Рішення

від 01.06.2021 по справі 507/278/21

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/278/21

Провадження № 2/507/179/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2021 р. Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді -Дармакуки Т.П.,

при секретарі судового засідання - Гончар В.В.,

із участю відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в смт.Любашівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог, позивач в позові вказує, що 29.04.2008 року, вона на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна придбала у ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до рішення Любашівського районного суду від 08.04.2008 року за ОСОБА_4 було визнано право власності на спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1 з господарськими будівлями: гаражем літ і -1 1/4 частина сараю під літерою 1 , сараєм під літерою к-2 і сараєм під літерою к-3 , розташовані на земельній ділянці площею 0.0536 га, залишену в спадщину після смерті ОСОБА_5 . Рішенням сесії Любашівської селищної ради 21 скликання від 23 травня 1995 року, вказано надати в приватну власність земельну ділянку площею 0.0536, розташовану по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 в приватну власність для обслуговування житлового будинку, землевпоряднику селищної ради видати акт на право приватної власності на землю.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5103251012016 гр. позивачці на праві приватної власності належить земельна ділянка розміром 0.0536 га, кадастровий номер 512335100:02:004:0104 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

ОСОБА_1 самовільно зайняла частину земельної ділянки, що її належить, на якій розташовані дві господарські будівлі, під час самовільного зайняття даної земельної ділянки було самовільно відповідачкою знесено паркан, що складався з металевої сітки та залізних труб.

Нею було проведено роботу, щодо досудового врегулювання даного спору, однак користуватисть майном котре належить її на праві приватної власності вона не може, адже ОСОБА_1 як видно з акту обстеження домоволодіння, затвердженого Любашівською селищною радою 10 жовтня 2019 року: хвіртки по межі домоволодіння закриті на два ціпки та проволоку, зчеплені болтом та гайкою. Впритул до даних хвірток по межовій лінії знаходиться на прив`язі пес, при всьому цьому її право власності на земельну ділянку оформлене відповідно до діючого законодавства, а ОСОБА_1 лише знаходиться у стані виготовлення. З даного акту видно, що вона дійсно не має змоги користуватись двома господарськими будівлями. Дозвіл на проведення геодезичної зйомки гр.. ОСОБА_1 не надає. Мирним шляхом повернути своє майно з чужого незаконного користування вона не може.

Також , на її земельній ділянці знаходяться господарські будівлі, котрі на праві приватної власності належать гр.. ОСОБА_1 , що також в свою чергу порушує її право приватної власності, тому з метою захисту свого права власності вважає за необхідне, щоб гр.. ОСОБА_1 з її земельної ділянки перенесла свої господарські будівлі, на свою територію.

За таких обставин позивач просила: витребувати з чужого незаконного володіння, а саме з володіння ОСОБА_1 майно: дві господарські будівлі, паркан металевий з сітки, а також доріжку по обслуговуванню господарських будівель; зобов`язати ОСОБА_1 перенести із земельної ділянки, що належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_3 , господарські будівлі, котрі на праві приватної власності належать відповідачу.

Позивач надала суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, вказуючи на його безпідставність.

Представник відповідача - ОСОБА_6 в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити повністю , вказуючи на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, зокрема вказував на те, що ОСОБА_3 не конкретизує про які сараї йдеться, не надала доказів, що ОСОБА_1 володіє її майном та із відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що ОСОБА_3 належить лише житловий будинок по АДРЕСА_1 , відомості про право власності на сараї відсутні.

Третя особа: Любашівська селищна рада Подільського району Одеської області надала до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 11 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається із реєстру прав власності на нерухоме майно, на праві приватної власності ОСОБА_3 належить житловий будинок, загальною площею 48,6 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0536 га, кадастровий номер 5123355100:02:004:0104, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1 (а.с.12).

Також відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності по Ѕ, належить житловий будинок із господарськими будівлями (1/4 частина сараю, гараж, вбиральня, сарай, К-ІV, сарай К-V, літня кухня, Н, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач проживають по сусідству.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Тобто даною статтею закріплено загальне правило, що власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Як вбачається із реєстру прав власності на нерухоме майно, на праві приватної власності ОСОБА_3 належить житловий будинок, загальною площею 48,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності по Ѕ, належить житловий будинок із господарськими будівлями (1/4 частина сараю, гараж, вбиральня, сарай, К-ІV, сарай К-V, літня кухня, Н, що розташовані за адресою АДРЕСА_3 .

Позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння, а саме із володіння ОСОБА_1 нерухоме майно: дві господарські будівлі, паркан металевий із сітки, а також доріжку по обслуговуванню господарських будівель, проте позивач жодного доказу не надала, що вона являється власником нерухомого майна, яке просить витребувати, а також не надала доказу, що вказане майно вибуло із її володіння та доказ про те, що відповідачка по справі без відповідної правової підстави заволоділа цим майном.

За таких обставин, позовні вимоги про витребування нерухомого майна із чужого володіння є необґрунтованими та недоведеними, а отже не підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги, відповідно до якої позивач просить зобов`язати ОСОБА_1 перенести із земельної ділянки, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , господарські будівлі, котрі на праві приватної власності належать відповідачу, то вказані вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається із реєстру прав власності на нерухоме майно, на праві приватної власності ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0536 га, кадастровий номер 5123355100:02:004:0104, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Позивач не надала будь-яких доказів щодо порушення її прав при використанні належної їй земельної ділянки. Відповідно акту від 31 жовтня 2018 року, який складений комісією Любашівською селищною радою Одеської області, позивачці рекомендовано звернутись до суду для вирішення спірного питання про межі земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.10) .

Також із акту обстеження домоволодіння від 10 жовтня 2019 року, який складений комісією Любашівською селищною радою Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не згідні з межовою лінією між домоволодіннями по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_3 (а.с.11).

Суд звертає увагу, що в актах, які надані позивачем на підтвердження своїх вимог, не зафіксовано обставин, які б свідчили, що на земельній ділянці, площею 0,0536 га, кадастровий номер 5123355100:02:004:0104, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , знаходяться господарські будівлі, котрі на праві приватної власності належать відповідачу ОСОБА_1 .

Інших доказів позивач суду не надала, клопотань про витребування доказів, виклик свідків, призначення експертизи, тощо, позивачем не заявлено.

У відповідності до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.2 ст.77, ст.79 ч.1 ст.81 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставини, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що у задоволені позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено повністю, тому витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.06.2021 року.

Суддя: Т.П. Дармакука