Постанова

від 02.06.2021 по справі 361/8969/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 361/8969/19 головуючий у суді І інстанції Радзівіл А.Г.

провадження № 22-ц/824/6313/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гасюк В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення земельного сервітуту, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив встановити на його користь безоплатний та безстроковий земельний сервітут на право проходу до належної йому каналізаційної мережі через земельну ділянку, належну ОСОБА_2 , розташовану за адресою АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, належну ОСОБА_3 , розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 22 квітня 2017 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 . Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0801 га, кадастровий номер 3210600000:01:012:0085, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Вказаний будинок та земельна ділянка були придбані позивачем разом з проведеною до нього каналізаційною мережею. Під час проведення даної каналізаційної мережі відповідачі надали колишньому власнику будинку дозвіл на її проведення по їхньому городу. На даний час каналізація забилась та перестала функціонувати. З даного приводу позивач звернувся до КП БМР Київської області Броваритепловодоенергія та 13 листопада 2019 року отримав відповідь, що дана служба не може виконати прочистку каналізаційної мережі, оскільки каналізаційна мережа від будинку позивача проходить по земельних ділянках по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , до яких немає доступу, і фактично господарями даних будинків перекрита його каналізаційна мережа. Позивач зазначає, що не має можливості належним чином використовувати свою каналізаційну мережу через те, що відповідачі чинять перешкоди у її прочистці, не допускають компетентні служби до даної мережі.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що після придбання будинку до нього перейшло право на користування наявною у ньому каналізаційною мережею. Відповідачі самовільно перекрили каналізаційну мережу, а позивач змушений сплачувати кошти за послуги водовідведення, які, через незаконні дії відповідачів, він не отримує. Каналізаційний колодязь знаходиться на земельних ділянках відповідачів і будь-який інший альтернативний спосіб захистити порушені права щодо користування каналізаційною мережею відсутній. Позивач не має безперешкодного доступу до каналізаційної мережі, яка прокладена до його будинку через земельні ділянки відповідачів і у нього немає іншої можливості підібратися до каналізаційної мережі хоча б для її прочистки. Встановлення земельного сервітуту жодним чином не вплине на права відповідачів щодо їх земельних ділянок, оскільки прохід до каналізаційної мережі через земельні ділянки відповідачів необхідний виключно для її періодичного обслуговування і не створить для відповідачів жодних незручностей.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі зазначають, що позивач не звертався до них ані усно, ані письмово з пропозицією про укладення договору сервітуту. Позивач не довів, що задовольнити його потреби в інший законний спосіб неможливо. Суд прийняв до уваги, що позивач може підключитися до міської каналізації двома способами, не користуючись чужими приватними земельними ділянками. Каналізація відключена, а не забилася і перестала функціонувати. При купівлі будинку ОСОБА_1 одержав на каналізацію не тільки права, але і зобов`язання не збільшувати об`єм викидів нечистот на каналізацію. Куплений у квітні 2017 року одноповерховий будинок ОСОБА_1 демонтує повністю, на його місці свідомо без дозвільних документів будує двохповерховий чотириквартирний будинок з окремими входами. Неможливість подальшого використання своєї дворової каналізації зумовлена діями самого ОСОБА_1 , що дало змогу суду першої інстанції відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. Позивач не зміг довести, що нормальне функціонування каналізації неможливе без встановлення сервітуту.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 22 квітня 2017 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 у власність житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 , що також підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим 22 квітня 2017 року, індексний номер витягу 85601445 (а.с.6-8).

Згідно п. 2 договору купівлі-продажу вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належить продавцю на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20 липня 2010 року державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавською В.В., за реєстровим номером 1-2039, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18 липня 2011 року номер запису № 2506, в книзі 12, реєстраційний № 30272073, згідно Витягу про державну реєстрацію прав, виданого 18 липня 2001 року Комунальним підприємством Броварської міської ради Броварське бюро технічної інвентаризації за № 30652950.

Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудам, відповідно до опису, що міститься в правовстановлюючому документі та технічному паспорті під літерою А-1 , загальною площею 102, кв.м., у тому числі, житловою площею 76,8 кв.м., має господарські будівлі та споруди: сарай В, вбиральня Д, гараж Е, огорожа № 1, розташований на земельній ділянці площею 0,0801 га.

Згідно пункту 6 договору вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0801 та, кадастровий номер 3210600000:01:012:0085, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

03 грудня 2018 року між Комунальним підприємством Броварської міської ради Броваритепловодоенергія та ОСОБА_1 укладений договір № 3790 на об`єкт надання послуг АДРЕСА_2 .

