Ухвала

від 07.06.2021 по справі 280/5221/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 червня 2021 року

м. Київ

справа №280/5221/19

адміністративне провадження №К/9901/18055/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 280/5221/19 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального підприємства Веселівський центральний ринок про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства Веселівський центральний ринок (далі - відповідач, КП Веселівський центральний ринок ), де просили: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованих за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе, вул.Центральна, 127-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено позивачем на підставі перевірки.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень КП Веселівський центральний ринок , розташованих за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе, вул.Центральна, 127-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень. Зупинено експлуатацію будівель та приміщень КП Веселівський центральний ринок , розташованих за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт.Веселе, вул.Центральна, 127-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень.

19 травня 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою, де просив ухвалити додаткове судове рішення, яким визначити спосіб виконання судового рішення, вказавши у його резолютивній частині: Виконати судове рішення шляхом зобов`язання КП Веселівський центральний ринок повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою.

Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року заяву ГУ ДСНС у Запорізькій області про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Зобов`язано КП Веселівський центральний ринок повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень, розташованих за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул.Центральна, 127-А, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року скасовано додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року. У задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулося до Верхового Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з

З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена та повний текст виготовлено 24 грудня 2020 року, а касаційну скаргу подано на пошту 15 травня 2021 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.

Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотримання встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте, ухвалою Верховного Суду 19 квітня 2021 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Вказану ухвалу суду касаційної інстанції отримано скаржником 23 квітня 2021 року. Вказують, що скаржнику було роз`яснено про право повторного звернення до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою. Враховуючи зазначене просить поновити строк на касаційне оскарження.

Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Так, Верховний Суд ухвалою від 15 березня 2021 року вперше подану касаційну скаргу повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 19 квітня 2021 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Копію ухвали суду від 19 квітня 2021 року скаржник отримав 23 квітня 2021 року.

Звертаючись втретє 15 травня 2021 року з касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження з тих підстав, що зазначеними ухвалами про повернення касаційної скарги роз`яснено право скаржника на повторне звернення до суду касаційної інстанції із цією касаційною скаргою.

Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Суд зауважує, що подана повторно касаційна скарга так і не усунула недоліки, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, що також згідно з ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року було підставою для її повторного повернення.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України позивач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

При попередніх зверненнях із касаційною скаргою скаржником не було дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а саме: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Сукупність цих обставин, а також загальний строк, що сплинув від дати ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення, що оскаржується свідчить про необґрунтоване зволікання відповідача щодо повторного звернення з цією касаційною скаргою.

Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.

Наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.

Керуючись статтями 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 280/5221/19.

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 280/5221/19 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Комунального підприємства Веселівський центральний ринок про застосування заходів реагування - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

М.В. Білак

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду