Ухвала

від 08.06.2021 по справі 127/7388/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/7388/21

Провадження 4-с/127/43/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання: Мутовкіній В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу кредитної спілки Альянс Україна на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжова Максима Валерійовича про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

КС Альянс Україна звернулась до суду із скаргою на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжова Максима Валерійовича про закінчення виконавчого провадження, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 19 травня 2009 року Ленінський районний суд міста Вінниці по справі №12нар/09 видав скаржнику виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 3 506 190 грн 33 коп.

Виконавчий лист звернуто до примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, яке згодом було реорганізовано у відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відкрито виконавче провадження №33391632 від 17 липня 2012 року.

16 березня 2021 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжов М.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої п.15 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Скаржник вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки виконавчий лист, який перебував на виконанні, стосувався стягнення боргу, а не звернення стягнення на заставлене майно чи звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки, а тому п.15 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження не підлягав застосуванню.

У разі, якщо у боржника було відсутнє інше майно чи грошові кошти, на які можливо звернути стягнення, державний виконавець повинен був винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а не закривати виконавче провадження з підстави, передбаченої п.15 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи, що безпідставне закінчення виконавчого провадження, по якому наявний залишок боргу у розмірі 2 263 630 грн 33 коп, КС Альянс Україна звернулася до суду із скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжова Максима Валерійовича про закінчення виконавчого провадження щодо винесення постанови про закриття виконавчого провадження від 16 березня 2021 року №33391632, а також скасувати цю постанову.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча повідомлялись судом належним чином про час та місце розгляду справи. Скаржник надав суду заяву про розгляд скарги без участі скаржника (а.с.20). Головний державний виконавець Єжов М.В., а також божник ОСОБА_1 про причини неявки у судове засідання суд не повідомляли, правом на надання пояснень не скористалися, проте їх неявка не є перешкодою для розгляду даної скарги.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, виконавчого провадження, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 05 березня 2009 року третейським судом за позовом КС Альянс Україна до ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору кредиту ухвалено рішення про стягнення на користь позивача з відповідача заборгованості у розмірі 3 506 190, 33 грн та третейського збору у розмірі 150 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 квітня 2009 року у справі №12нар/09 постановлено видати виконавчий документ на примусове виконання вказаного рішення.

19 травня 2009 року Ленінським районним судом м. Вінниці видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС Альянс Україна заборгованості у розмірі 3 506 190, 33 грн, а також судових витрат (третейського збору) у розмірі 150, 00 грн. (том 1, а.с.6, том 2, а.с.3-4).

Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Богачук Т.М. від 17 липня 2012 року постановлено відкрити виконавче провадження №33391632 з виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Вінниці № 12/09 від 19 травня 2009 року (том 2, а.с.26).

У межах виконавчого провадження №33391632 винесено ряд постанов про передачу земельних ділянок ОСОБА_1 , які перебували в іпотеці за договором іпотеки від 29 грудня 2007 року з доповненнями та змінами, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковською О.Р. (том 2, а.с.9-23, 40), стягувачу у рахунок погашення боргу від 15 січня 2018 року (том 2, а.с.422-441).

Відповідно до свідоцтв, виданих приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Лисенко Л.В. від 27 лютого 2018 року та зареєстрованих за реєстровими №82,83,84,85,86,87,88 на підставі вказаних вище постанов та актів державного виконавця, посвідчено право власності КС Альянс Україна на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222782300:05:003:0152, 3222782300:05:003:0138, 3222782300:05:003:0126, 3222782300:05:003:0132, 3222782300:05:003:0119, 3222782300:05:003:0155, 3222782300:05:003:0129 (том 2, а.с.548-554).

Окрім цього, відповідно до протоколу №502238 електронних торгів від 16 вересня 2020 року за лотом №439291 (земельна ділянка з кадастровим номером 3222782300:05:003:0142) переможцем торгів став ОСОБА_2 (том 2, а.с.556). У матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо сплати переможцем торгів коштів за земельну ділянку.

16 березня 2021 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжов М.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої п.15 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (том 1, а.с.5, том 2, а.с. 557).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 13 вказаного Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження головний державний виконавець послався на п.15 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження як на підставу для винесення постанови.

Згідно із цим пунктом виконавче провадження підлягає закінченню у разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України Про іпотеку за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

Вказане положення закону напряму стосується лише виконавчих проваджень про звернення стягнення на заставне майно та на майно, яке є предметом іпотеки за відповідними виконавчими листами, виданими на примусове виконання судових рішень про звернення стягнення на предмет застави чи на предмет іпотеки.

У даному ж випадку, третейським судом ухвалено рішення не про звернення стягнення на предмет застави чи на предмет іпотеки, а про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 506 190, 33 грн.

Враховуючи викладене, у головного державного виконавця були відсутні підстави для застосування положень п.15 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження як на підставу для закінчення виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.1 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження ). Також, у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Таким чином безпідставне закінчення виконавчого провадження за неповного виконання судового рішення, порушує права стягувача.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Відповідно до статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З наявних матеріалів справи вбачається порушення державним виконавцем прав, свобод та законних інтересів стягувача при здійсненні дій по виконанню рішення третейського суду, тому дії державного виконавця щодо закриття виконавчого провадження є неправомірними, а відповідна постанова від 16 березня 2021 року підлягає скасуванню.

Відтак, заявлені вимоги скарги знайшли підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 4, 18, 39, 40, 74 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст.13, 260, 261, 353, 354, 447, 451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжова Максима Валерійовича про закінчення виконавчого провадження щодо винесення постанови про закриття виконавчого провадження від 16 березня 2021 року №33391632.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжова Максима Валерійовича про закінчення виконавчого провадження від 16 березня 2021 року №33391632 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя