Постанова

від 02.06.2021 по справі 910/10381/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. Справа№ 910/10381/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Заліська І.В.,

від відповідача 1 - Перепеліцин К.М.,

від відповідача 2 - Шляхова М.Р.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 (повний текст рішення складено 07.04.2021)

у справі № 910/10381/20 (суддя Паламар П.І.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КонтактБудСервіс"

до:

1. Київської міської ради

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною, -

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "КонтактБудСервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Київська міська рада в порушення вимог ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" протягом одного місяця не розглянула його звернення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, не повернула підписаний примірник додаткової угоди, що порушує його переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано укладеною між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "КонтактБудСервіс" додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М., 5 вересня 2005 р. за реєстровим №17-4327, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 8 вересня 2005 р. за № 63-6-00285 у книзі записів державної реєстрації договорів, у запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю "КонтактБудСервіс". Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КонтактБудСервіс" 2 102 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач належним чином виконує свої обов`язки за договором оренди, повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, із наданням проекту додаткової угоди про поновлення договору, а відповідачі в свою чергу не надали заперечень протягом одного місяця на таке поновлення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував та не надав належної оцінки всім обставинам справи. Зокрема скаржник вважає, що станом на момент отримання Київською міською радою листа - повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020 року, рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 року №3/6659 Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 року №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283 , укладений договір оренди - розірвано, а отже підстави для розгляду листа-повідомлення відсутні. Крім того скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо відсутності відповідного рішення Київської міської ради, а також ухиляння відповідача чи Департаменту від розгляду клопотання позивача, оскільки Київська міська рада в порядку, визначеному регламентом, здійснювала розгляд проектів рішень Київської міської ради від 27.05.2020 року № 08/231-1310/ПР Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс договору оренди земельної ділянки від 08.09.2005 № 63-6-00282 для забудови об`єктами житлового і соціально -побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва та від 10.06.2020 року № 08/231-1371/ПР Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс договорів оренди земельних ділянок від 08.09.2005 року № 63-6-00283, № 63-6-00284, № 63-6-00285, № 63-6-00286 для забудови об`єктами житлового і соціально -побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (3,4,5,6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва , а розгляд вказаних проектів Київська міська рада здійснювала на виконання приписів ч. 5 статті 33 Закону України Про оренду землі , згідно з якими законодавець зобов`язав орган місцевого самоврядування ухвалювати відповідні рішення щодо поновлення або відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок, що належать до комунальної власності. Окрім цього скаржник вважає, що предмет доказування, обставин справи у справі №910/1424/19 чи №640/12591/19 є відмінним від предмету доказування, дослідження обставин у цій справі, з огляду на що судові рішення у згадуваних справах не мають преюдиційного значення у цій справі. На думку Київської міської ради місцевий господарський суд не надав оцінки тому, що з відповідним позовом орендар звернувся у липні 2020 року (31.07.2020 року), тобто у той час, як його право не було порушеним, оскільки припис ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлюють право орендодавця протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору надіслати лист - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, а отже, станом на момент звернення з позовом, право позивача не було порушеним. Також скаржник наголошує, що позивач неналежним чином виконував свої зобов`язання відповідно до п. 8.4. договору, а також те, що позивач самовільно зменшив розмір орендної плати та здійснював її у розмірі меншому, ніж це передбачено приписами чинного законодавства, що говорить про порушення позивачем умов договору в частині повноти здійснення орендних платежів. Більше того, скаржник стверджує, що у позивача не було будь-яких перешкод в отриманні у встановленому порядку дозволу на будівництво у визначений строк, що говорить про те, що позивач роками зволікав у виконанні ним своїх договірних зобов`язань щодо забудови земельних ділянок у відповідності до приписів договорів оренди. В апеляційній скарзі скаржник також наводить те, що позивачем не було передбачено у проекті будівництва забезпечення такого параметру будівництва, як належна кількість машино-місць, а незабезпечення вказаного параметру свідчить про допущені порушення приписів Закону України Про оцінку впливу на довкілля . Також в апеляційній скарзі рада вказує на те, що земельні ділянки вільні від капітальних будівель та споруд, будівництво не ведеться та не розпочато, територія ділянок не огороджена, частково заасфальтована, частково вкрита зеленими насадженнями, а на спірній земельній ділянці розміщені індивідуальні металеві збірно-розбірні гаражі та шлагбаум, а отже, вказане свідчить про те, що орендарем не використовується за цільовим призначенням земельна ділянка, що свідчить про недотримання умов договору оренди, у зв`язку з чим позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року у справі №910/10381/20 та призначено розгляд справи на 02.06.2021 року.

31.05.2021 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 02.06.2021 року представники відповідача 1 та відповідача 2 надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 05.09.2005 року між позивачем та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. за № 17-4327, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 63-6-00285 від 08.09.2005 року, про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів. (а.с. 9-14).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради № 774/3349 від 14 липня 2005 р., за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку визначену цим договором.

Згідно з п. 1.2. договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - ж/м Осокорки-Центральні (4 мікрорайон) у Дарницькому районі м. Києва;

- розмір - 21,8966 га;

- цільове призначення - для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення;

- кадастровий номер - 8000000000:96:001:0010.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі земельної ділянки від 08.09.2005 року відповідно до, якого Київська міська рада передала, а позивач прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку. (а.с. 17).

Крім того, сторонами договору оренди було складено та підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.08.2005 року. (а.с. 16).

Відповідно до умов п. 3.1. договору договір укладено на 15 років (на період будівництва).

Враховуючи, що договір зареєстрований 08.09.2005 р року, термін дії договору спливав 08.09.2020 року.

Згідно п. 11.7. договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію . У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Позивач в свою чергу, 30.04.2020 року направив до Київської міської ради лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки за №14 до якого долучив Проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний та скріплений печаткою орендаря (а.с. 28), Довідку Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України від 23.04.2020 року про відсутність заборгованості з орендної плати та відсутність податкового боргу по орендній платі за землю станом на 17.04.2020 року (а.с. 29-30), Документи, в підтвердження виконання умов договору щодо будівництва об`єкта або які обґрунтовують необхідність поновлення договору оренди земельної ділянки для завершення такого будівництва, зокрема, проект організації будівництва Нове будівництво комплексу об`єктів житлового і соціально-побутового призначення (4 мікрорайон) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва (а.с. 31-34), копії сертифікатів Київської торгово-промислової палати № 17-03-4/138 від 16.03.2020 року (а.с. 35-36) та №1703-4/525 від 06.12.2019 року (а.с. 37-38) про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договору в зазначений термін, а також обґрунтування необхідності поновлення договору оренди земельної ділянки та інформація про сплату пайової участі на розвиток інфраструктури міста, в якому наведено посилання на те, що тривалість забудови зумовлена наявністю форс-мажорних обставин, тривалістю процедур, які передують початку виконання будівельних робіт, тривалістю отримання дозвільної документації. (а.с. 39-41).

Зазначений вище лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки та додані документи згідно переліку направлено Київській міській раді у строк, визначений п. 11.7 договору оренди земельної ділянки, що підтверджується накладною Укрпошти 0100179633595, фіскальним чеком від 30.04.2020 року, описом вкладення з відбитком поштового штемпеля про прийняття до пересилання документів, і отримано Київською міською радою 06.05.2020 року, що підтверджується інформацією з сайту відстежень поштових відправлень ПАТ Укрпошта щодо відповідного поштового відправлення. (а.с. 21-23).

Отже, спір на думку позивача виник у зв`язку з тим, що орендодавець (в тому числі за участі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації) в порушення ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі не розглянув у місячний термін надісланий ТОВ Контактбудсервіс лист-повідомлення від 30.04.2020 року № 14 з проектом додаткової угоди, рішення про поновлення договору оренди землі не прийняв, додаткову угода про поновлення договору оренди землі з ТОВ Контактбудсервіс не уклав.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі , ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Пунктами а, в ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частина перша статті 627 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин).

Статтею 31 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Колегія суддів зазначає, що повноваження щодо розпорядження земельними ділянками в межах міста Києва належать виключно Київській міській раді, що узгоджується з ч. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування , якою визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У відповідності до ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Згідно ч. 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як вже було вище зазначено позивач до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки (тобто, до 08.09.2020 року) повідомив орендодавця, в установлений п. 11.7 договору оренди земельної ділянки строк, про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк (поновлення договору оренди землі), що підтверджується листом-повідомленням позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020 року № 14. (а.с. 25-27).

Також, як було встановлено колегією суддів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020 року № 14 позивач долучив проект додаткової угоди та документи, передбачені Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року N 241/2463 (а.с. 28-41), а надіслання вказаного листа разом з доданими до нього документами підтверджується належними доказами: накладною Укрпошти 0100179633595, фіскальним чеком від 30.04.2020 року, описом вкладеного з відбитком поштового штемпеля про прийняття до пересилання документів, і які отримано Київською міською радою 06.05.2020 року, що підтверджується інформацією з сайту відстежень поштових відправлень ПАТ Укрпошта щодо відповідного поштового відправлення. (а.с. 21-23).

З матеріалів справи вбачається, що ні Київська міська рада, ні Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом місяця не розглянули надісланий ТОВ Контактбудсервіс лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, не повідомили орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

В свою чергу, відповідачами не було надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України в спростування тверджень позивача стосовно відсутності факту розгляду надісланого ТОВ Контактбудсервіс листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, не повідомили орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

Колегія суддів не приймає доводи скаржника, що станом на момент отримання Київською міською радою листа - повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020 року № 14, рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 року №3/6659 Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 року №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283 , укладений договір оренди - розірвано, а отже підстави для розгляду листа-повідомлення відсутні виходячи з наступного.

31.01.2019 року Київська міська рада прийняла у другому читанні і в цілому рішення №3/6659 Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283 , яким, враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс систематично не виконуються умови п.8.4 договорів щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, зважаючи на негативне ставлення громадськості до намірів щодо забудови земельних ділянок, вирішено розірвати договори оренди земельних ділянок від 08.09.2005 року №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283 площею 90,6379 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0008), площею 26,7006 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0009), площею 21,8966 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0010), площею 15,4479 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0011), площею 21,3596 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0013) відповідно, укладені між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 року №774/3349 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони)у Дарницькому районі м. Києва . Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформувати Товариство з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс про прийняття цього рішення, проінформувати контролюючий орган, визначений податковим законодавством, про прийняття цього рішення та вчинити дії щодо державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) зазначених земельних ділянок. Товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс звільнити вказані земельні ділянки, привівши їх у стан, придатний для подальшого використання.

Втім, позивач у лютому 2019 року звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про оскарження рішення Київської міської ради від 31.01.2019 року №3/6659. При цьому, позивачем було заявлено заяву про забезпечення позову.

Ч. 2 ст. 144 Конституції України встановлено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 року у справі №910/1424/19 задоволено позов ТОВ Контактбудсервіс , визнано незаконним (недійсним) та скасовано рішення Київської міської ради від 31.01.2019 року №3/6659 Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки - Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 року №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283 .

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 у справі № 910/1424/19 постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі № 910/1424/19 касаційне провадження за касаційною скаргою Київської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 року у справі № 910/1424/19 - закрито.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про наявність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуваним рішенням були розірвані договори оренди земельних ділянок, які укладені між позивачем та відповідачем на підставі рішення відповідача від 14.07.2005 року № 774/3349, що є порушенням умов договорів оренди земельних ділянок та вимог чинного законодавства.

Під час розгляду справи №910/1424/19 зокрема було встановлено, що Київська міська рада приймаючи оскаржуване у справі рішення керувалась тим, що позивачем систематично не виконуються умови договорів оренди земельних ділянок щодо сплати орендної плати та наявністю негативного ставлення громадськості до намірів щодо забудови земельних ділянок.

Згідно листа Головного управління ДФС у м. Києві від 05.10.2018 року №76965/10/26-15-51-07-19 у позивача заборгованість з орендної плати за землю - відсутня , що спростовує розрахунок Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо наявності у позивача заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 року у справі № 910/2902/18 щодо банкрутства позивача було вжито заходи до забезпечення вимог кредиторів, а саме заборонено Київській міській раді вчиняти будь-які дії щодо припинення права користування (оренди, найму) Товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс спірними земельними ділянками, заборонено Київській міській раді вчиняти дії щодо дострокового розірвання, припинення договорів оренди, укладених між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів звертає увагу, що Київська міська рада та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були учасниками справи №910/1424/19, а тому обставини встановлені рішенням суду у вказаній справі - не доказуються при розгляді цієї справи в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, обставина визнання незаконним (недійсним) та скасування рішення Київської міської ради від 31.01.2019 року №3/6659 Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки - Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283 .

