Постанова

від 01.06.2021 по справі 520/12309/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 р. Справа № 520/12309/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Державної митної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 (головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., повний текст складено 02.12.20 року по справі № 520/12309/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт"

до Слобожанської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехопт" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому з просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 807000/2020/001270/2 від 17.07.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807290/2020/00427 від 17.07.2020.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA 807000/2020/001270/2 від 17.07.2020, картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807290/2020/00427 від 17.07.2020.

07.12.2020 ТОВ Сантехопт подало до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просило стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь товариства судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 заяву задоволено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ТОВ "Сантехопт" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 апеляційну скаргу Слобожанської митниці Державної митної служби України залишено без задоволення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 по справі № 520/12309/2020 змінено та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ТОВ "Сантехопт" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

19.05.2021 позивачем подано до апеляційного суду заяву про винесення додаткового рішення, з вимогою стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. та 305 грн. за переклад документу.

В підтвердження понесених витрат надав: договір, попередній розрахунок вартості наданих послуг та виконаних робіт, акт здачі-приймання виконаних робіт, рахунок - фактуру, платіжне доручення на суму 6 000 грн., рахунок за перекладацькі послуги, платіжне доручення на суму 305,00 грн.

19.04.2021 Слобожанська митниця Державної митної служби України (далі - відповідач) подала до суду клопотання, в якому просила у задоволенні заяви ТОВ Сантехопт про стягнення судових витрат відмовити.

В обґрунтування зазначає, що заявлені витрати на правову допомогу позивачем документально не підтверджені, крім того, заявлений їх розмір є неспівмірним та явно завищеним. Зазначає, що даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2020 по справі № 140/2323/19.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що представництво інтересів ТОВ Сантехопт під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції здійснювалося адвокатом Матішинцем В.В., що підтверджується договором про надання юридичних послуг від 08.02.2021.

Згідно з п. 4.1, 4.2 Договору за надані послуги Замовник перераховує Виконавцю кошти за виконану роботу. Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником за виконання послуг в сумі 6 000грн. у вигляді авансового платежу до початку виконання послуг.

В підтвердження понесених витрат позивачем надано: договір про надання юридичних послуг від 08.02.2021, попередній розрахунок вартості наданих послуг та виконаних робіт від 08.02.2021, акт здачі-приймання виконаних робіт від 03.03.2021, рахунок - фактуру №1 від 08.02.2021, платіжне доручення на суму 6 000 грн. від 18.02.2021.

Так , згідно акту здачі-приймання виконаних робіт від 03.03.2021. адвокатом, в межах договору від 01.12.2020 , надано послуги:

- вивчення змісту апеляційних скарг на рішення на додаткове рішення суду першої інстанції - 3 год., вартість 900 грн.

- вивчення та систематизація документів, судової практики необхідних для підготовки відзивів на апеляційні скарги - 4 год., вартість 1 200 грн.;

- складання двох клопотань про відкладення розгляду справи, направлення копії апеляційної скарги представнику позивача та призначення розгляду справи в режимі відеоконференції та формування до них додатків і направленні відповідачу та до суду - 3 год., вартість 900 грн.;

- складання відзивів на апеляційні скарги на рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та формування до них додатків і направлення відповідачу та до суду - 10 год., вартість 3 000 грн.

Зазначені кошти сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 2464 від 18.02.2021.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що розмір вартості наданих послуг визначених в акті є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, отже вимоги про відшкодування 6 000 грн., як витрат на правничу допомогу є необґрунтованими .

Колегія суддів зазначає, що послуги з вивчення змісту апеляційних скарг на рішення на додаткове рішення суду першої інстанції , вартість якої визначена у сумі 900 грн. та вивчення та систематизація документів, судової практики необхідних для підготовки відзивів на апеляційні скарги , вартість якої визначена у сумі 1 200 грн., є складовими процесу написання відзивів на апеляційні скарги, а отже не підлягають окремій компенсації за рахунок апелянта.

Щодо послуги зі "складання двох клопотань про відкладення розгляду справи, направлення копії апеляційної скарги представнику позивача та призначення розгляду справи в режимі відеоконференції та формування до них додатків і направленні відповідачу та до суду вартість якої визначена у сумі 900 грн., колегія суддів зазначає, що тексти зазначених клопотань складені в обсязі текстового формату сторінки А4, не вимагали великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та зусиль, крім того "направлення клопотань відповідачу" не є юридичною послугою.

Щодо складання відзивів на апеляційні скарги на рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та формування до них додатків і направлення відповідачу та до суду , вартість яких визначена у сумі 3 000 грн., колегія суддів вважає зазначену суму обґрунтованою, враховуючи об`єм та зміст процесуальних документів.

При цьому, суд враховує, що ст. 134 КАС України покладає обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Водночас відповідач, на виконання вимог процесуального законодавства, подав до суду апеляційної інстанції заперечення на клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, в якому вказував, що заявлена сума витрат на правничу професійну допомогу є неспіврозмірною з реальними затратами часу та складністю справи.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі: 3 000 грн. за складання відзивів на апеляційні скарги на рішення та додаткове рішення суду першої інстанції. Указаний розмір витрат зумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час складання відзивів на апеляційні скарги, якістю та обсягом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом апеляційного перегляду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що з урахуванням принципу співмірності обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи, а також заяви відповідача, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме з залученням перекладача, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням перекладачів.

Відповідно до ч. 3 - 8 ст. 137 КАС України перекладач отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) перекладача повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь перекладача зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на залучення перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) перекладача , які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з`ясувати, чи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 31.03.2020 по справі №160/7049/19.

Колегією суддів встановлено, що під час апеляційного розгляду справи, позивачем понесено витрати на оплату послу перекладача, зокрема при перекладі митної декларації країни відправника (Туреччина) № 20341200ЕХ180801 від 02.07.2020 на 1 арк. на українську мову.

В підтвердження понесених витрат позивачем надано розрахунок ТОВ Практик №14/04 від 28.04.2021 за перекладацькі послуги, платіжне доручення №2387 від 28.04.2021 р.

Колегія суддів зазначає, що переклад митної декларації, замовлений позивачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та наданий до суду з метою доведення свої позиції, а отже понесені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Розмір понесених позивачем витрат, пов`язаний із залученням перекладача, в сумі 305,00 грн є співмірним із складністю справи та обсягом наданих перекладачем послуг та підтверджується належними та допустимими доказами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про відшкодування судових витрат та витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. та витрат із залучення перекладача у сумі 305,00 грн.

Керуючись ст. ст. 252, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехопт" (вул. Харківська, буд. 38,м. Суми, Сумська область,40035, код 37027625) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок), витрати на залучення перекладача у сумі 305,00 грн. (триста п`ять гривень 00 копійок).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Русанова В.Б. Судді Перцова Т.С. Жигилій С.П.

Повний текст додаткової постанови виготовлений 07.06.2021.