Рішення

від 03.08.2020 по справі 160/5303/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року Справа № 160/5303/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-С про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, -

ВСТАНОВИВ :

18 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-С , в якій позивач просить:

- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ Інтер-С (код 33661930), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 року у справі №804/9067/16 адміністративний позов Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер - С про стягнення податкового боргу - задоволено. Стягнуто кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-С (реєстраційний номер облікової картки платника податків 33661930, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Кооперативна,буд.5) з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, до державного бюджету на суму податкового боргу по платежу орендна плата за землю в розмірі 110 740,62 грн. (сто десять тисяч сімсот сорок гривень шістдесят дві копійки). Позивачем вживались заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України). Однак, вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем в повному обсязі, оскільки останні інкасові доручення повернулися без виконання у зв`язку із відсутністю коштів на рахунках. Тому, керуючись нормами статті 88, 89 Податкового кодексу України, контролюючим органом складено акт опису майна ТОВ Інтер-С від 12.07.2016 року №1312/10/04.06-17.10 на яке поширюється право податкової застави, а саме: нежитлове приміщення компресорної з підстанцією, загальною площею 236,0 м.кв. розташоване за адресою вул. Пушкіна, буд.15-А, м. Марганець, Дніпропетровська область. Станом на 01.04.2020 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 98 743,87 грн., а тому просять суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ Інтер-С , що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 22.05.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5303/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому проваджені). Цією ж ухвалою відповідачу надано право подати відзив на позов разом із доказами, які підтверджують обставини на яких грунтуються його заперечення протягом 15 днів з дати отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позов, заперечень, доказів чи пояснень по суті справи не скористався.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі направлено відповідачу на юридичну адресу підприємства, а саме: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Кооперативна буд. 5, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 24.06.2020 р., який повернувся до суду з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання , адресат вибув , адресат відсутній тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в ухвалі від 01.04.2019 у справі №9901/811/18 (адміністративне провадження №П/9901/811/18).

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Правом подання відзиву на позов відповідач не скористався.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-С (код ЄДРПОУ 33661930) зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

Згідно розрахунку податкового боргу, станом на 01.04.2020 року за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 98 743,87 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 року у справі №804/9067/16 адміністративний позов Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер - С про стягнення податкового боргу - задоволено. Стягнуто кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-С (реєстраційний номер облікової картки платника податків 33661930, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Кооперативна,буд.5) з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, до Державного бюджету на суму податкового боргу по платежу орендна плата за землю в розмірі 110 740,62 грн. (сто десять тисяч сімсот сорок гривень шістдесят дві копійки).

Вказана постанова в апеляційному порядку відповідачем не оскаржувалась та набрала законної сили 21.04.2017 року, у зв`язку з чим позивачу було видано виконавчий лист по даній справі.

На виконання постанови суду, контролюючим органом 22.01.2018 року направлено до банківських установ, в яких відкриті рахунки ТОВ Інтер-С , інкасові доручення (розпорядження) №1023 на суму 90 740,62 грн., №1024 на суму 90 740,62 грн. та №1025 на суму 90 740,62 грн.

З наданих до суду інкасових доручень вбачається, що інкасове доручення (розпорядження) №1023 від 22.01.2018 року на суму 90 740,62 грн. згідно з відміткою банку АТ Райффайзен Банк Аваль виконано частково в сумі 3 226,60 грн., інкасові доручення (розпорядження) №1024 та №1025 від 22.01.2018 року на суму 90 740,62 грн. згідно з відміткою банку АТ Райффайзен Банк Аваль повернуті без виконання, в зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Судом також встановлено, що керуючись нормами статті 88, 89 Податкового кодексу України, податковим керуючим Павленком Н.Є. 12.07.2016 року складено акт опису майна №1312/10/0406-1710-33661930 від 12.07.2016 року, згідно якого описано наступне майно ТОВ Інтер-С : нежитлове приміщення компресорної з підстанцією, загальною площею 236,0 м.кв. (компресорна 1-1=16,0 кв.м.; компресорна 1-2=14,1 кв.м.; компресорна 1-3=24,7 кв.м.; компресорна 1-4=22,1 кв.м.; компресорна 1-5=38,0 кв.м.; компресорна 1-6=27,4 кв.м.; підстанція 1-7=53,9 кв.м.), вартістю 178 907,00 грн., яке розташоване за адресою: вул.Пушкіна, буд.15-А, м.Марганець, Дніпропетровська область .

Враховуючи, що вказані заходи не призвели до погашення ТОВ Інтер-С податкового боргу, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до п.87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Положенням п.89.1 ст.89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Згідно п.89.2 ст.89 ПК України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 ст.89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З аналізу даних правових норм слідує, що основними умовами для звернення до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Згідно з п.95.3 ст.95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, нормами Податкового кодексу України закріплений порядок застосування заходів, щодо погашення податкового боргу платника податків. Продаж майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, можливий лише тоді, коли коштів для погашення податкового боргу недостатньо або вони відсутні на рахунках платника податків.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено всі необхідні заходи по стягненню податкового боргу, що передують зверненню до суду за наданням дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна: отримано рішення суду про стягнення з відповідача грошових коштів; на розрахункові рахунки боржника виставлялися інкасові доручення, які повернуті установами банку з частковим виконанням та без виконання з підстав відсутності коштів; складено акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави.

Однак, ці заходи не призвели до погашення податкового боргу, а тому суд дійшов висновку про доцільність застосування заходу погашення заборгованості у вигляді надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Приписами ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За сукупністю наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв`язку з чим підлягають задоволенню. В свою чергу, відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом, а також спростування позовних вимог податкового органу суду не надано.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судовий збір на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області стягненню із відповідача не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-С (вул. Кооперативна, буд.5, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53208, код ЄДРПОУ 33661930) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна - задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-С (вул. Кооперативна, буд.5, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53208, код ЄДРПОУ 33661930) в межах суми податкового боргу 98 743,87 грн. (дев`яносто вісім тисяч сімсот сорок три гривні сорок п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева