Рішення

від 26.05.2021 по справі 193/674/18

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/674/18

Провадження №2/193/6/21

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

26 травня 2021 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

позивача ОСОБА_1 представника позивача Умріхіна О.В.

особи, що беруть участь у справі:

відповідачі ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Софіївка цивільну справу за позовом Умріхіна Олександра Віталійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , Криворізької районної державної адміністрації, Ордо-Василівської сільської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі відділу у Софіївському районі, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування;

за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання негідним спадкоємцем, встановлення ухиленняв від надання допомоги спадкодавцеві, який був тяжко хворий та в безпорадному стані, ухилення від виконання обв"язку щодо утримання спадкодавця, усунення від права на спадкування та визнання права власності у порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи її тим, що вона ОСОБА_1 є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (доводиться доданими до позову копіями свідоцтва про народження позивачки НОМЕР_1 ,свідоцтва про шлюб позивачки НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть ОСОБА_6 НОМЕР_3 ).

11.09.2000 року мати ОСОБА_6 склала заповіт на користь позивачки ОСОБА_1 , за яким належну їй земельну частку (пай), що знаходиться в КСП Росія с. Ордо-Василівка Софіївського району Дніпропетровської області, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0376811 виданого Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 19 лютого 1998 року ( копія заповіту АВМ № 944968 додається).

Позивачка звернулася до Шостої криворізької державної нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про т спадщину. Нотаріусом було зареєстровано спадкову справу № 51376727 (номер у нотаріуса № 340/2011, копія витягу № 27401209 надається).

05.03.2018 року державний нотаріус Деркач Я.В. видав постанову про відмову позивачці ОСОБА_1 і видачі їй свідоцтва про спадщину та запропоновано звернутися до суду(копія постанови нотаріуса від 06.03.2018 додається).

Надалі, на запит адвоката Умріхіна О.В., від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відділу у Софіївському районі, було отримано листа, що на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Ордо-Василівської сільської ради народних депутатів № 113 від

16.01.2001року видано Державний акт на право власності на землю площею 8,34 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії ІІ-ДП № 038060 від

20.03.2001 року на імя ОСОБА_6 . Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі під номером 1225286600:02:002:0155 (копія листа і державного акту додається).

Відповідачем за цим позовом визначено ОСОБА_3 , яка є старшою сестрою позивачки і заперечую будь-яке право позивачки на спадщину, яка залишилася після смерті матері ОСОБА_6 , утримуючи при собі усі документи на майно, яке залишилося після смерті матері. Адвокат Умріхін О.В. звертався до ОСОБА_3 з листом від 20.02.2018 року ( направлено рек.листом № 5000019047723 від 01.03.2018 року) із пропозицією проведення перемовин щодо спадщини і надання документів на майно, але відповіді не отримано ( копія листа адвоката № 31 від 20.02.2018 додається).Із пояснень позивачки, ОСОБА_3 , як старша сестра позивачки, заперечує право останньої на спадщину.

Інші відповідачі: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є рідними братами позивачки і є спадкоємцями першої черги за законом.

Наявність відмови нотаріуса і заперечення відповідачки ОСОБА_3 створює юридичний спір, який має вирішуватися у судовому порядку, згідно вимог ч.2 статті 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України.

Прохає суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, а за зустрічною позовною заявою позивач ОСОБА_5 проти позовних вимог заперечує, посилається на наступне:

Згідно Державного акту на право власності II-ДП № 038060 ОСОБА_6 належить земельна ділянка (пай) площею 83^0 гектарів в межах згідно з планом на території Ордо-Василівської сільської ради.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати, ОСОБА_6 , в селі Мотина Балка Софіївського району.

Після смерті матері відкрилася спадщина на земельну ділянку (пай) площею 8340 гектарів в межах згідно з планом на території Ордо-Василевської сільської ради.

Відповідач-позивач зареєстровано проживав в належному йому будинку АДРЕСА_1 , разом зі спадкодавцем, ОСОБА_6 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Довідкою №176 від 01.02.2018 року виданою Ордо-Васильївською сільською радою, ( копія додається).

Тому позивач вважає що фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері в вигляді земельної ділянці (пай) площею 8340 гектарів в межах згідно з планом на території Ордо- Василевської сільської ради.

Однак, йому зателефонувала його сестра ОСОБА_3 з міста Кривого Рогу, що вона здивована та обурена тим, що наша безсоромна сестра ОСОБА_1 , яка ухилялась від надання допомоги своїй матері, яка через похилий вік, тяжку хворобу та сліпоту була у безпорадному стані і потребувала стороннього догляду (що підтверджується Довідкою №73 від 05.02.2018 року виданого Комунальним закладом охорони здоров`я Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Софіївської районної ради Дніпровської області. Діагноз ІХС, стан після ішемічного інсульту, правосторонній геміапарес) - звернулась до Шостої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері яка відкрита була в селі Мотина Балка і мені потрібно звернутися до Софіївської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті моєї матері. Сестра ОСОБА_3 стала сваритися щоб він негайно їхав до нотаріуса, бо я зовсім залишусь без материного пая, державний акт на який мати передала йому перед смертю.

Позивач послухався сестру, ОСОБА_3 , він з нею разом у встановлений строк вимушені були звернутися до Шостої Криворізької державної нотаріальної контори, з заявами про прийняття спадщини після смерті їх матері.

При житті мати хворіла цілою низкою тязкких хвороб, ішемічна хвороба серця, все життя погано бачила, останні два роки зовсім осліпла.

Мати паралізувало, діагноз геміпарес, параліч правої половини тіла, погано розмовляла, постійні головні болі, порушення функції кровообігу, напади стискаючого болю з локалізацією в ліву частину тіла за грудиною, серця, віддає у ліве плече, ліву руку, ліву половину обличчя, шиї, велика стомливість, суглобові болі. Мати постійно казала що її стягує та здавлює знутрі, недостаточно повітря і так через кожні 5 хвилин і так до смерті. Заставляла нас постійно відкривати вікна .

Життя тяжко хворої матері і його родини перетворилося на справжній і безперервний жах.

Сестра позивача ОСОБА_3 багато років хворіє, діагноз цукровий діабет , постійні болі в ногах, пересувається з цепком. Ціни на продукти, ліки, лікування піднялися. Мати була непрацездатною. Він з дружиною постійно привозили матері овочі та продукти харчування.

Тому в взимку 2010 року за рік до смерті матері позивач запропонував забрати немічну мати, яка через похилий вік, тяжку хворобу та сліпоту була у безпорадному стані, до себе в належний мені будинок АДРЕСА_1 , йому з дружиною важко було с села постійно їздити в місто до матері, доглядати її та возити продукти харчування.

Мати зібрала трьох ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , і казала їм що ОСОБА_1 наполягає щоб мати склала заповіт на земельну ділянку (пай) яка належить матері згідно державного акту, тому що ОСОБА_1 дізналась від нотаріуса, що заповіт складений на підставі Сертифікату про право на земельну ділянку втратив силу, тому що мати вже використала таке право, яке надає сертифікат - на підставі якого мати при житті отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку (пай). Тому мати бажала щоб ОСОБА_1 забрала до себе немічну мати, яка була у безпорадному стані і потребувала стороннього догляду і вилікувала її, але доглянула до смерті. Мати казала що на Україні матір доглядають доньки, а не невістки. Що доглядати її обов`язкова доля доньок, а ні невісток, тому вона бажає щоб її забрала до себе донька ОСОБА_1 . ОСОБА_1 у грубої формі відмовила матері забрати її до себе та доглядати немічну, похилого віку, повністю сліпу матір, тяжко хвору, яка була у безпорадному стані, казала що їй немає куди сліпу мати забрати. ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_1 доглядати та лікувати мати в будинку сестри ОСОБА_3 . На що ОСОБА_1 почала сваритися, казала що вона прийшла по іншому питанню, що мати повинна на її ім`я скласти новий заповіт на земельну ділянку на підставі Державного акту про право власності, а я їй рідний син, як вирішив забрати нашу мати до себе - нехай син і забирає мати і доглядає її і лікує.

Мати плакала і просила ОСОБА_1 забрати до себе, але залишитися з нею в будинку сестри ОСОБА_3 , звернулась до ОСОБА_1 щоб ОСОБА_1 допомогла коштами на ліки, на лікування, бо ціни на ліки та лікування піднялися і без коштів матір не вилікується. ОСОБА_1 почала знов сваритися з хворою матір`ю, обзивала її.

Тоді моя мати дістала Державний акт на земельну ділянку (пай) і при ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передала його мені, ОСОБА_5 зі словами, щоб я негайно відвіз її до нотаріуса скласти заповіт на земельну ділянку (пай) на моє ім`я, ОСОБА_5 .

Мати була важко хвора та змучена сімейними розбірками. Возити та мучити далі її таку тяжко хвору по нотаріусам він не міг, тому що вона була його рідна мати. Вони всі вирішили що коли мати вилікується, тоді й звернутся до нотаріуса. Однак мати несподівано померла і не встигла виконати свою останню волю, скласти заповіт на земельну ділянку (пай) на ім`я - ОСОБА_5 .

Матері було соромно перед невісткою, моєю дружиною, за те що її рідна донька відмовилась від неї важко хворої, сліпої. Мати просила зателефонувати ОСОБА_1 , знижалася перед нею, коли плакала та просила приїхати до неї, коли стребувала, що вона ж є її донька, чому ухиляється від своїх зобов`язань, від надання допомоги похилого віку матері, яка є у тяжкої хвороби та безпорадному стані, стребувала з неї виконання обв`язку щодо утримання дочкою мати, просила хоча би провідати її, допомогти коштами на ліки, лікування, додаткову їжу, бо мати непрацездатна. Але ОСОБА_1 в грубої формі відмовляла їй, казала що їй самій потрібні кошти на ліки, лікування та додаткову їясу.

За цілий рік ОСОБА_1 разів два з`являлась до матері і тихо ластилась до матері, він виходив з кімнати матері, радів за мати, яка сліпі свої оченьки проплакала за донькою ОСОБА_1 , яка відвернулась від матері в важкий для матері час. На сварку повернувся до материної кімнати, де ОСОБА_1 сварилась з матір`ю, щоб не повергати матері пенсійну банківську картку, кричала матері що він багатий, що у нього корова, птиця, овочі та фрукти свої, тому кошти з пенсії матері не потрібні. Мати відмовилась віддавати їй свою пенсію і звернулась до ОСОБА_1 щоб ОСОБА_1 негайно повернула картку та допомогла коштами на ліки, на лікування, бо не вистачає коштів щоб вилікувати мати. ОСОБА_1 з того часу перестала відповідати на телефонні дзвінкі поки мати і померла. Після її від`їзду не найшли пенсійної картки матері. Коли мати померла звернувся до банку, однак коштів на пенсійної материної банківської картці не оказалось.

ОСОБА_1 відмовилась надавати будь яку допомогу та доглядати її мати. Відмовилась і надавати матеріальну поміч. Навпаки ще і материну пенсію забирала собі. Ми чекали коли матері полегшає звернуться ПриватБанку і отримають нову пенсійну картку за всі місяці.

Мати плакала, і явін мовчки сам надавав допомогу матері, яка була у безпорадному стані, виконував свої та сестри ОСОБА_1 обв`язки щодо утримання тяжко хворої матері, яка була у безпорадному стані, бо він розумів, що крім мене, їй ніхто не допоможе. Мати почувала себе самотньою. Дочка ОСОБА_1 свідомо відмовилася доглядати за нею, антисанітарні умови життя сліпої та старої матері відштовхували ОСОБА_1 він- цієї старої, у безпорадному стані матері, яка перед смертю зовсім осліпла, помити руки не могла сама.

Весь рік вимушений був сам на свої кошти купувати для матері ліки, памперси, лікувати, для них продукти, необхідні речі домашнього вжитку, одяг, взуття і інше. їжу готував відповдач, прибирав у будинку, прав свої речі та речі матері, сплачував лікування, додаткову їжу. Допомагали мені лише дружина та сини. Як би не вони, я би ні коли не зміг сам доглянути похилого віку, тяжко хвору мати, яка була у безпорадному стані.

Відповідач постійно піклувався про матір, годував її, тому що вона не могла сама це робити, перекидала на себе їжу, обливалась з чашки, з тарілки на себе, бо не бачила, і несла чашку мимо рота, я один забезпечував санітарні умови її життя. Сліпа мати вже не могла сама вставати з ліжка без сторонній допомоги, він піднімав її, виводив, а останній час виносив на руках на двір. Всю її життєдіяльність в цей період забезпечував відповідач.

Сліпа мати дуже страждала. Коли він двері відкривав, то вона питала, хто прийшов, і по голосу впізнавала, хто зайшов у будинок, чи підійшов до неї у дворі.

Сусіди все бачили і чули що діється у нашої хаті та по дворі, йому дуже важко було доглядати немічну сліпу мати, яка через похилий вік та тяжку хворобу була у безпорадному стані, встали на мій захист і сказали: ми куди треба прийдемо і засвідчимо останню волю йогої матері, а ОСОБА_1 усунути від права на спадкування, бо ОСОБА_1 свідомо ухилялась від виконання обов`язку щодо утримання матері при житті, ухилялась від надання допомоги матері, яка через похилий вік, тяжку хворобу була у безпорадному стані.

На теперішній час відповідачу стало відомо, що ОСОБА_1 , яка ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу, був у безпорадному стані, вирішила що вона одна отримує спадщину після смерті моєї матері і не з`являлася з нами разом в Шосту криворізьку державну нотаріальну контору, на теперішний час звернулась до суду щоб і в суді всіх обманути. Де кілька місяців до смерті матері ОСОБА_1 не спитала чи мати жива, чи нагодували сліпу немічну мати, чи вилікували її, ОСОБА_1 ухилялась від виконання обов`язків щодо утримання померлої матері яка була у безпорадному стані і потребувала стороннього догляду, ухилялась від надання, допомоги спадкодавцеві.

Відповідач інвалід, одного ока не маю, звертався з пропозицією до ОСОБА_1 щоб разом доглядати мати, але вона відмовилася. Йому самому дуже було важко доглядати мати. Але він не відмовився від своїх синових обов`язків доглядати рідну мати і не покинув матір в безпорадному стані. Допомагала і доглядати лише моя дружина.

Сестра ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує що 11.09.2000 року наша мати склала заповіт на її користь, за яким належну їй земельну ділянку (пай), що знаходяться в КСП Росія с. Ордо-Василівка Софіївського району, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП №0376811 виданого Софіївською районною державною адміністрацією 19 лютого 1998 року.

Однак їх мати на час складення заповіту згідно сертифікату на право на земельну ділянку (пай) не знала де конкретно розміщена її земельна ділянка (пай), тому не могла самостійно обробляти її. Лише мала право отримати земельну ділянку у держави на підставі Сертифікату. Тому Сертифікат на право на земельну ділянку (пай) не являється документом про право власності на земельну ділянку, бо земельної ділянки на тої час у матері не було, тому і не було права власності на неї. Не отримав земельну ділянку моя мати не мала можливості її приватизувати. Таким чином, Сертифікат про право на земельну ділянка, е документом на право на отримання земельної ділянки, і це право моя мати при житті використала. Підтвердженням е наявність Державного акту на ім`я моєї матері на земельну ділянку (пай).

Можливо у матері була інша земельна ділянка, яку вона заповідала ОСОБА_1 на підставі сертифікату, цей факт мені не відомий. Моя мати все своє життя погано бачила і ОСОБА_1 постійно залишала свою мати без коштів, винагород та інше.

Тепер намагається залишити без земельної ділянка (пая), Державний акт на яку мати передала мені у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 не заперечувала. Не сказала що не потрібно передавати брагу Державний акт, передай їй і вон тебе мамо забире до себе, залишуся з мамою, немічною, важко хворою, сліпою, у безпорадному стані і потребує стороннього догляду, буде її годувати, лікувати, забезпечувати життєдіяльність, і вилікує . А на теперішній час ОСОБА_1 взагалі не згадує про відповідача в позовної заяві, тому що мати була зареєстрована в м. Кривому Рогу в будинку сестри ОСОБА_3 , і вона вирішила його взагалі відкинути від спадкування після смерті матері, щоб не була виконана остання воля матері. .

В своєї позовної заяві ОСОБА_1 , свідомо не вказує що вона свідомо ухилялася від надання допомоги спадкодавцю, яка була її ріднею матір`ю, яка через похилий вік, тяжку хворобу, повну сліпоту була у безпорадному стані. Мати жила в будинку, який належить її доньці ОСОБА_3 і ОСОБА_1 мала можливість в важкий для матері час, яка через похилий вік, тяжку хворобу, повну сліпоту була у безпорадному стані і потребувала сторонньої допомоги, доглядати матір в будинку сестри ОСОБА_3 .

Відповідач та ОСОБА_3 вважаємо що можливо відмовити ОСОБА_1 в отриманні права власності на земельну ділянку за заповітом складеним на підставі Сертифікату на право на земельну ділянку, тому що це право мати при житті використала. Вони заперечують проти позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування на підставі сертифікату зазначеному в заповіті складеного 11.09.2000 року ОСОБА_6 в якому не вказано на яку земельну ділянку складений зазначений заповіт . Тому що в разі як на право власності на земельну ділянку (пай), то матері на час складення заповіту - 11.09.2000 року не відомо було де розміщена її ділянка, тому вона ні як не мала можливості нею користуватися, тому що не мала правовстановлюючі документи на земельну ділянку пай, можливо у матері була ще одна земельну ділянка (пай), про що не зазначено ні в первісному позові і ні в уточнюючої позовної заяві.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позов в повному обсязі.

Представник відповідача Ордо-Василівської сільської ради в судове засідання не з`явився, направили суду заяву про розгляд справи без участі представника та відзив на позовну заяву.

Представник відповідача Криворізької райдержадміністрації в судове засідання не з`явився, направили суду заяву про розгляд справи без участі представника та відзив на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі відділу у Софіївському районі в судове засідання не з"явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (доводиться доданими до позову копіями свідоцтва про народження позивачки НОМЕР_1 ,свідоцтва про шлюб позивачки НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть ОСОБА_6 НОМЕР_3 ).

11.09.2000 року мати ОСОБА_6 склала заповіт на користь позивачки ОСОБА_1 , за яким належну їй земельну частку (пай), що знаходиться в КСП Росія с. Ордо-Василівка Софіївського району Дніпропетровської області, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0376811 виданого Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 19 лютого 1998 року ( копія заповіту АВМ № 944968 додається).

Позивачка звернулася до Шостої криворізької державної нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про т спадщину. Нотаріусом було зареєстровано спадкову справу № 51376727 (номер у нотаріуса № 340/2011, копія витягу № 27401209 надається).

05.03.2018 року державний нотаріус Деркач Я.В. видав постанову про відмову позивачці ОСОБА_1 і видачі їй свідоцтва про спадщину та запропоновано звернутися до суду(копія постанови нотаріуса від 06.03.2018 додається).

Надалі, на запит адвоката Умріхіна О.В., від ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відділу у Софіївському районі, було отримано листа, що на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Ордо-Василівської сільської ради народних депутатів № 113 від

16.01.2001року видано Державний акт на право власності на землю площею 8,34 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії ІІ-ДП № 038060 від

20.03.2001 року на імя ОСОБА_6 . Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі під номером 1225286600:02:002:0155 (копія листа і державного акту додається).

Відповідачем за цим позовом визначено ОСОБА_3 , яка є старшою сестрою позивачки і заперечую будь-яке право позивачки на спадщину, яка залишилася після смерті матері ОСОБА_6 , утримуючи при собі усі документи на майно, яке залишилося після смерті матері. Адвокат Умріхін О.В. звертався до ОСОБА_3 з листом від 20.02.2018 року ( направлено рек.листом № 5000019047723 від 01.03.2018 року) із пропозицією проведення перемовин щодо спадщини і надання документів на майно, але відповіді не отримано ( копія листа адвоката № 31 від 20.02.2018 додається).Із пояснень позивачки, ОСОБА_3 , як старша сестра позивачки, заперечує право останньої на спадщину.

Інші відповідачі: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 є рідними братами позивачки і є спадкоємцями першої черги за законом.

Наявність відмови нотаріуса і заперечення відповідачки ОСОБА_3 створює юридичний спір, який має вирішуватися у судовому порядку, згідно вимог ч.2 статті 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218, ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1235 ЦК України надається право заповідачу на призначення спадкоємців.

Передбачені ст.1224 ЦК України підстави щодо усунення позивача від права на спадкування відсутні.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на наведені обставини, суд визнає, що за позивачем слід визнати право власності на вказане спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст.ст.265, 354, 355 ЦПК України, та ст.ст.16, 328, 1216-1218,ст.1265 ЦК України,суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Умріхіна Олександра Віталійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , Криворізької районної державної адміністрації, Ордо-Василівської сільської ради; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі відділу у Софіївському районі, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельну ділянку площею 8,34 га в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

Ріщення може бути оскаржено протягом 30 днів з часу його оголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 03 чевня 2021року.

Суддя О.В,Шумська