Постанова
від 27.05.2021 по справі 910/6176/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2021 р. Справа№ 910/6176/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В.

за участю представників сторін: згідно із протоколом судового засіданні від 27.05.2021

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 (повне рішення складено 09.12.2020)

у справі № 910/6176/20 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"

до 1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

3. ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Арена-медіа експерт";

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мекс Адвертайзинг";

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мекс20";

про визнання недійсним договорів,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду від 30.11.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" в повному обсязі, яким зокрема:

- визнати Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Арена-Медіа Експерт" від 23.05.2019 недійсним;

- визнати Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019 недійсним;

- визнати Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс20" від 01.06.2019 недійсним;

- скасувати запис №10741070012032773 від 30.05.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шентак Людмилою Віталіївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена-Медіа Експерт";

- скасувати запис №10731070008021819 від 17.10.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекс Адвертайзинг";

- скасувати запис № 10731070017032979 від 17.10.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекс20"

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (код ЄДРПОУ 40888017) суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 12 612,00 грн.

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (код ЄДРПОУ 40888017) суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 18 918,00 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, суд першої інстанції неправомірно визначив, що в оскаржуваному судовому рішенні нібито про відсутність у позивача порушеного права при зверненні з позовною заявою про визнання недійсними ряду договорів, згідно із яких ОСОБА_1 було відчужено власні корпоративні права на користь третіх осіб, в тому числі і на власну дружину. При тому, оскаржуваним рішенням судом було повністю знівельовано ст. 215 ЦК України, зокрема, в частині того, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, а й за позовом заінтересованої особи.

Скаржник звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про визнання недійсними договорів у зв`язку з їх фіктивністю, а зокрема, з тим, що такі договори були укладені не дивлячись на арешт, накладений ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15.05.2019 у справі № 753/8556/19.

Скаржник вказує на те, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.20128 № 439/212/14-ц), отже, той факт, що позивач не є стороною спірного договору, не позбавляє його права звернення до суду з вимогою про захист охоронюваного законом інтересу.

Скаржник зазначає, що позивач є кредитором ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", засновником та керівником якого є ОСОБА_1 , останній несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів в рамках провадження у справі про банкрутство ТОВ "Західбуденерго компані консалтинг" відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, а отже, оспорювані договори, згідно із яких ОСОБА_1 було відчужено на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних йому часток в статутних капіталах ТОВ "Арена-Медіа Експерт", ТОВ "Мекс Адвертайзинг", ТОВ "Мекс20", що були арештовані ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15.05.2019 у справі № 753/8556/19 та укладені після порушення провадження про банкрутство ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", порушують права позивача, як кредитора товариства, оскільки ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства несе солідарну відповідальність за зобов`язанням ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", як керівник останнього, однак, судом в оскаржуваному рішенні взагалі були проігноровано зазначені обставини.

Скаржник звертає увагу на те, що самі ознаки фраудаторності оспорюваних договорів судом першої інстанції взагалі не були досліджені та встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20.

Скаржник посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, суть яких зводиться до того, що позивач вправі звернутись до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 ЦК України. Аналогічні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 649/3972/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 910/17755/18, від 23.08.2017 у справі № 6-2697цс16, від 19.10.2016 у справі № 6-1873цс16.

Узагальнені доводи письмових пояснень

17.03.2021 від ТОВ "Арена-Медіа Експерт" до суду надійшли письмові пояснення, у яких вказано про те, що як вірно зазначив позивач у своєму позові, на підставі спірних договорів між відповідачами було складено відповідні акти прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариств від 23.05.2019 та від 01.06.2019, а Товариствами прийняті відповідні рішення, оформлені протоколами загальних зборів № 23/05 від 23.05.2019, № 01/06 від 01.06.2019 та згодом було вчинені відповідні реєстраційні дії щодо зміни складу учасників Товариств № 10741070012032773, № 10731070008021819 та № 10731070017032979, відтак, укладення актів прийому-передачі часток у статутному капіталі, прийняття рішень, оформлених протоколами загальних зборів Товариств та відповідні реєстраційні дії, свідчать про реальне настання правових наслідків, на які було направлене укладання спірних договорів, що у свою чергу свідчить про неможливість застосування приписів статті 234 ЦК України до спірних правовідносин.

ТОВ "Арена-Медіа Експерт" у письмових поясненнях звертає уваги на те, що зі змісту постанови Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17, на яку між іншого вказує позивач, вбачається, що фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в законодавстві України регулюються тільки в певних сферах (зокрема, у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14.05.1992 № 1243-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у виконавчому провадженні (ч. 4 ст. 9 Закону України від 02.06.2016 № 1404 "Про виконавче провадження"). Водночас, за висновками Верховного Суду, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитись під сумнів у частині його добросовісності та набуває однак фраудаторного правочину. Тому посилання скаржника на те, що спірні договори направлені йому, як кредитору, на шкоду та є фраундаторними є безпідставними, а доводи з приводи того, що дії першого відповідача щодо укладення спірних договорів, а також договорів про поворотну фінансову допомогу, про які зазначав позивач у позові, направлені на уникнення відповідальності ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" перед кредиторами, у зв`язку із чим є обґрунтовані підстави для звернення кредитора із заявою щодо солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів рамках провадження у справі про банкрутство є лише припущенням позивача, що не підтверджене належними та допустимими доказами. Матеріали справи не містять доказів щодо існування судових рішень за зобов`язаннями ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", які б встановлювали субсидіарну відповідальність першого відповідача щодо ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" перед позивачем та які б встановили обставини, що не підлягають доказуванню в даній справі у розумінні ст. 75 ГПК України. Посилання позивача на рішення судів про стягнення з ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" заборгованості, а також інші судові спори, зокрема щодо розмежування приміщення, а також на факт відкриття кримінального провадження щодо першого відповідача також не встановлюють жодних обставин, які б не підлягали доведенню щодо правовідносин позивача та першого відповідача та які б входили до предмету доказування і мали б значення для розгляду даної справи.

ТОВ "Арена-Медіа Експерт" вказує на те, що сам по собі факт накладення арешту не перешкоджає можливості волевиявлення щодо укладення договору, позаяк арешт майна не є підставою для визнання договорів недійсними, у разі якщо особа, що вчиняє таке відчуження, не була обізнана щодо наявності такого арешту, натомість в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що на момент укладення спірних договорів, першому відповідачу було достеменно відомо про наявність арешту його майна.

Позивачем не доведено того, що станом на момент розгляду справи судом першої інстанції, позивач був кредитором по відношенню до першого відповідача, оскільки згідно із доводами самого позивача, таким боржником наразі є ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг". При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що перший відповідач виступає в якості субсидіарного боржника по відношенню до позивача.

Узагальнені доводи заперечень на пояснення ТОВ "Арена-Медіа Експерт"

07.04.2021 від позивача надійшли заперечення, у яких зазначено, зокрема, про те, що:

- ТОВ "Арена-Медіа Експерт" в апеляційному провадженні у справі № 910/6176/20 повинно було подати саме відзив на апеляційну скаргу, а не пояснення, тому такі пояснення не можуть бути прийняті судом до уваги, крім того, пропуск строку подання відзиву на апеляційну скаргу (яким по факту є пояснення третьої особи) є виключно наслідком недобросовісного користування останнім своїми процесуальними права та нездійснення відповідних процесуальних обов`язків;

- забезпечення судом позову у виді накладення арешту на частки у статутному капіталі означається, що цей об`єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті. В тому разі, коли під час дії заборони відбувається відчуження такого майна особою, обізнаною про накладення арешту на майно, відповідні дії можуть визнаватись недійсним і є таким, що суперечать вимогам чинного законодавства та суперечать йому;

- оскаржувані договори були укладені на час діючої ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 15.05.2019, більш того, представник ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 15.05.2019 лише 21.06.2019, а апеляційне провадження за якою було відкрито ухвалою Київського апеляційного суду від 26.07.2019, хоча самі оскаржувані договори були укладені 23.05.2019 та 01.06.2019.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6176/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 18.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена-медіа експерт" про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи № 910/6176/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 на 08.04.2021, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" про продовження процесуального строку розгляду справи, продовжено процесуальний строк розгляду справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6176/20 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 прийнято справу № 910/6176/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

На підставі ст.ст. 216, 281 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 відкладено розгляд справи № 910/6176/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 на 28.04.2021

Судове засідання 28.04.2021 не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Гаврилюка О.М. з 15.04.2021 на лікарняному.

30.04.2021, після виходу головуючого судді Гаврилюка О.М. з лікарняного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про призначення справи № 910/6176/20 до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 у судовому засіданні 27.05.2021.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, перебування головуючого судді Гаврилюка О.М. на лікарняному з 15.04.2021 по 29.04.2021, включно, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/6176/20 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників у судове засідання

Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання, призначене на 27.05.2021, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників відповідачів та третіх осіб.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 27.05.2021 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив рішення Господарського суду 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 скасувати, вимоги апеляційної скарги задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

03.04.2007 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", в якості позикодавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар", в якості позичальника укладено кредитний договір № 010/14/043, відповідно до якого позичальнику відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 7 000 000,00 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month) + 6,18% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.

03.04.2007 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 10/14/03/043/1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. 03.04.2007 та зареєстрований в реєстрі за №873-50, відповідно до якого Іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) належне йому нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. Г), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (будівля виробничого корпусу № 8Б загальною площею 6 013,60 кв.м.), заставною вартістю 38 847 000,00 грн.

29.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" (далі первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (далі - новий боржник), за згодою кредитора Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" укладено Договір про переведення боргу, відповідно до якого первісний боржник переводить на нового боржника свої зобов`язання, що випливають із кредитного договору від 03.04.2007 № 010/14/043, укладеного банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар". 29.09.2008 "Райффайзен Банк Аваль" та первісний боржник уклали додаткову угоду № 010/14/04/443 до кредитного договору № 010/14/043 від 03.04.2007, згідно з якою досягли домовленість про переведення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" згідно з договором про переведення боргу від 29.09.2008 р. та про внесення змін до преамбули і п. 1.1, 3.4, 5.1, 6.1, а також до розділу "Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін". Відповідно до п. 1.1 кредитного договору з урахуванням внесених змін позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 6 200 000 доларів США строком до 31.03.2014 зі сплатою процентної ставки в розмірі Libor (1 month)+6,18% річних та одноразової комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту в розмірі 0,99% від ліміту кредитної лінії.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.10.2012 у справі № 5011-35/11839-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013, позов задоволено повністю та стягнуто солідарно з відповідачів 1,26525639,57 дол. США, з яких 5 851 048,73 дол. США заборгованості за кредитом що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленим НБУ станом на дату подачі позову становить 52 159 437,08 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 578 838,12 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 4 626 653,09 грн.; пені за прострочення сплати за кредитом в розмірі 95 752,72 доларів США, що за офіційним курсом долара США до гривні, встановленого НБУ, станом на дату подачі позову становить 765 351,49 грн. та 64 380,00 грн. - судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 у справі № 5011-33/7282-2012 з урахуванням ухвали від 03.02.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2015, звернуто стягнення на предмет іпотеки за вищевказаним договором іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрований за № -873/50, укладений між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг", предметом якого є нерухоме майно - нежила будівля (літ. Г), розташована за адресою: АДРЕСА_1 (виробничий корпусу № 8б, загальною площею 6013,60) в рахунок погашення кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест компані консалтинг" за кредитним договором № 010/14/043 від 03.04.2007 у загальній сумі 6 276 720 дол. США 44 центів, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 073 677 дол. США 19 центів, заборгованість за відсотками в розмірі 1 773 327 дол. США 50 центів, пеня за кредитом в розмірі 386 260 дол. США 90 центів та пеня за відсотками в розмірі 43 454 дол. США 85 центів. Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки - нежилої будівлі (літ. Г), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (виробничий корпусу № 8б, загальною площею 6013,60), шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 80 582 240,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі № 910/29799/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/29799/15 змінено, викладено у наступній редакції: позов задовольнити частково. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за тілом кредиту 3 959 677,19 дол. США, за відсотками 2 274 480,19 дол. США, пеня за тілом кредиту 19 506 155,85 грн., пеня за відсотками 10 621 877,60 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 700,00 грн. В частині стягнення штрафу в позові відмовити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (03164, м. Київ, вулиця Підлісна, будинок 1, ідентифікаційний код 33640659) 38 194,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі № 910/18739/16 порушено провадження у справі № 910/18739/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про банкрутство, визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на суму 625 780,00 грн., з яких: 13 780,00 грн. - вимоги першої черги, 612 000,00 грн. - вимоги четвертої черги, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника з 15.11.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі № 910/4650/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 та постановою Верховного Суду від 18.04.2018, позовні вимоги задоволено повністю, визнано за Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" право іпотеки на будівлю виробничого корпусу № 8б (літ.Г), загальною площею 7 818,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , належній Товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015 державним реєстратором Дахно А.М., згідно з Договором іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2017, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_4 , видане 23.10.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.10.2015 № 25739850. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_5 , видане 30.10.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№ 3, 4, 5, 7, 10, 14) (літ. Г), загальною площею 5 859 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 . Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_6 , видане 24.11.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г), загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 . Стягнуто з Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 2 800,00 грн. Стягнути з Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 2 800,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 2 800,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 2 800,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у справі № 910/10832/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018, позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05.04.2016 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003, предметом якого є нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень № № 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" майно, отримане на виконання умов договору купівлі-продажу від 05.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003, а саме: нежитлові приміщення будівлі виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№ 2, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15) (літ. Г) загальною площею 2023,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Проджектс Медіа" повернути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет-Експерт" грошові кошти, отримані на виконання умов договору купівлі-продажу від 05.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003, в сумі 2 351 520,00 грн.; скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 14025089 (вчинений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29105996 від 05.04.2016), який внесений на підставі договору купівлі-продажу від 05.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко І.О. та зареєстрованого в реєстрі № 1003.

19.11.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та позивачем укладено договір, відповідно до п. 1.1. якого Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" відступило, а позивач набув у власність всі права вимоги, а саме:

- всі належні акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" права вимоги за кредитним договором № 010/14/043 від 03.04.2007, укладеним між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інкрістар" та всіма додатками та додатковими договорами до нього (далі - кредитний договір № 010/14/043 від 03.04.2007).

- всі належні акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль" права вимоги за договором іпотеки № 010/14/03/043/1 від 03.04.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М. І. та зареєстрованим в реєстрі за № 872, з усіма змінами, доповненнями і додатковими угодами до нього.

У п. 2.1 договору визначено, що кредитор зобов`язується передати у власність набувача права вимоги в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, а набувач - зобов`язується прийняти від кредитора права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення прав вимоги, та сплатити кредитору їх вартість.

За умовами п. 2.3 договору перехід прав вимоги від кредитора і набуття їх набувачем у власність відбувається в дату відступлення прав вимоги, після повної оплати набувачем кредитору вартості прав вимоги відповідно до п. п. 3.1. - 3.2. договору.

Відповідно до п. 2.6 договору з дати відступлення прав вимоги кредитор перестає бути стороною кредитного договору, а набувач стає виключним та єдиним кредитором за відповідним кредитним договором та набуває всіх прав за ним. Права вимоги переходять до набувача в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного відступлення на користь кредитора (без регресу).

Також 19.11.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та позивачем укладено договір відступлення прав за договором іпотеки (далі - договір відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018), посвідчений Розсохою С.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 93, відповідно до якого акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" відступило, а позивач набув у власність всі права вимоги, а саме (п.1.1 договору відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018):

- договором іпотеки № 010/14/03/043/1, посвідченим 03.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.1. та зареєстрованим в реєстрі-за № 872, укладений між цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 010/14/043 від 03.04.2007 разом з усіма змінами, доповненнями та додатковими угодами до нього;

- договором про внесення змін № 010/14/04/442 від 29.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 3929, до договору іпотеки № 2010/14/03/043/1, посвідченого 03.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І.; та зареєстрованого в реєстрі за № 872;

- договором про внесення змін № 010/14/03/043/1/474 від 31.03.2009, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 1280, до договору іпотеки № 010/14/03/043/1, посвідченого 03.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І..1 та зареєстрованого в реєстрі за № 872;

- договором про внесення змін № 2010/14/03/043/1/3 від 15.04.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 840, до договору іпотеки № 010/14/03/043/1 посвідченого 03.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 872.

Відповідно до п. 1.2 договору відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018 відступлення прав за договором іпотеки здійснюється в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права, включаючи:

- всі права цедента, як іпотекодержателя, що передбачені умовами договору іпотеки;

- право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до договору іпотеки.

Згідно з п. п. п. 2.1., 2.2., 2.З., 3.1 договору відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018 права за договором іпотеки вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору відступлення, але не раніше ніж з визначеного договором моменту переходу від цедента до цесіонарія прав, що є предметом договору. З моменту передання (відступлення) прав за договором іпотеки цесіонарій замінює цедента у правовідносинах, які склалися між ним та іпотекодавцем за договором іпотеки. В день підписання та нотаріального посвідчення цього договору відступлення, але не раніше дати відступлення прав за договором іпотеки згідно п. 2.1. цього договору відступлення, цедент зобов`язаний передати цесіонарію документи, що засвідчують права, які передаються за цим договором відступлення. Передача документів оформлюється шляхом підписання уповноваженими особами сторін та скріпленими печатками акту приймання-передачі документів, який після його підписання уповноваженими представниками сторін буде вважатися невід`ємною частиною цього договору.

Цей договір відступлення набирає чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 3.1 договору відступлення прав за договором іпотеки від 19.11.2018).

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15.05.2019 у справі 753/8556/19, заяву позивача про забезпечення позову до пред`явлення позову - задоволено, накладено арешт на все рухоме майно ОСОБА_1 (далі - перший відповідач), зокрема на: 61% (шістдесят один відсоток) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕНА-МЕДІА ЕКСПЕРТ" (далі - третя особа-1); 94% (дев`яносто чотири відсотки) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕКС20" (далі - третя особа-2); 45% (сорок п`ять відсотків) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕКС АДВЕРТАЙЗИНГ" (далі - третя особа-3).

В подальшому позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", про стягнення часткової заборгованості.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.09.2019 у справі № 753/11157/19 , залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 20.11.2019, провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" про стягнення часткової заборгованості - закрито та роз`яснено позивачу його право на звернення із відповідною заявою до Господарського суду міста Києва.

Постановою Київського апеляційного суду від 02.10.2019 у справі № 753/8556/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.02.2020, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2019 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Женева" про забезпечення позову до його пред`явлення.

Як зазначає позивач, ознайомлюючись з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він дізнався, що не зважаючи на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2019 у справі № 753/8556/19, в період вищезазначених судових процесів, ОСОБА_1 вибув з числа засновників товариств, а частки статутних капіталів товариств, які належали йому - були відступлені на користь третіх осіб, про що було внесено записи до ЄДР, зокрема:

- запис № 10741070012032773 від 30.05.2019, що був здійснений державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шентак Людмилою Віталіївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена-Медіа Експерт";

- запис № 10731070008021819 від 17.10.2019, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекс Адвертайзинг";

- запис № 10731070017032979 від 17.10.2019, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекс20".

Позивач зазначає, що зважаючи на такі обставини, 31.01.2020 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням надати пояснення та направити копії документів на підставі яких були внесені зазначені зміни до відомостей про склад засновників ТОВ "Арена-Медіа Експерт", який також 31.01.2019 був направлений приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Борозинець Ю.Г. 06.02.2020 року, представником позивача до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації додатково було подано оплатний запит на отримання належним чином завіреної копії документів із реєстраційної справи ТОВ "Арена-Медіа Експерт". 16.04.2020 року, представником позивача до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації додатково було подано оплатні запити на отримання належним чином завірених копій документів із реєстраційних справ ТОВ "Мекс Адвертайзинг" та TOB "Мекс20".

