УХВАЛА
08 червня 2021 року
м. Київ
справа № 640/18984/19
адміністративне провадження № К/9901/15385/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міськбуд Інжиніринг до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року касаційна скарга ГУ ДПС у м. Києві залишена без руху та надано десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали Верховного Суду для усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, сплати судового збору.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Верховного Суду від 13 травня 2021 року скаржник отримав 19 травня 2021 року.
На виконання вимог ухвали скаржником надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків щодо сплати судового збору з посиланням на неможливість його сплати через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.
Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 КАС України однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.
Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні видатки , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Зі змісту клопотання вбачається, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, а надані докази є недостатніми та не підтверджують того, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Проблеми у фінансуванні бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом.
Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Щодо клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, то Суд зазначає наступне.
Як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір (далі - Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З вищевказаного вбачається, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, пунктом 1 частини четвертої якої передбачено повернення позовної заяви, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуто у встановлений судом строк.
Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не сплатив судовий збір за її подання, скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги або про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2021 |
Оприлюднено | 10.06.2021 |
Номер документу | 97532932 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білоус О.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні