Ухвала

від 21.05.2021 по справі 757/26442/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26442/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62021000000000348, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 та є спільною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а саме на:

- земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:11:020:0111 (реєстраційний № 2268701421248);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:11:019:0200 (реєстраційний № 2268591421248);

- земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:11:017:0232 (реєстраційний номер 2268516721248).

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що Другим відділом Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000348 від 05.05.2021, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (надалі ГУ ДПС у Закарпатській області) від 21.12.2020 № 498-ом ОСОБА_5 призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Закарпатській області та присвоєно 4 ранг державного службовця.

Встановлено, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду начальника відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Закарпатській області, ігноруючи обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм законодавства, здійснюючи функції представника влади, будучи працівником правоохоронного органу, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, і, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами чинного законодавства і з використанням наданого йому службового становища протягом квітня травня 2021 року, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі своїм підлеглим головним державним ревізором інспектором відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_5 , висунув вимогу директору ТОВ «Квант-ТТТ» (код ЄДРПОУ - 20443515) ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за не вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, а в подальшому одержав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за не вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, за наступних обставин.

Розпорядженням Ужгородської районної ради народних депутатів Закарпатської області від 23.06.1997 № 373 ТОВ «КВАНТ-ТТТ» надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,5 гектарів в межах, згідно з планом землекористування для виробничих потреб.

У квітні 2021 року, після призначення ОСОБА_7 на посаду директора ТОВ «КВАНТ-ТТТ», останньому стало відомо про надходження на адресу Товариства запиту від ГУ ДПС у Закарпатський області від 28.09.2020 №13210/10/07-16-08-00-11 про виявлення недостовірності даних, що містяться у поданих податкових деклараціях з плати за землю ТОВ «Квант-ТТТ» за 2017-2020 роки, виконавцем якого вказаний головний державний ревізор інспектор відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_5 . Згідно вказаного запиту до податкового органу необхідно подати пояснення щодо складених та поданих декларацій зі сплати податку за землю та документів (відомостей), які стали підставою для подачі декларацій зі сплати за землю за 2017-2020 роки, зокрема акт на право постійного користування земельною ділянкою та витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Надалі, на виконання вищевказаного запиту 30.04.2021 близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_7 прибув до будівлі ГУ ДПС у Закарпатській області за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 52, де зустрівся з головним державним ревізором інспектором відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Закарпатській області

ОСОБА_5 та начальником відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_6 .

В ході розмови в той самий день, близько 10 години 40 хвилин поблизу Торгівельного центру «Едельвейс», ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_7 про факт виявлення відділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Закарпатській області недостовірності даних, що містяться у поданих ТОВ «КВАНТ-ТТТ» деклараціях з плати на землю за період з 2017 по 2020 рік включно на суму, що складає близько 960 000 гривень, без врахування штрафних санкцій і пені.

На заперечення ОСОБА_7 про те, що податок на землю Товариством сплачувався у повній мірі та належним чином, ОСОБА_6 вказав, що податковий орган вважає такі суми сплаченого податку заниженими та висловив вимогу про надання їм неправомірної вигоди - грошових коштів в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого податку на землю, повідомивши, що розрахунок відповідної суми неправомірної вигоди надасть 07.05.2021.

07.05.2021 близько 11 години 00 хвилин, на виконання попередньої домовленості, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_7 у ресторані «Еган» за адресою: АДРЕСА_1 та з метою реалізації спільного з ОСОБА_6 злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, повторно висловив вимогу про надання їм грошових коштів в сумі 250 000 гривень за не нарахування ТОВ «КВАНТ-ТТТ» податку на землю в розмірі близько 902 000 гривень, а також штрафних санкцій та пені, зазначивши про необхідність подальшої зустрічі в найближчий час.

11.05.2021 близько 10 години 40 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи у ресторані «Флоренція», що на АДРЕСА_2 , на прохання ОСОБА_7 про зменшення раніше висловленої суми неправомірної вигоди повідомив йому про необхідність узгодження даного питання з ОСОБА_6 і переніс зустріч на 15 годину того ж дня.

У подальшому, 11.05.2021 близько 15 години 15 хвилин, ОСОБА_8 зустрівшись з ОСОБА_7 поблизу ГУ ДПС у Закарпатській області за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, діючи умисно, з метою доведення спільного з ОСОБА_6 злочинного плану до кінця, надав ОСОБА_7 аркуш паперу формату А4 з розрахунками сум несплаченого ТОВ «КВАНТ-ТТТ» земельного податку за період з 2018 по 2021 роки, зазначивши про узгодження з ОСОБА_6 зменшення розміру неправомірної вигоди до 180 000 гривень. Крім того, ОСОБА_8 зазначив про необхідність передачі обумовленої ними суми неправомірної вигоди о 10 годині 00 хвилин 12.05.2021 під час зустрічі поблизу ТЦ «Едельвейс» на вулиці Волошина у м. Ужгороді.

12.05.2021 близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_6 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди до кінця, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_5 , використовуючи службове становище всупереч інтересам служби і перебуваючи в автомобілі марки «Skoda Karoq», д.н.з. НОМЕР_1 , в районі Торгівельного центру «Едельвейс», одержали від ОСОБА_7 обумовлену раніше неправомірну вигоду в сумі 180 000 гривень за не нарахування ТОВ «КВАНТ-ТТТ» податку на землю за 2018-2020 в розмірі близько 902 255,96 гривень, а також штрафних санкцій та пені.

13.05.2021 ОСОБА_6 і ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 підозрюються в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно інформації оперативного підрозділу, а також інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що у приватній власності дружини підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_4 перебуває наступне нерухоме майно:

- земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:020:0111 (реєстраційний № 2268701421248, право власності зареєстроване 12.01.2021);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:019:0200 (реєстраційний № 2268591421248, право власності зареєстроване 12.01.2021);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:017:0232 (реєстраційний номер 2268516721248, дата реєстрації 12.01.2021).

Згідно відмітки паспорту, ОСОБА_5 одружений з ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_9 ) з 01.06.1991.

Зважаючи на обізнаність ОСОБА_5 у інкримінованому йому злочині, існує реальна загроза у реалізації ним майна, на яке може бути накладний арешт.

Слідчий, у зв`язку з тим, що санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено конфіскацію майна, а також враховуючи наявність достатніх підстав, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна за вчинений корупційний злочин та з метою забезпечення здійснення такої конфіскації, вважає, що слід накласти арешт на вищевказане майно.

Слідчий ОСОБА_3 направив на адресу суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, вимоги клопотання підтримав повністю, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснено без повідомлення власника майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.

На підставі досліджених матеріалів слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Слідчими Другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000348 від 05.05.2021, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України /а.м. 6-7/.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема правову підставу для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як вбачається із матеріалів клопотання, 13.05.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України /а.м. 46-55/.

При цьому санкція ч. 3 ст. 368 КК України, про підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_5 , передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №257072429 від 18.05.2021 ОСОБА_4 на праві приватної власності належать:

- земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:020:0111 (реєстраційний № 2268701421248, право власності зареєстроване 12.01.2021);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:019:0200 (реєстраційний № 2268591421248, право власності зареєстроване 12.01.2021);

- земельна ділянка з кадастровим номером 2124884800:11:017:0232 (реєстраційний номер 2268516721248, дата реєстрації 12.01.2021) /а.м. 71-73/.

Вказане також підтверджується декларацією, особи уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування поданої ОСОБА_5 за 2020 рік /а.м. 61-68/.

Із зазначеної вище декларації, а також з відмітки у відомостях про сімейний стан, що міститься у паспорті громадянина України на ім`я ОСОБА_5 вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 /а.м. 74-76/.

Порядок набуття права спільної сумісної власності регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном (ч.1 ст.67 СК України).

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, право власності на вказані земельні ділянки виникло в період шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а отже є об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Однак, а ні на момент набуття у власність майна, на яке слід накласти арешт, а ні на даний момент ОСОБА_4 , відповідно до вимог КПК України не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Таким чином, накладення арешту не на все майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а лише на його 1/2 частину, яка належить підозрюваному, відповідатиме положенням ч. 5 ст. 170 КПК України щодо можливості накладання арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання саме підозрюваного. Це узгоджується з позицією, викладеною в постанові Великої палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).

За вказаних обставин слідчий суддя вважає наявними передбачені ст. 170 КК України підстави для часткового накладення арешту на майно підозрюваного, що на праві власності належить ОСОБА_4 та є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а саме на: 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:020:0111 (реєстраційний № 2268701421248); 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:019:0200 (реєстраційний № 2268591421248); 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:017:0232 (реєстраційний номер 2268516721248), з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, яке розслідується в рамках кримінального провадження № 62021000000000348, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та у випадку доведення винуватості судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики зникнення, перетворення, відчуження майна, щодо якого може бути застосовано конфіскацію.

Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження є розумним і співмірним завданням кримінального провадження.

Разом з тим, з огляду на положення ст. ст. 60, 63 СК України та ч. 5 ст. 170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на інші частки вищевказаного майна, оскільки ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не є підозрюваною або обвинуваченою, а відтак і не є тією особою, арешт на майно якої можливо накласти з метою конфіскації майна, як виду покарання.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти у кримінальному провадженні №62021000000000348 арешт на частку майна підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності подружжя з ОСОБА_4 , що на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме:

-1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:020:0111 (реєстраційний № 2268701421248);

-1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:019:0200 (реєстраційний № 2268591421248);

-1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 2124884800:11:017:0232 (реєстраційний номер 2268516721248).

В іншій частині задоволення клопотання відмовити.

Про накладення арешту повідомити заінтересованих осіб шляхом направлення копії ухвали слідчого судді.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1