Як зазначає позивач, у відповідь на дані запити, позивач отримав наступні документи: копію Акту прийому-передачі часток у статутному капіталі ТОВ "Арена-Медіа Експерт" від 23.05.2019; копію Протоколу №01/06 Загальних зборів учасників ТОВ "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019; копію Акту прийому-передачі часток у статутному капіталі ТОВ "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019; копію Протоколу № 01/06 Загальних зборів гасників TOB "Мекс20" від 01.06.2019; копію Акту прийому-передачі часток у статутному капіталі TOB "Мекс20" від 01.06.2019;

Позивач зазначає, що з отриманих документів, встановлено наступне:

1) щодо ТОВ "Арена-Медіа Експерт": Актом прийому-передачі часток у статутному капіталі ТОВ "Арена-Медіа Експерт" від 23.05.2019 підтверджується укладення Договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства, де продавцями є ОСОБА_1 та його дружина, ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), а Покупцем - ОСОБА_3 (далі - відповідач 3). Зокрема, з даного Акту вбачається, що зазначеним Договором, ОСОБА_1 , належну йому частку у розмірі 61% статутного капіталу вартістю 37 210,00 грн., з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику ТОВ "Арена-Медіа Експерт" відповідно до законодавства України, на підставі рішення загальних зборів ТОВ "Арена-Медіа Експерт" (протокол № 23/05 від 23.05.2019) передано у власність ОСОБА_3 . На підставі вказаних документів, 30.05.2019, державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шентак Людмилою Віталіївною , було внесено зміни № 10741070012032773 до відомостей про юридичну особу ТОВ "Арена-Медіа Експерт".

2) щодо ТОВ "Мекс Адвертайзинг": Актом прийому-передачі часток у статутному капіталі TOB "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019 підтверджується укладення Договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства, де продавцем є ОСОБА_1 а його дружина, ОСОБА_2 є покупцем. Зокрема, з даного Акту вбачається, що зазначеним договором, ОСОБА_1 , належну йому частку у розмірі 45% статутного капіталу вартістю 45,00 грн., з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику ТОВ "Мекс Адвертайзинг" відповідно до законодавства України, на підставі рішення загальних зборів ТОВ "Мекс Адвертайзинг" (протокол № 01/06 від 01.06.2019) передано у власність ОСОБА_2 . Зміни № 10731070008021819 до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників ТОВ "Мекс Адвертайзинг" здійснено 17.10.2019, тобто більше ніж за 4 місяці після фактичного відчуження ОСОБА_1 належної йому частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс Адвертайзинг".

3) щодо ТОВ "Мекс20": Актом прийому-передачі часток у статутному капіталі TOB "МЕКС20" від 01.06.2019 підтверджується укладення Договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства, де продавцем є ОСОБА_1 а його дружина, ОСОБА_2 є покупцем. Зокрема, з даного Акту вбачається, що зазначеним договором, ОСОБА_1 , належну йому частку у розмірі 94% статутного капіталу вартістю 37 600,00 грн., з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику TOB "Мекс20" відповідно до законодавства України, на підставі рішення загальних зборів TOB "Мекс20" (протокол № 01/06 від 01.06.2019) передано у власність ОСОБА_2 . Зміни № 10731070017032979 до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників TOB "Мекс20" було здійснено 17.10.2019, тобто більше ніж за 4 місяці після фактичного відчуження ОСОБА_1 належної йому частки в статутному капіталі TOB "Мекс20".

Як зазначає позивач, в супереч вимогам ухвали суду, яка була чинною на момент прийняття рішень загальними зборами засновників товариства, про яке останні достеменно знали, прийнято рішення в результаті яких фактично повністю було відчужені відсоткові частки статутних капіталах товариств на користь третіх осіб, корпоративні права в яких були арештовані, оскільки як на момент відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та на користь ОСОБА_3 часток в статутних капіталах згадуваних вище товариств, так і на момент внесення змін до відомостей про юридичні особи ТОВ "Арена-Медіа Експерт", ТОВ "Мекс Адвертайзинг", TOB "Мекс20", ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2019 у справі № 753/8556/19 не скасовувалась та була діючою.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Арена-Медіа Експерт" від 23.05.2019, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019 та Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс20" від 01.06.2019 містять елементи фіктивності оскільки дії сторін під час його укладення направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених Договорів, а на фіктивний перехід права власності на частки в статутних капіталах товариств з метою приховання такого майна від наступного звернення стягнення в рахунок виконання рішення суду про стягнення з керівника ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" коштів, а відповідно такі обставини є підставою для визнання зазначених вище договорів недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Обґрунтовуючи наявне право на звернення до суду з позовом, позивач зазначає, що укладені Договори, згідно яких ОСОБА_1 було відчужено на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних йому часток в статутних капіталах ТОВ "Арена-Медіа Експерт", ТОВ "Меркс Адвертайзинг" та ТОВ "МЕКС20", порушує права ТОВ "ФК "Женева", як кредитора ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", засновником та керівником якого являється ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Арена-Медіа Експерт" від 23.05.2019;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс20" від 01.06.2019;

- запис № 10731070008021819 від 17.10.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекс Адвертайзинг";

- запис № 10731070017032979 від 17.10.2019, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекс20"

Оскільки предметом позову є, зокрема визнання недійсними договорів, враховуючи відсутність означених договорів у матеріалах справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 витребувано у відповідачів належним чином засвідчені копії: договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Арена-медіа експерт" від 23.05.2019; договору купівлі-продажу частки в статутному капітал ТОВ "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019 та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс20" від 01.06.2019.

Однак, вимоги господарського суду першої інстанції про витребування у відповідачів належним чином засвідчених копій договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Арена-медіа експерт" від 23.05.2019; договору купівлі-продажу частки в статутному капітал ТОВ "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019 та договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс20" від 01.06.2019 залишені відповідачами без виконання та реагування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Згідно статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Відповідний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

При цьому, у відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, в силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Як вже зазначалось, позивач вказує на те, що всупереч вимогам ухвали суду про забезпечення позову у справі № 753/8556/19 від 15.05.2019, прийнято рішення в результаті яких фактично повністю відчужені відсоткові частки статутних капіталах товариств на користь третіх осіб, корпоративні права в яких були арештовані, оскільки як на момент відчуження ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та на користь ОСОБА_3 часток в статутних капіталах згадуваних вище товариств, так і на момент внесення змін до відомостей про юридичні особи ТОВ "Арена-Медіа Експерт", ТОВ "Мекс Адвертайзинг", TOB "Мекс20", ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2019 у справі № 753/8556/19 не скасовувалась та була діючою, а отже договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Арена-Медіа Експерт" від 23.05.2019, договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Мекс Адвертайзинг" від 01.06.2019 та договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "МЕКС20" від 01.06.2019 містять елементи фіктивності оскільки дії сторін під час його укладення направлені не на реальне настання правових наслідків, обумовлених договорів, а на фіктивний перехід права власності на частки в статутних капіталах товариств з метою приховання такого майна від наступного звернення стягнення в рахунок виконання рішення суду про стягнення з керівника ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" коштів, а відповідно такі обставини є підставою для визнання зазначених вище договорів недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

При цьому, позивач не є довірителем (стороною) за оспорюваними правочинами, а сторони оспорюваного правочину не ставлять під сумнів його дійсність.

За змістом постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17 спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов`язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є за певних умов нікчемними (частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") або можуть бути визнані недійсними (частина 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина 4 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження"). У юридичній науці такі правочини відомі як фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду інтересам кредиторів). Загальної норми, яка безпосередньо би встановлювала нікчемність або можливість бути визнаними недійсними договорів, які мають такий юридичний дефект, цивільне законодавство не містить. Разом з тим у судовій практиці договір, укладений з метою уникнення виконання грошового зобов`язання кваліфіковано як фіктивний у справах за позовами осіб, на шкоду чиїм майновим інтересам відповідачами у цих справах були за твердженнями позивачів вчинені відповідні правочини (постанови Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 6-1873цс16, від 23.08.2017 у справі № 306/2952/14-ц, від 09.09.2017 у справі № 359/1654/15-ц). Отже такі правочини можуть вважатись фіктивними правочинами…. Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання…. Встановлені у справі № 910/7547/17 обставини свідчать про умисел обох сторін правочину приховати справжні наміри учасників правочину, а саме виведення нерухомості з власності Позивача без отримання оплати за це майно під час існування майнового спору за участю Позивача як одного із солідарних боржників у цьому спорі, з метою уникнути виконання відповідного грошового зобов`язання, а тому оспорюваний у цій справі правочин може бути визнаний фіктивним відповідно до статті 234 ЦК України. Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин 1 та 5 статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц наведено висновок, що "згідно з частинами 2, 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, а тому у разі, якщо сторони, які укладають договір, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, то правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним як такого, що спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (частина 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України), з одночасним посиланням на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок навів Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі № 910/17755/18.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 06.07.2016 у справі № 910/1891/14, від 21.09.2016 у справі № 902/841/15).

Позивач в обґрунтування наявності права на звернення до суду, зазначає про те, що укладені договори, згідно із якими ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних йому часток в статутних капіталах ТОВ "Арена-Медіа Експерт", ТОВ "Меркс Адвертайзинг" та ТОВ "Мекс20", порушує права позивача, як кредитора ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг", засновником та керівником якого являється ОСОБА_1 .

Однак, позивачем не надано, а у матеріалах справи відсутні будь-які докази прийняття рішення, якими було б визначено задоволення вимог позивача до ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" за рахунок часток у статутному капіталі ТОВ "Арена-Медіа Експерт", ТОВ "Мекс20", ТОВ "Мекс Адвертайзинг", які належали ОСОБА_1 та які продані за оспорюваними договорами купівлі-продажу матеріали справи не містять, а сторонами про наявність таких рішень не зазначено, як і не зазначено наявності у позивача права на частки у статутному капіталі ТОВ "Арена-Медіа Експерт", ТОВ "Мекс20", ТОВ "Мекс Адвертайзинг", які належали ОСОБА_1 та які відчужені за оспорюваними договорами купівлі-продажу.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Згідно з ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Критеріями визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі є:

1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором;

2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені;

3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Відтак на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд звертає увагу на те, що завданням правосуддя є захист охоронюваних законом прав та інтересів осіб.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Наслідком прийняття судового рішення має бути реальне поновлення прав та/або інтересів особи, які були порушені.

Відтак, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, в сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем жодним чином не обґрунтовано, як зазначені правочини порушують його права та законні інтереси та не доведено, яким чином його права чи інтереси можуть бути поновлені внаслідок прийняття судового рішення про визнання недійсними оспорюваних договорів, з огляду на недоведеність наявність прав саме на частки у статутних капіталах товариств, які є предметами оспорюваних правочинів, у зв`язку із чим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу внаслідок існування укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу, в зв`язку з чим, вимоги про визнання недійсними договорів задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18 та від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Як наслідок, оскільки вимоги про визнання недійсними договорів залишаються судом без задоволення, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про те, що похідні вимоги про скасування запису № 10741070012032773 від 30.05.2019, внесеного в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, Шентак Людмилою Віталіївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена-Медіа Експерт"; запису № 10731070008021819 від 17.10.2019, внесеного в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекс Адвертайзинг"; запису № 10731070017032979 від 17.10.2019, внесеного в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що був здійснений державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро", Поліщук Вікторією Миколаївною , щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, яким здійснена зміна складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мекс20", підлягають залишенню без задоволення.

Колегія суддів вважає рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 про відмову у задоволенні позову повністю, законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не досліджено ознаки фраудаторності оспорюваних договорів є безпідставними, оскільки встановлені судами обставини дозволяють зробити висновок, що оспорювані договори не є фраудаторними, тобто не вчиненими на шкоду кредитору.

Слід зазначити, що фраудаторні угоди, по суті це шахрайські угоди, що завдали шкоди боржнику (угода з виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Натомість, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази наявності рішень, якими було б визначено задоволення вимог позивача до ТОВ "Західбудінвест компані консалтинг" за рахунок часток у статутному капіталі ТОВ "Арена-Медіа Експерт", ТОВ "Мекс20", ТОВ "Мекс Адвертайзинг", які належали ОСОБА_1 та які продані за оспорюваними договорами купівлі-продажу.

Також слід зазначити, що саме на позивача покладено обов`язок доведення належними та допустимими доказами своїх вимог та наявності порушеного права.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, такі аргументи були почуті, враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про відсутність підстав для задоволення позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято відповідно до вимог матеріального та процесуального права, підстав його зміни або скасування не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/6176/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева".

4. Справу № 910/6176/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 08.06.2021.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	27.05.2021
Оприлюднено	09.06.2021
Номер документу	97510234
Судочинство	Господарське

Грєхова О.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 27.05.2021 по справі 910/6176/20ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/6176/20

Постанова від 27.05.2021

Постанова
від 27.05.2021 по справі 910/6176/20
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД