Рішення

від 07.06.2021 по справі 461/10992/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/10992/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2021 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Собко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Ідея Банк в особі представника Заставної Ольги Василівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тисменицька районна державна нотаріальна контора Івано-Франківської області про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство Ідея Банк в особі представника Заставної Ольги Василівни звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тисменицька районна державна нотаріальна контора Івано-Франківської області про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 80230,27 гривень та судового збору 2102,00 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 30.05.2018 між банком та ОСОБА_6 укладено Кредитний договір № Z75.00109.003970917. Згідно Кредитного договору ОСОБА_6 отримав кредит в розмірі 74999,00 гривень, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у томі числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. 15.08.2018 року між банком та ОСОБА_6 було укладено Кредитний договір №Z06.00109.004218572, згідно пункту 1.1. якого Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 48550,00 грн. Позивач повністю виконав свої зобов`язання, згідно кредитних договорів, що підтверджується видатковими касовими/меморіальними ордерами. 02.07.2019 року позичальник помер. Станом на дату смерті у ОСОБА_6 існувала непогашена заборгованість перед банком за Кредитними договорами, розмір якої станом на 02.07.2019 року становив за Кредитним договором №Z75.00109.003970917 - 42 145,10 грн., а за Кредитним договором №Z06.00109.004218572 - 38 085,17 грн. Сума боргу відповідача за кредитними договорами станом на 02.07.2019 року становить 80230,27 грн. Після отримання інформації про смерть позичальника АТ Ідея Банк надіслало до спадкоємців претензії кредитора від 11.07.2019 року, які були отримані Тисменицькою районною державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області. Зважаючи на те, що спадкоємці позичальника обов`язку щодо погашення наявної заборгованості за Кредитним договором та вище вказаними Угодами в межах вартості успадкованого ними майна не виконали, банк звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути із спадкоємців борг спадкодавця за договорами кредиту в сумі 80230,27 грн.

Відповідачі подали до суду відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив позивача. Позов заперечили, вказуючи, що вартість отриманого у спадщину від ОСОБА_6 майна згідно Звіту про оцінку майна, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 2625884401:01:001:0091, розміром 0,1200 га, яка розташована в селі Підлісся, урочище Липи , Тисменицького району, Івано-Франківської області, становить 12200,00 грн. Вартість спадкового майна є недостатньою для задоволення вимог банку. Вказали, що позивачу було відомо про отримання відповідачами свідоцтва про право власності на спадщину 22.06.2020 року, однак позов подано до суду лише 28.12.2020 року, тобто з порушенням строку позовної давності встановленого ч.2 ст.1282, 267 ЦК. Просили застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача, згідно позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити. Подав відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спадкоємців якого АТ Ідея Банк пред`явило вимоги за Кредитними договорами - 11.07.2019 року, шляхом направлення Претензій кредитора №12.1.4/100824 від 11.07.2019 та №12.1.4/100825 від 11.07.2019 адресованих Тисменицькій районній державній нотаріальній конторі Івано-Франківської області. Про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 , АТ Ідея Банк стало відомо 22.06.2020 року, після отримання листа Тисменицької районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області від 17.06.2020 року за вих. №97/02-14, а тому АТ Ідея Банк дотримано строки, передбачені ч. 2 ст. 1281 ЦК України для пред`явлення вимоги до спадкоємців ОСОБА_6 . Крім цього, покликається на те, що вказана у Звіті оцінка вартості успадкованого майна є значно заниженою, з метою ухилення від виконання зобов`язання та не відповідає показникам реальної ринкової вартості такого виду майна. Відповідно до інформації в мережі Інтернет вартість земельної ділянки за кадастровим номером 2625884401:01:001:0091, розміром 0,1200 га, яка розташована в селі Підлісся, урочище Липи , Тисменицького району, Івано-Франківської області, становить не менше 250000,00 грн. та є достатньою для задоволення вимог АТ Ідея Банк . Наданий відповідачами Звіт просили залишити поза увагою як такий, що не є належним доказом по справі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Пояснень на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. Суд постановив розгляд справи проводити за відсутності представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

30.05.2018 року між ОСОБА_6 та АТ Ідея Банк було укладено Кредитний договір №Z75.00109.003970917.

Згідно пункту 1.1 Договору, Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 74 999,00 грн., а Позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору Банк надав кредит строком на 24 місяці.

За користування Кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 0,49% (Маржа Банк) ( п. 1.3 Кредитного договору).

Станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржою Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 9,99% (згідно пункту 1.4 Кредитного договору).

15.08.2018 року між ОСОБА_6 та АТ Ідея Банк було укладено Кредитний договір №Z06.00109.004218572, згідно пункту 1.1. якого Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 48550,00 грн., а Позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості), згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору Банк надав кредит строком на 24 місяці.

За користування Кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49% (Маржа Банк) (п. 1.3 Кредитного договору).

Станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржою Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 21,99% (згідно пункту 1.4 Кредитного договору).

Позивач повністю виконав власні зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти у вище вказаному розмірі, що підтверджується меморіальними ордерами, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть від 03.07.2019 року серії НОМЕР_1 , про що Виконавчим комітетом Загвіздянської сільської ради об`єднаної територіальної громади Тисменицького району Івано-Франківської області було складено відповідний актовий запис №41.

Станом на дату смерті у ОСОБА_6 існувала непогашена заборгованість перед банком за Кредитними договорами, розмір якої станом на 02.07.2019 року становив: за Кредитним договором №Z75.00109.003970917 - 42145,10 грн. та за Кредитним договором №Z06.00109.004218572 - 38085,17 грн.

Вказана заборгованість підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ) за Кредитним договором №Z75.00109.003970917 та випискою по рахунку № НОМЕР_4 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_5 ) за Кредитним договором №Z06.00109.004218572 та довідками-розрахунками заборгованості за Кредитними договорами станом на 02.07.2019 року.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак, до спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, але і його обов`язки. Винятком з цього правила є лише зобов`язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Відповідно до частини першої ст. 608 ЦК , зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим, не може бути виконане іншою особою. В усіх інших випадках до спадкоємців переходять відповідні боргові зобов`язання спадкодавця.

Так, у спадщину переходять: обов`язки, що випливають з цивільно-правових договорів (крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця); обов`язки з відшкодування матеріальної шкоди (збитків); обов`язки по відшкодуванню моральної шкоди (присудженої судом за життя спадкодавця); обов`язки по виплаті неустойки у вигляді штрафу або пені (присудженої судом за життя спадкодавця); витрати на утримання, догляд, лікування, поховання спадкодавця (але не більш, ніж за 3 роки); обов`язки за договором оренди житла з викупом.

Відповідно до положень статті 1281 ЦК України , спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредитор спадкодавця має право звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини в шестимісячний строк з дня, як йому стало відомо або могло стати відомим про відкриття спадщини з вимогами до спадкоємців, що прийняли спадщину, повернути йому борг, що був за спадкодавцем. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

У частині другій ст.1281 ЦК передбачено, що кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2019 року АТ Ідея Банк звернувся до Тисменицької районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області з претензією кредитора, згідно якої повідомило про необхідність погашення спадкоємцями померлого Позичальника наявної заборгованості за Кредитними договорами №Z75.00109.003970917 та №Z06.00109.004218572.

22.06.2020 року листом Тисменицької районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області від 17.06.2020 року, АТ Ідея Банк повідомлено про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 його дружині ОСОБА_1 , сину ОСОБА_2 , сину ОСОБА_3 , батьку ОСОБА_4 , матері ОСОБА_5 .

Банк звернувся до суду з позовом 22.12.2020 року, що відповідно до ст.255 ЦК, свідчить про дотримання позивачем строку, визначеного ч.2 ст.1282 ЦК.

При цьому, поняття строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не тотожне поняттю позовна давність . Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

Таким чином, твердження відповідачів щодо пропуску банком строків позовної давності є помилковими.

Згідно положень статті 1282 ЦК України , спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.

Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами-кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

Згідно поданих відповідачами та представником неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - їх матір`ю, документів до складу спадкового майна входить земельна ділянка за кадастровим номером 2625884401:01:001:0091, розміром 0,1200 га, яка розташована в селі Підлісся, урочище Липи , Тисменицького району, Івано-Франківської області, що стверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом.

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом спадкоємцям перейшло у спадок майно на 1/5 частину земельної ділянки (до кожного).

За чинним законодавством спадкоємці, які прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання спадкодавця в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини.

Отже, відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця обмежується вартістю майна, одержаного ними у спадщину.

Для всіх спадкоємців, як за законом, так і за заповітом, існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця. За наявності декількох спадкоємців настає частковий обов`язок виконання зобов`язань: кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Таким чином, кредитори спадкодавця можуть пред`явити вимоги до будь-якого спадкоємця, але обсяг виконання боргового зобов`язання спадкоємцем не може перевищувати дійсної вартості отриманої ним спадщини і розміру боргів, що пропорційно припадають на його частку.

У найбільш загальному вигляді вартість майна, одержаного у спадщину, слід розцінювати як грошову оцінку такого майна відповідно до його ринкової вартості.

До матеріалів справи відповідачами, які виступають одночасно представниками неповнолітніх дітей долучено Звіт про оцінку спадкового майна, а саме: земельної ділянки за кадастровим номером 2625884401:01:001:0091, розміром 0,1200 га, яка розташована в селі Підлісся, урочище Липи , Тисменицького району, Івано-Франківської області, що належало спадкодавцю ОСОБА_6 на праві власності. Оцінка майна проведена суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Оціночна компанія Вікторія , сертифікат № 1068/20 від 09.12.2020 року. За даним висновку оціночна вартість об`єкта оцінки без урахування ПДВ становить 12 200,00 грн.

Позивачем не надано іншого Звіту щодо вартості спадкового майна, однак банк з такою оцінкою не погодився.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 13 березня 2018 року у справах № 914/881/17 та від 08 травня 2019 року № 2-79/11, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III). При цьому, Верховний Суд у постанові від 08 травня 2019 року в справі № 2-79/11 звертає увагу на те, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (далі - Закон України № 2658-ІІІ). Згідно з частиною 4 статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: - укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Пунктом 56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав передбачено, що Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Суд приймає за належний доказ Звіт про оцінку майна виконаний ТОВ Оціночна компанія Вікторія , оскільки Звіт відповідає вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2003 року №1440 та в ньому детально викладено процедура здійснення оцінки майна.

Водночас суд відхиляє покликання позивача на джерела Інтернет ресурсів, як даних для визначення вартості спадкового майна, оскільки такі можуть вказувати лише на орієнтовну вартість майна, несуть суб`єктивний критерій та стосуються подібного однак, не спадкового майна.

Також, в ході судового розгляду встановлено, що строк дії договору страхування становив до 30.05.2019 року, а позивальник помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після закінчення строку дії договору. Отже, у страхової компанії ПАТ Уніка відсутні зобов`язання по виплаті боргу. При цьому, як стверджує позивач та не спростовано відповідачами, за договором страхування життя на випадок в результаті нещасного випадку страхові виплати не можуть бути проведені, оскільки смерть позивальника не настала в результаті нещасного випадку.

Крім цього, відповідно до статті 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У той час, позивачем належних доказів на спростування вартості майна не подано.

Таким чином, оскільки вартість спадкового майна визначені на підставі звіту про оцінку майна, позивачем доказів на спростування вартості майна до суду не надано, суд приходить до висновку, що одержане спадкоємцями майно за своєю вартістю є недостатнім для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог банку в розмірі 80230,27 грн.

Разом з цим, незважаючи на те, що борг перевищує вартість успадкованого відповідачами майна, спадкоємці зобов`язані погасити заборгованість у розмірі, що не перевищує оцінену вартість цього майна, що повністю відповідає положенням ч.2 ст. 1282 ЦК України.

В ході судового розгляду встановлено, що спадкові права спадкодавця ОСОБА_6 оформлені на його дружину, неповнолітніх дітей та батьків на все спадкове майно вартістю 12200,00 грн. Інтереси неповнолітніх дітей представляє їх законний представник мати дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_1 .

Крім того, спадкове майно набуте у рівних частках кожним зі спадкоємців.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що з врахуванням положень статті 1282 ЦК України, відповідно до яких спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, а кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. з відповідачів слід стягнути борг за рахунок майна, яке спадкоємці боржника ОСОБА_6 отримали у спадок з врахуванням вартості даного майна, яка становить 12200,00 грн. в рівних частках, тобто по 2440 гривень. При цьому суд враховує, що відповідно до частини першої статті 543 ЦК у разі визначення солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Таким чином, у разі визначення солідарного обов`язку боржників, під час виконання рішення, з будь-кого з відповідачів можливе стягнення у розмірах які перевищать вартість успадкованого кожним з них майна, що в контексті вищенаведених положень ЦК є неприпустимим.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує також, що із змісту ст. 1282 ЦК не вбачається, що законодавець обмежує права кредитора прийняттям спадкового майна неповнолітніми. У зазначеній статті акцент ставиться на спадкове майно, однак у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відтак, права неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не будуть порушені, оскільки їхні інтереси представляє законний представник та такі несуть відповідальність лише у межах вартості частки спадкового майна, а наявність спадкового майна не обмежує та не порушує прав неповнолітніх.

У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки позивач належними та допустимими доказами довів свої позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 12200,00 /80230,27х2102,00 = 319,63 гривень.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Акціонерного товариства Ідея Банк в особі представника Заставної Ольги Василівни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Тисменицька районна державна нотаріальна контора Івано-Франківської області про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 ), неповнолітніх ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 в інтересах яких діє законний представник - мати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_8 ), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_9 ) на користь Акціонерного товариства Ідея Банк (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819), кожного окремо, борг спадкодавця за кредитними договорами в рівних частках у розмірі по 2440 гривень.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 ), неповнолітніх ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 в інтересах яких діє законний представник - мати ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_8 ), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_9 ) на користь Акціонерного товариства Ідея Банк (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, ЄДРПОУ 19390819) судовий збір в розмірі 319 гривень 63 копійок, тобто по 63 гривні 92 копійки з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07 червня 2021 року.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.