Постанова

від 13.09.2007 по справі 25/373-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13.09.2007р.

м.Київ

№ 25/373-А

За позовом             Малого приватного підприємства

"Тріод"

До                           Державної податкової

інспекції  у Святошинському районі

м.Києва

Предмет

адміністративного позову

визнання нечинними рішень, -

Суддя

Представники:

від

позивача        Кондра Л.В. (довіреність

від 10.09.2007р.)

від

відповідача    Хмелик Л.Ю. (довіреність №

100/10-021 від 05.09.2007р.);

                             Стоцька А.А.

(довіреність № 9/10-0125 від 09.01.2007р.)

13.09.2007р. у судовому засіданні

відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України

оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини

справи:

Мале приватне підприємство „Тріод”

(надалі МПП «Тріод», позивач) звернулось до суду з позовною заявою про визнання

нечинним податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у

Святошинському районі м. Києва (надалі ДПІ у Святошинському районі міста Києва,

відповідач) № 0000102310/0 від 19.01.2007р., № 0000102310/1 від 15.02.2007р., №

0000102310/2 від 16.04.2007р., № 0000102310/3 від 19.06.2007р..

В обґрунтування заявленого позову

МПП „Тріод” стверджує про правомірність віднесення до податкового кредиту сум

податку на додану вартість за отриманими податковими накладними від ТОВ

«Богдан-К», оскільки такі витрати підтверджені належним чином оформленими

податковими накладними; рішення Святошинського районного суду м. Києва, яким

скасоване свідоцтво платника ПДВ контрагента позивача, на момент складання акту

та ухвалення відповідачем рішення не набуло законної сили і згодом було

скасоване, а провадження у справі -закрите.

Відповідачем позову не визнано,

заперечення викладені письмово та наявні у матеріалах справи, обгрунтовані тим,

що згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2006р.

визнано недійсним статут ТОВ “Богдан-К” з моменту його складання, скасовано

свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ “Богдан-К” (код ЄДРПОУ

32821876) з моменту внесення до реєстру платника податку на додану вартість, у

зв'язку з чим позивач порушив пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону “Про податок на

додану вартість”.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          ДПІ у Святошинському районі міста

Києва було проведено невиїзну документальну перевірку МПП «Тріод»з питань

правових відносин з ТОВ «Богдан-К»за період з 01.12.2004р. по 30.11.2005р., про

що складено акт № 6/23-30/24377376 від 17.01.2007р. (копія в матеріалах

справи).          

На підставі складеного акту

винесене податкове повідомлення-рішення № 0000102310/0 від 19.01.2007р., яким

визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість  у розмірі 215 806, 50 грн. (в тому числі 143

871 грн. основного платежу, 71 935, 50 грн. штрафних санкцій).

За результатами адміністративного

оскарження винесеного рішення, скарги позивача залишені без задоволення, на

виконання п. 5.3 Наказу ДПА України «Про затвердження порядку направлення

органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам

податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»з метою

доведення до платника податків граничного терміну сплати визначеного

податкового зобов'язання, відповідачем були прийняті податкові

повідомлення-рішення № 0000102310/1 від 15.02.2007р., № 0000102310/2 від

16.04.2007р., № 0000102310/3 від 19.06.2007р..

Висновки перевірки вказують про

порушення позивачем пп.7.4.5 п. 7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану

вартість”.

          Застосування штрафних санкцій та

нарахування податку на додану вартість здійснено на підставі того, що рішенням

районного суду були визнані недійсними установчі документи та свідоцтво про

реєстрацію платником податку на додану вартість ТОВ «Богдан-К»з моменту

державної реєстрації та внесення до реєстру, у зв'язку з чим податкові

накладні, виписані таким підприємством 

позивачу, не можуть бути прийнятими до уваги при включенні до складу

податкового кредиту відповідних сум ПДВ.

          Висновки акту перевірки судом не

приймаються, виходячи з наступного.

          Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону

України “Про податок на додану вартість” податковий кредит -це сума, на яку

платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду,

визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається

із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у

зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових

витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають

амортизації (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Датою виникнення права платника

податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з

банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки

відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням

кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової

накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,

послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.

7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний

надати покупцю  податкову накладну, що

має містити визначені законом реквізити.

Як встановлено судом та про що

зазначено у акті перевірки, позивачем в період грудень 2004р.  -листопад 2005р. у ході здійснення своєї

господарської діяльності укладено наступні договори поставки з ТОВ “Богдан-К” №

102 від 06.12.2004р., № 8 від 27.01.2005р., № 27 від 22.04.2005р., № 38 від

04.07.2005р., № 46 від 16.08.2005р. (належним чином засвідчені копії наявні у

матеріалах справи),  згідно з якими ТОВ

“Богдан-К” (постачальник) зобов'язувався передати у власність МПП “Тріод”

(покупець) товар визначений у специфікації.

Про отримання товарів згідно

специфікацій до укладених договорів свідчать накладні копії яких залучені до

матеріалів справи. 

Укладені позивачем з ТОВ «Богдан-К»угоди

на момент розгляду справи є чинними (факт реального виконання зобов'язань

сторонами за угодами відповідачем не заперечується).

В ціні придбаних товарів, МПП

«Тріод»було сплачено податок на додану вартість, та отримано податкові накладні

№ 4120601 від 06.12.2004р., № 4120703 від 07.12.2004р., № 4122702 від

27.12.2004р., № 5011206 від 12.01.2005р., № 5012705 від 27.01.2005р., № 5021101

від 11.02.2005р., № 5030101 від 01.03.2005р., № 5031703 від 17.03.2005р., №

5040402 від 04.04.2005р., № 5041402 від 14.04.2005р., № 5042201 від

22.04.2005р., № 5051702 від 17.05.2005р., № 5051801 від 18.05.2005р., № 5061402

від 14.06.2005р., № 5070403 від 04.07.2005р., № 5081601 від 16.08.2005р., №

5082902 від 29.08.2005р., № 5092603 від 26.09.2005р., № 5101002 від 10.10.2005р.,

№ 5110903 від 09.11.2005р., № 5111601 від 16.11.2005р., № 5112102 від

21.11.2005р. зауважень чи недоліків щодо оформлення яких  під час перевірки не заявлено. Сума податку

на додану вартість у розмірі 143 871, 16 грн. згідно вказаних податкових

накладних була включена позивачем до складу сум податкового кредиту відповідних

періодів (грудень 2004р.  -листопад

2005р.).

Розрахунки між сторонами

проводились у безготівковій формі, до матеріалів справи залучено виписку з

банківського рахунку позивача яка свідчить про перерахування коштів за

укладеними договорами на користь ТОВ «Богдан-К».

Згідно ч. 2 ст. 58 Конституції

України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не

визнавалися законом як правопорушення.

Обов'язковою умовою включення до

податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в

складі ціни за товари (роботи, послуги), відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7

Закону України “Про податок на додану вартість”, є наявність податкової

накладної, виданої продавцем. Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України

“Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового

кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими

накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом

прийняття робіт (послуг) чи банківським 

документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості

таких  робіт (послуг). У разі коли на

момент перевірки платника податку 

податковим органом суми податку, попередньо включені до складу

податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом

документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових

санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту,

непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.      

Згідно акту перевірки податкові

накладні виписані позивачу ТОВ «Богдан-К»не прийняті в якості підтвердження

суми витрат щодо сплаченого податку на додану вартість, оскільки виписані

неплатником податку в силу рішення районного суду яким визнано недійсним

свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ вказаного підприємства з моменту його

видачі.

Посилання відповідача на рішення

Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2006р. яким були визнані

недійсними установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Богдан-К», як на

доказ неправомірності видання вказаним підприємством податкових накладних

позивачу та, відповідно, безпідставність врахування позивачем таких податкових

накладних у податковому обліку судом також не приймається до уваги виходячи з

наступного. 

Вказане рішення не набрало законної

сили, оскільки було скасоване ухвалою апеляційного суду міста Києва від

26.12.2006р. з направленням справи на новий розгляд. За результатами нового

розгляду, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12.03.2007р.

провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними установчих

документів ТОВ «Богдан-К»закрито.

Тобто підстави вважати недійсними

установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ ТОВ «Богдан-К»з

моменту їх реєстрації та видачі 

відсутні.

Таким чином, на час складання акту

перевірки (17.01.2007р.) рішення Святошинського районного суду від 10.03.2006р.

про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Богдан-К», яким також визнано

недійсним свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Богдан-К»вже було скасоване. Законні

підстави для донарахування податку на додану вартість МПП «Тріод», та

застосування штрафних санкцій з посиланням на вказане судове рішення у

відповідача відсутні.

На момент виконання зобов'язань за

укладеними угодами згідно отриманих податкових накладних, обґрунтованість

віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за

якими не визнає податкова інспекція, підприємство знаходилось в Єдиному

державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на

додану вартість. Окрім того, визнання недійсними установчих документів

юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану

вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з

моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного

реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими

операціями податкових накладних.

Чинним на момент розгляду справи Законом

України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”

було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються

достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не

внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа

може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися

на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі

відомості є недостовірними (ч.1, ч.2 ст.18 Закону). За таких обставин покупець

не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за

можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного

реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Таким чином, суд вважає, що сума

податкового кредиту позивача за грудень 2004р. 

-листопад 2005р. сформована на підставі належним чином оформлених

податкових накладних, отриманих від ТОВ «Богдан-К», зареєстрованого платником

податку на додану вартість. 

Чинне законодавство України,

зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість" не

встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий

податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми

податку, отриманого від покупця в ціні товару (послуг). Відповідно до положень

Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану

вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця

товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до

бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на

позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Окрім того, відповідачем не

доведено належними доказами несплату податку на додану вартість ТОВ «Богдан-К»у

встановленому законом порядку до бюджету. Не надано суду акту перевірки

вказаного підприємства, яким виявлено несплату податку у відповідному періоді,

не надано суду доказів прийняття рішення про донарахування виявленої недоплати.

За таких обставин, твердження

відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ та заниження

податкового зобов'язання з податку на додану вартість у перевіряємий період,

суд вважає помилковим, відповідно і донарахування позивачу ПДВ спірними

податковими повідомленнями-рішеннями здійснено відповідачем неправомірно.

Висновки акту перевірки не

відповідають дійсним обставинам справи, тому оспорювані податкові

повідомлення-рішення підлягають  визнанню

нечинними.

                   Керуючись ст.ст. 71, 86, 94,

ст. 105, 158-163  КАС України,

господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському

районі  м. Києва  № 0000102310/0 від 19.01.2007р., №

0000102310/1 від 15.02.2007р., № 0000102310/2 від 16.04.2007р., № 0000102310/3

від 19.06.2007р..

3. Стягнути з рахунків Державного

бюджету України на користь Малого приватного підприємства „Тріод” (03148, м.

Київ, вул. Корольова 11/1, ідент. код 24377376) 14, 40 грн. (чотирнадцять

гривень 40 копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної

скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства

України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки,

встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

              Суддя                                                                                             

С.М. Морозов

дата складення постанови у повному обсязі 17.09.2007р.