Рішення
від 08.06.2021 по справі 905/635/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.2021 Справа № 905/635/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця , м. Київ, в особі Регіональної філії Донецька залізниця , м. Лиман, Донецька область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча , м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 2430,48грн, збору за зберігання вантажу у розмірі 40498,56грн, збору за охорону вантажу у розмірі 22702,25грн, всього 65631,29грн,

без виклику сторін

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Акціонерне товариство Українська залізниця , м. Київ, в особі Регіональної філії Донецька залізниця , м. Лиман, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча , м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 2430,48грн, збору за зберігання вантажу у розмірі 40498,56грн, збору за охорону вантажу у розмірі 22702,25грн, всього 65631,29грн.

Позов обґрунтований тим, що в порушення строків, встановлених в договорі про експлуатацію залізничної під`їзної колії №1/28 від 28.02.2017, відповідач вчасно не забрав подані позивачем вагони з передавальної колії, що стало підставою для нарахування плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу та збору за охорону вантажу.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що затримка вагонів сталася з причин, що не залежить від відповідача, а виключно з вини залізниці, а саме: подавання вагонів, кількість яких значно перевищила переробну спроможність вантажних фронтів; збільшення середньодобової кількості прибуття вагонів, що призвело до ускладнень в експлуатаційній роботі станції комбінату та безпеки руху. Крім того заперечує проти нарахованого позивачем збору за зберігання вантажу з посиланням на те, що вантаж було забрано у добу безоплатного зберігання відповідно до ст.46 Статут залізниць України та п.8 розділу 7 Правил перевезення вантажів. Також посилається на сплив строку позовної давності.

Позивач у відповіді на відзив не погодився з запереченнями відповідача з посиланням на їх безпідставність та необгрунтовність.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 12.04.2021, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

30.06.2020 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (перевізник) та Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 00191129/2020-0001.

Вказаний факт підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням Акціонерного товариства Українська залізниця про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-00191129/2020-0001 від 30.06.2020, яким перевізник засвідчив прийняття від Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомив останньому про присвоєні йому коди: 1.відправника/одержувача 3134; 2. платника 8119897 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.

28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (залізниця) та Приватним акціонерним товариством Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (власник колії) укладено договір №1/28 про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча при станції Маріуполь-Сортувальний регіональної філії Донецька залізниця .

Між сторонами підписані додаткові угоди від 22.05.2018, від 17.07.2018, від 19.11.2019 до договору №1/28 від 28.02.2017.

Додатковою угодою від 17.07.2018 внесено зміни до назви договору №1/28 від 28.02.2017, доповнивши її після слів при станції Маріуполь-Сортувальний словами та станції Асланове .

Відповідно до п.1 договору №1/28 від 28.02.2017 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору, експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний стрілкою №4 залізниці до колії насуву на непарну гірку власника колії; стрілкою №18 залізниці до колії розпуску на парну гірку залізниці; стрілкою №103 залізниці до колії №30 станції Маріуполь-Сортувальний залізниці і стрілкою №2 до парної горловини парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.

За змістом п.2 договору розгорнута довжина під`їзної колії складає 441775 метрів.

У пункті 3 договору № 1/28 від 28.02.2017 зазначено, що рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний Залізниці та Рудна власника колії.

Вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці: б) по станції Маріуполь - сортувальний на колії № 1, 2, 3, 4, 5 непарного парку приймання поїзда: з різними вантажами і порожніми вагонами, маршрути з доменним коксом. Огляд і передача вагонів в технічному і комерційному відношеннях провадиться на передавальних коліях. Придатність вагонів під навантаження у технічному стані (в т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна встановлюється робітниками Залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф.ВУ-15 (п.5 договору в редакції додаткової угоди від 17.07.2018).

Відповідно до п.6 договору №1/28 від 28.02.2017 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 кількість вагонів в кожній передачі, яка здається власнику колії встановлюється: - в марштрутах з доменним коксом, окатишами залізорудними, порожніми хоперами під навантаження - в кількості, що прибули; - в поїздах з різними вантажами по станції Маріуполь-Сортувальний - не більше 228 осей (57 вагонів); в поїздах на станцію Асланове, які подаються на станцію Рудна - не більше 220 осей (55 вагонів). Вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, по станції Рудна власника колії - впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.

За умовами п.14 договору власник колії сплачує залізниці плату, зокрема, за користування ваганами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1; інші збори і плати згідно Статуту залізниць, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1. Збори і плати вносяться залізниці згідно діючому законодавству.

Згідно з п.15 договору №1/28 від 28.02.2017 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018 при переданні на під`їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф.ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої Системи УЗ.

Термін дії договору продовжується до 31.12.2020 включно (п.19 договору №1/28 від 28.02.2017 в редакції додаткової угоди від 19.11.2019).

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судом було встановлено, що на час звернення до суду з позовом відповідач змінив найменування на Акціонерне товариство Українська залізниця .

28.09.2020 о 08:10год на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу відповідача зі станції Волноваха Донецької залізниці прибув потяг №3307. У складі потягу знаходилось 57 вагонів. Про вказане свідчать відомості, які відображені в натурному листі потягу №3007 (номер потягу зазначено на календарному штемпелі станції призначення).

За відомостями з пам`ятки №2948 про подавання вагонів вбачається, що позивачем передано, а відповідачем прийнято 57 вагонів 28.09.2020 о 10:15год. Вказана пам`ятка підписана відповідачем без зауважень щодо технічного стану вагонів.

Позивач зазначає, що, враховуючи п.6 договору №1/28 в редакції додаткової угоди від 17.07.2018, відповідач повинен був забрати спірні вагони з 3 колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій, тобто не пізніше 14:15год 28.09.2020. Вагони з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний були забрані локомотивом ПрАТ ММК ім. Ілліча о 15:15год 29.09.2020, загальний час простою склав 25год 00хв.

Згідно з актом про затримку вагонів від 29.09.2020, що складений у присутності комерційного агента станції Маріуполь-Сортувальний Сибгатулліна В.М. та прийомоздавальника ПрАТ ММК ім. Ілліча Демченко Н.В., потяг у кількості 57 вагонів прибраний з 3 колії парка прибуття станції Маріуполь-Сортувальний 29.09.2020 о 15:15год; в акті про затримку вагонів представником ПрАТ ММК ім. Ілліча був зроблений запис про те, що Провини одержувача у зазначених обставинах немає .

22.10.2020 позивачем складений акт загальної форми №6-541, відповідно до якого 57 вагонів потягу №3307 простоювали з вини вантажоотримувача з 14:15год 28.09.2020 до 15:15год 29.09.2020. Загальний час знаходження 57 вагонів на коліях станції склав 25год 00хв.

За час простою відповідачеві нарахована плата за користування вагонами у кількості 41 власний вагон у розмірі 2025,40грн без ПДВ, яка була внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) № 03119206; за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) залізницею був нарахований збір за зберігання 57 вагонів з вантажем у загальній сумі 33748,80грн без ПДВ та збір за охорону вантажу у сумі 18918,54грн без ПДВ, які були внесені до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №03111233, всього 52667,34грн без ПДВ.

Представник відповідача відомість і накопичувальну картку підписав із зауваженнями такого змісту: Сума 2025,40грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку ; - Сума 52667,34грн відхиляється, буде розглянута у претензійному порядку .

Позивач звертався до відповідача з претензією від 16.12.2020 про сплату коштів у сумі 65631,29грн з ПДВ, в тому числі плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу. Згідно з відповіддю №94/33 від 14.01.2021 на претензію вимоги про сплату коштів у сумі 65631,29грн з ПДВ відповідачем відхилено з посиланням на обставини того, що несвоєчасне звільнення колій станції Маріуполь-Сортувальний сталося з причин, що не залежали від відповідача.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про стягнення плати за користування вагонами у сумі 65631,29грн, розглядаючи який, суд виходить з такого.

Згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ст.914 Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України, ст.8 Закону України Про залізничний транспорт перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Форму договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги встановлено Правилами розрахунків за перевезення вантажів (додаток № 1 до пункту 2.3 Правил). У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов`язань.

За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 ст.8 Закону України Про залізничний транспорт визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Отже правовідносини з перевезення вантажів залізничним транспортом на підставі договорів про надання послуг перевезення, укладених із суб`єктами господарювання-замовниками, регулюються в порядку, визначеному Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншим галузевим законодавством, що застосовується під час надання залізницею послуг з перевезення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України, положення якого згідно з пунктом 2 Статуту визначають обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 3 Статуту залізниць передбачено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

За приписами ст.64 Статуту для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії.

Згідно з ст.71 Статуту Залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором.

Як встановлено судом, згідно пам`ятки про подавання вагонів №2948 вагони у кількості 57 були передані залізницею та прийняті вантажоодержувачем 28.09.2020 о 10:15год.

Враховуючи умови абз.2 п.6 договору № 1/28 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ ММК Ілліча при станції Маріуполь-Сортувальний в редакції додаткової угоди від 17.07.2018, відповідач повинен був забрати спірні вагони з четвертої колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій. Оскільки згідно з актом про затримку вагонів від 29.09.2020 приймально-здавальні операції були здійснені у період з 08:10год до 10:15год 28.09.2020, то відповідач повинен був забрати спірні вагони не пізніше 14:15год 28.09.2020.

Вагони з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний були забрані локомотивом ПрАТ ММК ім.Ілліча о 15:15год 29.09.2020, загальний час простою склав 25год. 00хв.

Фактично потяг простояв на колії станції Маріуполь-Сортувальний до 15:15год 29.09.2020, про що позивачем 22.10.2020 у присутності комерційних агентів станції Маріуполь-Сортувальний був складений акт загальної форми №6-541.

За час простою відповідачу нарахована плата за користування 41 власним вагонами у розмірі 2025,40грн без ПДВ (2430,48грн з ПДВ), яка була внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) № 03119206.

Судом встановлено, що загальний час простою 41 власного вагону за період з 14:15год 28.09.2020 по 15:15год 29.09.2020 склав 25год 00хв. Загальний термін користування 41 власним вагонами складає 25год 00хв.

З посиланням на п.15 р.6 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 № 165/3458, п.5 глави 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 за час простою залізницею відповідачу нарахована плата за користування 56 власними вагонами та внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №03119206 у розмірі 2025,40грн без ПДВ (2430,48грн з ПДВ).

За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати (стаття 119 Статуту).

Правилами користування вагонами встановлено порядок і умови обліку нарахувань плати за користування вагонами, а саме облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться: на станціях відправлення та призначення за відомістю плати ф.ГУ-46, пам`яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку ф.ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23. Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам`ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам`ятках про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку. При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом. Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2600 за № 864/5085).

Внесення плати за користування вагонами здійснюється у порядку, встановленому Правилами користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статутом залізниць України).

Плата за користування вагонами нараховується згідно п.15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 розділ 5 Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць , пункт 1.5 (таблиця №1) з урахуванням діючого коефіцієнта телеграфної вказівки №00019/ЦМ підписний №Ц-4/6-60/14-19 від 29.03.2019.

Згідно Тарифного керівництва №1 розділ 5 (таблиця № 1) при нарахуванні плати за час затримки протягом 25 годин на коліях залізниці 41 власного вагону враховується загальна сума ставки за 25 годин - 32,7грн.

25 годин = 32,7грн (25год) = 32,7грн х 3,023 (коеф.) = 98,8521грн - 50% (для власних вагонів) =49,40грн х 41 (вагони) = 2025,40грн без ПДВ+20%ПДВ = 2430,48грн з ПДВ.

Загальна сума плати за користування 56 власними вагонами за час затримки становить 2430,48грн з ПДВ. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок плати за користування вагонами, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Відповідач у відзиві посилався на ст.121 Статуту та п.16 розділу 6 Правил користування вагонами і контейнерами як на підставу для звільнення від плати за користування вагонами, зазначив, що несвоєчасне звільнення колій станції призначення виникло виключно з причин, що залежать від залізниці.

Приписами п.16 Правил користування вагонами і контейнерами (з наступними змінами і доповненнями) встановленівипадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами.

Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником (підпункт б пункту 16 викладено із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв`язку №540 від 12.09.2005).

В спірному випадку вагони не подавалися локомотивом залізниці на фронти навантаження (вивантаження) відповідача (знаходилися на передавальних коліях станції Маріуполь-Сортувальний) і відповідно до умов договору №1/28 від 28.02.2017 мали бути вивезені зі станції локомотивом комбінату впродовж 4 годин після закінчення передавальних операцій, відповідно посилання відповідача на п.16 Правил користування вагонами і контейнерами є безпідставним.

Крім того, суд звертає увагу, що укладені між сторонами договори не встановлюють максимальну переробну спроможність фронтів навантаження (вивантаження) комбінату.

Посилання відповідача на визначену в акті обстеження під`їзної колії середньодобову кількість вагонів по ст. Маріуполь-Сортувальний у розмірі 219 одиниць (п.9 акту) суд до уваги не приймає, оскільки ні умовами укладених між сторонами договорів, ні актом обстеження не передбачена заборона залізниці подавати вагони (виставляти на передавальні колії станції Маріуполь-Сортувальний) у більшій від зазначеної кількості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення плати за користуванні вагонами в розмірі 2430,48грн гривень є обґрунтованими.

Щодо вимог про стягнення збору за зберігання вантажу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.46 Статуту залізниці України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з п.2 Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування розділу Збори за роботи та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів Тарифного керівництва №1 термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі, зокрема 4,00грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тон. Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці), а також за зберігання тварин (з голови) справляється в розмірі 5,9 за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

З посиланням на п.8 р.7 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 866/5087 за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) залізницею відповідачу був нарахований збір за зберігання вантажу в 57 вагонах у загальній сумі 40498,56грн з ПДВ (33748,80грн без ПДВ).

Відповідач проти нарахування збору за зберігання вантажу у сумі 40498,56грн з ПДВ виходячи з того, що вантаж було забрано у добу безоплатного зберігання відповідно до ст.46 Статут залізниць України та п.8 розділу 7 Правил перевезення вантажів.

Враховуючи приписи ст.46 Статуту залізниць України безкоштовний термін зберігання вантажів у 57 вагонах у даному випадку скінчився 00:00год 29.09.2020, а тому, оскільки відповідачем вагони забрані 29.09.2020 о 15:15год підстави для нарахування збору за зберігання вантажу у розмірі 40498,56грн з ПДВ у позивача відсутні.

Щодо посилань позивача на п.8 розділу 7 Правила зберігання вантажів Правил перевезення вантажів, яким передбачено обчислення терміну безоплатного зберігання при затримці з моменту затримки, суд зазначає, що Статут залізниць України, має вищу юридичну силу по відношенню до Правил перевезення вантажів, статтею 46 якого визначений інший порядок обчислення такого терміну, а саме: з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

Крім того суд зауважує, що строк забирання відповідачем вагонів з передавальних колій впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій не є "граничним строком зберігання вантажів" в розумінні п.2 розділу 7 Правила зберігання вантажів Правил перевезення вантажів. Граничний строк зберігання для вантажів "лом чорних металів", "кокс", "вугілля" (інші вантажі, крім домашніх речей) становить п`ять діб, отже затримки в розумінні п.п. 2 та 8 розділу 7 Правила зберігання вантажів Правил перевезення вантажів в даному випадку не відбулось.

Таким чином нарахування збору за зберігання вантажу у 57 вагонах у розмірі 40498,56грн з ПДВ є неправомірним, отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.12 Закону України Про залізничний транспорт охорона вантажів і об`єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ Укрзалізниця .

Позивач та відповідач не заперечують щодо того, що вантаж, адресований ПрАТ ММК ім. Ілліча , який знаходився у вагоні №66568411, включено до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України №18 від 20.01.1997, зареєстрованого в Мін`юсті України №36/1840 від 20.02.1997, у редакції наказу Мінінфраструктури України № 363 від 27.06.2012, зареєстрованого в Мін`юсті України №1171/21483 від 12.07.2012, за кодами тарифної групи 214, зазначений Перелік затверджений профільним міністерством на виконання постанови Кабінету Міністрів України Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом №106 від 22 лютого 1994 року.

Відповідно до вимог п.31.5 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №317від 26.03.2009, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.

Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред`явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.

Відповідно до таблиці 4 тариф грн/ваг-год залежить від кількості вагонів, що охороняються при затримці вантажів і за охорону вагонів у кількості від 1 до 5 включно встановлений у розмірі 24,00 гривень. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

В затриманому потязі знаходилось 13 вагонів з вантажем, який підлягав охороні, про що вказано в натурному листі поїзда №3307 з відміткою ОХР та не заперечується відповідачем.

За затримку вантажу, який охороняється з причин, не залежних від залізниці, відповідачу нарахований тариф за охорону вантажу: 16,6грн х 13 вагонів х 29год. х 3,023 (діючий коефіцієнт) = 18918,54грн без ПДВ, з урахуванням ПДВ 22702,25грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за охорону вантажу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а отже про задоволення позовних вимог в частині стягнення збору за охорону вантажу у сумі 22702,25грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про застосування строку позовної давності, передбаченої ч.5 ст.315 Господарського кодексу України та ст.137 Статуту залізниць України, якими встановлено шестимісячний строк для пред`явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст.258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Статтею 137 Статуту залізниць України передбачено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Вказане положення пов`язує шестимісячний термін для пред`явлення перевізником позову саме з моментом настання події, що є підставою для подання позову.

За змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як встановлено судом затримка вагонів відбулася у зв`язку з несвоєчасним вивезенням вагонів відповідачем.

Затримка вагонів за вказаних причин є триваючою дією, яка охоплює певний проміжок часу, і щодо якої як єдиної події і розпочинається перебіг позовної давності. Відповідно моментом, з якого розпочинається перебіг строку позовної давності до позовних вимог у цій справі, є день настання події, що стала підставою для подання позову, а саме: день закінчення затримки вагону, що зафіксовано в акті загальної форми ГУ-23.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 906/168/18.

Факт затримки вагону у встановленому порядку зафіксовано актом загальної форми ГУ-23 від 22.10.2020 № 6-541, на підставі якого позивачем розраховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу, які були виконані залізницею через затримку вагонів.

Вказане спростовує твердження відповідача, що право позивача на звернення до суду виникло з часу складання акту про затримку вагонів від 29.09.2020 №1-123.

Актом загальної форми ГУ-23 від 22.10.2020 № 6-541 зафіксований час закінчення затримки вагонів, тому, враховуючи правила обчислення перебігу строку позовної давності до позовних вимог перевізника до вантажовідправників, встановлені у ст.137 Статуту залізниць України, правила визначення початку перебігу строку, встановлені у ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг шестимісячного строку позовної давності до позовних вимог (щодо усіх нарахованих платежів) починається з 23.10.2020, тобто з дня, наступного за днем закінчення затримки вагонів, та відповідно закінчується 22.04.2021.

Враховуючи день звернення позивача до суду з даним позовом (07.04.2021), строк позовної давності, встановлений ч.5 ст.315 Господарського кодексу України та ст.137 Статуту залізниць України за вимогами позивача про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 2430,48грн та збору за охорону вантажу у розмірі 22702,25грн є таким, що не пропущений позивачем, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про сплив позовної давності.

Разом з цим суд зазначає, що посилання позивача на ст.119 Господарського процесуального кодексу України щодо права суду поновити за заявою учасника справи пропущений процесуальний строк, встановлений законом чи продовжити процесуальний строк, встановлений судом, не стосується позовної давності, оскільки строк позовної давності визначається нормами матеріального права, а тому не є процесуальним.

Крім того п.4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) ), не впливає на строк позовної давності, оскільки ця норма закону стосується процесуальних строків та їх продовження.

Враховуючи правомірність та доведеність матеріалами справи позовних вимог в частині стягнення плати за користування вагонами у розмірі 2430,48грн та збору за охорону вантажу у розмірі 22702,25грн, суд дійшов про задоволення позову в цій частині.

Враховуючи часткове задоволення позову, за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам. Доказів понесення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (84400, Донецька область, м.Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) плату за користування вагонами у сумі 2430,48грн, збір за охорону вантажу у розмірі 22702,25грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 869,27грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 08.06.2021.

Відповідно до ч.4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано судом без його проголошення.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова

Дата ухвалення рішення08.06.2021
Оприлюднено10.06.2021

Судовий реєстр по справі —905/635/21

Судовий наказ від 16.09.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Аксьонова Катерина Іллівна

Постанова від 26.08.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Постанова від 26.08.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 27.07.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 05.07.2021

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Рішення від 08.06.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Аксьонова Катерина Іллівна

Ухвала від 12.04.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Аксьонова Катерина Іллівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні