Ухвала

від 07.06.2021 по справі 280/3409/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

07 червня 2021 рокуСправа № 280/3409/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання протиправною відмови, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною відмову відповідача від 02.02.2021 позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Веселівської селищної об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,4708 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту) з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки;

2) скасувати наказ відповідача Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 02.02.2021 № 8-375/15-21-СГ, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Веселівської селищної об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,4708 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки;

3) зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Веселівської селищної об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,4708 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту) з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.

04 червня 2021 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадасту у Запорізькій області до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/3409/21, вживати будь - які дії спрямовані на передачу земельної ділянки загальною площею 10,2956 га, за кадастровим номером 2321255100:08:014:0054, розташованої на території Веселівської селищної територіальної громади за межами населеного пункту, на земельні торги та вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 2321255100:08:014:0054, що розташована на території Веселівської селищної територіальної громади, у тому числі щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміни кадастрового номеру, поділу чи об`єднання даної земельної ділянки.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04.06.2021 №139 призначено повторний автоматизований розподіл заяви про забезпечення позову, у зв`язку із перебуванням судді Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О. у відпустці.

Після повторного автоматизованого розподілу заяву про забезпечення адміністративного позову передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Новікової І.В.

За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглянувши подану заяву про забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з пов`язаності обраних заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який вказує позивач, оскільки на час вирішення клопотання позивачем не надано до суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або дійти висновку, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Інших обставин, які б свідчили про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, або призвести до виникнення складнощів у їх відновленні, позивачем не наведено та судом не встановлено, відповідних доказів до матеріалів справи позивачем не надано.

Суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.1 ст.118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є питання правомірності відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Веселівської селищної об`єднаної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, орієнтовний розмір земельної ділянки 1,4708 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (за межами населеного пункту).

Згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Суд зазначає, що виходячи з аналізу приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-358а13) та від 07 червня 2016 року (справа №21-1391а16), у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №463/3375/15-а.

А відтак позивач не набув пріоритетного права на обтяження спірної земельної ділянки, навіть у випадку надання йому дозволу на розробку проекту земелеустрою.

В свою чергу, забезпечення позову шляхом заборони відповідачу розпоряджатися земельною ділянкою, призведе до порушення прав інших громадян, які мають рівне з позивачем право на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки та призведе до неможливості розгляду їхніх проектів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, протягом 15-днів з моменту її підписання.

Суддя І.В. Новікова