Відповідно до пунктів 1-3 вказаного договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з центрального водопостачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Види централізованих послуг, що надаються споживачу по даному договору: холодне водопостачання, водовідведення. Суб`єкт користування - 1 особа (а.с.9-12).

У 2001 році був складений робочий проект на каналізацію жилого будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 (а.с.13).

У матеріалах вказаного проекту міститься заява без дати від ОСОБА_5 про те, що він просить дозволити йому підключення його будинку до міської каналізаційної мережі через городи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ). ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погодили прокладення каналізації через свої городи. Відповідно до вказаної заяви ОСОБА_2 надав свою згоду - 30 січня 1996 року, а ОСОБА_3 - 25 жовтня 1996 року (а.с.14).

09 лютого 2001 року надані технічні умови № 98 на водопостачання (каналізація) житлового будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_5 . Зазначено, що підключення до міських водопровідних мереж виконати при дотриманні певних умов, та визначено їх перелік. Роботи по будівництву водопроводу та каналізації повинні бути виконанні через будівельну організацію. Для одержання дозволу на підключення, представити до БВУВКГ договір на виконання робіт, документи на придбання матеріалів (а.с.15).

До технічних умов доданий план зовнішніх мереж, опис колодців каналізаційні круглі, прокольний профіль каналізації (а.с.17-19).

Земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:00:012:1530, площею 0,1097 га належить на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та державним актом на право власності на землю серії ІІІ-КВ № 088511 виданим 28 грудня 2000 року (а.с.48-49).

Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_2 зареєстровані вісім осіб: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_11 (ІНФОРМАЦІЯ_6), ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_7) (а.с.51).

Земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3210600000:01:012:0034, площею 0,1 га належить на праві власності ОСОБА_13 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 11205642 від 19 жовтня 2013 року (а.с.50).

У відповіді гр. ОСОБА_2 , наданій виконавчим комітетом Броварської міської ради від 30 серпня 2018 року за № 9-7-2879, зазначено, що Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області у період з 22 травня 2018 року по 31 травня 2018 року проведено позапланову перевірку будівництва за адресою АДРЕСА_2 . Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 без дозвільних документів, що надають право на виконання будівельних робіт проводяться будівельні роботи з реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_2 , чим порушено ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.3.13., п.3.25 ДБН 360-92 Планування і забудова міських і сільських поселень . За фактом виявлених порушень постановою по справі про адміністративні правопорушення від 28 серпня 2018 року № А-2808/1 ОСОБА_1 притягнуто до встановленої законодавством відповідальності згідно ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 188 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.46).

05 березня 2019 року та 08 листопада 2019 року подані колективні скарги, які зареєстровані за в„– 166 та № 330, до директора КПБМР Броваритепловодоенергія від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 (а.с.42-43).

12 листопада 2019 року комісією у складі старшого майстра КП Броваритепловодоенергія Зоренко М.І., змінного майстра каналізаційних мереж ОСОБА_15 , слюсаря АВР КМ ОСОБА_16 в присутності мешканців житлового будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , житлового будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 складений Акт та проведено обстеження мережі дворової каналізації власника житлового будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_17 відповідно до скарги № 166 від 08 листопада 2019 року на предмет зливу у міську каналізаційну мережу атмосферних опадів та підключення додаткових комунікацій до колодязя власника. При обстеженні виявленні наступні порушення:

- в оглядовому каналізаційному колодязі житлового будинку АДРЕСА_3 врізана труба покрівельної зливної каналізації, встановлено жолоб в колодязь;

- виявлено дві додаткові врізки із труб ПВХ, які не передбачені проектом (а.с.44).

13 листопада 2019 року ОСОБА_1 отримано із КПБМРКП Броваритепловодоенергія листа № 02-2090, в якому зазначено, що підприємство не може виконати роботи щодо очистки каналізаційної мережі до житлового будинку по АДРЕСА_2 , оскільки каналізаційна мережа проходить по земельним ділянкам по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , до яких немає доступу. Фактично господарями даних будинків перекрита каналізаційна мережа до будинку АДРЕСА_4 (а.с.20).

15 листопада 2019 року ОСОБА_1 КП БМР Київської області Броваритепловодоенергія надана відповідь № 01-2127 про те, що для виконання робіт з перепідключення каналізаційної мережі від житлового будинку по АДРЕСА_2 йому необхідно отримати нові технічні умови на підключення до системи водовідведення та замовити проект (а.с.47).

У матеріалах справи міститься фотозображення із ходом будівництва будинку, що належить на праві власності ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 за червень 2018 року, осінь 2018 року, лютий 2020 року, а також із зображенням зливу атмосферних опадів у каналізаційний колодязь К-О за вказаною адресою, зображення врізки додаткових труб ПХВ Ф 100 мм, які не передбачені проектом і ТУ, від 12 листопада 2019 року (а.с.53-57).

Згідно наданого технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 складеного на ім`я ОСОБА_4 житловий будинок складає площу 102,9 кв.м., житлова площа 76,8 кв.м., допоміжна 26,1 кв.м. (а.с.99-103).

23 червня 2020 року КП Броваритепловодоенергія складено акт про те, що за адресою АДРЕСА_2 , додаткові врізки в каналізаційному колодязі відрізані. Кришку зливу у каналізацію демонтовано (а.с.109).

07 вересня 2020 року КП БМР Київської області Броваритепловодоенергія на депутатське звернення надано відповідь за № 01-2008/1 про те, що на балансі вказаного підприємства каналізаційна мережа до житлових будинків по АДРЕСА_2 не знаходяться (а.с.147).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи позивач не визначив площу земельної ділянки, її довжину, розміри щодо кожної земельної ділянки відповідачів, які необхідні йому для обслуговування каналізаційної мережі будинку АДРЕСА_2 . Позивач не надав на пропозицію суду відповідних висновків спеціалістів та/або експертів, не заявляв такого клопотання у судовому засіданні. ОСОБА_1 не надав доказів, які б свідчили щодо безальтернативності захисту свого права власника житлового будинку та земельної ділянки іншим способом, аніж встановлення безоплатного земельного сервітуту на прохід до каналізаційної мережі, яка проходить через земельні ділянки, які належать на праві приватної власності відповідачам, та доказів найменшої обтяжливості обраного ним способу встановлення такого сервітуту для власників суміжних земельних ділянок, проти якого заперечували відповідачі.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно із положеннями ст. 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (стаття 100 ЗК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що він придбав будинок та земельну ділянку разом з проведеною до нього каналізаційною мережею. Під час проведення даної каналізаційної мережі відповідачі надали колишньому власнику будинку дозвіл на її проведення по їхньому городу. На даний час відповідачі чинять позивачу перешкоди у прочистці каналізаційної мережі та не допускають компетентні служби до даної мережі.

Відповідно до положень ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках,коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Згідно зі ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України та статтею 99 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації, тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16 квітня 2004 року роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому, слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 не довів ту обставину, що задовольнити його потребу у користуванні каналізаційною мережею в інший спосіб, аніж шляхом встановлення земельного сервітуту, є неможливим.

У матеріалах справи міститься відповідь КП БМР Київської області Броваритепловодоенергія від 15 листопада 2019 року, надана ОСОБА_1 , в якій зазначено, що для виконання робіт з перепідключення каналізаційної мережі від житлового будинку по АДРЕСА_2 йому необхідно отримати нові технічні умови на підключення до системи водовідведення та замовити проект.

У пункті 4.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27 червня 2008 року, зазначено, що для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в додатку 1 до цих Правил.

Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг: заяву; опитувальний лист за формою згідно з додатком 2; ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.

Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об`єкта будівництва.

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.

Тобто, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до виробника послуг для отримання технічного паспорта та приєднатися до системи водовідведення.

Крім того, позивач не надав доказів того, що він не має змоги встановити автономну систему водовідведення (септик) (п. 10.8.3 ДБН В.2.5.-75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі).

З пояснень представника позивача, наданих суду апеляційної інстанції, вбачається, що позивач звернувся до КП БМР Київської області Броваритепловодоенергія та отримав нові технічні умови для підключення до міської каналізації в обхід ділянок відповідачів.

Отже, стороною позивача фактично визнано обставину можливості задоволення його потреб у інший, відмінний від сервітуту спосіб, що в силу вимог ст. 401 ЦК України унеможливлює встановлення даного сервітуту.

Посилаючись на погодження проведення каналізаційної мережі відповідачами з колишнім власником будинку, ОСОБА_1 залишив поза увагою ту обставину, що відповідачі погоджували робочий проект каналізацію жилого будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 , який був розроблений у 2001 році на значно меншу площу будинку. Питання про усунення перешкод користування наявною каналізацією позивач перед судом не ставив і відповідних вимог не заявляв.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що після придбання будинку та земельної ділянки ОСОБА_1 розпочав будівельні роботи з реконструкції житлового будинку та 05 червня 2018 року був затверджений будівельний паспорт реконструкція з розширенням індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 .

Тобто, відповідачами надавалася згода на проведення каналізаційної мережі попередньому власнику при інших обставинах та за іншого навантаження на мережу.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для встановлення земельного сервітуту відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2021 рокузалишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 04 червня 2021 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.