Ухвала

від 07.06.2021 по справі 766/5378/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер судової справи: 766/5378/21

Справа №11-сс/819/287/21 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Категорія: накладення арешту на майно Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року м. Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

за участі прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2021 року про накладення арешту на майно вилученого в ході обшуку, у кримінальному провадженні № 32020230000000038 від 18.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України,

встановила:

Цією ухвалою клопотання заступника управління начальника ВРКП слідчого управління Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, підполковника податкової міліції ОСОБА_8 задоволено та накладено арешт на майно, ТОВ «МОЛОДІЖНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС», вилучене 21.04.2021 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони користування та розпоряджання майном зазначеним в ухвалі слідчого судді.

Слідчий суддя керуючись вимогами ст.ст. 167, 170, 171 КПК України, та врахувавши наведені у клопотанні слідчого правові підстави для накладення арешту на вилучене під час обшуку майна, дійшов висновку про його задоволення оскільки останнє відповідає вимогам ст.98 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, прийняту з порушенням кримінального процесуального закону, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що у клопотанні про арешт майна так і в ухвалі слідчого судді, відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України. Слідчим суддею при розгляді клопотання допущено принцип змагальності сторін, надавши слідчому можливість виготовити та долучити до матеріалів справи постанову про визнання майна речовим доказом. Апелянт вважає, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказ, визначене ст. 173 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_7 , який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, думку прокурора, який просив залишити апеляцію без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни, вислухавши аналогічне прохання в судових дебатах, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів провадження, заступником управління начальником ВРКП слідчого управління Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, підполковником податкової міліції ОСОБА_8 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке зареєстроване 18.06.2020 року в ЄРДР за № 32020230000000038, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.

08.04.2021 року ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області надано дозвіл на проведення обшуку офісного приміщення ТОВ «МОЛОДІЖНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС» за адресою м. Херсон, проспект 200-річчя Херсона, буд. 38, корп.6, а саме офісних приміщень цокольного поверху №1, загальною площею 257,1 кв.м., що належить ОСОБА_9 , офісних приміщень цокольного поверху №2, загальною площею 212,5 кв.м., що належить ОСОБА_10 , з метою вилучення документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «МОЛОДІЖНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС» щодо проведення протягом періоду з 01.01.2018 по 01.03.2021 року операцій щодо будівництва та реалізації об`єктів побудованих будинках.

22.04.2021 року заступник управління начальник ВРКП слідчого управління Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, підполковник податкової міліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Херсонської області, звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене під час проведення санкціонованого обшуку 21.04.2021 року в ТОВ «МОЛОДІЖНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС» за адресою м. Херсон, проспект 200-річчя Херсона, буд. 38, корп.6, посилаючись на те, що вилучені документи мають ознаки речового доказу.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 2020230000000038, про накладення арешту на вищезазначене майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, врахувавши наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно, з метою забезпечення кримінального провадження шляхом збереження речових доказів, попередження (унеможливлення) вчинення неправомірних дій по його відчуженню та прийшов до висновку про задоволення клопотання слідчого.

Постановою заступника управління начальника ВРКП слідчого управління Головного управління ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, підполковника податкової міліції ОСОБА_8 від 22.04.2021 року визнано речовим доказом (а.п. 84-110).

З метою підтвердження причетності посадових осіб ТОВ «МОЛОДІЖНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС» до протиправних дій, а саме ухилення від сплати податків, та збереження речових доказів орган досудового розслідування цілком слушно звернувся з клопотанням про арешт майна та з урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що таке обмеження права власності як арешт майна, в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу /відчуження, знищення, приховання/ на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, авторам апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 , навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, а саме представники ТОВ «МОЛОДІЖНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС», які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування решту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2021 року про накладення арешту на майно вилученого в ході обшуку, у кримінальному провадженні № 32020230000000038 від 18.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, - без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

(підпис) (підпис) (підпис)

Судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .