Постанова

від 07.06.2021 по справі 200/9574/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року справа №200/9574/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участі представника позивача Мороз О.О, представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року по справі № 200/9574/20-а (суддя першої інстанції Лазарєв В.В., повний текст складено 12 лютого 2021 року у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Приватного акціонерного товариства Старо-Кримський кар`єр до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив: визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо нарахування пені з орендної плати за землю за 2013 рік, за 2014 рік, за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік на загальну суму 720 839,22 грн.; зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області скасувати нараховану суму пені з орендної плати за землю за 2013, за 2014 рік, за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік на загальну суму 720 839,22 грн., шляхом виключення з карти особового рахунку платника податку приватного акціонерного товариства Старо-Кримський кар`єр ; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо зарахування показників уточнюючого розрахунку з орендної плати за землю за 2017 рік в погашення пені за березень 2017 року на суму 1725,5 грн., за серпень 2017 року - 17 999,38 грн., за вересень 2017 року - 112 162,82 грн., за жовтень 2017 року - 112 162,82 грн., за листопад 2017 року -112 162,82 грн., за грудень 2017 року - 112 162,82 грн.; зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області вчити дії щодо коригування показників картки особового рахунку з орендної плати за землю приватного акціонерного товариства Старо-Кримський кар`єр шляхом внесення показників уточнюючого розрахунку від 13.03.2017 рік за 2017 рік та зменшення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю за 2017 рік на суму 468 376,16 грн. (за березень 2017 року на суму 1725,5 грн., за серпень 2017 року - 17 999,38 грн., за вересень 2017 року - 112 162,82 грн., за жовтень 2017 року - 112 162,82 грн., за листопад 2017 року - 112 162,82 грн., за грудень 2017 року - 112 162,82 грн.).

Позовом обґрунтований тим, що контролюючим органом показники уточнюючих декларацій з орендної плати за землю було визнано, як сплату податкового зобов`язання та зараховано в рахунок погашення заборгованості, проте, як вважає позивач, джерела сплати як податкових зобов`язань так і податкового боргу є кошти, а не зміна показників звітних декларацій.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо нарахування пені з орендної плати за землю за 2013 рік, за 2014 рік, за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік на загальну суму 720 839,22 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області скасувати нараховану суму пені з орендної плати за землю за 2013, за 2014 рік, за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік на загальну суму 720 839,22 грн., шляхом виключення з карти особового рахунку платника податку приватного акціонерного товариства Старо-Кримський кар`єр . Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо зарахування показників уточнюючого розрахунку з орендної плати за землю за 2017 рік в погашення пені за березень 2017 року на суму 1725,5 грн., за серпень 2017 року - 17 999,38 грн., за вересень 2017 року - 112 162,82 грн., за жовтень 2017 року - 112 162,82 грн., за листопад 2017 року -112 162,82 грн., за грудень 2017 року- 112 162,82 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області вчинити дії щодо коригування показників картки особового рахунку з орендної плати за землю приватного акціонерного товариства Старо-Кримський кар`єр шляхом внесення показників уточнюючого розрахунку від 13.03.2017 рік за 2017 рік та зменшення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю за 2017 рік на суму 468 376,16 грн. (за березень 2017 року на суму 1725,5 грн., за серпень 2017 року - 17 999,38 грн., за вересень 2017 року - 112 162,82 грн., за жовтень 2017 року - 112 162,82 грн., за листопад 2017 року - 112 162,82 грн., за грудень 2017 року - 112 162,82 грн.). Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що пеня нараховується засобами програмного забезпечення ІТС податковий блок в інтегрованій картці платника згідно розділу 7 Порядку № 422 та ст. 129 ПК України та нарахування розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечувала представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що приватне акціонерне товариство Старо-Кримський кар`єр є юридичною особою, зареєстроване 26.12.1996 р., номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 1274 1200 0000 00352, ідентифікаційний код 00292215, місцезнаходження: 87591, Донецька область, м. Маріуполь, смт. Старий Крим.

13.02.2015 ПрАТ Старо-Кримський кар`єр було подано декларацію з орендної плати за землю за 2015 рік на суму 886 012,49 грн. (податковий розрахунок земельного податку № 9014305601 звітний) (а.с. 12-17).

17.02.2016 ПрАТ Старо-Кримський кар`єр було подано декларацію з орендної плати за землю за 2016 рік на суму 1 269 767,52 грн. (податковий розрахунок земельного податку № 9018315248 звітний) (21-24).

14.02.2017 ПрАТ Старо-Кримський кар`єр було подано декларацію з орендної плати за землю за 2017 рік на суму 1 345 953,87 грн. (податковий розрахунок земельного податку № 9018015552 звітний) (а.с. 29-33).

13.03.2017 року за №9276971402 було подано уточнюючу декларацію по земельному податку за 2015 рік якою зменшено податкове зобов`язання з орендної плати за землю на суму 886012,49 грн. (а.с. 17-20).

13.03.2017 року за №9270692070 позивачем було подано уточнюючу декларацію по земельному податку за 2016 рік якою зменшено податкове зобов`язання з орендної плати за землю на суму 1269767,52 грн. (а.с. 25-28).

13.03.2017 року за №9038640328 позивачем було подано уточнюючу декларацію по земельному податку за 2017 рік якою зменшено податкове зобов`язання з орендної плати за землю на суму 1345953,84 грн. (а.с. 34-38).

Листом №8/08 від 07.08.2020 року позивач звернувся до податкового органу, в якому просив вчинити дії щодо коригування показників картки особового рахунку з орендної плати приватного акціонерного товариства Старо-Кримський кар`єр шляхом виключення суми нарахованої пені в розмірі 688 492,10 грн. (а.с. 39).

Листом від 18.09.2020 року №72970/10/05-99-04-19 податковий орган повідомив позивача, що у разі незгоди з даними інтегрованої картки платника по орендній платі за землю (код б.к..18010600), останній має право оскаржити дії чи рішення органу державної влади до ДПС України, що не позбавляє права на звернення до суду відповідно до чинного законодавства (а.с. 41).

Листом №9/08 від 07.08.2020 року позивач звернувся до податкового органу, в якому просив вчинити дії щодо коригування показників картки особового рахунку з орендної плати приватного акціонерного товариства Старо-Кримський кар`єр шляхом внесення показників уточнюючого розрахунку від 13.03.2017 р. за 2017 рік та зменшення суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю за 2017 рік на суму 468376,16 грн. (а.с. 40).

Листом від 18.09.2020 року №72995/10/05-99-04-19 податковий орган повідомив позивача, що суми уточнень, заявлених ПрАТ Старо-Кримський кар`єр 13.03.2017 року відображені в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 18010600 у повному обсязі. Після надання уточнюючих податкових декларацій в ІКП платника в АІС Податковий блок автоматично нарахована пеня за несвоєчасну сплату (з 31.01.2014 по 13.03.2017) у сумі 720839,22 грн. (а.с. 42-43).

Уточнюючі декларації з орендної плати за землю податковим органом було визнано, як сплату податкового зобов`язання та зараховано в рахунок погашення заборгованості.

Після зарахування вказаних уточнюючих податкових декларацій, як сплату податкового зобов`язання ПрАТ Старо-Кримський кар`єр нарахована пеня з орендної плати з юридичних осіб в сумі 720839,22 грн. (а.с. 73-116).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України.

Так, пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Таким чином, законодавством передбачена можливість виправити помилки у вже поданій декларації платником податку.

Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Згідно підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Приписами пункту 129.4 статті 129 ПК України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктами 35.1, 35.2 статті 35 ПК України унормовано, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що подання платником податків у встановленому порядку уточнюючого розрахунку до податкової декларації не є формою сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі №805/1764/16-а.

Разом з цим, суд першої інстанції вірно зазначив, що нарахування податковим органом пені має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем визначені податкові зобов`язання у поданих підприємством податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) зокрема за певні місяці 2013 року. Враховуючи дату нарахування відповідачем пені (13 березня 2017 року), а також дати граничних строків сплати грошових зобов`язань, суд дійшов вірного висновку про те, що нарахування останньої частково здійснено податковим органом поза межами 1095 днів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування позивачеві пені у сумі 720 839,22 грн. при поданні уточнюючих розрахунків від 13.03.2017 року № 9276971402, №9270692070, № 9038640328 є протиправним, а тому така пеня повинна бути скасована.

Що стосується вимог позивача щодо зобов`язання скасувати нараховану суму пені з орендної плати за землю за 2013, за 2014 рік, за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік на загальну суму 720 839,22 грн., шляхом виключення з карти особового рахунку, суд зазначає наступне.

Згідно інтегрованої картки платника податків з орендної плати юридичних осіб ПрАТ Старо-Кримський кар`єр нарахована пеня в сумі 720839,22 грн.

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затв. наказ Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року №422 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за №751/28881, у пункті 4 глави 2 розділу 3 якого встановлено, що після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

Порядком визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Зміст наведених правових норм та фактичних обставин справи свідчить про те, що у платника податків наявний правомірний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових зобов`язань платника податків.

Аналогічна правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №813/1760/18.

Отже, суд дійшов вірного висновку щодо зобов`язання податковий орган, в якому платник податків перебуває на податковому обліку вчити дії щодо коригування показників картки особового рахунку платника податків.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, на що суд зазначає наступне.

Відповідно пункту 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З аналізу наведених норм вбачається, що стаття 129 Податкового кодексу України має вищу юридичну силу по відношенню до норм Порядку № 422.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року по справі № 200/9574/20-а - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 07 червня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць