Ухвала

від 01.06.2021 по справі 910/8482/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.06.2021Справа № 910/8482/18 (910/4866/21)За позовом Приватного акціонерного товариства Сіріус-Буд в особі ліквідатора банкрута Беркута Максима Сергійовича

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України -1

Державного підприємства Сетам -2

Похила Дмитра Анатолійовича -3

Товариства з обмеженою відповідальністю Білд Коммерс Груп -4

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Інна Олександрівна

про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, визнання права власності

в межах справи № 910/8482/18

За заявою Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд"

про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники:

від позивача: Беркут М.С.;

від відповідача ТОВ "Білд Коммерс Груп": Коржова О.Ю.;

від ТОВ "ФК "Вельвічія": Зимненко Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/8482/18 за заявою Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд" про банкрутство.

Приватне акціонерне товариство Сіріус-Буд в особі ліквідатора банкрута Беркута М.С. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, визнання права власності в межах справи № 910/8482/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 прийнято заяву Приватного акціонерного товариства Сіріус-Буд в особі ліквідатора банкрута Беркута М.С. в межах справи № 910/8482/18; позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 28.04.21; встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 20.04.2021; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзиви з урахуванням ст. 166 ГПК України до 28.04.2021; встановлено третій особі строк для подачі письмових пояснень до 20.04.2021.

20.04.2021 від відповідача 4 надійшов відзив на позовну заяву.

22.04.2021 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву.

22.04.2021 від позивача надійшла заява про забезпечення заяви.

22.04.2021 від відповідача 1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

23.04.2021 від відповідача 1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

26.04.2021 від позивача надійшла уточнена заява про забезпечення заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 заяву про забезпечення позову задоволено.

27.04.2021 від відповідача 2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

27.04.2021 від відповідача 1 надійшов відзив.

27.04.2021 від відповідача 4 надійшло клопотання про долучення документів.

28.04.2021 від відповідача 4 надійшло клопотання про закриття провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 відкладено підготовче засідання на 12.05.21.

12.05.2021 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕЛЬВІЧІЯ" надійшли пояснення на відзив.

12.05.2021 від позивача надійшли заперечення на клопотання Міністерства юстиції України в особі ВПВР департаменту ДВС та клопотання ТОВ Білд Коммерс Груп про закриття провадження у справі, заперечення на клопотання Міністерства юстиції України в особі ВПВР департаменту ДВС та клопотання ДП Сетам про залишення позову без розгляду, відповідь на відзив ТОВ Білд Коммерс Груп, відповідь на відзив ДП Сетам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 у задоволенні клопотання відповідача 1 від 15.04.2021 № 11760-22-21/20.6, яке надійшло до суду 22.04.2021 про закриття провадження у справі відмовлено; у задоволенні клопотання відповідача 4, яке надійшло до суду 28.04.2021 про закриття провадження у справі відмовлено; у задоволенні клопотання відповідача 1 від 16.04.2021 № 11760-22-21/20.6-2, яке надійшло до суду 23.04.2021 про залишення позову без розгляду відмовлено; у задоволенні клопотання відповідача 2, яке надійшло до суду 27.04.2021 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено; у задоволенні клопотання відповідача 2, яке надійшло до суду 28.04.2021 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено; закрито підготовче провадження з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства Сіріус-Буд в особі ліквідатора банкрута Беркута М.С. в межах справи № 910/8482/18; призначено розгляд заяви Приватного акціонерного товариства Сіріус-Буд в особі ліквідатора банкрута Беркута М.С. в межах справи № 910/8482/18 до розгляду по суті на 02.06.21; запропоновано учасникам провадження у справі надати суду письмові пояснення та докази до початку розгляду заяви по суті.

25.05.2021 від ДП Сетам надійшли заперечення на відповідь на відзив.

01.06.2021 від ТОВ «ФК «Вельвічія» надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 02.06.2021 представники учасників провадження у справі надали пояснення по суті.

Судом розглянуто позовну заяву та встановлено таке.

14.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Приватним виробничим підприємством «СІРІУС» було укладено Кредитний договір №К-2004187 та Договір кредитної лінії №ВКЛ-2004187-1 на умовах яких, Позичальником отримано кредитні кошти у розмірі 240 000 000,00 грн та 16 000 000,00 грн., відповідно.

На виконання зобов`язань за вказаними кредитними договорами:

1.між ПАТ «Дельта Банк» та ПВП «Сіріус» було укладено Іпотечний договір №K-2004187/S-l від 14.12.2010р., за яким в іпотеку банку передано нерухоме майно, а саме: комплекс, який розташований за адресою: Черкаська обл., Звенигородський район, с. Водяники, вул. Богдана Хмельницького (Леніна), буд. 2-А, загальною площею 8 940,6 кв.м.;

2.між ПАТ «Дельта Банк» та ЗАТ «Сіріус-Буд» (правонаступником якого є ПрАТ «Сіріус-Буд»), було укладено Іпотечний договір №K-2004187/S-2 від 14.12.2010р.

Згідно п.2.1. Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежилий будинок - універмаг «Троєщина» (літера А), заг. пл. 16 175, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21.

Відповідно до п.2.3.1. Іпотечного договору, заставна вартість предмету іпотеки за згодою Сторін становить 245 013 412, 48 грн.

На забезпечення виконання зобов`язань Кредитного договору №К-2004187 від 14.12.2010 та Договору кредитної лінії № ВКЛ-2004187-1 від 14.12.2010р., між ПАТ «Дельта Банк» та Закритим акціонерним товариством «Сіріус- Буд» було укладено Договір поруки № П-2004187 від 14.12.2010.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.02.2015 по справі № Д-1796/13 позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Приватного виробничого підприємства «СІРІУС» та Приватного акціонерного товариства «Сірус-Буд» про стягнення заборгованості за кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010 року - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ПВП «СІРІУС» та ПрАТ «Сірус-Буд» на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № К-2004187 від 14.12.2010 у розмірі 289 936 558,20 грн.

Стягнуто солідарно з ПВП «СІРІУС» та ПрАТ «Сірус-Буд» на користь ПАТ «Дельта Банк» третейський збір у розмірі 25 500,00 грн.

27.04.2015 ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду при Асоціації українських банків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 заяву ПАТ «Дельта Банк» про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду - задоволено повністю та видано відповідні судові накази на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 20.02.2015 по справі № Д-1796/13.

16.06.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейко Максимом Валерійовичем відкрито виконавче провадження № 51446996 на виконання наказу № 910/10799/15, виданого Господарським судом міста Києва 10.06.2015 про стягнення з ПрАТ «Сіріус-Буд» на користь ПАТ «Дельта Банк» грошових коштів у сумі 289 936 558,20 грн.

В ході здійснення виконавчого провадження описано, арештовано та передано на відповідальне зберігання майно боржника, а саме нежитловий будинок - універмаг «Троєщина» (літера А), заг. пл. 16 175,30 кв. м., розташованого за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21 про що складено акт опису й арешту майна від 14.07.2016.

У зв`язку з цим, відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про іпотеку», а також «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 29.09.2016р. №2831/5 у даному виконавчому провадженні було здійснено в подальшому реалізацію майна боржника, шляхом здійснення державним виконавцем підготовчих дій та, зокрема, проведення ДП «Сетам» електронних (прилюдних) торгів, у відповідності та згідно положень нормативно-правових актів.

05.05.2017 відбулися приховані прилюдні торги лоту №209561 предмета іпотеки, а саме: нежитлового будинку - універмаг «Троєщина» (літера А), заг. пл. 16 175,30 кв. м., розташованого за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21, переможцем яких, згідно протоколу №254401 від 05.05.2017 став ОСОБА_1 , ІПН - НОМЕР_1 , паспорт - НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що дані торги були проведені всупереч та на противагу положенням, що прямо передбачені законодавством, яке регулює відповідні правовідносини, зокрема «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого наказом МЮУ №2831/5 від 29.09.2016, ЗУ «Про іпотеку» та ЗУ «Про виконавче провадження», у редакції чинній на момент проведення торгів.

Відповідно до п. 1 Розділу XII Порядку від 29.09.2016, спори, пов`язані з реалізацією майна, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, які порушують право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі ч. 2 ст. 7 КУзПБ Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів. укладених боржником; спори про повернення (витребування) _ майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

Згідно з приписами частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства. ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Так, позивач зазначив, що під час виконання повноважень ліквідатором банкрута було встановлено підстави для витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч. 1 ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.1 Розділу І Положення від 29.09.2016, електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

У постанові Вищого господарського суду України від 31.10.2017 у справі № 908/2293/16, зазначено: «Порядком реалізації передбачено вимоги щодо проведення таких торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки до проведення електронних торгів; порядок реєстрації учасників електронних торгів; правила, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів; правила, які стосується оформлення кінцевих результатів електронних торгів, тощо. Реалізація арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів є спеціальною процедурою продажу такого майна, що складається з декількох етапів, які є невід`ємними один від одного та не можуть розглядатися окремо, адже вони є істотними умовами проведення торгів (правочину).».

Відповідно до ст. 45 ЗУ «Про іпотеку», прилюдні торги проводяться прозоро. Організатор прилюдних торгів забезпечує кожного учасника прилюдних торгів правилами проведення прилюдних торгів до їх початку.

Відповідно до п.2 Розділу VII Порядку від 29.09.2016р., за результатами проведення електронних торгів складається протокол, який підписується уповноваженим представником Організатора та покупцем предмета іпотеки.

Не пізніше наступного робочого дня після надходження від переможця електронних торгів підписаного протоколу його копія надсилається іпотекодавцю, всім іпотекодержателям та виконавцю.

Якщо переможець електронних торгів відмовився від підписання протоколу, наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За його відсутності або відмови електронні торги оголошуються такими, що не відбулися.

Якщо належна до сплати сума від переможця електронних торгів не зарахована на рахунок одержувача у десятиденний строк з дня проведення електронних торгів, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, оголошується переможцем електронних торгів. За його відсутності або відмови електронні торги оголошуються такими, що не відбулися.

Організатор протягом трьох днів з дня підписання переможцем протоколу електронних торгів надсилає відповідний протокол виконавцю.

Протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки відповідно до вимог статті 47 Закону України «Про іпотеку» та не пізніше наступного робочого дня надсилає його Організатору.

Протягом п`яти робочих днів з дня надходження від виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки Організатор видає цей акт переможцю електронних торгів (покупцю), нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю.

Відповідно до ст. 650 ЦК України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

У п. 40 постанови Верховного Суду від 19.05.2020, справа № 607/13888/16-ц, наголошується: «Велика Палата ВС доходить висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є ДВС та організатор електронних торгів. Покупцем - є переможець електронних торгів».

Із змісту постанови Верховного Суду від 05.05.2020, справа № 658/122/18, вбачається: «Акт проведення електронних торгів, який складається за результатами торгів, стосується оформлення правового результату торгів, наслідком яких є виникнення цивільних прав та обов`язків, у зв`язку з чим, торги є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України».

Постанова ВС від 20.10.2019, справа № 925/796/18: «Складання акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку».

Позивачем в позовній заяві вказано, що ознайомившись зі матеріалами виконавчого провадження №51446996 та матеріалами кримінального провадження №42020100000000263 від 03.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що надані ТОВ «Фінансова компанія «Вельвічія» разом із листом від 05.03.2021, було встановлено, що в межах виконавчого провадження № 51446996 було проведено оцінку нерухомого майна, яке описано та накладено арешт. Вказану оцінку проводив суб`єкт оціночної діяльності ТОВ «Прайм Гранд» в особі експерта Швирьова В`ячеслава Вячеславовича.

Однак, позивач зазначає, що вартість майна, визначена у висновку останнього, станом на грудень 2016 року є в 15 разів нижчою від ринкової вартості та в 4 рази нижчою від балансової вартості предмета Іпотечного договору.

Відповідно до змісту положень, передбачених ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10- денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10- денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

25.08.2016 року Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна Сергія Володимировича було призначено Приватне підприємство "Консалтингова група "Арго-Експерт" в особі директора Романюка Мирослава Васильовича, який має сертифікат, видану (видане) 08.09.2014 за № 16891/14 Фондом державного майна України (строк дії: 08.09.2017) - експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання: назва документу: наказ № 910/10799/15 виданий 10.06.2015.

30.11.2016 року Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна Сергія Володимировича було скасовано власну Постанову від 25.08.2016 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

30.11.2016 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернулось ПрАТ «Сіріус-Буд» із заявою про призначення суб`єкта оціночної діяльності, в обґрунтування якої останнє посилалось на те, що з метою уникнення невиправданого збільшення витрат виконавчого провадження, та з метою уникнення зменшення частини вимог стягувана, є необхідність в залученні іншого суб`єкта оціночної діяльності, а саме ТОВ «Прайм Гранд» в особі експерта Швирьова Вячеслава Вячеславовича.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Мурихіна Сергія Володимировича від 30.11.2016р., за заявою самого ж боржника для визначення ринкової вартості описаного й арештованого нерухомого майна боржника з метою подальшої його реалізації призначено іншого суб`єкта оціночної діяльності, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Гранд» в особі експерта Швирьова В`ячеслава Вячеславовича, який має сертифікат №290/16, виданий Фондом державного майна України 11.04.2016 (строк дії: 11.04.2019).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Відповідно до п 2.3.1 Договору іпотеки № K-2004187/S-2 від 14.12.2010р., що був укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ЗАТ «Сіріус-Буд» (правонаступником якого є ПАТ «Сіріус-Буд») ринкова вартість предмету іпотеки згідно з Експертним висновком суб`єкта оціночної діяльності, що був виданий в серпні 2010р. СОД «Незалежна експертна компанія «Правий берег» станом на 27 серпня 2010, становить 245 013 412,48 грн.

Балансова вартість предмета іпотеки згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №28262691, виданого КП КМБТІ та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 07 грудня 2010р.. становить 77 412 000,00 грн.

Заставна вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 245 013 412,48 грн.

На противагу зазначеним положенням, згідно висновку експерта щодо визначення ринкової вартості описаного й арештованого нерухомого майна боржника, вартість майна станом на грудень 2016 року, а саме нежитлового будинку універмагу «Троєщина» (літера А), заг. пл. 16 175,30 кв.м., що знаходиться за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21 становить 14 799 230,00 грн.

Згідно з протоколом №254401 від 05.05.2017р., відбулися приховані прилюдні торги з продажу лоту №209561, а саме нежитлового будинку - універмагу «Троєщина» (літера А), заг. пл. 16 175,30 кв.м., що знаходиться за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Тодора Драйзера, буд. 21.

Переможцем торгів, відповідно до згаданого вище протоколу №254401 від 05.05.2017р. став ОСОБА_1 , ІПН- НОМЕР_1 , паспорт - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Крім того, в рамках кримінального провадження №42020100000000263 від 03.07.2020 допитано експерта ТОВ «Прайм Гранд» ОСОБА_2 який нібито виготовив та підписав оцінку в рамках виконавчого провадження №51446996.

Відповідно до протоколу допиту ОСОБА_2 від 30.08.2020 року проведеного старшим оперуповноваженим ГОУ ДБР Н.В. Богачук ОСОБА_2 повідомив наступні обставини: «В 2015 році його колишній колега по роботі на ім`я ОСОБА_3 за грошову винагороду створив два суб`єкта господарювання, а саме - ТОВ «Прайм Гранд» та ТОВ «Експерт Прайм». Документи, що стосувалися цих товариств у нього відсутні та ніколи не перебували. Свідоцтво фонду державного майна він отримав у 2016 році, однак одразу віддав його ОСОБА_4 . Жодного документа, як керівник ТОВ «Прайм Гранд» він не підписував. Де знаходяться офісні приміщення вказаних товариств йому не відомо. У період з 2016 року по теперішній він не проводив жодної оцінки вартості об`єктів нерухомого майна, не підписував жодного документу. ОСОБА_2 зазначив, що ніколи не готував оцінку від 05.12.2016 року, а саме - нежитлового будинку - універмагу «Троєщина» (літера А), заг. пл. 16 175, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за яким визначена ринкова вартість у розмірі 14 799 230,00 грн. Підписи на вказаних звітах не його. Будь - яких документів щодо фінансово - господарської діяльності щодо ТОВ «Прайм Гранд» у нього немає та ніколи не було, жодних оцінок він не проводив, державних виконавців ( ОСОБА_5 ) не знає. ОСОБА_2 працює командиром взводу у В/Ч НОМЕР_3 ».

В рамках кримінального провадження у ОСОБА_2 відібрано зразки підпису та призначено почеркознавчу експертизу.

Наказом фонду державного майна № 1304 від 10.08.2017 року анульовано сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 11.04.2016 року № 290/16 виданий ТОВ «Прайм Гранд» код ЄДРПОУ - 40214943.

Наказом Фонду державного майна № 1270 від 07.08.2017 року позбавлено ОСОБА_2 спеціалізації 1.1 «Оцінка нерухомих речей у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них» з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ №7 виданого 23.01.2016 року ФДМ України на ТОВ «Формула Вартості» з дати видання цього наказу.

До суду 01.06.2021 подано засвідчену копію висновку експерта від 16.04.2021 № СЕ-19/111/21/15568/ЧП за результатами судово-почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні №42020100000000263 від 03.07.2020, відповідно до якого, встановлено таке.

Постановою від 06.04.2021 року старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві призначено судово-почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено старшому судовому експерту відділу почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Євгенії Шумській.

За результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи було встановлено наступне: 1. Підпис у звіті про проведення незалежної оцінки вартості нежитлового будинку - універмагу «Троєщина» (в літ. А), загальною площею: 16 175,30 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у графі «оцінювач» виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. 2. Підпис у звіті про проведення незалежної оцінки вартості нежитлового будинку - універмагу «Троєщина» (в літ. А), загальною площею: 16 175,30 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у графі «директор» виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. 3. Підпис у постанові від 30.11.2016 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені №51446996, у графі «з постановою експерт Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Гранд» в особі експерта Швирьова В`ячеслава Вячеславовича ознайомлений 01.12.2016 року» виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Отже, вказані обставини прямо свідчать про факт недійсності звіту про проведення незалежної оцінки вартості нежитлового будинку - універмагу «Троєщина» (в літ. А), загальною площею: 16 175,30 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, Деснянський адміністративний район, вул. Драйзера Теодора, будинок 21-а, який проведено в межах виконавчого провадження №51446996.

В рамках кримінального провадження № 42020100000000263 від 03.07.2020 р. Постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві від 22.10.2020 вих. №11-25117/02-2020 було призначено судово оціночно-будівельну експертизу у вищевказаному кримінальному провадженні.

На виконання постанови Слідчого ТУ ДБР у м. Києві від 22.10.2020 року, судовим експертом Перекрьостовим Валерієм Михайловичем було виготовлено висновок від 21.12.2020 року №3066 за результатами проведення судової будівельно-оціночної експертизи по кримінальному провадженні №42020100000000263.

За результатами проведення експертизи №3066 від 21.12.2020 року було зроблено висновки, що ринкова вартість нежитлового будинку універмаги «Троєщина» (літера А) загальною площею 16 175,30 кв.м., що знаходиться у м. Києві по вул. Драйзера Теодора 21, станом на 05.05.2017 року, становить 233 199 551,00 грн без ПДВ, а ринкова вартість нежитлового будинку універмаги «Троєщина» (літера А), загальною площею 16 175,30 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_4 , станом на дату призначення експертизи (22.10.2020 року), становить 248 941 476,00 грн, без ПДВ.

Постановою від 14.01.2021 року слідчим першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві Аніним О.В. було призначено проведення судово-економічної експертизи.

За результатами проведення судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню №42020100000000263 від 03.07.2020 р. Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності були виготовлено висновок №007/21 від 27.01.2021 та зроблено наступні висновки.

Різниця між вартістю об`єкта нежитлового будинку універмагу «Троєщина» (літера А), загальною площею 16 175, 30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Драйзера Теодора 21, відповідно до висновку судової будівельно-оціночної експертизи №3066 від 21.12.2020 та вартості продажу зазначеного об`єкту 05.05.2017 року на електронних торгах становить - 216 649 551,00 грн. Документально підтверджується продаж об`єктів: нежилий будинок - універмаг «Троєщина» (літера А), заг. пл. 16 175,30 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Драйзера Теодора, будинок 21, комплекс, який розташований за адресою: Черкаська обл., Звенигородський район, с. Водяники, вул. Хмельницького Богдана (Леніна), буд. 2-А, загальною площею 8 952,80 кв.м. з урахуванням висновків судової будівельно оціночної експертизи № 3066 та № 3065 від 21.12.2020 по заниженій вартості в сумі 243 452 146,30 грн.

Окрім цього, приписами Порядку від 29.09.2016р. (у редакції, що діяла на момент проведення оспорюваних торгів) передбачені певні правила проведення торгів, а саме: правила, які визначають процедуру підготовки до проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна (розділ 3); правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 5); правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).

Відповідно до п.1 Розділу VII Порядку від 29.09.2016, реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку, з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та ЗУ «Про іпотеку».

Строк підготовки до електронних торгів під час реалізації предмета іпотеки складає не менше 30 календарних днів.

Статтею 43 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Верховний Суд у постанові від 20.10.2019 у справі № 925/796/18, зазначив: «Процедура повідомлення» розрахована на доведення до зацікавлених осіб необхідної інформації стосовно торгів (лоту, місця та часу проведення, ціни) і саме це є важливим при розгляді судами питань щодо дотримання організатором торгів положень ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» та ч.4 п.2 Розділу 7 Порядку, тобто з`ясуванню перш за все підлягає обставина інформованості Боржника».

Зазначене повідомлення про проведення прилюдних торгів в двох місцевих друкованих засобах масової інформації організатором не публікувалася, що є порушенням Порядку від 29.09.2016.

Про це свідчить відповідь № 247/05 від 27.08.2020 року редакції газети Урядовий Кур`єр на адвокатський запит представників ТОВ «ФК «Вельвічія» від 20.08.2020 в якій зазначено, що за період з 01.03.2017 року по 05.05.2017 року в газеті «Урядовий кур`єр» надруковано 5 оголошень, замовником та платником яких був ДП «Сетам». Серед них відсутнє оголошення про продаж предмета іпотеки, а саме: нежитлового будинку - універмаг «Троєщина» (літера А), заг. пл. 16 175,30 кв. м., розташованого за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Теодора Драйзера. 21.

Таким чином, організатором прилюдних торгів не було виконано вимоги ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» та п.5 розділу III Тимчасового порядку, чим ДП «Сетам» зменшив можливість участі в торгах потенційних покупців, які могли б створити безпосередню конкуренцію іншим учасникам торгів та запропонувати вищу ціну лоту №209561, за яким на продаж виставлявся, предмет Іпотечного договору.

Окрім цього, позивач у позовній заяві вказує також на факт відсутності належно сформованої заявки на реалізацію об`єкта нерухомості, а саме: нежитлового будинку - універмаг «Троєщина», заг. пл. 16 175,30 кв. м., розташованого за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21 (літера А), яка мала б бути направлена державним виконавцем Мурихіним С.В. до ДП «Сетам», з метою подальшого формування лоту № 209561, який би виставлявся на прилюдні торги для реалізації даного предмета іпотеки законним шляхом. Докази направлення ДВС заявки на реалізацію предмета іпотеки та докази отримання заявки ДП «Сетам» у матеріалах виконавчого провадження та в матеріалах кримінальної справи, отриманих на стадії досудового розслідування відсутні.

Зокрема, відповідно до абз.4 п.1 Розділу II Порядку від 29.09.2016, датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги.

Відповідно до п. 2 Розділу II зазначеного нормативно-правового акту, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити такі дані: повне найменування відділу державної виконавчої служби або прізвище ім`я, по батькові (за наявності) приватного виконавця, виконавчий округ, номер посвідчення приватного виконавця; номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчий проваджень; повні найменування боржника та стягувана, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб; форма реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна (зазначається відповідно до категорій, які використовуються на Веб- сайті); найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6-10 розділу III цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); вартість майна, що передається на реалізацію, визначена відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця для перерахування коштів; адреса офіційної електронної пошти відділу державної виконавчої служби чи приватного виконавця; фото- та/або відеоматеріали; електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. В разі якщо заявку на реалізацію арештованого майна подав приватний виконавець, він підписує її самостійно із дотриманням умов, вказаних у цьому пункті.

Відповідно до положень п. 3 Роділу II Положення від 29.09.2016, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404- VIII «Про виконавче провадження» - копія акту опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Відповідно до п. 4 Розділу II зазначеного положення, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Відповідно до п. 3 Розділу III Порядку від 29.09.2016, організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна, який становить: для торгів за фіксованою ціною - 5 календарних днів; для електронних торгів: для лотів зі стартовою ціною до 5000,00 грн - 10 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 5000,01 до 1 000 000,00 грн - 20 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 1 000 000,01 грн - 30 календарних днів.

Дата початку проведення електронних торгів призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.

Окрім того, відповідно до змісту положень п. 5 Розділу III Порядку від 29.09.2016, Інформаційне повідомлення про електронні торги повинно містити:

1) загальну інформацію про електронні торги (торги за фіксованою ціною):

відомості про Організатора (найменування, контактні телефони, електронна адреса);

відомості про зберігана (найменування та місцезнаходження (для юридичних осіб), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), контактний телефон, електронна адреса (за наявності), фактична адреса зберігання майна);

порядок оформлення участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною);

дату внесення інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) у Систему;

строк підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); кінцевий термін прийому заявок, якщо проводяться електронні торги;

дату і час початку електронних торгів (торгів за фіксованою ціною); дату і час закінчення торгів (завершення подання цінових пропозицій);

строки сплати та розмір гарантійного внеску, реквізити рахунку, на який вноситься гарантійний внесок (найменування банку, МФО банку, номер рахунку, призначень платежу) (крім реалізації майна у випадках, передбачених розділом VI та пунктом 1 розділу VII цього Порядку);

порядок та умови отримання майна переможцем;

найменування, контактні телефони, адресу офіційної електронної пошти та реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який у разі визначення переможця електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) необхідно перерахувати кошти за придбане майно, строки сплати таких коштів, номер виконавчого провадження згідно з даними автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Інформація, зазначена у цьому підпункті, автоматично формується Системою;

2) інформацію про майно (лот):

реєстраційний номер лота;

вид майна;

найменування майна;

відомості про майно, що виставляється на електронних торгах (торгах за фіксованою ціною), його склад, характеристики, опис, наявність дефектів;

місцезнаходження майна;

фотографічне зображення майна (відеоматеріали за наявності);

відомості про обтяження та обмеження майна, права третіх осіб;

розмір гарантійного внеску (розмір винагороди Організатора - у разі реалізації майна відповідно до розділу VI та пункту 1 розділу VII цього Порядку);

стартову ціну продажу;

крок електронних торгів;

порядок ознайомлення з майном (фактична адреса зберігача та адреса зберігання майна, час для ознайомлення, контактні телефони та електронна адреса (за наявності)).

Інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) містить інформацію тільки про один лот.

Пунктом 9 Розділу III Порядку від 29.09.2016 додатково зазначається, якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються:

розмір площі;

план приміщень (за наявності);

місце розташування;

призначення об`єкта;

встановлені обмеження;

відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір), та її кадастровий номер (за наявності);

інформація про орендарів та інших користувачів приміщення, якщо вона відома державному виконавцю.

Відповідно до п. 11 Розділу III Положення від 29.09.2016, Інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги (торги за фіксованою ціною), вноситься Організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку.

Організатор має право на доповнення інформації виключно в частині фотографічного зображення майна та відомостей про нього (склад, характеристика, опис).

Інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) може включати інші додаткові відомості, необхідні для проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною).

Позивач зазначив про відсутність необхідної інформації, зазначеної вище, у розділах «Характеристика Лоту» та «Інформація про лот» та у розділі «Інформація про лот» вказано про «Арешт рухомого майна - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 51446996, 14.07.2016, ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України», тоді як у виконавчому провадженні №51446996 відсутня постанова про арешт рухомого майна від 14.07.2016 року і універмаг «ТРОЄЩИНА», належить до нерухомого майна.

Також, виходячи із матеріалів справи, вбачається, що в ході обшуку ДП «Сетам» органом досудового розслідування було встановлено особу від імені якої вносилась інформацію щодо продажу майна на сайті ДП «Сетам», а саме: нежитлового будинку - універмагу «Троєщина», заг. пл. 16 175, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21 (літера А)., номер лоту - №209561.

Так, ОСОБА_6 , яка на даний момент перебуває на посаді фахівця адміністративно-господарського відділу ДП «Сетам», під час допиту свідка, результати якого оформлені протоколом від 15.08.2020 повідомила, що з 29.02.2016 по 11.07.2016 ОСОБА_6 займала посаду адміністратора електронних торгів в ДП «Сетам», робоче місце якої знаходилося за адресою: АДРЕСА_5 , починаючи з 11.07.2016 по квітень 2019 р. ОСОБА_6 займає посаду фахівця адміністративно-господарського відділу ДП «Сетам», робоче місце якої знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , на даний час, ОСОБА_6 перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною. Займаючи посаду адміністратора електронних торгів в ДП «Сетам» з 29.02.2016р. по 11.07.2016р., відповідно до своїх посадових обов`язків ОСОБА_6 мала повноваження щодо розміщення оголошень щодо продажу майна на площадці «Сетам» у зв`язку з чим за нею був закріплений ключ для розміщення оголошень про продаж майна з 29.02.2016р. по 30.12.2019р., однак ключ їй не передавався та вона не розміщувала жодних оголошень. ОСОБА_6 повідомила, що не розміщувала оголошення про продаж лоту № 209561, а такі боржники, як ПВП «Сіріус» (21487555) та ПрАТ «Сіріус-Буд» (32732654) їй не відомі. ОСОБА_6 не відомо, хто саме міг заходити в систему та розміщувати оголошення про продаж майна на сайті ДП «Сетам» під її ключем.

Також протоколом огляду речей та документів вилучених 13.08.2020 року під час проведення обшуку в адміністративному приміщенні ДП «Сетам» за адресою м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6 встановлено, що оголошення щодо реалізації лотів в тому числі № 209392, № 209561 розміщувалися на сайті ДП «Сетам» з особистого кабінету ОСОБА_7 .

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У поданих відзивах відповідачі зазначили, що електронні торги з реалізації спірного нерухомого майна: нежитлового будинку - універмаг «Троєщина» (літера «А»), загальна площею 16 175,30 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_3 вже було предметом розглядом у справі № 910/10136/17 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ДП «Сетам» та відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 року у задоволені позовних вимог відмовлено. Верховним судом залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 року у справі № 910/10136/17. Тому на домку відповідачів, результати вказаних торгів вже були оскаржені, та відмовлено в задоволенні таких позовних вимог, а відповідно у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним результатів торгів, оскільки дане питання вже було предметом розгляду у справі № 910/10136/17.

Однак, як вже було зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва у справі № 910/8482/18 (910/4866/21) від 12.05.2021, підставами позовної заяви у справі № 910/10136/17 були заперечення позивача щодо виставлення даного майна на продаж та занижена ринкова ціна в проведеній оцінці нерухомого майна, що призвело до продажу за значно заниженою вартістю.

Позов ліквідатора ПрАТ Сіріус Буд ґрунтується на тому, що порушено порядок та умови залучення оцінювача, підроблено звіт та висновок оцінки, відсутнє розміщення оголошення про продаж арештованого майна, відсутність вірно сформованої заявки на реалізацію об`єкта нерухомості, незаконне використання електронного ключа невідомими особами, які розмістили оголошень про продаж майна, ненаправлення ДП «Сетам» іпотекодержателю та учасникам торгів повідомлення про дату час та місце проведення торгів.

Ліквідатором подано позов, який має інші підстави позову, що були розглянуті у справі № 910/10136/17.

Окрім цього, сторонами у справі № 910/10136/17 є позивач ПАТ Дельта Банк, відповідачі Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Державне підприємство Сетам, треті особи Приватне акціонерне товариство Сіріус-Буд, ОСОБА_1 , Фонд гарантування вкладів Фізичних осіб.

Сторонами у справі № 910/8482/18 (910/4866/21) є позивач Приватне акціонерне товариство Сіріус-Буд в особі ліквідатора банкрута Беркута М.С., відповідачі Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України -1, Державне підприємство Сетам -2, Похила Д.А. -3, Товариство з обмеженою відповідальністю Білд Коммерс Груп -4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць І.О.

Предметом позову у справі № 910/10136/17 є визнання торгів недійсними.

Предметом позову у справі № 910/8482/18 (910/4866/21) є визнання недійсними результатів електронних торгів, акту державного виконавця, свідоцтва про придбання майна, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна, визнання права власності.

Також, відповідачі зазначили, що нежитловий будинок - універмаг «Троєщина» («літ. «А»), загальною площею 16 175,30 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_3 було реалізовано на прилюдних торгах за лотом №209561, як предмет іпотеки, а тому на думку відповідачів до позову ПрАТ «Сіріус-Буд» має застосовуватись спеціальна позовна давність у три місяці.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам в тому числі з підстав коли боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

КУзПБ встановлює «підозрілий» період правочинів, що становить три роки, які передували відкриттю провадження у справі про банкрутство та після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Цей строк не може бути кваліфікований як позовна давність, а є спеціальним строком захисту прав кредиторів, визначений законодавцем для забезпечення їх прав на справедливу можливість задоволення їх вимог.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам фак порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналась або мала дізнатись про це порушене право) чинники.

Щодо моменту виникнення права на позов, то в частині 1 статті 42 КУзПБ визначено, що правочини можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство. Тобто в даному випадку початок перебігу строку позовної давності визначається наявністю відкритого провадження у справі про банкрутство, а отже розпочинається саме з дати порушення справи № 910/8482/18 - 02.10.18.

Провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Сіріус-Буд» порушено згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 року, а прилюдні торги відбулись з продажу спірного майна 05.05.2017 року, тобто в межах трьох років, що передували відкриттю провадженню у справі про банкрутство, що дає право на його оскарження.

Згідно ч. 1 ст. 42 КУзПБ обов`язковою умовою визнання правочину недійсним є наявність завдання збитків боржнику або кредиторам.

Фактично, станом на дату торгів, у боржника вже обліковувалась заборгованість в розмірі понад 500 млн. грн. перед ПАТ «Дельта Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ФК «Вельвічія»).

Системний аналіз норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що з моменту порушення (відкриття) щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі і спеціальні норми Закону про банкрутство застосовуються переважно при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові 02.10.2019 року у справі № 5006/5/396/2012.

Щодо посилань у відзиві відповідача 4 щодо не обгрунтованого, на його думку, прохання позивача про витребування майна та щодо правомочності позивача щодо даного спору, то суд зазначає таке.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Постановою Господарського суду міста Києва від 14.08.2019 у справі № 910/8482/18 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Сіріус-Буд»; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Куліченка Максима Валерійовича (свідоцтво №1375 від 11.07.2013р.); зобов`язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 14.08.2020р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 призначено ліквідатором банкрута у справі № 910/8482/18 арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 15.10.2020 № 1954).

Згідно зі ч. 1 ст. 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Як вже було зазначено, після отримання документів виконавчого провадження №51446996 та матеріалів кримінального провадження №42020100000000263 від 03.07.2020 р. ліквідатором було проаналізовано та виявлено ряд грубих порушень закону, здійснених Мурихіним С.В., працівниками ДП «Сетам», а також ОСОБА_2 .

Право на справедливий судовий розгляд регулюється ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд», а також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ч. 1 ст.6).

Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) «право на суд» охоплює три основні елементи: 1) наявність «суду», який встановлений відповідно до закону і відповідає вимогам незалежності і неупередженості; 2) наявність у суду достатньої компетенції для вирішення всіх аспектів спору чи обвинувачення, до яких застосовується ст.6 Конвенції; 3) особа повинна мати доступ до такого суду.

Згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом (стаття 388 ЦК України) є відсутність між позивачем і відповідачем зобов`язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 ЦК).

Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово- правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК, зокрема якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України, зокрема - чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.

Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені статтею 388 ЦК України (постанова Верховного Суд України від 06 грудня 2010 року у справі № 3-13гс10).

У разі, якщо проведені на виконання судового рішення прилюдні торги з реалізації майна визнано судом такими, що проведені з порушенням чинного законодавства щодо порядку виконання судових рішень, то особа, яка придбала це майно, не є добросовісним набувачем, у якого майно не може бути витребувано відповідно до положень статті 388 ЦК України (постанова Верховного Суд України від 03 жовтня 2011 року у справі № 3-98гс11).

Як вбачається з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.03.2018 відносно спірного майна - нежитлового будинку - Універмаг «Троєщина» відбулись зміни загальної площі з 16 175,3 кв.м. змінено на 20 360 кв.м.

Зі змісту ст. 331 ЦК України вбачається, що новоствореним є майно, яке є новозбудованим. Тому, якщо набувачем жодного нового майна не створювалось, а лише було збільшено розмір площі за рахунок добудов до майна, що вже існує, то майно, що утворилось в результаті не може вважатись новоствореними в розумінні норм ЦК України. Навіть якщо набувач проводив будівельні роботи, спрямовані на поліпшення існуючого майна та зміну його характеристик, це не перешкоджає витребуванню поліпшеного майна законним власником.

Частиною 4 ст. 390 ЦК України, встановлено, що добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Тобто, збільшення площі, реконструкція та добудова приміщень не свідчать про створення нового об`єкта нерухомого майна, а лише надають добросовісному набувачу право відшкодувати здійснені ним витрати на реконструкцію в порядку ч. 4 ст. 390 ЦК України.

Частина 4 ст. 390 ЦК України «Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння» свідчить про те, що здійснення поліпшення нерухомого майна не може бути перешкодою у витребуванні цього майна власником, а є лише підставою для відшкодування власником понесених володільцем витрат.

За змістом наведеного, нерухоме майно, яке вибуло з володіння ПрАТ «Сіріус-Буд» на підставі спірних прилюдних торгів, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, що встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.

Хоча боржник і не виступає продавцем за таким договором, він має певний, специфічний статус власника майна, яке реалізується з прилюдних торгів, що в свою чергу наділяє його правом оскаржити такі торги.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Підпунктом 2 пункту 2 статті 22 ЦК України вказано, що збитками є як реальні збитки, так і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин.

Системний аналіз вищезазначеного свідчить, що за п`ять місяців до порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Сіріус Буд» (за заявою самого боржника) на прилюдних торгах реалізується єдине майно боржника із допущенням грубих порушень Закону та порядку реалізації арештованого майна за ціною, яка не відповідає реальній.

В той же час боржник мав заборгованість перед Дельта Банк (правонаступник ТОВ «ФК «ВЕЛЬВІЧІЯ») у розмірі 523 070 899,83 грн.

Окрім того, відповідно до ст. 61 КУзПБ ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно: спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.07.2018 року у справі № 653/1096/16-ц вказала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема й тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, та який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 522/7636/14-ц).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третя статті 388 ЦК України).

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Враховуючи те, що прилюдні торги, на підставі яких спірне майно вибуло із власності боржника були проведені із грубим порушення законодавства та порядку, послідуючі власники майна не можуть вважатись добросовісними в розумінні Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно зі ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006р. №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що подані відзиви відповідачів не є обґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та не підтверджені доказами, з метою захисту права власності позивача та захисту прав кредиторів Приватного акціонерного товариства Сіріус-Буд, дослідивши позовну заяву, подані пояснення та докази, враховуючи те, що прилюдні торги, на підставі яких спірне майно вибуло із власності боржника були проведені із грубим порушення законодавства та порядку, позовна заява підлягає задоволенню повністю.

Крім того, керуючись положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Сіріус-Буд в особі ліквідатора банкрута Беркута Максима Сергійовича задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними результати електронних торгів за лотом № 209561 з реалізації нерухомого майна нежитловий будинок - універмаг «Троєщина» (літера А), загальною площею 16 175,30 кв.м., що розташований за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21., оформлені протоколом від 05.05.2017 №254401.

3. Визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №51446996/20 від 18.05.2017 року, затверджений 18.05.2017 заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України І.І. Ярушевською.

4. Визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 24.05.2017 року, серія та номер 476 видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Інною Олександрівною.

5. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Коммерс Груп» (Код ЄДРПОУ: 41343250, Місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 642) на користь Приватного акціонерного товариства «Сіріус-Буд» (код ЄДРПОУ: 32732654, місцезнаходження: 02222, місто Київ, вул. Драйзера, будинок 21-А) нерухоме майно, а саме: універмаг «Троєщина» (літера А), загальною площею 20 360 кв.м., що розташований за адресою: 02225, Україна, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1256605880000.

6. Визнати за Приватним акціонерним товариством «Сіріус-Буд» (код ЄДРПОУ: 32732654, місцезнаходження: 02222, місто Київ, вулиця Драйзера, будинок 21-А) право власності на наступне нерухоме майно: нежитловий будинок - універмаг «Троєщина», загальною площею 20 360 кв.м., що розташований за адресою: 02225, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 21 (літера А). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1256605880000.

7. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13) на користь Приватного акціонерного товариства «Сіріус-Буд» (код ЄДРПОУ: 32732654, місцезнаходження: 02222, місто Київ, вулиця Драйзера, будинок 21-А) 1 135,00 грн судового збору.

8. Стягнути з Державного підприємства Сетам (код ЄДРПОУ 39958500, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6) на користь Приватного акціонерного товариства «Сіріус-Буд» (код ЄДРПОУ: 32732654, місцезнаходження: 02222, місто Київ, вулиця Драйзера, будинок 21-А) 1 135,00 грн судового збору.

9. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Сіріус-Буд» (код ЄДРПОУ: 32732654, місцезнаходження: 02222, місто Київ, вулиця Драйзера, будинок 21-А) 1 135,00 грн судового збору.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Білд Коммерс Груп (код ЄДРПОУ: 41343250, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 642) на користь Приватного акціонерного товариства «Сіріус-Буд» (код ЄДРПОУ: 32732654, місцезнаходження: 02222, місто Київ, вулиця Драйзера, будинок 21-А) 1 135,00 грн судового збору.

11. Видати накази.

12. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Повний текст ухвали складено 08.06.2021

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Івченко