Рішення

від 25.05.2021 по справі 476/636/20

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/636/20

Провадження № 2/476/29/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.05.2021 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Козаченко Л.М.

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представників відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі

В С Т А Н О В И В :

24.09.2020 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у 2013 році між ним та ОСОБА_3 укладено договір оренди належної йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 6,79 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, строком на 49 років. Між тим, протягом строку дії вищевказаного договору відповідач допускав істотне порушення умов договору у вигляді систематичної несплати орендної плати протягом 2013-2019 років. Крім того, у вищевказаному договорі не вказано дату та місяць укладення, суму орендної плати, яку повинен сплачувати орендар та реєстрацію даного договору.

Оскільки відповідач умови вищевказаного договору оренди не виконує, орендну плату за користування земельною ділянкою йому не виплачує, посилаючись на положення ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 2013 року та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Ухвалою від 10.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

10.11.2020 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області витребувано у державного реєстратора Єланецького району Миколаївської області належним чином завірену копію договору оренди землі від 2013 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 6,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області та належним чином завірену копію Актуальної інформації про об`єкт нерухомого майна, а саме земельної ділянки площею 6,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, яка належить ОСОБА_1

18.01.2021 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області витребувано від ОСОБА_3 оригінали чи належно засвідчені копії документів, які підтверджують сплату ним орендної плати ОСОБА_1 в період з 2013 по 2019 р.р., а саме: розписки, відомості або інші документи.

15.02.2021 року ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області витребувано від ОСОБА_3 оригінал договору оренди земельної ділянки від 2013 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 6,79 га, з кадастровим номером 4823082300:01:000:0113, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач та його представники просили відмовити в задоволенні позову, вважають даний позов необґрунтованим, доводи позивача не відповідають фактичним обставинам справи та дійсним правовідносинам, які склалися між сторонами. Суду пояснили, що 02.04.2013 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 49 років. Розмір орендної плати становить 3659,77 грн. і вноситься щорічно до 25 грудня. 06.08.2013 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 120000 грн., про що останній власноручно написав заяву, в якій зазначив, що отримав кошти за продаж земельної ділянки. Проте, ОСОБА_3 передав вказані кошти як наперед сплачену орендну плату за користування земельною ділянкою згідно вищевказаного договору оренди землі. Інших договорів між позивачем та відповідачем укладено не було, тобто лише цей договір був єдиною правовою підставою для передачі коштів. Тому, враховуючи мовчазну згоду ОСОБА_1 , ОСОБА_3 вважав, що позивачем в заяві про отримання коштів випадково допущено описку і передані останньому кошти зараховуються як наперед сплачена орендна плата на 32 роки. В результаті допущеної помилки виникла ситуація можливого невірного тлумачення правової природи переданих грошових коштів. Таким чином, вважають посилання позивача на несплату орендної плати, як на підставу для розірвання договору оренди, безпідставними.

Вислухавши сторони, їх представників, свідка, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Так, за Конституцією України , ст. 4 , 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.

Відповідно до ст.ст. 1 , 3 ЦК України , ст.ст. 2, 4, 12-13, ЦПК України , завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

В силу ст. 11 ЦК України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України , передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтями 24 і 25 Закону України Про оренду землі передбачені права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату в розмірі та строки обумовлені договором.

Як встановлено у ході розгляду справи по суті та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,79 га, з кадастровим номером 4823082300:01:000:0113, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №063442 від 11.08.2005 року (а. с. 13).

02.04.2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 49 років (а. с. 9-12, 114-115).

Згідно п.п. 1, 2, 4, 9, 11 вказаного договору у строкове платне користування передається земельна ділянка площею 6,79 га з кадастровим номером 4823082300:01:000:0113, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі не менше 3% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації, що становить 3659,77 грн. на рік, до 25 грудня (а. с. 9-12, 114-115).

За актом прийому-передачі земельної ділянки від 02.04.2013 року вищевказана земельна ділянка передана відповідачу (а. с. 113).

31.08.2013 року проведено державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4823082300:01:000:0113 площею 6,79 га належної ОСОБА_1 за ОСОБА_3 на підставі вищевказаного договору оренди земельної ділянки (а.с. 54).

Між тим, як зазначав позивач, протягом 2013-2019 років відповідач допустив істотне порушення умов договору у вигляді систематичної несплати орендної плати. Зважаючи на те, що вирішити дане питання у позасудовому порядку позивачу не видалось можливим, він звернувся за захистом своїх порушених прав до суду та просив розірвати вищевказаний договір оренди земельної ділянки у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Відповідач, зазначаючи в судовому засіданні про те, що орендна плата в розмірі 120000 грн. за весь строк оренди була виплачена ним позивачу одноразово під час укладення договору оренди земельної ділянки, не надав належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Долучена відповідачем до матеріалів справи копія заяви ОСОБА_1 від 06.08.2013 року, за змістом якої останній отримав кошти в сумі 120000 грн. за продаж земельної ділянки на території Малодворянської сільської ради згідно державного акту (а. с. 79, 103, 148) є не належним доказом сплати відповідачем орендної плати. Вказана заява складена на підтвердження іншого платежу, а саме коштів в рахунок продажу ОСОБА_3 земельної ділянки, а не в рахунок орендної плати за землю за договором від 02.04.2013 року. Крім того, зміст вказаного договору оренди земельної ділянки не містить жодних застережень чи умов щодо отримання позивачем орендної плати наперед.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 42 договору оренди земельної ділянки від 02.04.2013 року визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами (а. с. 9-12, 114-115).

Отже, обов`язок орендаря щодо сплати орендної плати та право орендодавця на її отримання виникло після підписання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що відповідачем орендна плата за договором оренди земельної ділянки від 02.04.2013 року не сплачувалась позивачу систематично з 2013 по 2019 роки, тобто на протязі 7-ми років.

Внаслідок систематичної несплати орендної плати позивач значною мірою був позбавлений можливості щороку отримувати орендну плату за користування належною йому земельною ділянкою.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічну за змістом правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 31.07.2020 року по справі № 479/1073/18.

Згідно положень ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач має право на звернення до суду з позовом про усунення будь-яких порушень його прав на користування земельною ділянкою.

Виходячи з положень частини 1 ст. 598 ЦК України , зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України ).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України ).

Суд вважає, що відповідачем допущено істотне порушення умов договору оренди земельної ділянки від 02.04.2013 року , а саме систематична несплата орендної плати позивачу за користування належною йому земельною ділянкою впродовж 2013-2019 років. Вказані обставини являються істотним порушенням відповідачем умов вищевказаного договору оренди земельної ділянки, що свідчить про неналежне виконання обов`язків щодо сплати орендної плати і є порушенням прав позивача.

Доводи відповідача про сплату позивачу орендної плати одноразово за весь строк оренди суд не приймає до уваги, скільки зі змісту заяви наданої відповідачем на підтвердження вказаних обставин вбачається, що 120000 грн. позивач отримав в рахунок інших договірних зобов`язань, а не в рахунок орендної плати по договору оренди землі 2013 року. Крім того, в заяві не вказано за продаж якої саме земельної ділянки отримано позивачем кошти.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відновлення порушених прав позивача, а тому вважає за необхідне задовольнити вимоги останнього про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.04.2013 року.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України , судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 840,80 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 02 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо земельної ділянки площею 6,79 га з кадастровим номером 4823082300:01:000:0113 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 04.06.2021 року.

Суддя Н.В.Чернякова