відповідний пакет документів, а також детальні пояснення, за замістом яких податкова накладна складена згідно фактичної поставки товару.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що оскільки позивачем не було подано документів щодо відвантаженення товару від покупця до продавця, тобто не надані товарно-транспортні накладні, то оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірним колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено найменування первинних документів, які необхідно було надати позивачу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 25.10.2019 року про справі №0340/1834/18.

Враховуючи безпідставність зупинення реєстрації спірної податкової накладної колегія суддів зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у її реєстрації, а отже, оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації спірної податкової накладної є незаконним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів ч.5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зістаттею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою КМ України № 1246 від 29.12.2010(зі змінами), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що належним та ефективним способом захисту права позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, подану позивачем.

Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів запзначає, що відповідачем-1 у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної №17 від 16.09.2020, складеної ТОВ "Полтавська фортеця" та поданої для реєстрації у ЄРПН.

Натомість поданими позивачем до податкового органу та до суду документами підтверджено правомірність виписки ТОВ "Полтавська фортеця" податкової накладної №17 від 16.09.2020.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №2063146/42981057 від 23.10.2020 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №17 від 16.09.2020 не ґрунтується на вимогах податкового законодавства та фактичних обставинах, а відтак підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної №17 від 16.09.2020, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №17 від 16.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі « Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 року по справі № 440/7333/20 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2021 по справі № 440/7333/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко У зв`язку із перебуванням судді Мінаєвої О.М. у відпустці повний текст постанови складено 07.06.2021 року