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки рішення Київської міської ради від 31.01.2019 року №3/6659 було скасовано в судовому порядку, а ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин), визначала, що за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, тобто припис наведеної статті визначав необхідність висловлення орендодавцем своїх заперечень щодо поновлення договору, і припис наведеної статті не містив будь-яких виключень та/або застережень стосовно невиконання орендодавцем відповідних обумовлених законом дій при отриманні відповідного листа - звернення від позивача, доводи скаржника, що станом на момент отримання Київською міською радою листа - повідомлення позивача рішенням Київської міської ради від 31.01.2019 року №3/6659 укладений договір оренди - розірвано відхиляються.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ч. 2 ст. 144 Конституції України встановлено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Також, як вже було зазначено, у справі № 910/1494/19 було вжито заходів забезпечення позову шляхом постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 08.02.2019 року (про встановлення, зокрема, заборони Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим уповноваженим особам (в тому числі, але не виключно, суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам) вчиняти дії щодо державної реєстрації прав, внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема, щодо припинення права оренди (іншого речового права) земельних ділянок, площею 90,6379 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0008), площею 26,7006 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0009), площею 21,8966 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0010), площею 15,4479 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0011), площею 21,3596 (кадастровий номер 8000000000:96:001:0013), що були передані ТОВ Контактбудсервіс на підставі договорів оренди земельних ділянок від 05.09.2005, зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), записи від 08.09.2005 №63-6-00282, 63-6-00286, 63-6-00285, 63-6-00284, 63-6-00283, укладених між Київською міською радою та ТОВ Контактбудсервіс на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 №774/3349 та встановлення заборони Київській міській раді, Київській міській державній адміністрації, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та будь-яким іншим особам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності та господарювання створювати Товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс або уповноваженим ним особам, або будь-яким іншим особам перешкоди або накладати обмеження щодо використання земельних ділянок площею 90,6379 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0008), площею 26,7006 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0009), площею 21,8966 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0010), площею 15,4479 га (кадастровий номер 8000000000:96:001:0011), площею 21,3596 (кадастровий номер 8000000000:96:001:0013)), яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 (копії відповідних процесуальних документів розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що викладені вище обставини в сукупності свідчать про безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника стосовно відсутності підстав для розгляду листа-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020 року № 14, з огляду на наявність таких підстав згідно з ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин), ч. 2 ст. 144 Конституції України та відсутності законодавчих обмежень стосовно розгляду відповідного листа - повідомлення позивача, і внаслідок не розгляду якого право позивача було порушеним і внаслідок чого він звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів також зазначає, що позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого права, як орендаря, обумовленого ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а належне позивачу відповідне право порушено суб`єктом, який здійснює повноваження у відповідних господарських правовідносинах (Київською міською радою, у даному випадку) внаслідок не розгляду листа-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020 року № 14, з огляду на наявність законодавчо обумовлених підстав та строків для такого розгляду згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка та Шереметьєв проти України ).

При цьому, критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність права та охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом.

Судовому захисту в господарському судочинстві підлягають право та законний інтерес, які:

- мають правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права;

- пов`язані з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

- є визначеними. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її право та інтерес порушені та в чому вони полягають;

- є персоналізованими (суб`єктивними), тобто належать конкретній особі - позивачу або скаржнику.

- порушений суб`єктом, який здійснює повноваження у відповідних господарських правовідносинах.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні спричиняє прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відтак, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача, що з відповідним позовом орендар звернувся у липні 2020 року (31.07.2020 року), тобто у той час, як його право не було порушеним, оскільки припис ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин) встановлюють право орендодавця протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору надіслати лист - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, а отже, станом на момент звернення з позовом, право позивача не було порушеним.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що п. 11.7. Договору сторони визначили, що орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, тобто не пізніше ніж до 08.06.2020 року. В свою чергу, позивач звернувся до відповідача 30.04.2020 року , в повному обсязі дотримавшись умов договору, який в силу ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач же в силу приписів ч. 5, ст. 33 Закону України Про оренду землі зобов`язаний був в місячний строк розглянути лист-повідомлення позивача. Тобто, до 07.06.2020 року (враховуючи дату отримання відповідачем листа-повідомлення позивача від 06.05.2020 року (а.с. 21-23)) відповідач був зобов`язаний прийняти відповідне рішення та повідомити його орендарю.

Матеріали справи не містять, а відповідач не заперечує факту не прийняття відповідного рішення у вищезазначений строк.

Колегія суддів також враховує, що позивач звернувся з відповідним позовом з посиланням на чинну в момент виникнення спірних правовідносин редакцію саме ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , скориставшись правом до закінчення терміну строку дії договору повідомити в порядку п. 11.7 договору оренди про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди), у зв`язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано не застосовував норму ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) при вирішенні спору.

Також, колегія суддів звертає увагу, що рішення Київської міської ради від 31.01.2019 року №3/6659 визнано незаконним (недійсним) та скасовано в судовому порядку, а отже, відповідне рішення Київської міської ради не може породжувати будь-яких правових наслідків, а трактування підстав його скасування в судовому порядку - не спростовує та не нівелює сам факт визнання його незаконним (недійсним) та скасування в цілому, без будь-яких застережень.

Тобто, колегія суддів під час розгляду даної справи враховує саме визнання незаконним (недійсним) та скасування відповідного рішення Київської міської ради від 31.01.2019 року № 3/6659, а тому доводи скаржника стосовно того, що предмет доказування, обставин справи у справі №910/1424/19 чи №640/12591/19 є відмінним від предмету доказування, дослідження обставин у цій справі, з огляду на що судові рішення у згадуваних справах не мають преюдиційного значення у цій справі відхиляються.

Крім того, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам відповідача про те, що Київська міська рада в порядку, визначеному регламентом, здійснювала розгляд проектів рішень Київської міської ради від 27.05.2020 № 08/231-1310/ПР Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс договору оренди земельної ділянки від 08.09.2005 № 63-6-00282 для забудови об`єктами житлового і соціально -побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва та від 10.06.2020 № 08/231-1371/ПР Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс договорів оренди земельних ділянок від 08.09.2005 № 63-6-00283, № 63-6-00284, № 63-6-00285, № 63-6-00286 для забудови об`єктами житлового і соціально -побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (3,4,5,6 мікрорайони) у Дарницькому районі м.Києва , а розгляд вказаних проектів Київська міська рада здійснювала на виконання приписів ч. 5 статті 33 Закону України Про оренду землі , згідно з якими законодавець зобов`язав орган місцевого самоврядування ухвалювати відповідні рішення щодо поновлення або відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок, що належать до комунальної власності - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваного рішення , з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні:

- проект рішення Київської міської ради від 10.06.2020 року № 08/231-1371/ПР Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс договорів оренди земельних ділянок від 08.09.2005 № 63-6-00283, № 63-6-00284, № 63-6-00285, № 63-6-00286 для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (3,4,5,6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва на який посилається скаржник в своїй апеляційній скарзі (а.с. 208-209);

- проект рішення Київської міської ради від 27.05.2020 року № 08/231-1310/ПР Про відмову у поновленні товариству з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс договору оренди земельної ділянки від 08.09.2005 № 63-6-00282 для забудови об`єктами житлового і соціально -побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва на який також посилається скаржник в своїй апеляційній скарзі (а.с. 218-219);

- проект рішення Київської міської ради від 21.08.2020 року №08/231-2146/ПР Про поновлення товариству з обмеженою відповідальністю КОНТАКТБУДСЕРВІС договорів оренди земельних ділянок від 08.09.2005 року №№63-6-00282, 63-6-00283, 63-6-00284, 63-6-00285, 63-6-00286 для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому району з пояснювальною запискою №ПЗ-7237 від 19.08.2020 року. (а.с. 264-268).

Однак колегія суддів зазначає, що вказані проекти не прийнято у порядку, встановленому ч. 1 ст. 144 Конституції України, ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування , вони не набули статусу рішення органу місцевого самоврядування, а також не містять погоджень профільних департаментів Київської міської ради.

Колегія суддів також звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 року у справі №640/12591/19 було задоволено позов ТОВ Контактбудсервіс та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2019 року №0045140305.

У вказаній справі судом були встановлені обставини, що Актом перевірки від 14.01.2019 року встановлено порушення позивачем п. 288.5 ст. 288 ПК України та рішення Київської міської ради від 28.02.2013 р. №89/9146, в результаті чого встановлено заниження по орендній платі за земельні ділянки за 2017 р. та 1-ше півріччя 2018 р. (з 01.01 по 30.06) в сумі 17960573,28 грн., в т.ч. за 2017 р. - 11973715,53 грн., за 1-ше півріччя 2018 р. (з 01.01 по 30.06) - 5986857,75 грн. На підставі акту перевірки від 14.01.2019 відповідачем 04.02.2019 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0045140305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 22450716,60 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 17960573,28 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4490143,32 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем з порушенням вимог законодавства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд адміністративної юрисдикції встановив:

- згідно зі ст. 21 Закону №161-XIV, встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі;

- розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України);

- обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди;

- наведена стаття відсилає до норм ПК України виключно стосовно строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а не стосовно її розміру та (або) інших умов;

- отже, відповідно до норм спеціального законодавства у сфері регулювання земельних відносин в Україні відносини сторін, у першу чергу, регулюються положеннями укладеного між ними договору;

- відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

- у п. 288.1 ст. 288 ПК України також встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки;

- отже, орендна плата є окремою формою плати за землю, відмінною від земельного податку, яка встановлюється, нараховується та сплачується саме на підставі умов укладеного договору;

- таким чином, і згідно Закону №161-XIV, і відповідно до норм ПК України, саме умовами договору оренди встановлюються розмір орендної плати за землю;

- як вбачається з матеріалів справи, позивач є орендарем земельних ділянок, місце розташування яких, - ж/м Осокорки-Центральні (1 - 5 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва за кадастровими номерами 8 000 000 000:96:001:0008 (90,6379 га), 8 000 000 000:96:001:0009 (26,7006 га), 8 000 000 000:96:001:0010 (21,8966 га), 8 000 000 000:96:001:0011 (15,4479 га) та 8 000 000 000:96:001:0013 (21,3596 га) на підставі договорів оренди земельної ділянки від 05.09.2005 року, укладених з Київською міською радою, орендодавцем, посвідчених державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. (зареєстрованих в реєстрі за номерами 17-4324, 17-4325, 17-4326, 17-4327, 17-4328), а також зареєстрованих в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за записами від 08.09.2005 р. за №63-6-00282, №63-6-00283, №63-6-00284, №63-6-00285, №63-6-00286;

- відповідно до п. 4.2 Договорів оренди, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативно грошової оцінки;

- орендна плата за земельні ділянки, якими користується ТОВ Контактбудсервіс , сплачується ним на підставі Договорів оренди, зміни до якого стосовно орендної плати не вносилися. Вказане відповідачем не заперечується. Отже, умови Договорів оренди є чинними. Зміни норм законодавства, у тому числі податкового, не передбачають автоматичної зміни умов укладеного сторонами договору. Крім того, суд звертає увагу, що в укладених між ТОВ Контактбудсервіс та Київською міською радою Договорах оренди передбачений порядок внесення змін до нього, а саме: розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору (п. 4.3 Договорів оренди);

- як вбачається з акту перевірки від 14.01.2019, контролюючий орган дійшов висновків про порушення позивачем вимог законодавства та донарахував позивачу зобов`язання по податку орендну плата за земельну ділянку, враховуючи що 28.02.2013 р. Київською міською радою прийнято рішення №89/9146 Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України ;

- разом з тим, як зазначалось вище, згідно п. 4.3 Договорів оренди, укладених між позивачем та Київською міською радою, розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору;

- поміж тим, матеріали справи не містять, та відповідачем за час розгляду справи не надано додаткових угод, які б змінювали орендну плату, як зазначено в Договорах оренди. Більше того, відповідачем до суду не надано і саме рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013, на підставі якого контролюючий орган дійшов висновків викладених в акті перевірки від 14.01.2019;

- відтак, податковий орган протиправно здійснив донарахування по вказаному податку, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення;

- враховуючи вищезазначене, висновок про порушення позивачем п. 288.5 ст. 288 ПК України та рішення Київської міської ради від 28.02.2013 №89/9146, в результаті чого встановлено заниження по орендній платі за земельні ділянки за 2017 р. та 1-ше півріччя 2018 р. (з 01.01 по 30.06) в сумі 17960573,28 грн., є безпідставним, необґрунтованим та таким, що порушує права ТОВ Контактбудсервіс .

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 року у справі №640/12591/19 - залишено в силі.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що судом першої інстанції при вирішенні спору не було враховано, що рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 року № 89/9146 внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідності до положень ст. 288 Податкового кодексу України, - оскільки вказані обставини були предметом дослідження у справі №640/12591/19, і Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 року у справі №640/12591/19 було задоволено позов ТОВ Контактбудсервіс та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2019 року №0045140305, прийняте з вказаного питання, і вказане рішення залишено в силі, і вказане враховується колегією суддів при вирішенні даного спору.

Колегія суддів також зазначає, що питання належного виконання ТОВ Контактбудсервіс умов договору оренди було предметом розгляду у справі № 910/1424/19, і рішенням, яке набрало законної сили, встановлено наступні обставини, що:

- протягом 2006-2009 років на замовлення ТОВ Контактбудсервіс розроблявся детальний план території району Осокорки та вчинялися дії, які були необхідні для його затвердження Київською міською радою (виконання проектних робіт з розроблення Детального плану території району Осокорки, отримання висновків, проходження архітектурно-містобудівної ради, громадське обговорення містобудівної документації, проходження державної екологічної експертизи - вказані докази містяться в матеріалах справи);

- затвердження Детального плану території району Осокорки відбулось у 2009 році (рішення Київради від 27.11.2009 №695/2764)

- 2013 - 2014 роки - підготовка містобудівного розрахунку та отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, які відповідно до ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є вихідними даними для проектування об`єкту будівництва;

- 2014 рік - отримання містобудівних умов і обмежень забудови Земельних ділянок;

- 2014 - 2017 роки - розроблення проектної документації, проходження експертизи проекту будівництва на виконання вимог ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- 26.03.2015 - отримання дозволу на виконання будівельних робіт Комплексна забудова території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (1, 2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва. Перша черга будівництва. Будівництво підстанції ПС 110/10 кВ ТЕЦ-5- Аркада ;

- 27.04.2018 отримання дозволу на виконання будівельних робіт Комплексна забудова території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (1,2,2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва. 2 черга будівництва. Коригування. ;

- 2015 - 2018 роки виконання підготовчих та будівельних робіт по реалізації Комплексної забудови території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (1, 2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва;

- як вбачається з наданих позивачем календарних планів будівництва, кінцевими строками будівництва житлового масиву є 2021 - 2025 роки, а у пункті 8.4 договорів оренди передбачено, що завершення забудови земельної ділянки необхідно здійснити в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку;

- за таких обставин є вірним висновок суду першої інстанції про те, що з огляду на проведені позивачем роботи з підготовки та проходження всіх вище перелічених етапів проектування, погоджень та будівництва, враховуючи, що на затвердження, погодження проектної документації та видачу відповідних дозволів на будівництво, тобто, на дії державних органів, від яких залежить строк будівництва, позивач об`єктивного впливу не має, а отже, відсутня будь-яка його вина, термін оренди спірних земельних ділянок не закінчився, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем строків забудови, а тому розірвання спірних договорів оренди землі з цієї підстави не відповідає вимогам закону.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що ні укладеним договором оренди, ні Законом України Про забудову та планування території , Порядком надання містобудівних умов та обмежень, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 10, - не встановлено обов`язку землекористувача отримати відповідні документи у визначені строки, а під час розгляду справи № 910/1424/19 встановлено обставини виконання позивачем ряду умов щодо отримання містобудівної документації.

Крім того, колегія суддів враховує долучені до матеріалів справи сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), складені Київською торгово-промисловою палатою. (а.с. 35-38).

Вказані вище обставини, на думку колегії суддів в сукупності свідчать про здійснення позивачем всіх необхідних дій для здійснення забудови, а тому доводи скаржника про те, що ТОВ Контактбудсервіс не було виконано зобов`язання, визначені у п. 8.4. Договору оренди землі, зокрема щодо дотримання строків забудови колегія суддів відхиляє, як підставу для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо тверджень скаржника, що позивачем не було передбачено у проекті будівництва забезпечення такого параметру будівництва, як належна кількість машино-місць згідно з п. 4.6 Загальних положень ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки та гаражі для легкових автомобілів , виходячи з загальної площі будівництва, а незабезпечення вказаного параметру свідчить про допущені порушення приписів Закону України Про оцінку впливу на довкілля колегія суддів відхиляє з огляду на те, що вказані доводи стосуються відповідності проектної документації певним законодавчо визначеним нормативам щодо забудови, що не входить до предмету дослідження в контексті спірних правовідносин. Крім того, ні позивач, ні відповідачі не позбавлені права ініціювати внесення відповідних змін до проектної документації з огляду на встановлені нормативи щодо забудови.

Крім того, скаржник вказував на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував правові позиції, висловлені у постанові Верховного Суду від 16.11.2020 року у справі № 272/453/18, постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 594/376/17-ц від 10.04.2018 року, від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 910/5963/17, постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі № 908/21/18, від 04.06.2019 року № 910/9044/18, постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 921/678/17-г/4, стосовно застосування принципів добросовісності, справедливості та розумності.

При дослідженні доводів скаржника у наведеній частині, колегія суддів враховує, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

Так, у постанові Верховного Суду від 16.11.2020 року у справі № 272/453/18 суд касаційної інстанції встановив, що достеменно знаючи про волевиявлення орендодавця не продовжувати договірні відносини щодо оренди належної йому земельної ділянки, позивач не скористався своїм правом оскаржити в судовому порядку відмову (зволікання) орендодавця, як це передбачено частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі , а звернувся до суду з позовом лише у квітні 2018 року, тобто вже після укладення нового договору оренди з ТОВ Жива Нива , про визнання його недійсним у цьому провадженні, а отже, обставини справи у вказаній справі та у розглядуваній справі № 910/10381/20 - є відмінними.

У постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 910/5963/17 позовні вимоги стосувались визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 23 липня 2015 року № 921/1785 Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Торговельний Універсал від 16.07.2007 № 75-6-00351 на підставі рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 537/1119 , а отже, предмет спору у вказаній справі та у розглядуваній справі № 910/10381/20 - є відмінними.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі № 908/21/18 спір у справі стосувався обумовлених законом підстав повернення на користь держави в особі позивача земельної ділянки, а отже, предмет спору та обставини справи у вказаній справі та у розглядуваній справі № 910/10381/20 - є відмінними.

Також, у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року № 910/9044/18 спір у справі стосувався продовження договору оренди з підстав, обумовлених положеннями частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі та тим, що позивач після закінчення строку дії договору продовжив користуватись земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки орендаря, визначені договором, а відтак, з огляду на відсутність відповідних заперечень з боку відповідача упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору, позивач вважав свої вимоги обґрунтованими, - а отже, обставини, спірні правовідносини та нормативне регулювання у вказаній справі та у розглядуваній справі № 910/10381/20 - є відмінними.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 594/376/17-ц від 10.04.2018 року, встановлено відмінні від даної справи обставини, а саме те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відправлення орендодавцю відповідних листів-повідомлень з проектом додаткової угоди та з урахуванням вищезазначених вимог закону дійшли правильного висновку, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 від 05.06.2018 року висловлено позицію щодо застосування норм права у правовідносинах, відмінних від правовідносин даної справи.

Також, у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 921/678/17-г/4, викладено висновки стосовно застосування принципів добросовісності, справедливості та розумності, які не суперечать висновкам, зробленим у даній справі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Київської міської ради задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року у справі №910/10381/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 року у справі №910/10381/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10381/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.06.2021 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко