Рішення

від 08.06.2021 по справі 134/559/21

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/134/174/2021

Справа № 134/559/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 червня 2021 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого - судді: Лабая О.В.

з участю секретаря: Баденюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Своїм позовом до суду позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом як спадкоємця четвертої черги на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території (колишній) Соколівської сільської ради площею 1,3676 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0339 згідно державного акту серія ЯБ № 717833, виданого на ім`я ОСОБА_2 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території (колишній) Соколівської сільської ради площею 1,3676 га, кадастровий номер 0521986200:04:001:0340 згідно державного акту серія ЯО № 550047, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її родич (син троюрідної тітки) ОСОБА_2 . Після його смерті залишилась спадщина земельна ділянка (пай) площею 1,3676 га, кадастровий № 0521986200:04:001:0339, розташована на території Крижопільської селищної ради (колишня Соколівська сільська рада с.Левків).

Єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 була його мати, а її троюрідна тітка ОСОБА_3 . На момент його смерті вона проживала разом з ним, прийняла спадщину, але через хворобу не оформила спадщину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її троюрідна тітка ОСОБА_3 . Після її смерті залишилась спадщина земельна ділянка пай площею 1,3676 га, кадастровий № 0521986200:04:001:0340, розташована на території Крижопільської селищної ради (колишня Соколівська сільська рада с.Левків), що належала їй, та відповідно земельна ділянка (пай) площею 1,3676 га, кадастровий № 0521986200:04:001:0339, розташована на території Крижопільської селищної ради (колишня Соколівська сільська рада с. Левків) , що належала її покійному синові ОСОБА_2 . Факт постійного проживання покійного ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_3 підтверджується довідкою Соколівської сільської ради.

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, яку вона прийняв відповідно до ст.. 1268 ЦК України, проживаючи спільно із спадкодавцем на протязі 5 років та є спадкоємцем за законом четвертої черги. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину немає. Рішенням Крижопільського районного суду від 22.09.2020 встановлено факту спільного проживання з ОСОБА_3 , однією сім`єю понад 5 років до часу відкриття спадщини.

Для оформлення вказаної спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса Крижопільського районного нотаріального округу. Однак оформити нотаріально своє право на спадщину після смерті ОСОБА_3 вона не може в зв`язку з втратою оригіналів державних актів на право приватної власності на земельну ділянку та підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому нотаріусом їй було рекомендовано вирішувати дане питання в судовому порядку, про що нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 17/02-31 від 02.03.2021. Таким чином вона була змушена звернутись до суду із даним позовом, оскільки інакшим чином не може реалізувати свої законні права та інтереси. Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року було відкрито провадження у справ за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 28 квітня 2021 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів в Крижопільському РВ ДРАЦС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) актовий запис про народження ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явилась, надіслала суду про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала просила задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надіслав заяву, в якій просив справу розглянути в його відсутність, щодо заявлених позовних вимог поклались на розсуд суду. Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 в с. Левково, Крижопільського району, Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 в с. Левків, Крижопільського району, Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7). Згідно копії актового запису про народження № 76 ОСОБА_2 , встановлено, що матір`ю записано ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина земельна ділянка (пай) площею 1,3676 га, кадастровий № 0521986200:04:001:0339, розташована на території Крижопільської селищної ради (колишня Соколівська сільська рада с.Левків).

Єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 була його мати ОСОБА_3 . На момент його смерті вона проживала разом з ним, прийняла спадщину, але через хворобу не оформила спадщину, що підтверджується довідкою Соколівської сільської ради № 940 від 09.10.2020 (а.с.24). Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.19,20) земельна ділянка розміром 1,3676 га кадастровий номер 0521986200:04:001:0339, яка розташована на території Соколівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала покійному ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина земельна ділянка пай площею 1,3676 га, кадастровий № 0521986200:04:001:0340, розташована на території Крижопільської селищної ради (колишня Соколівська сільська рада с.Левків), що належала їй, та відповідно земельна ділянка (пай) площею 1,3676 га, кадастровий № 0521986200:04:001:0339, розташована на території Крижопільської селищної ради (колишня Соколівська сільська рада с. Левків) , що належала її покійному синові ОСОБА_2

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.16,17) земельна ділянка розміром 1,3676 га кадастровий номер 0521986200:04:001:0340, яка розташована на території Соколівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала покійній ОСОБА_3 . Із копії оголошення з газети "Сільські Новини" зазначено, що Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯБ № 717833, виданий на імя ОСОБА_2 та серії ЯО № 550047 виданого на імя ОСОБА_3 , вважати недійсними. Позивач відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Рішенням Крижопільського районного суду від 22.09.2020 встановлено факт спільного проживання позивача з ОСОБА_3 , однією сім`єю понад 5 років до часу відкриття спадщини (а.с.9-12).

Інших спадкоємців майна померлої за законом та заповітним розпорядженням, а також осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадковому майні, немає. У зв`язку з відсутністю у позивача доказів родинних відносин між спадкодавцями, позивач не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України. Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України (2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Державний акт (сертифікат) на земельну ділянку спадкодавцем за життя не виготовлений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку. Згідно п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо. Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Відповідно до ч.10 ст. 6 того ж Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом, як встановлення факту, що має юридичне значення. У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом . Згідно з підпунктами 4, 10 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. Таким чином відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом. Надані позивачем докази відповідно до вимог ст. 76, 78-80 ЦПК України є допустимими, достовірним та достатніми. Оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позову і тому підлягає задоволенню. На підставі ст.ст. 328, 1218, 1222, 1225, 1264, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 12, 48, 76,81, 206, 259, 263-268 ЦПК України Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом в порядку спадкування як спадкоємця четвертої черги на земельні ділянки :

- площею 1,3676 га, кадастровий № 0521986200:04:001:0339, що розташована на території Крижопільської селищної ради (колишня Соколівська сільська рада с.Левків), посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №717833, виданим на ім`я ОСОБА_2 ;

- площею 1,3676 га, кадастровий N2 0521986200:04:001:0340, що розташована на території Крижопільської селищної ради (колишня Соколівська сільська рада с.Левків), посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯО №550047, виданим на ім`я ОСОБА_3 ;

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування сторін:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 )

Крижопільська селищна рада (ЄДРПОУ 04328921, смт Крижопіль, вул. Героїв України, 59 Вінницької області).

Суддя: