Ухвала

від 31.05.2021 по справі 619/1318/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 619/1318/21 1-кс/619/325/21) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/638/21 Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський продкомбінат» адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 березня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про арешт майна по кримінальному провадженню №12020220280001153 від 19.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 325 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 березня 2021 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про арешт майна по кримінальному провадженню №12020220280001153 від 19.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 325 КК України.

Згідно оскаржуваної ухвали накладено арешт на тимчасове вилучене майно, яке було вилучене 12.03.2021 року, під час обшуку, а саме:

- зошит з наліпкою з написом ЖУРНАЛ ОТГРУЗОК (93 аркуші), блокнот чорного кольору NOTE (65 аркуші), вилучені і поміщені до пакету скріпленого биркою;

- два зразки речовини, ззовні схожої на масло, поміщено до двох поліетиленових пакетів скріплених биркою;

- два пакети з написом МОЛОКО ПАСТЕРИЗОВАНЕ ЗЛАТО 1000 г. з датою виробництва 13.03.2021, поміщені до двох полімерних пакетів, скріплених биркою;

- два запаковані шматка сиру з етикеткою український сир твердий 12.02.2021 поміщені в один полімерний пакет скріплений биркою,

шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином та використовувати їх до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого та прокурора для забезпечення збереження вказаних речових доказів.

На зазначену ухвалу слідчого судді представник власника майна ТОВ «Слобожанський продкомбінат» адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу,в якійпросить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, вилученого 12.03.2021 року у приміщенні ТОВ «Слобожанський продкомбінат». Вважає, що слідчим суддею суду першої інстанції було допущено і неповноту судового розгляду, і невідповідність висновків суду, фактичним обставинам цього кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Посилається на те, що у клопотанні слідчий не навів будь-які письмові процесуальні документи стосовно того, що вилучене ним у підприємства майно взагалі визнано речовими доказами у цьому або іншому кримінальному провадженні. Зазначає, що у клопотанні немає жодної конкретики, слідчий просто перерахував вилучене ним у приміщенні підприємства майно. Також посилається на те, що усі з вищенаведених харчових продуктів є швидкопсувними та мають вкрай короткий термін зберігання та придатності до споживання, який є значно меншим, ніж строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Крім того зазначає, що слідчий суддя взагалі не міг арештувати майно, належне особі, яка у цьому кримінальному провадженні не набула процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого та цивільного відповідача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, а також прокурора, який заперечував щодо її задоволення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження в провадженні СВ ВП №3 ХГУП №3 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження№12020220280001153 від 19.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 325 КК України

До слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області звернувся слідчий СВвідділу поліції № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12020220280001153 від 19.11.2020 року, яке було вилучене 12.03.2021 року, а саме: зошит з наліпкою з написом ЖУРНАЛ ОТГРУЗОК (93 аркуші), блокнот чорного кольору NOTE (65 аркуші), вилучені і поміщені до пакету скріпленого биркою; два зразки речовини, ззовні схожої на масло, поміщено до двох поліетиленових пакетів скріплених биркою; два пакети з написом МОЛОКО ПАСТЕРИЗОВАНЕ ЗЛАТО 1000 г. з датою виробництва 13.03.2021, поміщені до двох полімерних пакетів, скріплених биркою; два запаковані шматка сиру з етикеткою український сир твердий 12.02.2021 поміщені в один полімерний пакет скріплений биркою.

Слідчий зазначив, що по кримінальному провадженню триває проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема, необхідність його використання під час досудового розслідування в якості речового доказу, для призначення судових експертиз. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та необхідно провести ряд експертиз, з метою збереження речових доказів слідчий просив накласти арешт на зазначене майно.

Постановляючи рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчий обґрунтував підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна.

Відповідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 КПК України.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Відомості клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити на собі сліди скоєння злочину або інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, в тому числі для проведення необхідних експертиз. Тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування.

Вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, враховуючи можливість використання його, як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для арешту майна не ґрунтуються на матеріалах справи. Вилучене 12.03.2021 року під час проведення обшуку у надвірних спорудах та в приміщеннях ТОВ «Слобожанський продкомбінат» майно, відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, як майно, яке може бути використане як доказ вчинення кримінального правопорушення або зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Крім цього, істотних порушень нормКПК України, що можуть стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення відповідних експертиз, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за відсутністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що будуть встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 395, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський продкомбінат» адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22 березня 2021 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді