Ухвала

від 08.06.2021 по справі 263/5692/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №263/5692/16-ц

Провадження № 2/263/217/2021

УХВАЛА

08 червня 2021 року м. Маріуполь

Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Томілін О.М., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним та за зустрічним позовом Приватного підприємства Чара до ОСОБА_1 по визнання рішення власника недійсним,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області із зустрічним позовом до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 02.03.1999, укладеного від імені ПП Чара директором ПП Чара Збандут І.К. та фізичною особою ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2016 справу передано на розгляд судді ОСОБА_3

10.05.2016 ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області суду відкрито провадження по справі за зустрічною позовною заявою для вирішення питання про об`єднання з первісним позовом ОСОБА_2 до ПП Чара про стягнення грошових коштів за ст.625 ЦК України. Призначено судове засідання.

17.06.2016 ухвалою суду відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПП Чара , про стягнення грошових коштів та зустрічного позову ОСОБА_1 до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним, до спільного розгляду з позовом ОСОБА_2 до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_1 , про стягнення грошових коштів та об`єднанні їх в одне провадження.

23.06.2016 ухвалою суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним, повернуто для належного оформлення як самостійної позовної заяви.

18.08.2016 ухвалою Апеляційного суду Донецької області ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.06.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

29.08.2016 ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Скрипниченко Т.І. прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПП Чара про стягнення грошових коштів.

01.11.2016 ПП Чара звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання рішення власника ПП Чара від 19.02.1999 недійсним.

03.11.2016 ухвалою суду відкрито провадження по справі за зустрічною позовною заявою ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника ПП Чара від 19.02.1999 недійсним у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПП Чара про стягнення грошових коштів, зустрічному позові ОСОБА_1 до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним.

23.11.2016 ухвалою суду об`єднано в одне провадження цивільну справу № 263/5692/16-ц (провадження №2/263/1570/2016) за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним, із зустрічним позовом ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника ПП Чара від 19.02.1999 недійсним (справа №263/13708/16-ц, провадження №2/263/3109/2016), присвоєно номер 263/5692/16-ц (провадження №2/263/1570/2016).

23.11.2016 ухвалою суду виправлено описку в ухвалі суду від 03.11.2016 в усіх випадках після слів за позовом виключено наступне: ОСОБА_2 до ПП Чара про стягнення грошових коштів, зустрічному позові .

09.03.2017 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну предмету позову до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним. В обгрунтування вимог зазначив, що відповідно до ст.153 ГК УРСР (в редакції 1963 року) договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнута згода між усіма вагомими умовами. Копія договору позики містить суму 1 500 000 грн., однак при цьому чітко визначено, що позикодавець зобов`язаний передати позичальнику грошові кошти узгодженими частинами в період з 02.03.1999 по 31.12.2001 з урахуванням ліміту каси підприємства та необхідності в оборотних коштах. Таким чином, сторони визнали додаткові суми позики у кожному окремому випадку передання грошових коштів при оформленні квитанцій до прибуткових касових ордерів. Таке узгодження підлягало обов`язковому оформленню як доповнення до договору позики від 02.03.1999. Тільки при виконанні усіх умов договір набрав би юридичної сили. Фактично доповнення ОСОБА_2 суду не надані, тому договір позики від 02.03.1999 вважається не укладеним; на дату, зазначену у договорі позики від 02.03.1999 юридичною адресою підприємства була адреса: АДРЕСА_1 , і тільки після 01.08.1999 рішенням засновника ОСОБА_4 були внесені зміни до Статуту підприємства у зв`язку зі зміною адреси, а саме: АДРЕСА_2 ; рішенням апеляційного суду Донецької області від 14.11.11 встановлено відсутність заборгованості ПП Чара перед ОСОБА_2 ; не укладення договір позики полягає ще й у тому, що грошові кошти повинні надійти до каси підприємства, відомості про те, що кошти від ОСОБА_2 надійшли до каси підприємства відсутні; крім того, у договорі дарування від 25.04.2006 у п.4 зазначено: дарувальник гарантує, що на день передання підприємство не має неврахованого майна, кредиторської та дебіторської заборгованості, не має невиконаних зобов`язань перед бюджетом та державними цільовими фондами, розрахунковий рахунок не заблокований . На підставі викладеного просив визнати не укладеним договір позики від 02.03.1999, підписаний від імені ПП Чара директором ПП Чара Збандут І.К. та громадянкою ОСОБА_2 .

13.03.2017 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну підстави позову до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним. В обгрунтування вимог зазначив, що відповідно до ст.153 ГК УРСР (в редакції 1963 року) договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнута згода між усіма вагомими умовами. Копія договору позики містить суму 1 500 000 грн., однак при цьому чітко визначено, що позикодавець зобов`язаний передати позичальнику грошові кошти узгодженими частинами в період з 02.03.1999 по 31.12.2001 з урахуванням ліміту каси підприємства та необхідності в оборотних коштах. Таким чином, сторони визнали додаткові суми позики у кожному окремому випадку передання грошових коштів при оформленні квитанцій до прибуткових касових ордерів. Таке узгодження підлягало обов`язковому оформленню як доповнення до договору позики від 02.03.1999. Тільки при виконанні усіх умов договір набрав би юридичної сили. Фактично доповнення ОСОБА_2 суду не надані, тому договір позики від 02.03.1999 вважається не укладеним; на дату, зазначену у договорі позики від 02.03.1999 юридичною адресою підприємства була адреса: АДРЕСА_1 , і тільки після 01.08.1999 рішенням засновника ОСОБА_4 були внесені зміни до Статуту підприємства у зв`язку зі зміною адреси, а саме: АДРЕСА_2 ; крім того, у договорі дарування від 25.04.2006 у п.4 зазначено: дарувальник гарантує, що на день передання підприємство не має неврахованого майна, кредиторської та дебіторської заборгованості, не має невиконаних зобов`язань перед бюджетом та державними цільовими фондами, розрахунковий рахунок не заблокований . На підставі викладеного просив змінити підставу позову,а саме зазначити: у відповідності зі ст.48 ЦК УРСР в редакції 1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону , ст.50 ЦК УРСР в редакції 1963 року недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності . На підставі викладеного вважає, що договір позики від 02.03.1999, укладений ПП Чара в особі директора ПП Чара Збандут І.К. підлягає визнанню недійсним.

24.04.2017 від голови ліквідаційної комісії ПП Чара ОСОБА_5 надійшла заява про зміну підстави позову до ОСОБА_1 про визнання рішення власника ПП Чара від 19.02.1999 недійсним. Просив змінити підставу позову на наступну: у відповідності до ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону , ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності .

15.05.2017 у судовому засіданні ухвалено залучити ОСОБА_2 до участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.19 99 недійсним, у якості співвідповідача.

08.06.2017 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Білозьорова О.Б. до суду надійшов відзив на позовну заяву ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника ПП Чара від 19.02.1999 недійсним, у якому представник відповідача позов визнав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 надані письмові заперечення на уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним, у яких вона заперечувала проти позовних вимог.

Також від ОСОБА_6 надані письмові заперечення на позовну заяву ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника ПП Чара від 19.02.1999 недійсним, у яких вона також просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.07.2017 позовні вимоги ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника ПП Чара від 19.02.1999 недійсним виділено в самостійне провадження. Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним зупинено до розгляду справи №263/4280/17 за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання безготівковим та розірвання договору позики від 02.03.1999.

17.09.2018 ухвалою суду провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним та за зустрічним позовом ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника ПП Чара від 19.02.1999 недійсним поновлено, призначено судове засідання.

21.09.2018 ухвалою суду справу за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним та за зустрічним позовом ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника ПП Чара від 19.02.1999 недійсним, - закрито.

15.01.2019 постановою Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21.09.2018 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

24.01.2019 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Васильченко О.Г.

04.02.2019 ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним. Призначено підготовче судове засідання.

05.03.2019 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним.

Також 05.03.2019 ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_2 про відвід судді Васильченко О.Г. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019 справу передано на розгляд судді Шатіловій Л.Г.

11.03.2019 ухвалою суду задоволено самовідвід судді Шатілової Л.Г. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2019 справу передано на розгляд судді Папаценку П.І.

21.03.2019 ухвалою суду задоволено самовідвід судді Папаценка П.І. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2019 справу передано на розгляд судді Музиці О.М.

25.03.2019 ухвалою суду прийнято до провадження цивільну справу № 263/5692/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, за зустрічним позовом ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника недійсним. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

29.05.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, у якому директор ПП Чара визнав позовні вимоги в повному обсязі.

02.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, та зустрічну позовну заяву ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника недійсним, залишено без розгляду.

05.02.2020 постановою Донецького апеляційного суду ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02.10.2019 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

17.02.2020 ухвалою суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, за зустрічним позовом ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника недійсним, прийнято до провадження судді Музики О.М., розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

29.07.2020 ухвалою суду задоволено заяву судді Музики О.М. про самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, за зустрічним позовом ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника недійсним.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2020 справу передано на розгляд судді Кияну Д.В.

04.08.2020 ухвалою суду цивільну справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.

20.08.2020 задоволено заяву ПП Чара - Мізрахіна І.В. про відвід судді Кияна Д.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, за зустрічним позовом ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника недійсним.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2020 справу передано на розгляд судді Федоренко Т.І.

27.08.2020 справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання по справі.

18.09.2020 до суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_2 по зустрічному позову ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника недійсним, у якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 18.09.2020 до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, у якому позовні вимоги ОСОБА_1 вона не визнала, просила відмовити у їх задоволенні.

29.03.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

12.05.2021 ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_2 про відвід судді Федоренко Т.І. від розгляду вищевказаної цивільної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2021 справу передано на розгляд судді Хараджі Н.В.

14.05.2021 ухвалою суду задоволено заяву судді Хараджі Н.В. про самовідвід від розгляду вищевказаної цивільної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021 справу передано на розгляд судді Томіліну О.М.

Суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2017 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну предмету позову до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним, у якій ОСОБА_1 просив визнати не укладеним договір позики від 02.03.1999, підписаний від імені ПП Чара директором ПП Чара Збандут І.К. та громадянкою ОСОБА_2 . А також, 13.03.2017 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зміну підстави позову до ПП Чара , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору позики від 02.03.1999 недійсним, у якій він просив договір позики від 02.03.1999, укладений ПП Чара в особі директора ПП Чара ОСОБА_2 визнати недійсним.

Суд звертає увагу, що в подальшому розгляд справи фактично здійснювався за первісними вимогами.

Тому позивачу ОСОБА_1 необхідно уточнити позовні вимоги щодо визнання договору позики від 02.03.1999 не укладеним чи недійсним.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з ч. 12 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно з ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Щодо зустрічної позовної заяви ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника недійсним, суд зазначає наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, за змістом частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом частин першої та другої статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

Громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності, є учасниками відносин у сфері господарювання, а відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю належать до господарських відносин (стаття 2, частина шоста статті 3 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні може діяти, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи).

Відповідно до витягу з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником та кінцевим бенефіціарним власником ПП Чара є ОСОБА_1 .

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Таким чином, позовна заява ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника недійсним подана з порушенням предметної юрисдикції та повинна розглядатися господарським судом.

Відповідно до ч. 1 п 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 51, 175-177, 187, 255, 274, 277 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПП Чара , ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним залишити без руху.

Надати позивачеві термін для усунення вказаних недоліків - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута йому.

Провадження у справі за зустрічним позовом ПП Чара до ОСОБА_1 про визнання рішення власника недійсним - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Копію ухвали суду направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена в частині закриття провадження по справі до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя: О.М.Томілін