Ухвала
від 21.05.2021 по справі 761/13661/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13661/21

Провадження № 1-кс/761/8421/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна ТОВ «Бруклін-Київ» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 320141001100001 92 від 27.05.2014,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням проскасування арешту майна ТОВ «Бруклін-Київ» звернувся директор вказаного товариства.

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 320141001100001 92 від 27.05.2014 за ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, у якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2020 (справа № 761/28639/20) накладений арешт на низку земельних ділянок, які на праві користування належать ТОВ «Бруклін-Київ».

Водночас, представник володільця майна вважав,що арешт накладений безпідставно, оскільки ТОВ «Бруклін-Київ» на законних підставах володіє та користується вказаними земельними ділянками, в діях посадових осіб товариства відсутні ознаки злочинів, за фактом вчинення яких здійснюється досудове розслідування у вказаному провадженні, тобто земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110137500:02:002:0026, 5110137500:02:002:0027, 5110137500:02:002:0039, 5110137500:02:002:0042, 5110137500:02:002:0043, 5110137500:02:002:0045, 5110137500:02:002:0046, 5110137500:02:002:0051, 5110137500:02:002:0055, 5110137500:02:002:0056, 5110137500:02:002:0058 не можуть бути доказами у цьому провадженні.

Керуючись наведеним, представник володільця майна просив арешт земельних ділянок скасувати.

У судовому засіданні представник володільця майна клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Згідно зрішенням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 від 26.04.2021підслідність у кримінальному провадженні № 320141001100001 92 від 27.05.2014 визначена за СУ ГУНП у Одеській області.

Слідчий СУ ГУНП у Одеській області, будучи належнимчином повідомленимпро день,час тамісце розглядуклопотання, до суду не прибув, про причину неявки не повідомив.

У відповідності до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

У силу частини 2 наведеної статті КПК арешт майна може бути скасовано слідчим суддею повністю чи частково, якщо власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності з клопотанням про скасування арештудо суду, який його наклав.

Аналогічна позиція щодо застосування положень статті 174 КПК наведена у постанові Великої палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №569/4374/16-ц та постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 362/392/16-ц.

Отже, враховуючи, що оскаржуваний захід забезпечення кримінального провадження застосований ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2020, клопотання про скасування такого заходу у силу наведених вище положень підлягає розгляду слідчим суддею зазначеного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенніу справах«Бакланов протиРосійської Федерації»та «Фрізенпроти РосійськоїФедерації» ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів.

У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися виключно шляхом досягнення справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, тобто лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

З ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.09.2020(справа№ 761/28639/20)вбачається, що під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя виходив з наданих стороною обвинувачення доказів, що давали підстави вважати, що майно, яке перебуває у володінні ТОВ «Бруклін-Київ», є об`єктом злочинних посягань, тобто є речовим доказом та потребує збереження.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину, а також для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ст. 98 КПК до речових доказів кримінальний процесуальний закон відносить, серед іншого, об`єкти, набуті кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, завданням арешту майна у цьому випадку є забезпечення збереження певних предметів не як об`єктів права власності, а саме як речових доказів, тобто таких, що зберегли на собі сліди злочину або є безпосередніми носіями інформації про обставини вчинення злочину.

Водночас, як вбачається з долучених до клопотання документів ТОВ «Бруклін-Київ» є добросовісним набувачем права користування та володіння вказаним майном, посадові особи вказаного товариства відношення до обставин вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень не мають, тобто у силу вимог КПК ТОВ «Бруклін-Київ» є третьою особою, на майно якої накладений арешт.

Крім того, як вказано у судовому рішенні, арешт накладений у зв`язку з тим, що земельні ділянки набуті кримінально протиправним шляхом, тобто є доказом у кримінальному провадженні, тому з метою недопущення їх відчуження піддані арешту.

Однак, виходячи з того, що стороною обвинувачення не спростовані аргументи ініціатора клопотання, що піддане арешту майно на теперішній час на законних підставах перебуває у володінні ТОВ «Бруклін-Київ», що підтверджується наданими представником товариства документами, та виключає протиправність заволодіння такими об`єктами нерухомості.

Згідно з ч. 1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.

Отже, вищенаведене доводить, що подальшим перебуванням майна під арештом продовжується порушення права володіння ТОВ «Бруклін-Київ» та вимагає від слідчого судді прийняття рішення, яке б усунуло спричинені негативні наслідки та відновило у повному обсязі права вказаного товариства .

Таким чином, клопотання представника володіяльця майна підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіШевченківського районногосуду м.Києва від28.09.2020(справа №761/28639/20)у кримінальномупровадженні № 320141001100001 92 від 27.05.2014 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110137500:02:002:0026, 5110137500:02:002:0027, 5110137500:02:002:0039, 5110137500:02:002:0042, 5110137500:02:002:0043, 5110137500:02:002:0045, 5110137500:02:002:0046, 5110137500:02:002:0051, 5110137500:02:002:0055, 5110137500:02:002:0056, 5110137500:02:002:0058.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.05.2021
Оприлюднено31.01.2023
Номер документу97509556
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —761/13661/21

Ухвала від 21.05.2021

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Циктіч В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні