Постанова

від 09.02.2010 по справі 2а-11106/09/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімферо поль, Автономна Республіка К рим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.02.10 Справа №2а-11106/09/0/0170

Окружний адміністрати вний суд Автономної Республі ки Крим у складі :

Головуючого судді Котарев ої Г.М.

при секретарі судового зас ідання Тарасовій О.М.,

розглянувши адміністратив ну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Військово ї частини А 1743, Військової частини А 2542,

Військової частини А 1346

про визнання неправомірни м дій та стягнення грошової к омпенсації

за участю:

позивач у судове засідання не з'явився

представник відповідача В Ч А1743, Ковиньов Олександр Ва лентинович, довіреність № 2 480 від 14.12.09р.;

представник відповідача В Ч А2542 у судове засідання не з'яв ився;

представник відповідача В Ч А1346, Щербаков Олександр Во лодимирович, довіреність № 133 від 08.02.10р.

Суть спору: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окру жного адміністративного суд у АР Крим із позовом до військ ової частини А1743 (далі - ВЧ А 1743 ) про визнання дій командуван ня військової частини А1743 по н евиплаті позивачу грошової к омпенсації за неотримане реч ове майно неправомірними і н езаконними; стягнення з ВЧ А 17 43 суми грошової компенсації з а не отримане речове майно у с умі 1946,60 грн. Позов мотивовано п оложеннями ст. ст. 1, 2 9 Закону Ук раїни від 20.12.1991р. № 2011-XII “Про соціа льний і правовий захист війс ьковослужбовців та членів їх сімей” (із змінами та доповне ннями), Положенням про порядо к речового забезпечення вій ськовослужбовців Збройних С ил України та інших військов их формувань у мирний час, зат вердженого постановою Кабін ету Міністрів України від 28 жо втня 2004 року № 1444, а також тим, що відповідач має заборгованіс ть перед позивачем з виплати грошової компенсацій за нед оотримане речове майно.

Ухвалами суду від 24.09.2009 року в ідкрито провадження у справі , закінчено підготовче прова дження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 01.12.2009 року за лучено до участі у справі дру гого відповідача військову ч астину А2542 (далі - ВЧ А 2542).

Ухвалою сулу від 28.01.2010 року за лучено до участі у справі тре тього відповідача військову частину А 1346(далі - ВЧ А 1346).

В судовому засіданні 28.01.2010 ро ку позивач позов підтримав, н адав пояснення по суті спору .

В судове засідання 09.02.2010 року позивач не з'явився , явку сво го представника не забезпечи в, надав клопотання про розгл яд справи за його відсутност і.

Представник відповідача В Ч А 1743 проти позову заперечува в з підстав, зазначених в пись мових запереченнях від 01.12.2010 та від 25.01.2010 року, в яких зазначив, щ о ВЧ А 1743 тільки забезпечувала позивача речовим майном та н е мала обов' язку здійснюват и компенсацію за не отримане під час служби речове майно.

Представник відповідача В Ч А 2542 проти позову заперечува в з підстав, викладених в пись мових запереченнях від 28.01.2010 ро ку (вих. № 233), в яких зазначив, що Військова частина А 2542 не м ає свого фінансового органу. Дорученням Командувача Війс ьково-морських сил України в ід 06.05.2009 року № 39 декілька частин та установ, в тому числі і ВЧ А 2542, з 01.05.2009 року передано на фінан сове забезпечення у Війсь кову частину А 1346. Представн ик ВЧ А 2542 зазначив, що всі випл ати військовослужбовцям ВЧ А 2542 здійснює ВЧ А 1346. Крім того, пр едставник ВЧ А 2542 мотивував св ою позицію нормами Закону Ук раїни від 17.02.2000 року “Про деякі заходи щодо економії бюджетн их коштів”, яким з 11 березня 2000 р оку призупинено право військ овослужбовців на грошову ком пенсацію за речове майно, крі м того, як на підставу для відм ови в задоволенні позову вка зав на те, що позивачем не нада ні докази відмови відповідач а у видачі йому речового майн а в натурі.

В судове засідання 09.02.2010 пред ставник ВЧ А 2542 не з'явився , про час та місце судового засіда ння повідомлений належним чи ном, про що є докази в матеріал ах справи.

Представник відповідача В Ч А 1346 в судовому засіданні про ти позову заперечував з підс тав, викладених в письмових з апереченнях від 08.02.2010 року (вих. № 129), відповідно до яких зазнач ена військова частина не має ані речового складу, ані кошт орису на здійснення розрахун ків з речового майна. Крім тог о, представник ВЧ А 1346 зазначив , що довідки про заборгованіс ть з грошової компенсації за неотримане речове майно над аються ВЧ А 1743.

Суд, враховуючи клопотання позивача, а також те, що відпо відно до ч. 4 ст. 128 КАС України не прибуття представника відпо відача ВЧ А 2542 - суб' єкта вла дних повноважень, належним ч ином повідомленого про дату, час і місце судового розгляд у, без поважних причин або без повідомлення про причини не прибуття розгляд справи не в ідкладається і справу може б ути вирішено на підставі ная вних у ній доказів, керуючис ь ст. 128 КАС України, вважає можл ивим продовжити розгляд спра ви на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши позивача, дослі дивши матеріали справи та оц інивши наявні у справі доказ и в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських ф ункцій на основі законодавст ва, в тому числі на виконання д елегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори з приводу п рийняття громадян на публічн у службу, її проходження, звіл ьнення з публічної служби.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 К АС України дано визначення п ублічної служби, до якої відн оситься діяльність на держав них політичних посадах, проф есійна діяльність суддів, пр окурорів, військова служба, а льтернативна (невійськова) с лужба, дипломатична служба, і нша державна служба, служба в органах влади Автономної Ре спубліки Крим, органах місце вого самоврядування.

Судом встановлено, що наказ ом Командувача Військово-Мо рських Сил Збройних Сил Укра їни від 15.05.2009 року №72 позивача зв ільнено з військової служби з правом носіння військової форми одягу за п. “а” частини 6 ст. 26 Закону України “Про війс ьковий обов' язок і військов у службу”(у зв'язку із закінче нням строку контракту); наказ ом командира військової част ини А2542 №114 від 23.06.2009 року позивача виключено зі списків особов ого складу частини з 23.06.2009 року; наказом командира військово ї частини А1743 від 25.06.2009 року №128 по зивача було виключено з речо вого забезпечення у військов ій частині А1743(а.с.8 ,9 ).

Відповідно до статті 2 Закон у України № 2232-XIІ від 25.03.1992 року “П ро військовий обов'язок і вій ськову службу” військова слу жба є державною службою особ ливого характеру, яка поляга є у професійній діяльності п ридатних до неї за станом здо ров'я і віком громадян Україн и, пов'язаній із захистом Вітч изни.

Таким чином, всі правовідно сини, що виникають між сторон ами у справі з приводу проход ження військової служби, зві льнення, виконання всіх пере дбачених законодавством гар антій соціального та правово го захисту військовослужбов ців, відносяться до публічно ї служби, справа підлягає роз гляду в порядку КАС України.

Відповідно до статті 1 Закон у України від 20.12.1991 року № 2011-XII “Пр о соціальний і правовий захи ст військовослужбовців та чл енів їх сімей ” соціальний за хист військовослужбовців - д іяльність (функція) держави, с прямована на встановлення си стеми правових і соціальних гарантій, що забезпечують ре алізацію конституційних пра в і свобод, задоволення матер іальних і духовних потреб ві йськовослужбовців відповід но до особливого виду їх служ бової діяльності, статусу в с успільстві, підтримання соці альної стабільності у військ овому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повно ї, часткової або тимчасової в трати працездатності, втрати годувальника, безробіття з н езалежних від них обставин, у старості, а також в інших випа дках, передбачених законом.

Заборона обмежень прав вій ськовослужбовців встановле на статтею 2 Закону України ві д 20.12.1991 року № 2011-XII “ Про соціальни й і правовий захист військов ослужбовців та членів їх сім ей ”, згідно з якою ніхто не вп раві обмежувати військовосл ужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначени х законодавством України.

Відповідно до частини 1 стат ті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-X II “ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ” держава г арантує військовослужбовця м достатнє матеріальне, грош ове та інші види забезпеченн я в обсязі, що відповідає умов ам військової служби, стимул ює закріплення кваліфікован их військових кадрів.

Судом встановлено, що відпо відно до довідки-розрахунку військової частини А1743 від 01.07.20 09 року № 11, виданої на підставі наказу цієї військової части ни від 25.06.2009 року №128, грошова ком пенсація за речове майно, нал ежне до видачі позивачу, скла дає 1946,60 грн. (а.с. 24).

Судом встановлено, що стано м на день розгляду справи заз начена компенсація відповід ачем не виплачена.

Суд відхиляє доводи відпов ідачів ВЧ А 2542 та ВЧ А 1346 щодо від сутності законодавчих підст ав для виплати зазначеної ко мпенсації з наступних підста в.

Законом України від 17.02.2000 рок у № 1459-III “Про деякі заходи щодо е кономії бюджетних коштів” пр изупинена дія частини другої статті 9 Закону України “Про с оціальний і правовий захист військовослужбовців та член ів їх сімей”в частині одержа ння військовослужбовцями пр одовольчих пайків або за їх б ажанням грошової компенсаці ї замість них та замість речо вого майна.

Разом із тим, Законом Україн и від 03.11.2006 №328-V “Про внесення змі н до деяких законодавчих акт ів України з питань соціальн ого захисту військовослужбо вців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочн і) та спеціальні збори, і деяки х інших осіб» введена в дію ст аття 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правови й захист військовослужбовці в та членів їх сімей”, яка не з упинялася будь-яким норматив но-правовим актом,та на яку не поширюється зупинення, вста новлене Законом України “Пр о деякі заходи щодо економії бюджетних коштів”.

Частиною 1 статті 9-1 Закону Ук раїни від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціал ьний і правовий захист війсь ковослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що продо вольче та речове забезпеченн я військовослужбовців здійс нюється за нормами і в термін и, що встановлюються Кабінет ом Міністрів України.

Згідно із п. 27 Положення про п орядок речового забезпечен ня військовослужбовців Збро йних Сил України та інших вій ськових формувань у мирний ч ас, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, військо вослужбовці у разі звільненн я з військової служби у запас або відставку з правом носін ня військової форми одягу, за бажанням можуть отримати ре чове майно, яке вони не отрима ли під час звільнення, або гро шову компенсацію за нього за цінами на день підписання на казу про звільнення. Зазначе ним особам, звільненим у запа с або відставку після закінч ення строку контракту, за нал ежне їм але не отримане протя гом дії контракту речове май но виплачується грошова комп енсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до д ати закінчення контракту, аб о видається речове майно на с уму грошової компенсації.

Таким чином, законодавство м України передбачено право вибору військовослужбовцем , який звільнюється зі Збройн их Сил України отримати речо ве майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазнач ене право не може бути обмеже но, скасовано або змінено від повідачем на власний розсуд без передбачених законом під став.

У судовому засіданні позив ач заявив про бажання одержа ти компенсацію за неотримане речове майно, відмовляючись від його отримання в натурі, т акож бажання позивача отрима ти саме грошову компенсацію вбачається з відповіді коман дира ВЧ А 1743 від 28.09.2009 (вих. № 1686) ( а.с.8)

Відповідно до частини 1 ста тті 12 Закону України від 20.12.1991 ро ку № 2011-XII “Про соціальний і прав овий захист військовослужбо вців та членів їх сімей” війс ьковослужбовці користуютьс я усіма правами і свободами л юдини та громадянина, гарант іями цих прав і свобод, закріп леними в Конституції України та законах України, з урахува нням особливостей, встановле них цим та іншими законами. Зг ідно з частиною 2 статті 12 Зако ну у зв'язку з особливим харак тером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчиз ни, військовослужбовцям нада ються визначені законом піль ги, гарантії та компенсації, я кі не можуть бути скасовані ч и призупинені без їх рівноці нної заміни.

Суд враховує, що підпунктом 1 пункту 67 розділу II Закону Укр аїни від 28.12.2007 р. № 107-VI “Про Держав ний бюджет на 2008 рік” частина 2 статті 12 Закону України від 20.12 .1991 № 2011-XII “Про соціальний і право вий захист військовослужбов ців та членів їх сімей” була з мінена стосовно неможливост і скасування чи призупинення визначених законом пільг, га рантій та компенсацій без їх рівноцінної заміни. З' ясов уючи питання про можливість застосування до спірних прав овідносин Закону України “Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік” суд виходить з наступ ного.

Відповідно до частин 1, 2 стат ті 8 КАС України суд при виріше нні справи керується принцип ом верховенства права, відпо відно до якого, зокрема, людин а, її права та свободи визнают ься найвищими цінностями та визначають зміст і спрямован ість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховен ства права з урахуванням пра ктики Європейського суду з п рав людини.

Відповідно до статті 9 КАС У країни суд при вирішенні спр ави керується принципом зако нності, відповідно до якого о ргани державної влади, орган и місцевого самоврядування, їхні посадові і службові осо би зобов' язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни. Суд вирішує справи на п ідставі Конституції та закон ів України, а також міжнародн их договорів, згода на обов' язковість яких надана Верхов ною Радою України. Суд застос овує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним о рганом на підставі, у межах по вноважень та у спосіб, що пере дбачені Конституцією та зако нами України. У разі невідпов ідності нормативно-правовог о акта Конституції України, м іжнародному договору, згода на обов' язковість якого над ана Верховною Радою України, або іншому нормативному акт у суд застосовує правовий ак т, який має вищу юридичну силу .

Фізичним та юридичним особ ам для захисту порушених пра в відповідно до частини 3 стат ті 8 КАС України гарантується звернення до адміністративн ого суду для захисту прав і св обод людини і громадянина бе зпосередньо на підставі Конс титуції.

Відповідно до статті 21 Конс титуції України права і своб оди людини є невідчужуваними та непорушними. Статтею 22 Кон ституції України встановлен о, що зміст та обсяг прав і сво бод людини при прийнятті нов их законів або внесенні змін до чинних законів не може бут и звужений.

Утверджуючи та забезпечую чи права і свободи громадян, держава окремими законами Ук райни встановила певні соціа льні пільги, компенсації і га рантії, що є складовою консти туційного права на соціальни й захист і юридичними засоба ми здійснення цього права, а т ому відповідно до частини 2 ст атті 6, частини 2 статті 19, части ни 1 статті 68 Конституції Укра їни вони є загальнообов' язк овими, однаковою мірою мають додержуватися органами держ авної влади, місцевого самов рядування, їх посадовими осо бами. Невиконання державою с воїх соціальних зобов' язан ь щодо окремих осіб ставить г ромадян у нерівні умови, підр иває принцип довіри особи до держави, що закономірно приз водить до порушення засад со ціальної правової держави.

Відповідно до частин 2, 3 стат ті 22 Конституції України конс титуційні права гарантуютьс я, а держава повинна утримува тись від прийняття будь-яких актів, які призводили б до ска сування чи звуження змісту т а обсягу існуючих прав і своб од.

Зупинення дії положень зак онів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і сво бод і може мати місце лише у ви падках, передбачених Констит уцією України, в умовах воєнн ого або надзвичайного стану на певний строк.

Таким чином, будь-які закони , які регулюють правовідноси ни стосовно прав та свобод гр омадян, у тому числі Закон Укр аїни “Про Державний бюджет У країни на 2008 рік” мають відпов ідати вимогам Конституції та Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “П ро соціальний і правовий зах ист військовослужбовців та ч ленів їх сімей”.

Отже, виключення Законом Ук раїни від 28.12.2007 року №107-VI “Про Дер жавний бюджет України на 2008 рі к”з частини 2 статті 12 Закону У країни від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціал ьний і правовий захист війсь ковослужбовців та членів їх сімей” норм про неможливість скасування чи призупинення визначених законом пільг, га рантій та компенсацій без їх рівноцінної заміни, обмежил о обсяг прав даної категорії громадян, визначених зазнач еним Законом, у зв' язку із чи м Рішенням Конституційного С уду від 22.05.2008, № 10-рп/2008 відповідні положення (підпункт 1 пункту 6 7 розділу II) Закону України “Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік» та про внесення змін д о деяких законодавчих актів України” визнано такими, що н е відповідають Конституції У країни (є неконституційними) .

Суд враховує, що відповідно до пунктів 6, 7 Рішення Констит уційного суду України від 22.05.20 08, № 10-рп/2008 рішення Конституційн ого Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикц ії при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії по ложень статей зазначених зак онів, що визнані неконституц ійними. Рішення Конституційн ого Суду України є обов'язков им до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, при визначені р озміру та порядку виплати ко мпенсації за не отримане реч ове майно військовослужбовц ям необхідно керуватися част иною 1 статті 9-1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовосл ужбовців та членів їх сімей” , пунктом 27 Положення про поря док речового забезпечення в ійськовослужбовців Збройни х Сил України та інших військ ових формувань у мирний час, з атвердженого постановою Каб інету Міністрів України от 28 ж овтня 2004 року № 1444.

Приймаючи до уваги вищевик ладене, суд дійшов висновку, щ о позовні вимоги про стягнен ня сум компенсації за неотри мане речове майно підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо обґ рунтованості доводів предст авника першого відповідача В Ч А 1743, до якого позивач висунув позовні вимоги щодо відсутн ості підстав для стягнення г рошової компенсації за неотр имане речове майно саме з ВЧ А 1743, судом встановлено наступн е.

Позивач проходив службу та знаходився на грошову забез печенні в військовій частині А2542, що підтверджується поясн еннями відповідачів у судово му засіданні, а також наказом про виключення позивача з сп исків особового складу від 23.0 6.2009 року.

У той же час позивач перебув ав на речовому забезпеченні в військовій частині А 1743, що пі дтверджується поясненнями в ідповідачів, довідкою розрах унком від 01.07.2009 року № 11, а також листом в/ч А1743 від 29.10.2009 року № 1686.

Згідно пункту 2.8. Наказу Мін істерства оборони України ві д 31.01.2006 № 45 "Про заходи щодо викон ання постанови Кабінету Міні стрів України від 28.10.2004 N 1444" (далі - наказ) військовослужбовці речовим майном забезпечують ся, як правило, військовою час тиною, у списках якої вони пер ебувають.

Військові частини, які са мостійно не ведуть військове господарство, розпорядження м начальника Центрального уп равління речового забезпече ння, начальника речової служ би ОК (СВ, ВМС), начальника ВТЗВ прикріплюються на речове за безпечення до інших військов их частин.

Пунктом 2.10. Наказу передбаче но, що витребування речового майна проводиться:

-військовими частинами, які входять до складу з'єднань, а також військовими частинами , які прикріплені до них на заб езпечення за звітами-заявкам и, що подаються до речової слу жби з'єднання;

-з'єднаннями та військовими частинами, які перебувають н а забезпеченні в ОК (СВ, ВМС), - з а звітами-заявками, що подают ься до речової служби ОК (СВ, В МС);

-ОК (СВ, ВМС) - за звітами-заявк ами, що подаються до Централь ного управління речового заб езпечення.

Центральне управління реч ового забезпечення подає до Департаменту постачання мат еріальних ресурсів заявку на закупівлю речового майна та звіт-заявку на речове майно п оточного забезпечення, отрим ане від промисловості за зві тний період.

Таким чином, повноваження щ одо визначення та витребуван ня речового майна для військ овослужбовців, які проходять службу у військових частина х, що не ведуть речове господа рство, до якої також належить військова частина А2542, поклад аються на військову частину , до якої вони прикріплені на з абезпечення, тобто на військ ову частину А1743.

Відповідно до п. 3.1.12. Наказу Мі ністерства оборони України в ід 31.01.2006 № 45 "Про заходи щодо вико нання постанови Кабінету Мін істрів України від 28.10.2004 N 1444" грош ова компенсація замість речо вого майна, що підлягає видач і, виплачується на підставі д овідки про одержання грошово ї компенсації замість речово го майна, що підлягає видачі, я ка видається речовою службою військової частини, виходяч и із заготівельної вартості цих предметів.

Пунктом 3.1.13. Наказу передбач ено, що оплата вартості пошит тя предметів обмундирування та взуття, а також виплата гро шової компенсації здійснюєт ься за рахунок відповідних с татей кошторису Міністерств а оборони України.

З огляду на таке, витрати на забезпечення та виплату гро шової компенсації за неотрим ане речове майно компенсують ся згідно відповідних статей кошторису саме тій військов ій частині, яка веде облік та з абезпечення речовим майном, тобто військовій частині А1743, яка також видала довідку про розмір заборгованості перед позивачем.

Доводи представника відпо відача ВЧ А 1743 про стягнення к омпенсації за неотримане реч ове майно з військової части ні, в якій на фінансовому забе зпеченні знаходилась військ ова частина ВЧ А 2542, де позивач проходив службу не знайшли с вого підтвердження.

Відповідно до п. 242 Положенн я про проходження громадянам и України військової служби у Збройних Силах України, зат вердженого Указом Президент а України № 1153/2008 від 10.12.2008 року піс ля надходження до військової частини письмового повідомл ення про звільнення військов ослужбовця з військової служ би або після видання наказу к омандира (начальника) військ ової частини про звільнення військовослужбовець повине н здати в установлені строки посаду та підлягає розрахун ку, виключенню зі списків осо бового складу військової час тини і направленню на військ овий облік до районного (місь кого) військового комісаріат у за вибраним місцем прожива ння.

Особа, звільнена з військов ої служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошов им, продовольчим і речовим за безпеченням. Військовослужб овець до проведення з ним усі х необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Пунктом 215 Положення передб ачено, що грошове, продовольч е, речове та інше забезпеченн я військовослужбовців, які з вільняються зі строкової вій ськової служби, здійснюється відповідно до законодавства . Військовослужбовцям, звіль неним зі строкової військово ї служби у запас, командуванн я військової частини видає о бліково-послужну картку, при пис, службову характеристику та медичну книжку.

Як встановлено судом, діючи м законодавством передбачен о виплата грошової компенсац ії саме тією військовою част иною, витрати якої на зазначе ні цілі фінансуються з згідн о статей кошторису.

Оскільки зазначені видатк и несе виключно ВЧ А 1743, то саме вона є належним відповідаче м по справі та зобов' язана в иплатити позивачу компенсац ію.

Позивача звільнено з війсь кової служби у запас у зв' яз ку із закінченням строку кон тракту(тобто заплановано), пр оте доказів здійснення будь- яких заходів для забезпеченн я виплати належної суми грош ового забезпечення замість н еотриманого речового майна в ійськовою частиною А1743 не над ано.

Суд звертає увагу учасникі в процесу, що реалізація особ ою права, що пов' язане з отри манням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спі рних правовідносин норматив но-правових актів національн ого законодавства, не може бу ти поставлена у залежність в ід бюджетних асигнувань, тоб то посилання відповідачем на відсутність коштів, як на при чину невиконання своїх зобов ' язань, судом не приймаєтьс я до уваги. Так, у справі “Кечк о проти України Європейський Суд з прав людини констатува в, що не приймає аргумент Уряд у щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної в лади не можуть посилатись на відсутність коштів як на при чину невиконання своїх зобов ' язань.

Таким чином, невиконання аб о неналежне виконання законі в, якими передбачено певні со ціальні гарантії, через відс утність коштів для їх виплат и не є підставою для виправда ння дискримінуючої невиплат и компенсації за отримане ре чове майно звільненим військ овослужбовцям.

Таким чином, враховуючи вищ евикладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача у ча стині стягнення з військово ї частини А 1743 компенсації за н е отримане речове майно у сум і 1946,60 грн.

Приймаючи до уваги вищевик ладене, суд находить, дії кома ндування військової часини А 1743 щодо відмови у виплаті ОС ОБА_1, викладеної у листі від 29.09.2009 ( вих. 1686) грошової компенсац ії за не отримане речове майн о при звільненні її з військо вої служби такими, що супереч ать чинному законодавству, а саме частині 1 статті 91 Закон у України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соці альний і правовий захист вій ськовослужбовців та членів ї х сімей", пункту 27 Положення пр о порядок речового забезпеч ення військовослужбовців Зб ройних Сил України та інших в ійськових формувань у мирний час, затвердженого постанов ою КМ України від 28 жовтня 2004 ро ку № 1444, отже позовні вимоги поз ивача підлягають задоволен ню.

Суд враховує, що рішення, ді ї суб' єкта владних повноваж ень не можуть бути упереджен ими, тобто здійснюватися дис кримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корп оративний інтерес. Приймаюч и рішення по справі або вчиню ючи дію, суб' єкт владних пов новажень не може ставати на с торону будь-якої з осіб та нем оже проявляти себе заінтерес ованою стороною у справі, вих одячи з будь-якого нелегітим ного інтересу, тобто інтерес у, який не випливає із завдань цього суб' єкта, визначених законом.

Суд також враховує, що суб' єкт владних повноважень зобо в' язаний діяти добросовісн о, тобто з щирим наміром щодо р еалізації владних повноваже нь та досягнення поставлених цілей і справедливих резуль татів.

На підставі викладеного, су д вважає, що дії військової ча стини А 1743 стосовно відмови у в иплати компенсації позивачу , не можуть бути визнані таким и, що відповідають закону, є бе зсторонніми (неупередженими ) та добросовісними.

Відповідно до частини 1 стат ті 94 КАС України, якщо судове р ішення ухвалене на користь с торони, яка не є суб' єктом вл адних повноважень, суд прису джує всі здійснені нею докум ентально підтверджені судов і витрати з Державного бюдже ту України.

Тому суд вважає можливим ст ягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму судового збору у розмір і 23,40 грн. відповідно до задовол ених вимог.

У зв'язку із складністю спра ви в судовому засіданні 09.02.2010 ро ку оголошено вступну і резол ютивну частини постанови. По станову у повному обсязі скл адено 15.02.2010 року.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 11, 94, 158-163, 167 КАС У країни, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний по зов задовольнити.

2. Визнати дії командув ання військової частини А1743 щ одо відмови в виплаті ОСОБ А_1 грошової компенсації за неотримане речове майно про типравними.

3. Стягнути на користь ОСОБ А_1 з військової частини А1743 (і дентифікаційний код 08182472) грош ову компенсацію за неотриман е речове майно в сумі 1946,60 грн.

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь ОСО БА_1 23,40 грн. судових витрат.

У разі неподання заяви про а пеляційне оскарження, постан ова набирає законної сили че рез 10 днів з дня її проголошен ня, а в разі складення постано ви у повному обсязі відповід но до статті 160 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни - з дня складення в повном у обсязі.

Якщо постанову було прогол ошено у відсутності особи, як а бере участь у справі, то пост анова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання о собою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апел яційне оскарження.

Якщо після подачі заяви пр о апеляційне оскарження, апе ляційна скарга не подана, пос танова вступає в законну сил у через 20 днів після подання з аяви про апеляційне оскарже ння.

Постанова може бути оскарж ена в порядку і строки передб ачені ст. 186 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и.

Суддя Котарева Г.М.