печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9603/19-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2021 р. Печерський районний суд у м. Києві
у складі головуючої судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі Ємець Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗНАЙ та ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, -
ВСТАНОВИВ:
25.02.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка передана судді Ільєвій Т.Г. 26.02.2019, для вирішення питання про відкриття провадження.
Ухвалою судді від 27.02.2019 цивільну справу № 757/9603/19-ц прийнято до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Ільєвої Т.Г. та призначено підготовче засідання.
09.02.2021 ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та перейдено до розгляду справи по суті.
Так, позивач та його представник вкотре у судове засідання повторно не з`являються, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявлись належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Інші учасники в судове засідання не з`явились про час та місце розгляд справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, суд вважає, що позивач в судове засідання неодноразово не з`являється без поважних причин, лише представники в рамках справи раніше направляли заяви про перенесення судового засідання, у зв`язку з цим, приходить до висновку, про залишення позову без розгляду, так як така процесуальна поведінка свідчить про не зацікавленість в розгляді справи.
Так, відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
За приписами пункту 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 Смірнова проти України , рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 Фрідлендер проти Франції (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі Красношапка проти України ).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
З врахуванням зазначених обставин справи, на позивача окрім прав покладені обов`язки, а оскільки позивач та представник позивача не з`являється в судове засідання, вчиняють дії з метою затягування розгляду, не подають клопотань про розгляд справи за їх відсутності або ж не повідомляють причин поважності неявки в судове засідання, суд прийшов до висновку про залишення без розгляду позовної заяви.
Окрім цього, суд звертає увагу, що справа в провадженні суду перебуває ще з 25.02.2019, понад два роки, тому, на думку суду, позивачу було забезпечено достатньо можливостей для подання всіх необхідних документів, клопотань, які би забезпечили належне використання свої процесуальних прав та доведення своєї позиції щодо своїх позовних вимог.
Також, варто зазначити, що судовою системою достатньо забезпечено можливостей повідомлення суду про причини неявки в судові засідання, а саме електронною поштою, шляхом направлення документів поштовим зв`язком або ж особитою подачею через канцелярію суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу неактуальна позовна заява, оскільки позивач жодним чином не проявляє своєї зацікавленості в розгляді справи та доведення правомірності своїх вимог.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗНАЙ та ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.Г. Ільєва
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2021 |
Оприлюднено | 08.06.2021 |
Номер документу | 97472653 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні